Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”правл≥нн€ ф≥нансовою системою




правл≥нн€ ф≥нансами, €к ≥ будь-€кою ≥ншою системою, включаЇ дв≥ основн≥

складов≥: органи управл≥нн€ та форми ≥ методи управл≥нськоњ д≥€льност≥.

” св≥тов≥й теор≥њ ≥ практиц≥ широкого визнанн€ набув ф≥нансовий

менеджмент €к наука про управл≥нн€ ф≥нансовою д≥€льн≥стю. «м≥ст

ф≥нансового менеджменту визначаЇтьс€ функц≥€ми управл≥нн€: розробленн€

стратег≥њ, плануванн€ тактики реал≥зац≥њ стратег≥њ, орган≥зац≥€

виконанн€ розроблених план≥в, обл≥к ≥ контроль.

ќсновним завданн€м орган≥в управл≥нн€ ф≥нансовою системою Ї забезпеченн€

злагодженост≥ у функц≥онуванн≥ окремих сфер ≥ ланок ф≥нансових в≥дносин.

÷е дос€гаЇтьс€ ч≥тким розмежуванн€м функц≥й ≥ повноважень м≥ж

ф≥нансовими органами та ≥нституц≥€ми.

÷ентральне м≥сце в управл≥нн≥ ф≥нансами в ”крањн≥, €к ≥ в будь-€к≥й

≥нш≥й держав≥, пос≥даЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в. —аме на нього покладен≥

завданн€ загального кер≥вництва вс≥Їю ф≥нансовою системою крањни.

 

≤сторичний характер ф≥нанс≥в, њх генезис

‘≥нанси - продукт на€вност≥ держави ≥ товарно-грошових в≥дносин. ‘≥нанси виникли в умовах регул€рного товарно-грошового об≥гу у зв'€зку з розвитком держави ≥ потреби у ф≥нансових ресурсах. ” докап≥тал≥стичних формац≥€х б≥льша частина потреб держави задовольн€лась через установленн€ р≥зного роду натуральних збор≥в, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в арм≥њ.

ќсновними витратами рабовласницьких ≥ феодальних держав були витрати на веденн€ в≥йн, утриманн€ монаршого двору, державного апарату, буд≥вництво сусп≥льних споруд, храм≥в, канал≥в, зрошувальних систем, дор≥г, водопровод≥в). ќсновними доходами були надходженн€ в≥д державного майна - (домен≥в) ≥ регал≥й (монопольного права монарха на окрем≥ промисли ≥ торг≥влю певними товарами), в≥йськова здобич, данина з покорених народ≥в, натуральн≥ ≥ грошов≥ збори, мито, позики.

« розпадом феодал≥зму ≥ поступовим розвитком у його надрах кап≥тал≥стичного способу виробництва все б≥льшого значенн€ стали набувати грошов≥ доходи ≥ витрати держави, а частка натуральних збор≥в скорочувалась.

Ќа ранн≥х стад≥€х розвитку держави не ≥снувало розпод≥лу м≥ж ресурсами держави ≥ ресурсами њњ глави: монархи розпор€джались коштами держави €к своЇю власн≥стю. “≥льки з в≥дд≥ленн€м державноњ казни в≥д власност≥ монарха (’V≤ Ц XVIIст.) виникають пон€тт€: державн≥ ф≥нанси

державний бюджет

державний кредит

‘≥нанси, €к ≥ ц≥на, кредит, зароб≥тна плата ≥снують обТЇктивно €к продукт економ≥чного розвитку сусп≥льства.

ќск≥льки виникненн€ ф≥нанс≥в повТ€зано з розвитком товарно-грошових в≥дносин, з посиленн€м рол≥ держави, розширенн€м њњ функц≥й, то причиною по€ви ф≥нанс≥в можна вважати потреби субТЇкт≥в господарюванн€ ≥ держави у ф≥нансових ресурсах, €к≥ забезпечують њх д≥€льн≥сть.

 

≈волюц≥€ ф≥нанс≥в

–озгл€даючи генезис ф≥нанс≥в, вид≥л€ють основн≥ етапи њх розвитку, тобто еволюц≥ю. «'€суЇмо детальн≥ше еволюц≥ю форм ф≥нанс≥в та њх характерн≥ ознаки у взаЇмозв'€зку ≥з сусп≥льно-≥сторичними формац≥€ми.

ѕерший етап еволюц≥йного розвитку ф≥нанс≥в Ч це нерозвинена форма; вона характеризуЇтьс€ невиробничим характером ф≥нанс≥в, тобто основна частина грошових кошт≥в витрачалась на в≥йськов≥ ц≥л≥ та майже не впливала на економ≥ку.

¬ластив≥стю другого етапу еволюц≥њ ф≥нанс≥в була саме вузьк≥сть, адже ф≥нансова система складалас€ з одн≥Їњ ланки Ч бюджетноњ Ч ≥ к≥льк≥сть ф≥нансових в≥дносин обмежувалас€. Ѕ≥льш≥сть цих в≥дносин пов'€зувалас€ ≥з формуванн€м ≥ використанн€м бюджету.

ќск≥льки трет≥й етап формувавс€ ≥з розвитком державност≥ й подальшим розвитком товарно-грошових в≥дносин, Ч виникала потреба у нових загальнодержавних фондах грошових кошт≥в та в≥дпов≥дно нових групах грошових в≥дносин, пов'€заних ≥з формуванн€м ≥ використанн€м цих фонд≥в

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 611 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2272 - | 2085 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.