Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрирода й сутн≥сть л≥дерства




—постер≥гаючи за поводженн€м пол≥тичноњ ел≥ти конкретного сусп≥льства, можна пом≥тити, що окрем≥ њњ представники в≥др≥зн€ютьс€ €вним пр≥оритетом у вплив≥ на сусп≥льство в пор≥вн€нн≥ з ≥ншими. ќсобист≥сть, що робить пост≥йний ≥ вир≥шальний вплив на сусп≥льство, державу, орган≥зац≥ю, називаЇтьс€ пол≥тичним л≥дером.

ѕон€тт€ Ул≥дерФ походить в≥д англ≥йського УleaderФ, що означаЇ ведучий, керуючий ≥ншими людьми. «м≥ст даного слова досить точно в≥дображаЇ призначенн€ людини-л≥дера, њњ м≥сце й роль у сусп≥льств≥, процеси, до €ких вона причетна, њњ функц≥њ. ƒл€ л≥дера характерна здатн≥сть впливати на ≥нших людей у напр€мку орган≥зац≥њ њхньоњ сп≥льноњ д≥€льност≥ дл€ дос€гненн€ певних ц≥лей. Ћ≥дери очолюють, ведуть за собою р≥зн≥ людськ≥ сп≥льност≥ Ц в≥д невеликих груп людей до сп≥втовариств державного р≥вн€.

—тановленн€ й функц≥онуванн€ л≥дер≥в Ц це об'Їктивне й ун≥версальне €вище; об'Їктивне Ц тому що будь-€ка сп≥льна д≥€льн≥сть маЇ потребу в орган≥зац≥њ, у виробленн≥ найб≥льш рац≥ональних ≥ прийн€тних шл€х≥в дос€гненн€ ц≥лей. ÷≥ функц≥њ виконують люди, у €ких в≥р€ть, €к≥ мають авторитет, люди високоактивн≥ й енерг≥йн≥. ”н≥версальне €вище Ц тому що л≥дер необх≥дний дл€ вс≥х вид≥в сп≥льноњ д≥€льност≥ людей, груп, орган≥зац≥й, рух≥в. ћожна говорити про л≥дер≥в у пол≥тиц≥, б≥знес≥, науц≥, мистецтв≥, рел≥г≥њ, парт≥€х, профсп≥лках, студентських групах ≥ т.д.

« пон€тт€м Ул≥дерФ т≥сно пов'€зане ≥нше пон€тт€ Ц Ул≥дерствоФ. ѕ≥д ним розум≥Їтьс€ складний механ≥зм взаЇмод≥њ л≥дер≥в ≥ ведених. ÷ей механ≥зм припускаЇ, з одного боку, генеруванн€ л≥дером нових ≥дей, активний ≥ д≥ючий вплив на людей, керуванн€ ними. « ≥ншого боку Ц готовн≥сть людей п≥дкор€тис€ л≥деров≥, йти за ним, брати участь у виконанн≥ поставлених ним завдань.

ѕол≥тичний л≥дер Ц це не просто людина, що керуЇ пол≥тичними процесами, зд≥йснюЇ функц≥њ по управл≥нню сусп≥льством, пол≥тичною орган≥зац≥Їю або рухом. ѕол≥тичний л≥дер Ц це той, хто здатний зм≥нювати х≥д под≥й ≥ спр€мован≥сть пол≥тичних процес≥в. “ому очевидно, що не кожен прем'Їр-м≥н≥стр, монарх, кер≥вник пол≥тичноњ парт≥њ, а тим б≥льше парламентар≥й, стаЇ пол≥тичним л≥дером. ѕол≥тичн≥ л≥дери актив≥зують пол≥тичн≥ процеси в сусп≥льств≥. ¬они висувають програми, що визначають х≥д ≥сторичного розвитку сусп≥льства. –еальна пол≥тика н≥коли не вершилас€ без участ≥ пол≥тичних л≥дер≥в, €к≥ виступають головними д≥ючими особами в пол≥тичних процесах, њхн≥ми основними стимул€торами.

ѕол≥тичн≥ л≥дери загальнодержавного, загальнонац≥онального масштабу Ц це державн≥ д≥€ч≥, кер≥вники великих парт≥й, депутати, л≥дери сусп≥льно-пол≥тичних рух≥в, ≥н≥ц≥атори р≥зного роду сусп≥льних об'Їднань. ѓх характеризуЇ можлив≥сть реально впливати на пол≥тику: визначати стратег≥ю розвитку сусп≥льства, формувати ур€ди, контролювати каб≥нети м≥н≥стр≥в.

ѕол≥тичне л≥дерство Ц це механ≥зм ≥ конкретн≥ способи реал≥зац≥њ влади. ѕол≥тичне л≥дерство €вл€Ї собою вищий р≥вень л≥дерства, оск≥льки воно в≥дображуЇ пол≥тичн≥ процеси й в≥дносини у вищих структурах влади, ф≥ксуЇ владн≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктом й об'Їктом пол≥тики на вершин≥ пол≥тичноњ п≥рам≥ди.

ќсновн≥ теор≥њ пол≥тичного л≥дерства
‘еномен л≥дерства намагаютьс€ по€снити багато теор≥й (див. мал. 15.1).


“еор≥€ рис
—итуац≥йна теор≥€
ѕсихолог≥чн≥ теор≥њ

 

ћалюнок 15.1 Ц ќсновн≥ теор≥њ пол≥тичного л≥дерства

ѕрихильники теор≥њ рис розгл€дають л≥дера €к сукупн≥сть його певних психолог≥чних рис, на€вн≥сть €ких спри€Ї висуванню ≥ндив≥да на л≥дируюч≥ позиц≥њ, ≥ над≥л€ють його здатн≥стю приймати владн≥ р≥шенн€ в≥дносно ≥нших людей. —еред найб≥льш значимих рис л≥дера називалис€ так≥, €к ≥н≥ц≥ативн≥сть, компетентн≥сть, гострий розум, ентуз≥азм, упевнен≥сть, дружелюбн≥сть, товариськ≥сть, почутт€ гумору й т.д. ƒо обов'€зкових €костей сучасних пол≥тичних л≥дер≥в у демократичних крањнах все част≥ше додають фото- ≥ телеген≥чн≥сть, зовн≥шню приваблив≥сть, здатн≥сть всел€ти люд€м дов≥ру й ≥н.

ƒл€ перев≥рки теор≥њ рис були проведен≥ велик≥ конкретн≥ досл≥дженн€. ¬они значною м≥рою поставили п≥д сумн≥в цю концепц≥ю, тому що ви€вилос€, що при детальному анал≥з≥ ≥ндив≥дуальн≥ €кост≥ л≥дера майже в точност≥ зб≥гаютьс€ з повним набором психолог≥чних ≥ соц≥альних ознак особистост≥ взагал≥. ƒо того ж багато видатних зд≥бностей людей прот€гом багатьох рок≥в, а часто й всього житт€ ви€вл€ютьс€ незатребуваними, не знаход€ть застосуванн€.

ќднак, все це зовс≥м не означаЇ повного запереченн€ теор≥њ рис. ќчевидно, що дл€ зан€тт€ л≥дируючих позиц≥й в умовах конкуренц≥њ д≥йсно потр≥бн≥ певн≥ психолог≥чн≥ й соц≥альн≥ €кост≥. ѕри цьому њхн≥й наб≥р значно вар≥юЇтьс€ залежно в≥д ≥сторичних епох, окремих держав ≥ конкретних ситуац≥й.

≤дею залежност≥ л≥дерства в≥д певних соц≥альних умов обірунтовуЇ й розвиваЇ ситуац≥йна теор≥€. ¬она виходить ≥з в≥дносност≥ й множинност≥ л≥дерства. Ћ≥дер Ц функц≥€ певноњ ситуац≥њ. —аме сформован≥ конкретн≥ обставини визначають в≥дб≥р пол≥тичного л≥дера й детерм≥нують його поводженн€. “ак, наприклад, в ≥сламському ≤ран≥ неминуче будуть в≥дкинут≥ пол≥тики Ївропейського або американського типу. “очно також ≥ рел≥г≥йний л≥дер-пророк не зум≥Ї ви€вити себе на пол≥тичн≥й арен≥ «аходу.

ќчевидно, що вимоги до л≥дера значно розр≥зн€ютьс€ й залежно в≥д того, чи перебуваЇ дана держава в стан≥ кризи або ж розвиваЇтьс€ стаб≥льно.

« погл€ду ситуац≥йного п≥дход€чи л≥дерськ≥ €кост≥ в≥дносн≥. ќдна людина може ви€вити риси л≥дера на м≥тингу, друга Ц у повс€кденн≥й пол≥тико-орган≥зац≥йн≥й робот≥, трет€ Ц у м≥жособист≥сному сп≥лкуванн≥ й т.п. ” ц≥лому ж л≥дер≥в в≥др≥зн€ють головним чином ц≥леспр€мован≥сть, готовн≥сть вз€ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за р≥шенн€ того або ≥ншого завданн€, а також компетентн≥сть.

ѕрирода пол≥тичного л≥дерства досить складна й не п≥ддаЇтьс€ однозначн≥й ≥нтерпретац≥њ. ѕро€снити його суб'Їктивн≥ механ≥зми допомагають психолог≥чн≥ теор≥њ й, зокрема, психоанал≥тичне по€сненн€ л≥дерства. як уважав основоположник психоанал≥зу «.‘рейд, в основ≥ л≥дерства лежить подавлене л≥б≥до Ц переважно несв≥домий пот€г сексуального характеру. (ѕосл≥довники ‘рейда трактують л≥б≥до б≥льш широко Ц €к псих≥чну енерг≥ю взагал≥). ” процес≥ субл≥мац≥њ воно про€вл€Їтьс€ в прагненн≥ до творчост≥ й, у тому числ≥, до л≥дерства. ‘рейд вид≥лив дв≥ категор≥њ ≥ндив≥д≥в за критер≥Їм њхнього в≥дношенн€ до л≥дерства: т≥, хто прагнуть до влади, ≥ т≥, хто почуваЇ внутр≥шню потребу в п≥дпор€дкуванн≥, у чињмсь заступництв≥.

‘ранцузький досл≥дник психолог≥њ мас √. Ћебон розд≥л€в народ на л≥дер≥в ≥ масу. «наченн€ л≥дер≥в у сусп≥льному житт≥ в≥н сильно переб≥льшував, а роль юрби, навпаки Ц недооц≥нював. ¬≥н уважав, що л≥дерами можуть бути вс≥, досить т≥льки њм навчитис€ волод≥ти психолог≥Їю мас. ёрба завжди шукаЇ вожд€ й сама, на думку √. Ћебона, прагне до п≥дпор€дкуванн€.

ѕом≥тний внесок у розвиток психоанал≥зу внесли вчен≥ ‘ранкфуртськоњ школи Ё. ‘ромм, “. јдорно й ≥н. ¬они ви€вили тип особистост≥, схильний до авторитаризму й прагнучий до влади. “ака особист≥сть формуЇтьс€ найчаст≥ше в сусп≥льствах, охоплених системною кризою, у результат≥ чого переважаЇ атмосфера масового розпачу й тривоги. ѕри цих обставинах народ шукаЇ свого р€т≥вника й готовий дов≥рити йому свою долю. јвторитарний л≥дер прагне п≥дкорити соб≥ вс≥ структури громад€нського сусп≥льства, схильний до м≥стики, керуЇтьс€ в першу чергу емоц≥€ми й не терпить р≥вност≥ й демократ≥њ.

ƒл€ вивченн€ природи л≥дерства велике значенн€ мають типолог≥зац≥њ пол≥тичних л≥дер≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 488 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2279 - | 2023 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.