Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“иполог≥€ пол≥тичних систем




–≥зноман≥тт€ пол≥тичних систем, що ≥снують у сучасному св≥т≥, св≥дчить про те, що на процес њхнього формуванн€ й функц≥онуванн€ впливаЇ безл≥ч фактор≥в: ≥сторичн≥ традиц≥њ, культура, економ≥чний розвиток, зр≥л≥сть громад€нського сусп≥льства, геопол≥тичн≥ умови й т.д. ѕеревага €ких-небудь фактор≥в обумовлюЇ особливост≥ й неповторн≥сть пол≥тичноњ системи т≥Їњ або ≥ншоњ крањни. ќднак теоретичний ≥ практичний ≥нтерес представл€Ї те, що њх зближаЇ, дозвол€Ї ви€вити роль ун≥версальних механ≥зм≥в ≥ законом≥рностей њхнього функц≥онуванн€.

“иполог≥€ пол≥тичних систем зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ обл≥ку р≥зних ознак (див. мал. 8.3).

 ритер≥њ типолог≥зац≥њ “ипи
ѕо характеру взаЇмин ≥з зовн≥шн≥м середовищем «акрит≥
в≥дкрит≥
«а ступенем пол≥тичних зм≥н традиц≥йн≥
модерн≥зован≥
«а д≥ючим пол≥тичним режимом тотал≥тарн≥
авторитарн≥
демократичн≥
ѕо типу пол≥тичноњ культури й под≥лу пол≥тичних ролей англо-американська
Ївропейсько-континентальна
до≥ндустр≥альна й частково ≥ндустр≥альна
тотал≥тарна
«а зм≥стом ≥ формами правл≥нн€ л≥беральн≥ демократ≥њ
комун≥стичн≥
традиц≥йн≥
попул≥стськ≥
авторитарно-консервативн≥

ћалюнок 8.3 Ц “иполог≥€ пол≥тичних систем.

ќдна з перших типолог≥й пол≥тичних систем заснована на характер≥ њхн≥х взаЇмин ≥з зовн≥шн≥м середовищем. «а цим критер≥Їм пол≥тичн≥ системи п≥дрозд≥л€ють на закрит≥ й в≥дкрит≥.

«акрит≥ пол≥тичн≥ системи мають обмежен≥ зв'€зки ≥з зовн≥шн≥м середовищем, несприйн€тлив≥ до ц≥нностей ≥нших систем ≥ самодостатн≥, тобто ресурси розвитку перебувають усередин≥ таких систем. ѕрикладами можуть служити багато сх≥дних традиц≥онал≥стських сусп≥льств, а також колишн≥ соц≥ал≥стичн≥ крањни.

¬≥дкрит≥ системи активно взаЇмод≥ють ≥з ≥ншими крањнами, вони б≥льш рухлив≥ й динам≥чн≥, готов≥ до сприйн€тт€ нових ≥нститут≥в ≥ б≥льш толерантн≥ в≥дносно ≥нших ц≥нностей й ≥деолог≥й. –озвинен≥ демократичн≥ держави «аходу €вл€ють собою приклад в≥дкритих пол≥тичних систем.

«алежно в≥д ступен€ пол≥тичних зм≥н розр≥зн€ють пол≥тичн≥ системи традиц≥йн≥ й модерн≥зован≥.

ƒл€ сучасних традиц≥йних систем характерн≥ застар≥л≥ принципи орган≥зац≥њ сусп≥льства, форм пол≥тичного поводженн€, нерозвинен≥сть громад€нського сусп≥льства, консерватизм у зд≥йсненн≥ необх≥дних сусп≥льству структурних зм≥н. “радиц≥йн≥ системи в≥др≥зн€ютьс€ слабкою диференц≥йн≥стю пол≥тичних ролей, харизматичним способом утворенн€ влади.

—учасн≥ модерн≥зован≥ системи в≥др≥зн€ютьс€ проголошенн€м у €кост≥ загальноњ дл€ вс≥х њњ член≥в ц≥л≥ модерн≥зац≥њ найважлив≥ших економ≥чних ≥ соц≥альних орган≥зац≥й й установ. ћетою пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ оголошуЇтьс€ подоланн€ протир≥ч, породжуваних на€вн≥стю в сусп≥льств≥ глибоких соц≥альних контраст≥в, в≥дносинами м≥ж ел≥тою й масами. Ѕлизьк≥ до ц≥Їњ класиф≥кац≥њ системи що трансформуютьс€, провод€ть сусп≥льн≥ перетворенн€. “ак≥ системи в≥др≥зн€ютьс€ б≥льшим динам≥змом, ор≥Їнтац≥Їю на проведенн€ реформ. ¬иход€чи ≥з цього, сучасну ”крањну можна в≥днести до пол≥тичноњ системи типу, що трансформуЇтьс€.

ќдн≥Їњ з найпоширен≥ших Ї класиф≥кац≥€ систем за д≥ючим пол≥тичним режимом, тобто на основ≥ характеру й способ≥в взаЇмод≥њ влади, особистост≥ й сусп≥льства. «а цим критер≥Їм вид≥л€ють три типи пол≥тичних систем: тотал≥тарн≥, авторитарн≥ й демократичн≥.

ƒл€ тотал≥тарноњ пол≥тичноњ системи характерно повне п≥дпор€дкуванн€ особистост≥ й сусп≥льства влад≥, регламентац≥€ й контроль за вс≥ма сферами житт€ людей з боку держави.

јвторитарна пол≥тична система заснована на необмежен≥й влад≥ одн≥Їњ особи або групи ос≥б при збереженн≥ де€ких економ≥чних, громад€нських, духовних свобод дл€ громад€н.

ƒемократична пол≥тична система припускаЇ верховенство ≥нтерес≥в особистост≥, њњ прав ≥ свобод, контроль ≥з боку сусп≥льства над владою.

«агальновизнаною в зах≥дн≥й пол≥тичн≥й науц≥ Ї типолог≥€ пол≥тичних систем √. јлмонда. ¬≥н розр≥зн€в њх по типу пол≥тичноњ культури й под≥лу пол≥тичних ролей м≥ж учасниками пол≥тичного процесу. √. јлмонд вид≥лив чотири типи пол≥тичних систем: англо-американська, Ївропейсько-континентальна, до≥ндустр≥альна й частково ≥ндустр≥альна, тотал≥тарна.

ƒл€ англо-американськоњ пол≥тичноњ системи (—Ўј, ¬еликобритан≥€) характерний високий ступ≥нь под≥лу пол≥тичних ролей ≥ функц≥й м≥ж учасниками пол≥тичного процесу: державою, парт≥€ми, групами ≥нтерес≥в ≥ т.д. ¬лада й вплив розпод≥лен≥ м≥ж р≥зними ланками пол≥тичноњ системи. ѕол≥тична система функц≥онуЇ в рамках однор≥дноњ культури, ор≥Їнтованоњ на захист визнаних у сусп≥льств≥ л≥беральних ц≥нностей: свободи, безпеки, власност≥ й т.д.

™вропейсько-континентальна пол≥тична система (крањни «ах≥дноњ ™вропи) в≥др≥зн€Їтьс€ розколом пол≥тичноњ культури, на€вн≥стю усередин≥ нац≥ональних культур протилежних ор≥Їнтац≥й, ≥деал≥в, ц≥нностей, властивих р≥зним класам, етносам, групам, парт≥€м. “ому под≥л пол≥тичних ролей ≥ функц≥й в≥дбуваЇтьс€ не в масштабах сусп≥льства, а усередин≥ класу, групи, парт≥њ й т.д. ќднак на€вн≥сть р≥знор≥дних субкультур не заважаЇ приходити до згоди, оск≥льки Ї загальна культурна основа Ц л≥беральн≥ ц≥нност≥.

ƒо≥ндустр≥альн≥ й частково ≥ндустр≥альн≥ пол≥тичн≥ системи мають зм≥шану пол≥тичну культуру. ¬она складаЇтьс€ з м≥сцевих пол≥тичних субкультур, в основ≥ €ких лежать ц≥нност≥ клану, роду, громади, племен≥. “ому знайти тут згоду й компром≥с, не приб≥гаючи до насильства, практично неможливо. ≤нтеграц≥€ сусп≥льства за допомогою насильства приводить до концентрац≥њ влади й впливу в руках вузького кола ос≥б.

“отал≥тарн≥ пол≥тичн≥ системи функц≥онують на основ≥ пр≥оритету класових, нац≥ональних або рел≥г≥йних ц≥нностей. ¬лада сконцентрована в руках монопольно правл€чоњ парт≥њ або групи ос≥б. ¬она контролюЇ вс≥ сторони життЇд≥€льност≥ сусп≥льства й ≥ндив≥да.

‘ранцузький пол≥толог ∆. Ѕлондель под≥л€Ї пол≥тичн≥ системи на п'€ть категор≥й за зм≥стом ≥ формами управл≥нн€:

1. Ћ≥беральн≥ демократ≥њ, в €ких прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень зумовлено ц≥нност€ми свободи, права, ≥ндив≥дуал≥зму особи, власност≥.

2.  омун≥стичн≥ (авторитарно-радикальн≥), ор≥Їнтован≥ на пр≥оритет соц≥альноњ р≥вност≥, справедливого розпод≥лу соц≥альних благ, плануванн€, нехтуванн€ л≥беральними дос€гненн€ми.

3. “радиц≥йн≥, з ол≥гарх≥чними формами правл≥нн€, консервативн≥ за характером, под≥л економ≥чних ресурс≥в ≥ соц≥альних статус≥в зазвичай зд≥йснюЇтьс€ нер≥вном≥рно (в ≥нтересах традиц≥йних ел≥т).

4. ѕопул≥стськ≥, €к≥ склалис€ в крањнах, що розвиваютьс€ п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни; Ї авторитарними за де€кими методами влади заради зб≥льшенн€ соц≥альноњ р≥вност≥ у розпод≥л≥ благ в економ≥чн≥й ≥ соц≥альн≥й сферах та через необх≥дн≥сть посл≥довно зд≥йснювати реформи, €ких потребуЇ модерн≥зац≥€.

5. јвторитарно-консервативн≥, метою €ких Ї збереженн€ усталеноњ соц≥альноњ нер≥вност≥, нехтуванн€ л≥беральним розум≥нн€м прав ≥ свобод, обмеженн€ пол≥тичноњ участ≥ населенн€.

–≥зноман≥тн≥сть типолог≥й та класиф≥кац≥й пол≥тичних систем св≥дчить про багатом≥рн≥сть пол≥тичного св≥ту.

ѕол≥тична система ”крањни

¬ ”крањн≥, €к ≥ в ≥нших пострад€нських державах, перех≥д в≥д авторитарно-тотал≥тарноњ системи сусп≥льного устрою до демократичного сусп≥льства ≥ соц≥ально-правовоњ держави розпочавс€ з≥ створенн€ новоњ пол≥тичноњ системи.

”крањна прагне створити соц≥ально-пол≥тичн≥ ≥нституц≥њ за цив≥л≥зованим Ївропейським зразком. «апроваджено ≥нститут президентства, за багатьма параметрами ¬ерховна –ада наблизилас€ до профес≥йного парламенту, зм≥нено статус ур€ду, затверджено концепц≥ю судовоњ влади. ѕроте в≥дсутн≥сть системного п≥дходу до формуванн€ пол≥тичних структур призвела до протисто€нн€ р≥зних г≥лок влади, зрештою, до кризи влади загалом, €ка про€вилась в неефективност≥ владних структур, неузгодженост≥ та суперечливост≥ њхн≥х д≥й, втрат≥ авторитету влади у населенн€.

”крањна в≥дпов≥дно до њњ  онституц≥њ Ї суверенною ≥ незалежною, демократичною, соц≥альною, правовою державою. Ќос≥Їм суверен≥тету ≥ Їдиним джерелом влади Ї народ, €кий зд≥йснюЇ владу безпосередньо ≥ через органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр€дуванн€. Ћег≥тимн≥сть влади, таким чином, виходить в≥д народу, €кий через вибори ви€вл€Ї свою волю владним структурам ≥ контролюЇ њх. ”крањна Ї парламентсько-президентською республ≥кою. ƒержавна влада зд≥йснюЇтьс€ на засадах њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу ≥ судову.  онституц≥€ визначаЇ ≥ гарантуЇ самовр€дуванн€.

™диним органом законодавчоњ влади в ”крањн≥ Ї парламент Ц ¬ерховна –ада ”крањни, конституц≥йний склад €коњ Ц чотириста п'€тдес€т народних депутат≥в ”крањни, обраних на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр€мого виборчого права. ќбираЇтьс€ вона на 5 рок≥в, працюЇ в режим≥ чергових ≥ позачергових сес≥й.

«г≥дно з  онституц≥Їю, главою держави з правом виступати в≥д њњ ≥мен≥ Ї ѕрезидент ”крањни. ¬≥н Ї гарантом державного суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, додержанн€  онституц≥њ ”крањни, прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина.

¬ищим органом у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади Ї  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬≥н формуЇтьс€ ¬ерховною –адою ”крањни ≥ ѕрезидентом ”крањни.

 онституц≥йний суд ”крањни €к Їдиний орган конституц≥йноњ юрисдикц≥њ ”крањни покликаний забезпечити дотриманн€ владними структурами своњх функц≥й ≥ повноважень.

¬ин€тково важливу роль у процес≥ формуванн€ владних структур в≥д≥грають пол≥тичн≥ парт≥њ €к добров≥льн≥ об'Їднанн€ громад€н. ¬они виражають ≥нтереси певних соц≥альних верств ≥ груп, беруть участь у процесах здобутт€, утриманн€ державноњ влади ≥ впливу на нењ. «а нин≥шн≥х умов пол≥тичн≥ парт≥њ ”крањни ще не виконують достатньою м≥рою системотворчого призначенн€. —ьогодн≥ можна говорити лише про багатопарт≥йн≥сть в ”крањн≥, €ка в≥д атом≥зованого розмањтт€ з великою к≥льк≥стю нечисленних, маловпливових парт≥й поступово трансформуЇтьс€ в парт≥йну систему в њњ класичному розмежуванн≥ на л≥вих, центр ≥ правих. «рештою, немаЇ ≥ншого ≥нституту, кр≥м пол≥тичних парт≥й, €кий би усп≥шн≥ше справл€вс€ з трьома найважлив≥шими функц≥€ми Ц передач≥ влади, пол≥тичноњ моб≥л≥зац≥њ мас ≥ лег≥тим≥зац≥њ ≥снуючого режиму.

« точки зору особливостей загальносистемних €костей, пол≥тична система ”крањни характеризуЇтьс€ €к:

Ј ¬≥дносно стаб≥льна (на поверхн≥) система, €ка спроможна легко трансформуватис€ в нестаб≥льну внасл≥док поглибленн€ конфл≥кт≥в м≥ж основними пол≥тичними блоками, в т.ч. й в середин≥ державного механ≥зму;

Ј —истема з в≥дносно низьким темпом соц≥альних процес≥в та недостатньо сприйн€тлива до соц≥альних новац≥й;

Ј ћолода самост≥йна система, €ка фактично не маЇ достатньо ефективних сучасних традиц≥й та досв≥ду самост≥йного функц≥онуванн€;

Ј ÷ентрал≥зована з де€кими елементами рег≥онал≥зац≥њ та децентрал≥зац≥њ;

Ј —истема, що д≥Ї в умовах надзвичайноњ, а не нормальноњ ситуац≥њ.

—усп≥льство об'Їктивно зац≥кавлено в розвитку пол≥тичноњ системи ≥ њњ окремих структурних елемент≥в.

ѕитанн€ й завданн€

1. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть пон€тт€ Упол≥тична системаФ?

2. як д≥Ї механ≥зм функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи за ≥деЇю ƒ. ≤стона?

3. ѕол≥тична система €вл€Ї собою одну з п≥дсистем сусп≥льства пор€д з економ≥чною й духовною. ўо в≥др≥зн€Ї њњ в≥д ≥нших п≥дсистем?

4. який з елемент≥в пол≥тичноњ системи виступаЇ основним, визначальним? „ому?

5. як≥ функц≥њ виконуЇ пол≥тична система сусп≥льства?

6. Ќа п≥дстав≥ €ких критер≥њв можна класиф≥кувати сучасн≥ пол≥тичн≥ системи?

7. ¬≥д чого залежить формуванн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ пол≥тичноњ системи в р≥зн≥ ≥сторичн≥ епохи ≥ в р≥зних крањнах?

8. як≥ типи пол≥тичних систем в≥дом≥ вам? ƒо €кому з них можна в≥днести пол≥тичну систему ”крањни?

9. яке м≥сце в пол≥тичн≥й систем≥ займала церква в р≥зн≥ ≥сторичн≥ епохи? „и Ї сучасна церква структурним елементом пол≥тичноњ системи?

10. ¬≥д чого залежить стаб≥льн≥сть пол≥тичноњ системи?

–екомендована л≥тература

1. Ѕойко Ц Ѕойчук Ћ. ћетодика синергетичного анал≥зу соц≥ально-пол≥тичних систем. (“еоретичний аспект) // Ћюдина ≥ пол≥тика. Ц 2004. Ц є 4. Ц —. 92 Ц 105.

2. Ћапкин ¬.¬., ѕантин ¬. ». ѕолитические трансформации в –оссии и на ”краине в 2004 Ц 2006 г.г.: причины и возможные последстви€. Ц ѕолис: политические исследовани€. Ц 2007. Ц є 1. —. 104 Ц 119.

3. ѕ≥ча ¬. ћ., ’ома Ќ. ћ. ѕол≥толог≥€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .- Ћьв≥в, Ц 2001.

4. ѕол≥тична система сучасноњ ”крањни: особливост≥ становленн€, тенденц≥њ розвитку / «а ред.. ‘. ћ. –удича: Ќавч. пос≥бник. Ц  ., 2002.

5. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник / ћ.≤. ѕанов (кер≥вн. авт. кол.), Ћ. ћ. √ерас≥на, ¬. —. ∆уравський та ≥н. Ц  ., 2005.

6. –удич ‘. ћ. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник. Ц  ., 2004.

7. —равнительна€ политика. ќсновныее политические системы современного мира. (¬. —. Ѕакиров, Ќ. ». —азонов, ј. ј. ‘исун и др.) ѕод ред. ¬. —. Ѕакиров, Ќ. ». —азонов Ц ’арьков, 2005.

8. “ро€н —.—. ѕор≥вн€льн≥ пол≥тичн≥ системи сучасност≥. Ќавчальний пос≥бник. Ц  ., 2003.

9. ‘≥сун ќ. “иполог≥њ пол≥тичних систем: основн≥ п≥дходи. // ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2005. -є 5. Ц —. 39 Ц 50.

10. ‘урман ƒ. ≈. Ќаша политическа€ система и ее циклы. // —вободна€ мысль Ц ’’I. Ц 2003. Ц є 11. Ц —. 9 Ц 30.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1314 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2210 - | 2145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.