Предмет та види економічногоаналізу

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ТЕМА 1. Значення економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством

ТЕМА 2. Предмет та видиекономічного аналізу

ТЕМА 3. Метод та методика економічного аналізу

ТЕМА 4. Методика факторного аналізу

ТЕМА 5. Економіко-математичні методи економічного аналізу

ТЕМА 6. Аналіз резервів підвищення ефективності господарської діяльності

ТЕМА 7. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу

ТЕМА 8. Історія, проблеми та перспективи розвитку економічного аналізу

 

 

ТЕМА 1

ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Завдання

1. Зрозуміти сутність економічного аналізу

2. Визначити основні характерні риси економічного аналізу

3. Ознайомитися з функціями і завданнями економічного аналізу

4. Усвідомити місце і роль економічного аналізу в системі управління підприємством

1.1. Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу

Аналіз (від грецького analisis - розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві. Тому, щоб зрозуміти сутність аналізу, необхідно, перш за все, розглянути філософське розуміння теорії пізнання.

На теорії наукового пізнання базується будь-яка наука як певна система знань. Вона є одним із фундаментальних і методологічних розділів філософії, вивчає можливості та закономірності пізнання від уявлень, понять, відчуттів до об'єктивної реальності, дійсності; всебічно досліджує етапи та форми пізнавального процесу, умови та критерії, досягаючи встановлення його достовірності та істинності.

Активною складовою процесу пізнання виступає людське мислення, яке представляє найвищу аналітико-синтетичну здатність людського мозку. Досліджувані факти розглядаються як явища, події та форми руху матерії, які увійшли до сфери людського пізнання, стали предметом і надбанням людської діяльності. Згодом, факти проникають в науку, зберігаються і обробляються в ній, але вже не як самі явища чи події, а як їх описи, емпіричні знання.

В процесі пізнання широко використовуються такі найважливіші інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. З нього починається осмислення наукових фактів.

Предмети і явища сприймаються людиною як щось ціле, єдине, без виділення окремих частин і властивостей, що обумовлює загальну картину сприйняття, але є недостатнім для пізнання окремого предмету чи явища. З метою вивчення досліджуваного предмету його необхідно розділити на - складові частини, виділити окремі ознаки, що дозволить "зазирнути" всередину нього, зрозуміти його внутрішню сутність і природу, залежність від різних факторів. Звідси, аналіз у вузькому розумінні - розподіл явища або предмета на його складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого.

Аналіз, як метод пізнання об'єктивної дійсності, має свої особливості.

Це поняття не ідентичне поняттю "аналіз", під яким розуміють синонім поняття "дослідження".Останній термін значно ширший і представляє собою всебічне наукове вивчення предмету за допомогою різних способів і прийомів. Те ж розуміємо, коли мова йде про економічний аналіз.

Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов'язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною цієї дійсності, що передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики. В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі. Мислення, а в даному випадку й аналіз, відображає загальне, диференціює та групує властивості речей, явиш, показників відповідно до їх сутності, в розвитку та протиріччі.

Дослідження предметів і явищ природничими та технічними науками базується на використанні відповідних приладів, реактивів та інших засобів з наступною науковою абстракцією. Аналіз суспільних явищ і процесів вимагає інших прийомів, переважно абстрактних, які дозволяють уявно поділити явища, що розглядаються, на складові елементи.

Аналітичне розчленування цілого, складного не може бути довільним. Необхідно пам'ятати, що будь-який предмет має безліч складових елементів, властивостей, які повністю вивчити неможливо. Ось чому, виходячи з поставленого завдання,виділяються найбільш суттєві ознаки предмету, що дозволяє сконцентрувати на них основну увагу, відволіктися від несуттєвих або випадкових обставин. Останні під час аналізу умовно приймаються як постійні, незмінні, тобто їх дії виключається або суттєво послаблюється.

Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез" (від гр. - sinthesis) - поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об'єкту в єдине ціле. Аналіз як метод розкладання цілого на складові елементи не може забезпечити глибину дослідження. Предмет і явища мають всезагальний зв'язок і взаємну обумовленість, тому їх необхідно вивчати в єдності, у взаємному зв'язку всіх сторін, елементів і частин. Встановлення взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості - найбільш важливий момент аналізу. Причинний зв'язок опосередковує всі господарські факти, явища, ситуації, процеси, причина породжує наслідок, останній знову перетворюється на причину наступної події або ситуації, чогось нового і так до нескінченності. Поза цим зв'язком господарське життя неможливо уявити. Взаємозв'язок між елементами, взаємозалежність і взаємообумовленість забезпечує синтез. Він виявляє зв'язки та залежності між окремими частинами предмету, що вивчається. Отже, аналіз передбачає синтез, і лише поєднуючи їх можна науково пізнати предмети і явища в діалектичному зв'язку всіх сторін.

Діалектичний тандем аналіз - синтез ("analisis - sinthesis"), який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміну як способу пізнання предметів і явиш навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усій різноманітності зв'язків і залежностей.

Перехід від аналізу факторів до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності - індукції та дедукції.

Індукція (від лат. induktio - наведення) - метод переходу від знання окремих фактів до знання загального, що відображає закони або інший суттєвийі необхідний зв'язок. Дедукція (від лат. deduktio - виведення) - метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків більш часткового характеру.

При використанні методу індукції дослідження економічних процесів починається з одиничного - окремого господарського факту, явища, ситуації, які в сукупності і є господарським процесом, що виражає сутність діяльності в тій або іншій ланці керованої та керуючої систем. В поєднанні з методом індукції повинен використовуватися метод дедукції. Це означає, що аналізуючи одиничне, необхідно в той же час враховувати і загальне. Вивчаючи діяльність окремих виконавців і цехів, необхідно одночасно приймати до уваги показники підприємства та місце в ньому даного цеху.

Таким чином, під аналізом розуміють метод дослідження, який полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв'язків. Аналіз - синтез як сутність, як зміст і форма людського мислення комплексно вивчається в множинному вимірі та багатьма науками, але особливого значення ці всезагальні методи пізнання набули в економіці, де складають основу методу пізнання економічних процесів і явищ - економічного аналізу.

Економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Визначальні риси економічного аналізу як науки наведено нарис. 1.1.

 

 

Рис. 1.1. Визначальні риси економічного аналізу

Особливість і складність аналізу полягає в тому, що вивчається не статика, а динаміка. Аналітик тут схожий на не фотографа, а на кінооператора, який фіксує постійний перехід від одного кадру до іншого, від однієї ситуації до іншої, створюючи об'єктивний ланцюжок подій.

Для економічного аналізу важливим є характер мислення, його ідеологія, пріоритети та цінності, що впливають на об'єктивну природу аналітичних висновків і пропозицій.Логіка аналітичного дослідження є методом сходження від абстрактного до конкретного, до перетворення теоретичних положень в практичні результати.

Процес аналітико-синтетичної діяльності проходить через три взаємопов'язані стадії: спостереження, наукову абстракцію, формування нових практичних пропозицій і розумових висновків. Тріада процесу пізнання представлена на рис. 1.2.

Рис.1.2. Стадії аналітико-синтетичної діяльності

Таким чином, економічний аналіз як наука є системою спеціальних знань, яка пов'язана з дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів; вибором і обґрунтуванням ділового партнерства; дослідженням зовнішнього економічного середовища, зміною параметрів ринку; оцінкою підприємницького ризику; дослідженням економічних процесів в їх взаємозв'язку; обґрунтуванням цільових програм, бізнес-планів і об'єктивною оцінкою їх виконання; кількісним та якісним вимірюванням об'єктивних і суб'єктивних факторів, з розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, пошуком резервів господарювання та розробкою заходів щодо їх використання; формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень тощо.

Базуючись на теорії пізнання, економічний аналіз забезпечує практичну корисність діяльності людини, дозволяє раціонально обґрунтувати не тільки поточну діяльність, але й найближчу перспективу розвитку суб'єкта господарювання.

1.2. Зміст, функції та завдання економічного аналізу

Тривають суперечки науковців щодо питання про межі науки економічного аналізу.Очевидно, що у даному аспекті слід виділити два рівні економічного аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. На макрорівні (економіка країни, регіонів, галузей) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу. На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується як економічний аналіз діяльності підприємства.

Економічний аналіз с самостійною галуззю наукових знань, що мас свій зміст і завдання.

Зміст і завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В одержавленій адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії. В ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування.

Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:

· виділення в економічному та правовому полі самостійних господарюючих суб'єктів;

· розширення складу суб’єктів аналізу;

· необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу;

· висока динамічність ринкового середовища, обумовлена інертністю економічної системи;

· ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи на багатокритеріальній основі;

· оцінка підприємницького ризику;

· вибір ділового партнерства;

· висока конкуренція та непрогнозована поведінка конкурентів.

Крім того, серед особливостей сучасних змін економічного аналізу слід виділити такі, як підвищення оперативності економічного аналізу, застосування, крім звітності, різноманітної додаткової інформації, залучення до проведення економічного аналізу маркетологів, юристів та спеціалістів інших видів діяльності, використання комп'ютерної техніки тощо.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явиш, господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з мстою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді змістаналізу визначають; а) мста аналізу: б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістІв-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта; г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв'язання проблеми та їх зіставлення: д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень. Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова (рис. 1.3).

 

 

 

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним вище переліком; вони трансформуються внаслідок змін підходів і вимог до економічного аналізу.

Досвід господарського розвитку показує, що перед економічною наукою в цілому і перед економічним аналізом зокрема на різних етапах висувалися нові завдання, посилювались раніше поставлені. Цей процес буде відбуватись і в подальшому.

Економічний і соціальний розвиток підприємства, перехід до ринкових відносин, комп'ютеризація менеджменту ставлять перед наукою і практикою економічного аналізу нові, більш складні завдання щодо оптимізації функціонування суб'єктів господарювання, успішна реалізація яких сприяє поліпшенню управління виробництвом, зміцненню його економіки і підвищенню ефективності діяльності кожного підприємства. На цій основі забезпечується оптимальний розвиток національної економіки країни.

1.3. Місце та роль економічного аналізу в системі управління

підприємством

Управління - це ефективне досягнення мети підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами. Система управління забезпечує умови, необхідні для реалізації поставлених цілей, при чому вирішальне місце належить економічним методам цілеспрямованої дії на об'єкт управління.

Багатогранність і взаємозалежність діяльності підприємства визначають необхідність проведення аналізу господарських ситуацій. Цю роль в процесі управління виконує економічний аналіз. Місце економічного аналізу в системіуправліннясхематично представлено на рис. 1.4.

В системі управління виділяється керуюча і керована системи: керуюча система(суб'єкт управління) - сукупність органів, засобів, інструментів і прийомів управління; керована система(об'єкт управління) - господарська діяльність. Керуюча і керована системи пов'язані, знаходяться в постійній взаємодії та представляють замкнутий контур управління.

 

В процесі управління економічний аналіз виступає елементом зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами. Керівний орган передає управлінську інформацію на об'єкт управління, який, змінюючи свій стан, через зворотній зв'язок повідомляє керуючому органу про результати виконання команди І про свій новий стан. Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні можливе лише на базі аналітичних досліджень. При цьому, якщо у прямому зв'язку економічний аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об'єкт управління, то у зворотному - дає оцінку ефективності такого впливу та доцільності його коригування.

Характер і особливості об'єкта управління, зміни в його господарських процесах складають зміст суб'єкта управління, удосконалюють його форми і методи.

Основні властивості керованої системи наведені на рис. 1.5.

 

Для забезпечення функціонування системи управління необхідна різноманітна Інформація, що надасться обліком. Вся отримана Інформація перевіряється; визначаються відповідність встановленим формам, правильність арифметичних підрахунків, співставність показників. Після цього інформація обробляється: відбувається загальне ознайомлення з документами, їх змістом; визначаються та порівнюються відхилення; визначається вплив факторів на об'єкт, що аналізується, виявляються резерви та шляхи їх використання. Відповідно до узагальнених і систематизованих результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, що передаються в систему управління.

Якщо облік надає інформацію, то економічний аналіз повинен перетворити її в придатну для прийняття рішення.

У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формування управлінських рішень, які передаються на об'єкт управління.

Отже, економічний аналіз займає проміжне місце, виступаючи як зв'язкова ланка між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень (рис. 1.6), тим самим впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.

 

Необхідність у проведенні аналізу виявляється на таких стадіях прийняття рішень, як: попереднє вивчення господарських явищ і процесів, аналіз реального стану діяльності господарства, вибір варіантів господарських процесів, оцінка відповідності економічного аспекту в підготовлених варіантах рішень іншим аспектам управління, узагальнення або синтез результатів аналізу й обґрунтування управлінських рішень.

В об'єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи, де забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна Інформація, яка в зворотному порядку спрямовується в систему, що забезпечує управління.

Основна мета аналізу в управлінні підприємством - виявити причинні зв'язки між подіями (отриманими кінцевими результатами, станом параметрів господарських процесів) і умовами, які призвели до даних подій або які можуть виникнути в майбутньому. Відповідно економічний аналіз забезпечує оцінку здійсненої події (факту) і встановлення умов, за яких ці події відбулися, тобто готують необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень.

Аналіз проводиться не лише з метою констатації фактів і оцінки досягнутих результатів, але й для виявлення недоліків, помилок І оперативного впливу на процес виробництва. Саме тому необхідно підвищувати його оперативність і ефективність.

В сучасних умовах господарювання зростає роль економічного аналізу в управлінні, що зумовлено наступними причинами:

1) змінюються механізм господарювання, принципи та методи управління;

2) з'являються нові досягнення у методології та організації аналітичних досліджень;

3) створюються нові форми господарювання;

4) необхідним є встановлення основних закономірностей розвитку підприємства, виявлення зовнішніх і внутрішніх факторів, стабільний чи випадковий характер відхилень, підвищення ефективності виробництва у зв'язку із обмеженістю та зростанням вартості сировини, підвищенням науко- і капіталомісткості виробництва.

В цих умовах керівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію та приблизні розрахунки. Рішення І дії управлінського персоналу повинні базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному вивченні проблеми; бути науково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Будь-який організаційний, технічний І технологічний захід не повинен здійснюватися без обґрунтування його економічної доцільності.

Звісно, економічний аналіз не може забезпечити підготовку управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства, але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного характеру, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем.

Таким чином, економічний аналіз є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих управлінських рішень, інструментом контролю за їх виконанням.

ТЕМА 2

ПРЕДМЕТ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГОАНАЛІЗУ

Завдання

1. Ознайомитися з предметом та об'єктами економічного аналізу

2. Розглянути принципи та види економічного аналізу

3. Визначити зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

2.1. Предмет та об'єкти економічного аналізу

Економічний аналіз - самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об'єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі й об’єктах. що цікавить науку економічний аналіз та її користувачів.

Сукупним об'єктом аналізу с господарська діяльність підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Взагалі господарська діяльність підприємства є об'єктом дослідження багатьох економічних наук, зокрема таких як бухгалтерський облік і аудит, економіка підприємства, менеджмент. Один і той самий об'єкт може розглядатися в різних аспектах різними науками.

Виявлення тією чи іншою наукою будь-якої специфічної та вагомої сторони в об'єктах дослідження дозволяє виділити її як самостійну галузь знань і встановити її предмет.

Визначення предмету науки - одна з важливих методологічних проблем. В економічному аналізі це питання розглядається вже декілька десятиліть.

У спеціальній літературі надаються різноманітні формулювання предмету економічного аналізу. Науковці та практики, по-різному оцінюючи місце і роль економічного аналізу, розходяться у своїх поглядах на його предмет, виділяючи ті чи інші ознаки аналізу як науки.

Всі визначення предмету економічною аналізу, які найбільш часто зустрічаються в літературі, можна розподілити на певні групи. Під предметом розуміється:

· господарська діяльність підприємств;

· господарські процеси та явища;

· деталізований склад об'єктів;

· інформаційний потік;

· причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів.

У перших трьох спостерігається ідентифікація предмету економічного аналізу з його об'єктами. Вказані визначення не містять те специфічне, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від інших наук. З метою обмеження об'єкта дослідження у деяких визначеннях предмету вказується мета економічного аналізу: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Враховуючи цільову орієнтацію економічного аналізу, його предмет не можна пов'язувати з об'єктом і станом інформаційної визначеності, оскільки показники (параметри) економічної системи - це не зміст аналізу, а тільки форма, через яку пізнається ця система.

Предмет науки показує, що вивчає дана наука. Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації.

Економічний аналіз має справу з господарськими явищами і процесами, які виражають сутність відносин процесу виробництва, постачання та збуту, управління підприємством, окремими підрозділами, і виробничо-фінансовими результатами їх діяльності.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти:

ресурси - виробництво (виконання робіт, надання послуг) та інша діяльність - продукція (роботи, послуги) - фінансові результати - ресурси...

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є економічні результати діяльності господарюючого суб'єкта, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансові результати, обсяг виробництва та продажу, собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання.

Виділення об'єктів економічного аналізу окрім предмету є коректним лише з позицій раціональної організації аналітичної роботи, коли необхідно визначитися стосовно обсягу чи аспектів дослідження господарської діяльності, оскільки через об'єкти розкривається предмет економічного аналізу.

2.2. Принципи економічного аналізу

Для будь-якої науки характерне визначення базових принципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів ЇЇ зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосуванням його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень в теорії та методиці економічних досліджень. Значний прогрес забезпечив широке застосування в економічному аналізі економіко-математичних методів і моделей та комп'ютерної технології обробки економічної інформації.

Принцип системності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленостіїх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети. Системність, як поняття кібернетичного порядку, потребує дослідження об'єкта (діяльності суб'єктів господарювання) як єдиного цілого, єдиної системи, що включає іншіскладові елементи, які знаходяться у визначеній взаємодії; об'єкта, що є частиною іншої, більш високого рівня системи, у якій він взаємодіє з іншими підсистемами.

Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток па досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Цілісність системи, яка відрізняється визначеною завершеністю, припускає й відокремлений аналізїї складових елементів.

Системність - поняття більш змістовніше, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу. Методологічна єдність системності та комплексності економічного аналізу - знаходить своє вираження в єдності політичного й економічного, економічного, соціального та економіко-соціально-екологічного; у єдності цілого та його частин; у розробці єдиної, універсальної системи показників; у використанні всіх видів економічної інформації.

Комплексний аналіз - це всебічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний економічний аналіз означає:

· дослідження економіки об'єднань і підприємств як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

· встановлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

· використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі ЇЇ сторони;

· дослідження причинних залежностей між економічними показниками роботи підприємства;

· побудову кількісних залежностей (рівнянь взаємозв'язку) між економічними показниками;

· вивчення змін економічних показників у динаміці, а також протирічь господарської діяльності та шляхів їх подолання як причини розвитку економічної системи.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок.Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип оперативності полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності. Оперативність означає вміння чітко та швидко проводити аналіз, приймати відповідні управлінські рішення.

Принцип дієвості полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним с практичне використання результатів економічного аналізу для управління. Крім того, своєчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку. Насамперед, вони повинні бути інформацією, яка використовується для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. З цією метою, крім доцільності організації, при його проведенні повинні широко використовуватися провідні методики, засоби, які полегшують роботу аналітика. У першу чергу, застосовують більш раціональні методи збирання та зберігання даних, впроваджують у практику економічного аналізу використання комп'ютерної техніки та інших технічних засобів.

Дотримання названих принципів с необхідною умовою проведення аналітичних досліджень, запорукою вирішення завдань та досягнення поставлених цілей.

2.3. Види економічного аналізу

Класифікація економічного аналізу має суттєве значення як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу. Розробка спеціальних методів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленій потребами практики управління.

В аналітичній практиці використовуються різноманітні види економічного аналізу залежно від строків проведення, об'єктів і суб'єктів, змісту аналітичних програм та інших показників. В табл. 2.1 наведено основні види аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак.