Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—п≥вв≥дношенн€ пон€ть культури та цив≥л≥зац≥њ




 ультура Ч увесь, за вин€тком природи, мовно та символ≥чно в≥дтворений ≥ Ђрепрезентованийї (штучний, позаприродний) св≥т, що охоплюЇ р≥зноман≥тн≥сть вид≥в, засоб≥в ≥ результат≥в активноњ творчоњ д≥€льност≥ людини, спр€мованоњ на освоЇнн€, п≥знанн€ ≥ зм≥ну навколишньоњ реальност≥ та самоњ себе.

–≥зноман≥тн≥сть ви€в≥в людського духу, життЇвих ≥ практичних установок, прорив≥в у новий вим≥р ≥сторичного бутт€ зумовила широкий спектр р≥зноман≥тних ≥ндив≥дуальних форм культури, що пронизують ус≥ сфери сусп≥льства. ѕол≥фон≥ю форм культури доповнюЇ ≥нтенсивне взаЇмопроникненн€ культур, зростанн€ њх рол≥ в житт≥ людей.  ультура стаЇ формою бутт€ ≥ сп≥лкуванн€ людей р≥зних культур минулого, сьогоденн€ ≥ майбутнього, формою д≥алогу культур, самодетерм≥нац≥њ (самообмеженн€) ≥ндив≥да, засобом в≥льного вир≥шенн€ ≥ зм≥ни власноњ дол≥.

ƒиференц≥йован≥ культурн≥ форми народ≥в планети м≥ст€ть незл≥ченну к≥льк≥сть ус≥л€ких творчих сил ≥ стан≥в, зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х форм житт€. ќс€гнути њх, об'Їднати в Їдине ц≥ле практично неможливо. ¬одночас люд€м необх≥дна Їдн≥сть переконань, оск≥льки будь-€ка культурна прац€ Ї св≥домою творч≥стю житт€, що, можливо, не завжди актуально усв≥домлюЇтьс€. –≥ч у т≥м, що вс≥ окрем≥, безмежно р≥зн≥ культурн≥ функц≥њ т≥сно пов'€зан≥ з≥ своњм окремим зм≥стом, а нос≥њ цих функц≥й нер≥дко знають про них лише те особливе, що в≥др≥зн€Ї њх одну в≥д одноњ. ќднак к≥нцева ц≥нн≥сть њх даЇтьс€ лише в Їдност≥ системи, €ка забезпечуЇтьс€ Їдн≥стю культурноњ св≥домост≥, св≥тогл€ду. « огл€ду на це, щоб набути, усв≥домити таку Їдн≥сть, необх≥дно ос€гнути сутн≥сть функц≥й, €к≥ репрезентують те сп≥льне, що на€вне в ус≥х конкретних культурних д≥€нн€х, €ким би р≥зним не був њхн≥й зм≥ст. ÷е означаЇ, €к справедливо п≥дкреслюЇ ¬. ¬≥ндельбанд, самосв≥дом≥сть розуму, що самост≥йно породжуЇ своњ предмети ≥ в них царство власноњ значущост≥. ƒос€гаЇтьс€ це т≥льки на р≥вн≥ ф≥лософського мисленн€, зокрема в царин≥ ф≥лософ≥њ культури.

«г≥дно з  антом, цив≥л≥зац≥€ починаЇтьс€ з встановленн€ людиною правил людського житт€ ≥ людськоњ повед≥нки. ÷ив≥л≥зована людина - це людина, €ка ≥нш≥й людин≥ не запод≥Ї неприЇмностей, в≥н його обов'€зково бере в розрахунок. ÷ив≥л≥зована людина чемний, вв≥чливий, тактовний, люб'€зний, уважний, поважаЇ людину в ≥ншому.  ультуру  ант пов'€зуЇ з моральним категоричним ≥мперативом, €кий волод≥Ї практичноњ силою ≥ визначаЇ людськ≥ д≥њ не загальноприйн€тими нормами, ор≥Їнтованими насамперед на розум, а моральними п≥дставами самоњ людини, њњ сов≥стю.

ѕ≥д цив≥л≥зац≥Їю сл≥д розум≥ти, з одного боку, р≥вень розвитку культури ≥ сусп≥льства в ц≥лому, а з ≥ншого боку, спос≥б освоЇнн€ культурних ц≥нностей (матер≥альних ≥ духовних), €кий визначаЇ все сусп≥льне житт€, њњ специф≥ку, що дозвол€Ї судити про нењ €к про певноњ цив≥л≥зац≥њ. ÷е €к би дв≥ суттЇв≥ ознаки цив≥л≥зац≥њ, що дозвол€ють побачити њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д культури.

ѕерша ознака - цив≥л≥зац≥€ €к р≥вень розвитку культури ≥ сусп≥льства - найб≥льш вивчений в етнограф≥чн≥й, ≥сторичн≥й, соц≥олог≥чн≥й ≥ ф≥лософськ≥й л≥тератур≥.

≤нша ознака цив≥л≥зац≥њ - спос≥б освоЇнн€ культури - досл≥джений в наш≥й л≥тератур≥ недостатньо. ¬одночас знанн€ ц≥Їњ ознаки важливо, так €к сусп≥льно-≥сторична практика розвитку людства св≥дчить, що €кий спос≥б освоЇнн€ культури, така й цив≥л≥зац≥€.

ѕон€тт€ УкультураФ т≥сно сп≥вв≥дноситьс€ з у€вленн€ми про цив≥л≥зац≥ю. ≤нод≥ Уцив≥л≥зац≥€Ф Ї синон≥мом терм≥на УкультураФ, але част≥ше њх розр≥зн€ють. ÷ив≥л≥зац≥ю характеризують або €к особливий етап в розвитку культури, €кий демонструЇ њњ видатн≥ дос€гненн€ (по€ву письменства, м≥ст, нац≥ональних держав тощо), або €к к≥нцевий момент ≥снуванн€ будь-€коњ культури, €кий виражаЇ њњ занепад, виродженн€. ¬ одному тлумаченн≥ цив≥л≥зац≥€ може виражати Їдиний загальнолюдський характер, ц≥нн≥сть ус≥х культур, а в ≥ншому Ч поверхневий, у пор≥вн€нн≥ з культурою, шар людського бутт€.

¬ останньому випадку культуру розгл€дають €к про€в духовноњ сутност≥ людини, а цив≥л≥зац≥ю €к вт≥ленн€ техн≥чного, технолог≥чного аспекту культури, повТ€заного ≥з задоволенн€м зростаючих матер≥альних потреб людей.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 507 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2282 - | 2027 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.