Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток господарства в Ћатинськ≥й јмериц≥




¬≥д початку XX ст. велику роль у господарств≥ рег≥ону в≥д≥граЇ кап≥тал —Ўј, крањн ™вропи та япон≥њ. –озвиток економ≥ки залежить в≥д ≥мпорту обладнанн€ та в≥д експорту в≥тчизн€ноњ сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в.

” с≥льському господарств≥ рег≥ону поЇднуютьс€ др≥бновласницьке землекористуванн€ та господарство великих латифунд≥й. Ћатифундисти часто в≥ддають своњ земл≥ в оренду. —≥льськогосподарське населенн€ рег≥ону становить 132 млн чолов≥к ’арактерними рисами зайн€тост≥ Ї батрацтво, в≥дробки, прац€ на плантац≥€х.

¬елика частка земель перебуваЇ у влас≠ност≥ ≥ноземц≥в. ƒл€ с≥льського госпо≠дарства характерне велике безроб≥тт€.

Ќа крањни Ћатинськоњ јмерики припадаЇ 15 % виробництва м'€са, 18 % - кукурудзи, 19 % - бавовни, 21 % - фрукт≥в.

√оловн≥ с≥льськогосподарськ≥ рай≠они розташован≥ вздовж узбережж€ океан≥в, а також навколо великих агло≠мерац≥й. Ќайб≥льш важливи≠ми с≥льськогосподарськими районами Ї ћексиканське наг≥р'€, аргентинська пампа та сх≥дне узбережж€ Ѕразил≥њ. Ћанцюжок ареал≥в високо≥нтенсивного землеробства т€гнетьс€ вздовж усього “ихоокеанського узбережж€ материк≥в.

Ѕлизько 4/5 вс≥Їњ продукц≥њ с≥льського господарства виробл€Їтьс€ в 5 крањнах - Ѕразил≥њ, ћексиц≥, јргентин≥, ¬енесуел≥ та  олумб≥њ. ѕри цьому Ѕразил≥€, у €к≥й проживаЇ 30 % населенн€ рег≥ону, виробл€Ї 30 % продукц≥њ с≥льського господарства. ћайже 50 % с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ йде на експорт. ÷е насамперед кава, цукор, бавовна, банани та цитрусов≥[6, c. 145-148].

” крањнах Ћатинськоњ јмерики, €к≥ мають сировинну базу, сформувалос€ к≥лька ор≥Їнтованих на експорт сектор≥в виробництва. ¬ г≥рничодо≠бувн≥й промисловост≥ - це г≥рничометалург≥йна та нафтова, в агропромисловому комплекс≥ - виробництво цукру, кави, консерв≥в, сок≥в, алкогольних напоњв тощо. –озвиваютьс€ машинобудуванн€, х≥м≥€, енергетика, чорна металург≥€, галуз≥ легкоњ промисловост≥. Ќин≥ обс€ги виробництва продукц≥њ важкоњ та легкоњ промисловост≥ майже однаков≥. 75 % промисловоњ продукц≥њ припадаЇ на п'€ть найрозвинут≥ших крањн - ћексику, Ѕразил≥ю, јргентину, ¬енесуелу та  олумб≥ю. ÷≥ крањни наздо≠ган€Ї „ил≥, €ка за темпами розвитку економ≥ки випереджаЇ багато ≥нших крањн. „астка њх у рег≥ональному виробництв≥ автомоб≥л≥в становить 99 %, текстильних вироб≥в - 91 %, нафти - 86 %, м≥неральних добрив - 85 %, енергонос≥њв - 76 % будматер≥ал≥в - 75 %, цукру - 60 %. ѕромислов≥сть концентруЇтьс€ у найб≥льших м≥стах та м≥ських агломерац≥€х, переважно столичних.

«а формами орган≥зац≥њ промислове виробництво представлене сучасними по тужними п≥дприЇмствами, комб≥натами, об'Їднанн€ми, пор€д з ними Ї багато др≥бних п≥дприЇмств. ÷е стосуЇтьс€ також торг≥вл≥ ≥ сфери послуг.

–озм≥щенн€ п≥дприЇмств г≥рничодобувноњ промисловост≥ в≥дпов≥даЇ районам видобуванн€ корисних копалин, дл€ €ких характерне зональне розм≥щенн€ (Ђолов'€ний по€сї, Ђм≥дний по€сї тощо). ѕереробн≥ п≥дприЇмства не завжди зна≠ход€тьс€ в район≥ видобутку копалин, част≥ше поблизу порт≥в, оск≥льки ор≥Їнто≠ван≥ на експорт[8, c. 72-74].

“ранспортна система крањн Ћатинськоњ јмерики почала формуватис€ на≠прик≥нц≥ XIX - на початку XX ст. ѕерш≥ зал≥зниц≥ були побудован≥ американ≠ськими та англ≥йськими компан≥€ми, зац≥кавленими у вивоз≥ сировини ≥ нап≥в≠фабрикат≥в. ѕор≥вн€но з ≥ншими рег≥онами крањн, що розвиваютьс€, розвиток транспортноњ системи в крањнах Ћатинськоњ јмерики недостатн≥й (див. дод.2) ћаг≥страл≥ сполучають переважно райони видобутку сировини з морським узбережж€м. ћ≥ждержавних ≥, тим б≥льше, трансконтинентальних л≥н≥й практично немаЇ.

«а обс€гами вантажоперевезень на морський транспорт припадаЇ 76 %, автомоб≥льний - 10 %, зал≥зничний Ч 6 %, трубопров≥дний - 6 %, водний - 1 %, в≥тр€ний - 1 %. ќск≥льки морський транспорт обслуговуЇ переважно зовн≥шньо торговельн≥ операц≥њ, то очевидним е переважанн€ перевезень за меж≥ рег≥он≥ ¬нутр≥шн≥ та м≥жрег≥ональн≥ транспортн≥ перевезенн€ незначн≥.

«овн≥шньоторговельн≥ операц≥њ ор≥Їнтован≥ на ринки —Ўј, «ах≥дноњ ™вропи та —х≥дноњ јз≥њ. ” структур≥ експортно-≥мпортних операц≥й переважаЇ вив≥з сировини та нап≥вфабрикат≥в, завоз€ть у рег≥он переважно готов≥ товари. “оварний експорт - головна статт€ валютних надходжень майже вс≥х крањн континенту, за вин€тком ћексики, де переважають валютн≥ надходженн€ в≥д туризму. ' шести найрозвинут≥ших крањнах Ћатинськоњ јмерики нам≥тилась тенденц≥€ д поступового переходу на експорт готових товар≥в ≥ послуг.

ѕотреби в ≥мпорт≥ переважають можливост≥ експорту, тому структур зовн≥шньоњ торг≥вл≥ незбалансована. ¬с≥ крањни Ћатинськоњ јмерики залежать в≥д зовн≥шн≥х позик та ≥нвестиц≥й. ¬с≥ крањни рег≥ону вивоз€ть продовольство - кави какао, цитрусов≥, банани, цукор, зернов≥, м'€со. ќкрем≥ мають вузьку спец≥ал≥зац≥ю. Ќаприклад, св≥товим експортером кави Ї Ѕразил≥€,  олумб≥€, зернових - јргентина, банан≥в - ≈квадор. јргентина та ”ругвай - визнан≥ св≥тов≥ л≥дери в експорт≥ шк≥ри та м'€са. ” св≥товому експорт≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ частка Ћатинськоњ јмерики у 1993 р. становила: кави - 56 %, банан≥в - 78 %, €ловичини - 27 %, бавовнику - 19 %.

Ѕлизько 1/4 товарного сировинного експорту припадаЇ на нафту та нафтопродукти.  р≥м того, з крањн Ћатинськоњ јмерики вивоз€ть чорн≥ та кольоров≥ метали. “ањ „ил≥ вивозить м≥дь, ѕеру - свинець та м≥дь, Ѕол≥в≥€ - олово, ямайка - боксити. « готових товар≥в крањни Ћатинськоњ јмерики експортують напоњ ≥ тютюн (близько 10 % експорту), х≥м≥чн≥ товари - 10 %, транспортн≥ засоби ≥ обладнанн€ - 33-35 %. Ќин≥ значну частку експортних товар≥в становл€ть готов≥ вироби але з них 1/3 - це нап≥вфабрикати (тютюн ≥ де€к≥ х≥м≥чн≥ товари).

ќтже, крањни Ћатинськоњ јмерики не мають досконалих нац≥ональних господарств, €к≥ розвиваютьс€ т≥льки на в≥тчизн€н≥й сировинн≥й баз≥ та виробл€ють не обх≥дн≥ дл€ населенн€ товари, але беруть активну участь у м≥жнародному под≥л≥[10, c. 27-29].

 

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 515 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2253 - | 1979 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.