Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нструкц≥йна картка вивченн€ сусп≥льно-географ≥чного положенн€ обТЇкту




√еограф≥чне положенн€

якщо б мен≥ запропонували вид≥лити в географ≥чн≥й науц≥ одне фундаментальне пон€тт€, без €кого географ≥€ втратила б своЇ обличч€, зникла €к ≥ндив≥дуальн≥сть в систем≥ наук, а при збереженн≥ €кого Ц нав≥ть при зникненн≥ вс≥х ≥нших Ц регенерувалас€ (€к живий орган≥зм ≥з зиготи) та знову обросла би пон€ттЇвим шлейфом, то € вимовив би лише два слова: Ђ√еограф≥чне положенн€ї.

—.¬. –огачов, декан географ≥чного факультету ћƒ” ≥м. ћ.¬. Ћомоносова

 

ћожна сказати, що пон€тт€ Ђположенн€ї займаЇ серед ≥нших географ≥чних пон€ть виключно важливе м≥сце, оск≥льки воно уособлюЇ не €кийсь обТЇкт або €вище, а просторов≥ в≥дношенн€ м≥ж р≥зними обТЇктами (важлив≥сть вивченн€ саме таких в≥дношень по€снюЇтьс€ самим визначенн€м географ≥њ, €к науки про територ≥альн≥ законом≥рност≥ взаЇмод≥њ природи ≥ сусп≥льства). як бачимо, Ђположенн€ї не Ї чимось матер≥альним, це Ц абстрактна категор≥€, що характеризуЇ обТЇкт через сукупн≥сть його в≥дношень з ≥ншими обТЇктами або €вища≠ми. јбстрактн≥сть пон€тт€ ускладнюЇ його сприйн€тт€.

√еограф≥чне положенн€ Ц геопросторове в≥дношенн€ певного обТЇкта до зовн≥шнього середовища, елементи €кого мають або можуть мати суттЇвий вплив на нього.

ќтже, географ≥чне положенн€ Ц це Ђадресн≥стьї географ≥чного обТЇкта, така його характеристика, що показуЇ звТ€зки з оточенн€м. ¬≥домий американський географ ¬. Ѕунге (1967) нав≥ть пропонував визначати географ≥ю €к Ђнауку про м≥сц€ї. ” цьому ориг≥нальному визначенн≥ криЇтьс€ глибокий зм≥ст та наголошуЇтьс€ виключна методолог≥чна роль анал≥зу м≥сцеположень у географ≥чн≥й науц≥. √еографи визначають функц≥њ м≥сц€, зумовлен≥ особливост€ми м≥сцеположенн€ (наприклад, €к взаЇморозташуванн€ обТЇкт≥в може впливати на виконанн€ тих чи ≥нших господарських функц≥й).

ѕри цьому вс€ р≥зноман≥тн≥сть географ≥чних обТЇкт≥в в≥др≥зн€Їтьс€ за видами ≥ масштабом, а геопросторов≥ в≥дношенн€ формуютьс€ на м≥кро-, мезо- та макрор≥вн≥ певноњ крањни чи рег≥ону. ќбТЇктами можуть бути населен≥ пункти, економ≥чн≥ райони, крањни, природн≥ територ≥альн≥ комплекси тощо. ћ≥кроположенн€ визначаЇтьс€ локальним оточенн€м у м≥сц≥ безпосереднього контакту з ≥ншими географ≥чними обТЇктами, мезоположенн€ Ц в≥дношенн€ми в рег≥он≥ або крањн≥, макроположенн€ Ц в≥дношенн€ми ≥з значними д≥л€нками географ≥чного середовища або геосистемою в ц≥лому. ѕри цьому в ≥Їрарх≥њ геопросторових в≥дношень ≥снуЇ певний пор≥г Ц кордон територ≥њ суверенноњ держави. «а межами держави в≥дл≥к м≥кро-, мезо- та макрор≥вн≥в, безумовно, йде лише стосовно масштаб≥в ус≥Їњ св≥тосистеми.

≤снуЇ де€ка в≥дм≥нн≥сть у терм≥нах Ђгеограф≥чне положенн€ї ≥ Ђм≥сцеположенн€ї. ћ≥сцеположенн€ вказуЇ на локал≥зац≥ю (location) або належн≥сть, воно незм≥нне, привТ€зане до одних координат. √еограф≥чне положенн€ (geographic situation) в≥дбиваЇ в≥дношенн€ в систем≥, воно при незм≥нних координатах обТЇкта може зм≥нюватис€ залежно в≥д зм≥н ситуац≥њ в зовн≥шньому середовищ≥.

¬ластивост€ми географ≥чного положенн€ Ї:

Ј детерм≥нован≥сть в≥дношень обТЇкта ≥з зовн≥шн≥ми обТЇктами ≥ системами;

Ј потенц≥йн≥сть Ц географ≥чне положенн€ Ї водночас ≥ результатом попереднього розвитку обТЇкта (м≥ста, економ≥чного району, держави тощо) ≥ чинником його подальшого функц≥онуванн€ ≥ розвитку;

Ј дистанц≥йн≥сть Ц географ≥чне положенн€ Ї тим виг≥дн≥шим, чим ближча в≥дстань розташуванн€ обТЇкт≥в, що взаЇмод≥ють [1].

ѕон€тт€ Ђгеограф≥чне положенн€ї м≥стке ≥ комплексне. “ож дл€ глибшого розум≥нн€ географ≥чного матер≥алу вид≥л€ють к≥лька його складових (вид≥в). якщо в €кост≥ елемент≥в зовн≥шнього середовища досл≥джуваного обТЇкту дл€ оц≥нки сукупност≥ його просторових в≥дношень вз€ти екватор ≥ початковий мерид≥ан Ц то це буде положенн€ в розум≥нн≥ геодез≥њ ≥ картограф≥њ (або математичноњ географ≥њ). якщо ж такими елементами будуть гори, р≥чки, мор€ та ≥нш≥ обТЇкти ≥ €вища ф≥зико-географ≥чного пор€дку, то мова п≥де про ф≥зико-геогра≠ф≥чне положенн€. —оц≥ально-економ≥чна географ≥€ п≥д положенн€м буде розум≥ти в≥дношенн€ досл≥джуваного обТЇкта до того, що маЇ певне економ≥чне значенн€ дл€ нього, Ц однаково, чи будуть це реч≥ природного походженн€ (родовище корисних копалин або важливий водний шл€х), чи створен≥ людиною (населений пункт, промисловий або транспортний обТЇкт).

“аким чином в≥д загального географ≥чного положенн€ свого часу в≥докремилос€ пон€тт€ Ђеконом≥ко-географ≥чне положенн€ї (≈√ѕ).

≈коном≥ко-географ≥чне положенн€ Ц це сукупн≥сть просторових звТ€зк≥в певного економ≥чного обТЇкта (крањни, району, м≥ста, п≥дприЇмства) з ≥ншими обТЇктами, що знаход€тьс€ поза його межами (транспортними шл€хами, родовищами корисних копалин, промисловими базами тощо), взаЇмод≥€ з €кими дл€ нього ≥стотна нин≥ чи буде такою у майбутньому.

ѕоступове розширенн€ предмету вивченн€ економ≥чноњ географ≥њ та перетворенн€ останньоњ в сусп≥льну географ≥ю (антропогеограф≥ю) зумовлюЇ потребу введенн€ б≥льш ун≥версальноњ категор≥њ Ђсусп≥льно-географ≥чне положенн€ї.

—усп≥льно-географ≥чне положенн€ певного обТЇкту ойкумени Ї сукупн≥стю важливих дл€ його функц≥онуванн€ просторових в≥дношень до ≥нших сусп≥льно-географ≥чних обТЇкт≥в або ознак.

ѕол≥тико-географ≥чне, транспортно-географ≥чне, економ≥ко-географ≥чне у вузькому розум≥нн≥ (або сус≥дське), еколого-географ≥чне та ≥нш≥ види положенн€, по сут≥, вв≥йшли до складу сусп≥льно-географ≥чного положенн€ €к його складов≥ частини (див. табл. 8.1).

“аблиц€ 8.1.

≤нструкц≥йна картка вивченн€ сусп≥льно-географ≥чного положенн€ обТЇкту

(на приклад≥ крањни)

—кладов≥ частини ≈лементи характеристики
1. √еодезичне (математичне) положенн€ –озташуванн€ на материку та в частин≥ св≥ту; координати крайн≥х точок; прот€жн≥сть з п≥вноч≥ на п≥вдень та ≥з заходу на сх≥д; на€вн≥сть виходу до океан≥в ≥ мор≥в, прот€жн≥сть береговоњ л≥н≥њ та ≥нш≥ к≥льк≥сн≥ параметри.
2. ѕол≥тико-геогра≠ф≥чне положенн€ ≤стор≥€ формуванн€ територ≥њ; держави-сус≥ди, њх к≥льк≥сть та участь у в≥йськово-пол≥тичних блоках; на€вн≥сть територ≥альних претенз≥й; близьк≥сть осередк≥в м≥жнародноњ напруженост≥ та ≥нш≥ характеристики.
3. “ранспортно-гео≠граф≥чне положенн€ Ѕлизьк≥сть чи в≥ддален≥сть в≥д м≥жнародних сухопутних, морських та ≥нших шл€х≥в; на€вн≥сть морських порт≥в; оц≥нка компактност≥ територ≥њ самоњ крањни.
4. —ус≥дське (власне економ≥ко-географ≥ч≠не, у вузькому розум≥нн≥) положенн€ ќц≥нка положенн€ крањни по в≥дношенню до сировинних баз та ринк≥в збуту товар≥в ≥ послуг за њњ межами; р≥вень економ≥чного розвитку крањн-сус≥д≥в; на€вн≥сть транзитних маг≥стралей, що перетинають державн≥ кордони; м≥стк≥сть внутр≥шнього ринку сус≥дн≥х крањн та ≥нше.
5. ≈колого-географ≥ч≠не положенн€ ќц≥нка положенн€ крањни в систем≥ еколог≥чно активно д≥ючих компонент≥в довк≥лл€ (€к природних, наприклад, напр€мок пануючих в≥тр≥в, так ≥ антропогенних, зокрема, на€вн≥сть небезпечних виробництв), близьк≥сть чи в≥ддален≥сть в≥д зон еколог≥чного лиха тощо.
6. «м≥на ≈√ѕ в час≥ «м≥на к≥лькост≥ сус≥д≥в, довжини кордон≥в з ними; по€ва нових економ≥чних, в≥йськових або ≥нших обТЇкт≥в в прикордонних зонах; зм≥ни форм правл≥нн€ в сус≥дн≥х державах; побудова транзитних транспортних обТЇкт≥в.
7. «агальний висновок Ќаск≥льки позитивно або негативно —√ѕ впливаЇ на розвиток окремих галузей та нац≥ональноњ економ≥ки в ц≥лому; встановленн€ узагальненого композиц≥йного типу —√ѕ, прогноз стосовно можливих зм≥н в майбутньому.

 

Ќаведемо нижче визначенн€ тих вид≥в сусп≥льно-географ≥чного положенн€, €к≥ у ’’≤ стол≥тт≥ отримали ц≥лком самост≥йне житт€.

ѕол≥тико-географ≥чне (геопол≥тичне) положенн€ Ц сукупн≥сть геопросторових в≥дношень крањни до пол≥тичних даностей св≥тосистеми, €к≥ мають на нењ вплив. ≤ншими словами Ц це м≥сце крањн на пол≥тичн≥й карт≥ св≥ту, в≥ддален≥сть в≥д економ≥чних центр≥в ≥ транспортних осей ≥нтеграц≥йних угруповань, участь у в≥йськово-пол≥тичних ≥ пол≥тико-економ≥чних орган≥зац≥€х, у м≥жнародних потоках товар≥в, кап≥тал≥в, людей, ≥нформац≥њ. ¬ажливе стратег≥чне значенн€ також маЇ розташуванн€ зовн≥шн≥х джерел сировини ≥ продовольства, њх в≥ддален≥сть та р≥зноман≥тн≥сть (диверсиф≥кац≥€) тощо.

≈колого-географ≥чне положенн€ Ц сукупн≥сть просторових звТ€зк≥в певного географ≥чного обТЇкту в систем≥ еколог≥чно активно д≥ючих компонент≥в довк≥лл€ (€к природних, так ≥ антропогенних), близьк≥сть чи в≥ддален≥сть в≥д зон еколог≥чного лиха.

ƒл€ того, щоб краще зрозум≥ти механ≥зм впливу ≈√ѕ в широкому розум≥нн≥ (тобто сусп≥льно-географ≥чного положенн€) на господарський розвиток, розгл€немо дек≥лька приклад≥в. ƒл€ ц≥Їњ мети оберемо територ≥њ, що за своњми природними умовами схож≥, а в≥др≥зн€ютьс€ т≥льки —√ѕ (Ўвец≥€ та ”ральський економ≥чний район –ос≥њ;  анада та рос≥йський —иб≥р).

” першому випадку (Ўвец≥€ та ”рал) сп≥льними рисами Ї гори пом≥рного по€су, на€вн≥сть великих поклад≥в високо€к≥сноњ зал≥зноњ руди, добра забезпечен≥сть л≥совими ресурсами тощо. ÷≥ обставини спри€тлив≥ дл€ розвитку дерев≠ноњ металург≥њ. ≤ д≥йсно, певний час (к≥нець ’V≤≤ Ц ’V≤≤≤ стол≥тт€) ”рал ≥ Ўвец≥€ були головними постачальниками зал≥за в ™вроп≥. ÷е були часи, коли ¬еликобритан≥€ вже спалила дл€ виплавки чавуну вс≥ своњ л≥си, а технолог≥ю плавки чавуну на вуг≥лл≥ ще не освоњли.

јле Ї ≥ принципов≥ в≥дм≥нност≥ вищеназваних територ≥й, повТ€зан≥ саме ≥з —√ѕ: —кандинавськ≥ гори розташован≥ б≥л€ мор≥в, що забезпечують зручний вих≥д до розвинутих крањн ™вропи, а ”ральськ≥ гори лежать на меж≥ ™вропи та јз≥њ, вони далеко Ђзахован≥ї в≥д мор≥в. «розум≥ло, що Ўвец≥€, маючи б≥льш над≥йний та дешевий звТ€зок по морю з розвинутими крањнами, ≥ндустр≥ал≥зувалас€ набагато ран≥ше ”ралу. ќстанн≥й змушений був Ђчекатиї по€ву зал≥зниць ≥ по-справжньому зм≥г п≥дн€тис€ лише у ’’ стол≥тт≥, особливо п≥сл€ створенн€ так званого Ђ”рало- узнецького комб≥натуї, €кий поЇднав уральську зал≥зну руду ≥з кузнецьким вуг≥лл€м.

” другому випадку (—иб≥р ≥  анада) знову ж таки знаходимо багато сп≥льного у природних умовах. «давалос€ б, Ђстартов≥ї позиц≥њ однаков≥. јле —√ѕ р≥знитьс€ принципово:  анада маЇ на сход≥ ≥ заход≥ незамерзаюч≥ порти Ц √ал≥факс на јтлантиц≥ та ¬анкувер на узбережж≥ “ихого океану. «авд€ки цьому  анада пом≥тно випереджаЇ —иб≥р за р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку.

ќтже, €к бачимо з наведених приклад≥в, економ≥ко-географ≥чне (сусп≥льно-географ≥чне) положенн€ маЇ вин€ткове методолог≥чне значенн€. ‘ундаментальне обірунтуванн€ концепц≥њ ≈√ѕ (у широкому розум≥нн≥) зробив ћ.ћ. Ѕаранський у 1929 роц≥. ¬≥дтод≥ це пон€тт€ над≥йно вв≥йшло в теор≥ю ≥ практику €к економ≥ко-, так ≥ сусп≥льно-географ≥чних досл≥джень у всьому св≥т≥. ѕо€снюЇтьс€ це тим, що м≥сце ≥ роль будь-€кого рег≥ону (хай то буде крањна, економ≥чний район або промисловий вузол) в систем≥ географ≥чного под≥лу прац≥ значною м≥рою визначаЇтьс€ ≈√ѕ (—√ѕ).

–озгл€немо це наукове твердженн€ на приклад≥ ”крањни. ¬ умовах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ њњ територ≥€ була слабко ≥ндустр≥ал≥зована (за вин€тком  иЇва та ќдеси, а трохи п≥зн≥ше Ц ƒонбасу), але мала високо≥нтенсивне с≥льське господарство. “ак≥ особливост≥ спец≥ал≥зац≥њ та участ≥ у географ≥чному под≥л≥ прац≥ по€снюютьс€ саме специф≥кою —√ѕ.

¬ т≥ часи територ≥€ ”крањни з р≥зних бок≥в була оточена промисловими районами: на заход≥ ≥ п≥вн≥чному заход≥ це —анкт-ѕетербург, –ига, ¬аршава, Ћодзь, €к≥ встигли ≥ндустр≥ал≥зуватис€ ран≥ше завд€ки близькост≥ до Ѕалт≥йського мор€ ≥ зах≥дних кордон≥в; на п≥вноч≥ Ц ћосква, €ка ≥ндустр≥ал≥зувалас€ внасл≥док свого центрального положенн€ на —х≥дноЇвропейськ≥й р≥внин≥ поблизу м≥сц€ перехрещенн€ важливих р≥чкових шл€х≥в. ƒо того ж ≥ ћосква, ≥ —анкт-ѕетербург повною м≥рою використали столичний статус.

¬ –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ склалас€ ситуац≥€, при €к≥й галуз≥ промисловост≥, що ор≥Їнтувалис€ на зовн≥шн≥й ринок, т€ж≥ли до —анкт-ѕетербургу, –иги, ¬аршави, а т≥, що ор≥Їнтувалис€ на внутр≥шн≥й ринок, Ц до ћоскви. ¬насл≥док такоњ конкуренц≥њ сус≥дн≥х територ≥й значна частина ”крањни ви€вилас€ Ђв≥льноюї в≥д промисловост≥. « ≥ншого боку, ц€ сама близьк≥сть промислово-м≥ських район≥в формувала п≥двищений попит на с≥льськогосподарську продукц≥ю, створювала умови дл€ ≥нтенсивного розвитку с≥льського господарства, особливо виробництва техн≥чних культур (конопл≥, льон, цукровий бур€к) ≥ товарного тваринництва (мТ€со, молоко, шк≥ри). ќтже, особливост≥ —√ѕ спри€ли формуванню в≥дпов≥дного типу господарства на територ≥њ ”крањни.

ќсобливе значенн€ —√ѕ маЇ дл€ розвитку м≥ст. јдже м≥ста виникають та зростають на торгово-економ≥чних звТ€зках й тим самим реал≥зують просторов≥ в≥дношенн€ певного пункту до р≥зних економ≥чних обТЇкт≥в.

≤стор≥€ багатьох м≥ст св≥дчить про ст≥йку ≥ потужну роль —√ѕ в њхньому розвитку. ™ чимало приклад≥в, коли м≥ста зникали та знову в≥дроджувалис€, стверджуючи фокусну (вузлову) роль саме цього м≥сц€ дл€ численних господарських звТ€зк≥в, п≥дкреслюючи таким чином той факт, що на цьому м≥сц≥ м≥ста просто не може не бути.

яскравим зразком слугуЇ ≥стор≥€  арфагену. ќдин з римських сенатор≥в прославивс€ тим, що вс≥ своњ виступи починав ≥ зак≥нчував закликом Ђ арфаген повинен бути знищений!ї. ѕрот€гом тривалих ѕун≥чних воЇн –им намагавс€ зруйнувати  арфаген та стерти саму памТ€ть про нього.  арфаген таки було зруйновано, а попелище розорано ≥ зас≥€не на знак того, що м≥ста тут н≥коли вже не буде. јле  арфаген в≥дродивс€. Ѕув спалений вдруге ≥ його територ≥€ засипана с≥ллю, щоб нав≥ть рослини не могли тут зростати. “а з плином часу зТ€вл€Їтьс€ Ќовий  арфаген. Ќавала араб≥в вже у V≤≤≤ стол≥тт≥ п≥сл€ –.’. знову зак≥нчуЇтьс€ нищ≥вним руйнуванн€м. јле знову велике м≥сто Ц “ун≥с (столиц€ держави) виникаЇ на згарищ≥, ф≥ксуючи таким чином надзвичайн≥ вигоди —√ѕ цього пункту.

яскравим прикладом слугуЇ ≥ виникненн€ —анкт-ѕетербургу, за влучним висловом ќ.≤. ¬оЇйкова, в Ђеконом≥чн≥й пустел≥ї. —правд≥, м≥сто було закладено на майже незаселен≥й територ≥њ, до того ж в≥д≥рване в≥д ≥нших економ≥чних центр≥в ≥ район≥в тод≥шньоњ –ос≥њ. ѕроте ѕетербург зростав у м≥сц≥, зручному дл€ зовн≥шньоторговельних звТ€зк≥в крањни, €к≥ на той час були вкрай необх≥дн≥ дл€ њњ економ≥чного становленн€. «Т€вилис€ нов≥ шл€хи сполученн€, встановилис€ господарськ≥ звТ€зки з центральними районами крањни, ≥ невдовз≥ ѕетербург став найб≥льшим ф≥нансово-економ≥чним центром –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

“ак точно ≥ на м≥сц≥ ќдеси ЂобовТ€зкової мало виникнути м≥сто. Ќав≥ть безводний сухий степ ѕричорноморТ€ не зм≥г перешкодити стр≥мкому розвитку ќдеси €к зовн≥шньоторговельного порту.

÷≥каво, що м≥сц€ перетину (фокуси) економ≥чних звТ€зк≥в можна визначити нав≥ть тод≥, коли р≥вень розвитку продуктивних сил крањни ще недостатн≥й дл€ заснуванн€ м≥ст. Ќаприклад, у багатьох африканських крањнах ≥снують так зван≥ Ђу€вн≥ м≥стаї. Ќа перетин≥ звТ€зк≥в к≥лькох сус≥дн≥х поселень ≥снують Ђпуст≥ї, незаселен≥ м≥сц€, де збираютьс€ м≥сцев≥ базари та €рмарки, провод€тьс€ адм≥н≥стративн≥ збори населенн€, св€та та ≥нш≥ заходи. “обто з плином часу саме тут маЇ виникнути м≥сто.

–озберемо цю ситуац≥ю на теоретичному р≥вн≥. ¬с≥ обТЇкти волод≥ють ф≥зичними ≥ функц≥ональними властивост€ми. ћ≥ж цими властивост€ми бажана тотожн≥сть. якщо така тотожн≥сть в≥дсутн€, в≥дбуваЇтьс€ Ђтиск м≥сц€ї, виразом €кого Ї м≥грац≥њ людей, зм≥на функц≥й обТЇкт≥в, њх п≥дйом або деградац≥€ чи нав≥ть ф≥зичне перем≥щенн€.

“аким чином, м≥сце Ї ≥стотною внутр≥шньою характеристикою обТЇкту, фактором його функц≥онуванн€. –озум≥нн€ цього факту привело до поширенн€ в географ≥њ так званого Ђпозиц≥йного принципуї [2].

Ќа в≥дм≥ну в≥д геодезичного положенн€ в систем≥ координат або ф≥зико-географ≥чного положенн€, —√ѕ Ц категор≥€ ≥сторична, тобто зм≥нна у час≥.

Ќаведемо дек≥лька таких приклад≥в. ” середн≥ в≥ки ≥тал≥йськ≥ м≥ста-респуб≠л≥ки ¬енец≥€ ≥ √ену€ контролювали торг≥влю на —ередземному мор≥, пот≥снивши (п≥сл€ хрестових поход≥в) арабських купц≥в ≥ мореплавц≥в. ” ™вроп≥ користувалис€ попитом сх≥дн≥ товари (оксамитов≥ та шовков≥ тканини, бавовна, порцел€на, пр€нощ≥, парфуми, самоцв≥ти тощо), €к≥ надходили аз≥йськими торговими шл€хами (зокрема ЂЎовковим шл€хомї) до узбережж€ „орного та —ередземного мор≥в або доставл€лис€ арабськими мореплавц€ми з ≤нд≥њ у ѕерську затоку ≥ дал≥ суходолом до сх≥дного —ередземноморТ€. ¬енец≥€ завд€ки своњй ключов≥й позиц≥њ м≥ж «аходом ≥ —ходом на €кийсь час стала першою морською ≥ торговою державою ™вропи.

јле впала ¬≥зант≥€ п≥д натиском турк≥в-осман≥в, €к≥ захопили  онстантинополь, жвав≥ торгов≥ м≥ста на шл€хах сх≥дноњ торг≥вл≥, у т.ч. й на „орному мор≥ (наприклад,  афа Ц тепер —удак), в результат≥ занепала вс€ система торговельних шл€х≥в через ÷ентральну јз≥ю. « ≥ншого боку, в≥д узбережж€ «ах≥дноњ та ѕ≥вн≥чноњ ™вропи в≥дкрилис€ шл€хи через јтлантику до јмерики. Ќамаганн€ Ђоб≥йтиї турк≥в веде до значних географ≥чних в≥дкритт≥в. ÷≥каво, що ≥ ’ристофор  олумб, ≥ ƒжон  абот, €к≥ працювали на ≥спанську та англ≥йську корони, були по сут≥ Ђбезроб≥тнимиї ≥тал≥йськими мореплавц€ми.

” дол€х низки Ївропейських крањн в≥дбулис€ просто катастроф≥чн≥ зм≥ни внасл≥док закритт€ шл€ху в ≤нд≥ю турками та п≥зн≥ших географ≥чних в≥дкритт≥в ¬аско да √ами ≥ ’ристофора  олумба. ¬ результат≥ цих под≥й середземноморськ≥ держави на чол≥ з ¬енец≥Їю занепадають, натом≥сть Ђп≥дн≥маютьс€ї приатлантичн≥ Ц спочатку ≤спан≥€ ≥ ѕортугал≥€, п≥зн≥ше ¬еликобритан≥€, Ќ≥дерланди, ‘ранц≥€. ћожна нав≥ть сказати, що т≥ втрати, €к≥ понесла римська католицька церква, ≥ т≥ усп≥хи, €к≥ мала –еформац≥€ в ™вроп≥, значною м≥рою повТ€зан≥ саме ≥з занепадом ≤тал≥њ.

Ќин≥шн€ ¬енец≥€ Ц це м≥сто рег≥онального значенн€, ≥сторико-арх≥тектурна перлина, €ка продовжуЇ залишатис€ важливим туристичним та економ≥чним центром, що живе у св≥тл≥ минулоњ слави.

” ’≤’ стол≥тт≥ в≥дбулас€ ≥сторична под≥€, €ка зм≥нила —√ѕ ≤тал≥њ Ц в≥дкритт€ у 1869 р. —уецького каналу. —ередземне море перестало бути Ђтупиковимї, воно отримало вих≥д в ≤нд≥йський океан. « цього часу —√ѕ ≤тал≥њ пост≥йно пол≥пшуЇтьс€. ƒо реч≥, захопленн€ ≤тал≥Їю Ћ≥в≥њ перед ѕершою св≥товою в≥йною, окупац≥€ јб≥сс≥н≥њ (≈ф≥оп≥њ) у 1937 р. та й сама участь у ƒруг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ Ц це ланки њњ боротьби за шл€хи ≥з —ередземного мор€ в ≤нд≥йський океан.

ќтже, при незм≥нному геодезичному ≥ ф≥зико-географ≥чному положенн≥, —√ѕ може докор≥нно зм≥нитис€. ѕри цьому не сл≥д забувати, що переваги —√ѕ, €кими б вони не були значними, сам≥ по соб≥ створюють лише можливост≥, €к≥ ще треба використати. ÷их можливостей у сильного б≥льше, н≥ж у слабкого. ћ≥сц€ з особливо виг≥дним —√ѕ завжди прит€гували жад≥бн≥ погл€ди, тому ≥нколи переваги положенн€ накликали б≥ди на де€к≥ крањни (класичн≥ приклади цього Ц √≥бралтар, ѕанама, ™гипет).

ѕроанал≥зуЇмо ще одну ситуац≥ю. —Ўј колись були крањною на Ђкраю св≥туї. якщо англ≥йськ≥ корол≥ давали €кому-небудь лорду або акц≥онерному товариству д≥л€нку узбережж€, то вказували т≥льки п≥вн≥чний ≥ п≥вденний кордон по паралел€м, а у зах≥дному напр€мку можна було освоювати земель ск≥льки завгодно. Ќа картах того часу дл€ заповненн€ Ђпустотиї за јппалачами малювалос€ розкрите ™вангел≥Ї.

јле в середин≥ ’≤’ стол≥тт€ будуютьс€ ≈р≥-канал в≥д ¬еликих озер до Ќью-…орку, перша трансконтинентальна зал≥зниц€ ЂЌью-…орк Ц —ан-‘ран≠цискої; на початку ’’ стол≥тт€ вводитьс€ в д≥ю ѕанамський канал (1914). “аким чином поступово —Ўј ≥з Ђкрањни на краю св≥туї перетворюютьс€ у Ђкрањну м≥ж двома океанамиї. ÷≥Їю ситуац≥Їю держава дуже вдало користуЇтьс€ п≥д час ѕершоњ ≥ ƒругоњ св≥тових воЇн: одн≥Їю рукою вона завозить сировину ≥з —х≥дноњ јз≥њ, јвстрал≥њ та ќкеан≥њ, а ≥ншою Ц продаЇ товари в ™вропу, крањни €коњ, зайн€т≥ в≥йною, купують все за шален≥ грош≥. ќтже, можна стверджувати, що —Ўј Ц це держава, €ка власними руками створила своЇ сучасне —√ѕ.

ѕод≥бний приклад, але менших масштаб≥в, був в ≥стор≥њ —–—– при освоЇнн≥ в 30-х роках ’’ стол≥тт€ ѕ≥вн≥чного морського шл€ху.

¬ найб≥льш узагальненому вигл€д≥ €к≥сна оц≥нка —√ѕ може бути подана за допомогою його композиц≥йних тип≥в: центральне, перифер≥йне (ексцентричне), глибинне або внутр≥шньоконтинентальне (особливий випадок Ц анклав), сум≥жне, вузлове, приморське та ≥нш≥ типи положенн€.

ѕереваги ≥ недол≥ки —√ѕ можна виразити к≥льк≥сно. “ака к≥льк≥сна оц≥нка широко застосовуЇтьс€ при пор≥вн€льно-географ≥чному анал≥з≥. як приклад можна використати формулу 4.4 (коеф≥ц≥Їнт приморського положенн€). ≤снують ≥ б≥льш складн≥ п≥дходи. Ќад методикою к≥льк≥сних оц≥нок —√ѕ вдало працюють украњнськ≥ географи ќ.√. “опч≥Їв, ¬.…. Ћажник, я.≤. ∆упанський.

ѕроте завданн€ основ теор≥њ сусп≥льноњ географ≥њ пол€гаЇ не в розкритт≥ конкретноњ методики к≥льк≥сноњ оц≥нки —√ѕ, а в доведенн≥ принциповоњ можливост≥ такоњ оц≥нки. як ≥ в багатьох ≥нших напр€мах сусп≥льно-географ≥чних досл≥джень, традиц≥йн≥ словесн≥, описов≥ характеристики —√ѕ зм≥нюютьс€ к≥льк≥сними оц≥нками, параметрами, модел€ми. ÷е спри€Ї прогресивному розвитку географ≥чноњ науки €к у теоретичному й пон€т≥йному аспектах, так ≥ щодо метод≥в досл≥дженн€, зокрема к≥льк≥сних оц≥нок, ≥нженерно-конструктивних обчислень ≥ прогноз≥в. ” цьому запорука усп≥х≥в —√ у розвТ€занн≥ актуальних питань сьогоденн€.

¬исновки:

1. √еографи досл≥джують розм≥щенн€ природних ≥ сусп≥льних обТЇкт≥в на земн≥й поверхн≥, а також њхнЇ взаЇмне розташуванн€ в межах ландшафтноњ (географ≥чноњ) оболонки. ¬ажлив≥сть цього завданн€ дозволила нестандартно визначити географ≥ю €к Ђнауку про м≥сц€ї (¬. Ѕунге, 1967). «алежн≥сть властивостей географ≥чних обТЇкт≥в в≥д њхн≥х м≥сць (м≥сцеположень) називають Ђпозиц≥йним принципомї (Ѕ.Ѕ. –одоман, 1979).

2. Ђѕоложенн€ї Ц це абстрактна наукова категор≥€, що характеризуЇ будь-€кий обТЇкт через сукупн≥сть його просторових в≥дношень з ≥ншими обТЇктами та €вищами.

3. √еограф≥чне положенн€ Ц це геопросторове в≥дношенн€ певного обТЇкта до зовн≥шнього середовища, елементи €кого мають або можуть мати суттЇвий вплив на нього. “акими обТЇктами можуть виступати населен≥ пункти, њхн≥ агломерац≥њ, економ≥чн≥ райони ≥ зони, крањни тощо.

4. ѕон€тт€ Ђгеограф≥чне положенн€ї м≥стке ≥ комплексне. ¬оно маЇ к≥лька складових (залежно в≥д того, €к≥ елементи зовн≥шнього середовища приймають≠с€ до уваги). —аме тому в≥д загального географ≥чного положенн€ в≥докремилос€ пон€тт€ Ђеконом≥ко-географ≥чне положенн€ї (ћ.ћ. Ѕаранський, 1929). ¬насл≥док поступового розширенн€ предмету досл≥дженн€ економ≥чноњ географ≥њ та утворенн€ сусп≥льноњ географ≥њ б≥льш вживаним сьогодн≥ Ї терм≥н Ђсусп≥льно-географ≥чне положенн€ї.

5. —усп≥льно-географ≥чне положенн€ (—√ѕ) Ц це сукупн≥сть важливих дл€ функц≥онуванн€ певного обТЇкта ойкумени геопросторових в≥дношень до ≥нших сусп≥льно-географ≥чних обТЇкт≥в або ознак.

6. —кладовими частинами —√ѕ Ї геодезичне (математичне) положенн€, пол≥тико-географ≥чне (геопол≥тичне), транспортно-географ≥чне, сус≥дське (≈√ѕ у вузькому розум≥нн≥), еколого-географ≥чне положенн€ тощо.  ожна з цих наукових категор≥й маЇ ≥ Ђвласне житт€ї.

7. ¬ид≥л€ютьс€ наступн≥ композиц≥йн≥ типи (≥ п≥дтипи) —√ѕ: центральний, перифер≥йний (ексцентричний), глибинний (внутр≥шньоконтинентальний), анклавний, сум≥жний, вузловий, приморський тощо.


[1] ¬≥дстань може бути не географ≥чною, а в≥ртуальною величиною, що утворилас€ завд€ки на€вност≥ густоњ мереж≥ транспортних комун≥кац≥й, можливост€м використанн€ електронного звТ€зку тощо.

[2] ÷ей терм≥н запропонував Ѕ.Ѕ. –одоман у 1979 р. п≥сл€ тривалого вивченн€ залежност≥ ≥стотних властивостей географ≥чних обТЇкт≥в в≥д њх просторового положенн€: наприклад, два однакових магазини, один з €ких розташований у центр≥ м≥ста, а ≥нший Ц на околиц≥, мають р≥зн≥ обс€ги продаж, а отже не Ї р≥вноц≥нними.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1104 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2263 - | 2066 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.