Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—таб≥л≥зац≥йна стратег≥€ латиноамериканських крањн




ќдним з центральних напр€м≥в стаб≥л≥зац≥йноњ стратег≥њ латиноамериканських крањн було створенн€ спри€тлив≥шого ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ќднак тут не було повного зб≥гу. якщо в јргентин≥ й ћексиц≥ були скасован≥ будь-€к≥ значн≥ обмеженн€ на рух ≥ноземного кап≥талу, то в Ѕразил≥њ, „ил≥,  олумб≥њ та в ≥нших крањнах збереглис€ певн≥ механ≥зми контролю. ” Ѕразил≥њ, наприклад, продовжилас€ практика оподаткуванн€ операц≥й з державними борговими зобов'€занн€ми. ” „ил≥ ≥ноземний кап≥тал, вкладений в акц≥њ, не можна було забрати ≥ вивезти за кордон прот€гом року. ¬ „ил≥ та  олумб≥њ в≥д м≥сцевих компан≥й, €к≥ одержали ≥ноземн≥ позики, вимагалос€ резервувати велик≥ суми, ≥ частка цього резервуванн€ зростала залежно в≥д обс€г≥в короткострокових позик.

Ќезважаючи на в≥дм≥нност≥ в економ≥чн≥й ≥ ф≥нансов≥й практиц≥ окремих крањн, перш≥ результати стаб≥л≥зац≥йних програм практично скр≥зь були досить над≥йними, що ви€вилос€ в "приборканн≥" ≥нфл€ц≥йних процес≥в, в оздоровленн≥ ф≥нансовоњ ситуац≥њ ≥, що Ї найважлив≥шим, у поновленн≥ економ≥чного зростанн€ та п≥двищенн≥ його динам≥ки[1, c. 5-7].

” латиноамериканських крањн чимало дос€гнень: макроеконом≥чна стаб≥льн≥сть ≥ економ≥чне зростанн€ стали ст≥йкою тенденц≥Їю; загальнорег≥ональний показник деф≥циту бюджету в 1997 р. становив менше 2% ¬¬ѕ; в≥дбулос€ р≥зке пад≥нн€ загально-рег≥онального ≥ндексу роздр≥бних ц≥н - з 384,5% за 1991-1995 pp. до 10,3% у 1997 p.; масштабна приватизац≥€ дала крањнам рег≥ону понад 100 млрд. дол. (Ѕразил≥њ у 1997 р. - 19,7 млрд. дол., у 1998 р. -26 млрд. дол.); у 1990-1997 pp. темпи зростанн€ обс€г≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ зб≥льшились у 2,7 раза, варт≥сть експорту - у 2,3, а ≥мпорту-у 3,1 раза. ќднак к≥нець 90-х рок≥в показав, що макроеконом≥чна стаб≥л≥зац≥€ не означала повного вир≥шенн€ складних ≥ нагальних проблем Ћатинськоњ јмерики. ѕор€д з позитивними чинниками активно д≥ють ≥ негативн≥:

- р≥зке зб≥льшенн€ деф≥циту плат≥жних баланс≥в (в≥дплив "летких кап≥тал≥в");

- послабленн€ ф≥нансових систем через л≥кв≥дац≥ю регулюючих державних орган≥в;

- збереженн€ соц≥альноњ нестаб≥льност≥;

- пов≥льне зростанн€ числа робочих м≥сць;

- р≥зке скороченн€ соц≥альних програм;

- дисбаланс м≥ж реальним р≥внем зарплати ≥ банк≥вських процент≥в, а також р≥внем зайн€тост≥ ≥ державними витратами;

- зростанн€ суми зовн≥шнього боргу (в 1996 р. загальна сума зовн≥шнього боргу 22 крањн рег≥ону становила 629 млрд. дол., тобто зросла на 73 млрд. дол. пор≥вн€но з 1994 p.; за цей самий пер≥од у рахунок процент≥в по боргу сплачено 120 млрд. дол., зростанн€ експорту призвело до зниженн€ частки виплат по процентах - з 29,5 у 1990 р. до 15,2 у 1996 p.);

- в≥дсутн≥сть неповоротного характеру стаб≥льност≥ розвитку у переважн≥й б≥льшост≥ крањн рег≥ону (у 90-≥ роки вона спостер≥галас€ т≥льки у „ил≥ та √айан≥);

- не досить м≥цна ≥нвестиц≥йна база (питома вага ≥нвестиц≥й - 21 % ¬¬ѕ, у 80-х роках - 22,5%);

- тенденц≥€ до зростанн€ деф≥циту торгового ≥ плат≥жного баланс≥в (за 1990-1997 pp. в≥н зб≥льшивс€ з 1,3 млрд. до 63,7 млрд. дол., а реформи проводилис€ "в борг");

- нев≥дпов≥дн≥сть у темпах проведенн€ реформ у центрах ≥ на перифер≥њ;

- зростанн€ безроб≥тт€ (7,9% у 1998 р. пор≥вн€но з 6,8% у 1991-1995 pp.)[5, c. 25-27].

„≥тко про€вилис€ й ≥нш≥ негативн≥ моменти розвитку, зокрема, уразлив≥сть господарських систем рег≥ону, м≥кроеконом≥чна ≥ ф≥нансова стаб≥л≥зац≥€ не набула неповоротного характеру, став хрон≥чним бюджетний деф≥цит, п≥д сумн≥вом - стаб≥льн≥сть грошового об≥гу, спостер≥гаютьс€ пад≥нн€ життЇвого р≥вн€ б≥льшост≥ населенн€, зростанн€ майновоњ нер≥вност≥, "вимиванн€" середн≥х соц≥альних прошарк≥в, зап≥зненн€ заход≥в щодо нейтрал≥зац≥њ й подоланн€ соц≥альних негаразд≥в, гальмуванн€ реал≥зац≥њ програм ринковоњ трансформац≥њ сусп≥льства через тиск на ур€ди невдоволеного населенн€.

ƒе€к≥ важлив≥ причини ц≥Їњ нестаб≥льност≥, €к ≥ ран≥ше, перебувають поза сферою контролю крањн рег≥ону. «бер≥гаЇтьс€ сильна залежн≥сть в≥д кон'юнктури ц≥н на сировинн≥ товари, €к≥ складають 2/3 обс€гу експорту.  р≥м того, Ћатинська јмерика завжди була ≥мпортером кап≥талу ≥ ≥стотно залежить в≥д пол≥тики ≥ноземних ≥нвестор≥в, в≥д руху банк≥вських процентних ставок в основних ф≥нансових центрах св≥ту, особливо коли ситуац≥€ у сфер≥ м≥жнародного руху кап≥тал≥в зазнаЇ р≥зких коливань.

«азначен≥ коливанн€ по€снюютьс€ нест≥йк≥стю м≥жнародноњ ф≥нансовоњ системи, зростанн€м обс€г≥в "в≥льноплинних" кап≥тал≥в та кон'юнктурними перепадами у сфер≥ виробництва та м≥жнародноњ торг≥вл≥. Ќайпоширен≥ша економ≥чна теор≥€, на основ≥ €коњ розробл€лис€ стаб≥л≥зац≥йн≥ програми у Ћатинськ≥й јмериц≥, характеризуЇтьс€ певним под≥лом реального та кредитно-грошового сектор≥в економ≥ки, однак реальна практика черговий раз п≥дтверджуЇ на€вн≥сть жорстких порог≥в "незалежност≥" ф≥нансовоњ сфери ≥ неможлив≥сть њњ довготривалого розриву з реальною економ≥кою.

ћексика була, до реч≥, одним з основних отримувач≥в короткострокових ≥ноземних ≥нвестиц≥й у перш≥й половин≥ 90-х рок≥в. —аме вона й стала еп≥центром кризових потр€с≥нь 1994-1995 pp. «овн≥шн≥м поштовхом до цього слугувало п≥двищенн€ процентних ставок у —Ўј на початку 1994 p., внасл≥док чого знизивс€ ≥нтерес ≥ноземних ≥нвестор≥в до ћексики. ‘≥нансова п≥рам≥да, €ка базувалас€ на висок≥й доходност≥ ≥нвестиц≥й у державн≥ боргов≥ зобов'€занн€, рухнула при перших ознаках пог≥ршенн€ валютноњ та пол≥тичноњ ситуац≥њ у крањн≥. ≤ т≥льки масована допомога ззовн≥ (понад 50 млрд. дол.) дозволила уникнути подальшого неконтрольованого розвитку под≥й.

ћексиканська криза поширилас€ на ≥нш≥ латиноамериканськ≥ крањни. јргентина ≥ Ѕразил≥€ були вимушен≥ вжити терм≥нових заход≥в дл€ протид≥њ масовому в≥дпливу "гар€чих грошей". ћаючи завищений обм≥нний курс валюти, безпосередню "прив'€зку" до долара, вони вз€ли курс на скороченн€ внутр≥шн≥х (у тому числ≥ ≥нвестиц≥йних) потреб дл€ зниженн€ високого р≥вн€ дисбалансу по зовн≥шньоеконом≥чних операц≥€х, що спричинили пад≥нн€ д≥ловоњ активност≥.

“аким чином, у ход≥ реал≥зац≥њ прийн€тих у перш≥й половин≥ 90-х рок≥в стаб≥л≥зац≥йних програм латиноамериканським крањнам не вдалос€ кардинально переломити ситуац≥ю. як ≥ ран≥ше, високим залишаЇтьс€ р≥вень њх уразливост≥ в≥д впливу зовн≥шн≥х чинник≥в. —т≥йк≥сть латиноамериканських ринк≥в ви€вилась уразливою в умовах аз≥атськоњ кризи. ѕ≥д њњ впливом у б≥льшост≥ крањн рег≥ону знизилис€ темпи приросту ¬¬ѕ; немаЇ в≥дчутного прогресу у вир≥шенн≥ досить широкого спектра нев≥дкладних соц≥альних проблем[4, c. 58-61].

 

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 301 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2100 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.