Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'€зки крањн Ћатинськоњ јмерики




«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'€зки зд≥йснюютьс€ крањнами Ћатинськоњ јмерики через зовн≥шню торг≥влю, валютно-ф≥нансов≥ й кредитн≥ операц≥њ, м≥жнародн≥ послуги, науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво, виробниче кооперуванн€ та ≥нш≥ форми економ≥чних в≥дносин.

ѕров≥дна роль зовн≥шньоњ торг≥вл≥ визначаЇтьс€ њњ впливом на економ≥чне зростанн€, а також тим, що товарний експорт залишаЇтьс€ головним джерелом надходженн€ ≥ноземноњ валюти дл€ вс≥х крањн рег≥ону, за вин€тком х≥ба що ћексики, дл€ €коњ таким джерелом Ї переважно туризм, та ѕанами, валютн≥ надходженн€ €коњ на 40% формуютьс€ за рахунок експлуатац≥њ ѕанамського каналу.

«наченн€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ особливо зростаЇ в умовах структурних зрушень у торг≥вл≥ промисловими товарами, пост≥йних коливань попиту ≥ пропозиц≥њ, посиленн€ впливу науково-техн≥чного прогресу й основаних на його дос€гненн€х нових технолог≥й та ≥нших фактор≥в, серед €ких не останнЇ м≥сце належить прагненню до економ≥чноњ самост≥йност≥. ¬еликих надходжень сучасноњ техн≥ки потребуЇ ≥ндустр≥ал≥зац≥€. «авд€ки зовн≥шн≥й торг≥вл≥ забезпечуютьс€ поставки основних вид≥в машинного обладнанн€, транспортних засоб≥в, прилад≥в, необх≥дних дл€ нового буд≥вництва та реконструкц≥њ старих галузей. “ак≥ потреби в ≥мпорт≥ передбачають реал≥зац≥ю певних вид≥в продукц≥њ на зовн≥шньому ринку. “ому проблема експортноњ торг≥вл≥ не лише збер≥гаЇ своЇ значенн€, а й набуваЇ особливоњ актуальност≥.

ѕод≥бно до ≥нших сфер економ≥ки, зовн≥шн€ торг≥вл€ крањн Ћатинськоњ јмерики маЇ нер≥вном≥рний характер, ≥мпортн≥ запити здеб≥льшого випереджають експортн≥ можливост≥, а тому б≥льша частина крањн рег≥ону часто потерпаЇ в≥д деф≥циту торговельного балансу.

—п≥льною проблемою дл€ вс≥х без вин€тку крањн Ћатинськоњ јмерики (до реч≥, €к ≥ дл€ крањн, що розвиваютьс€, в ≥нших рег≥онах) залишаЇтьс€ уже згадувана залежн≥сть в≥д ≥ноземного кап≥талу. ƒо сказаного варто лише додати, що, за даними ћ¬‘, на крањни Ћатинськоњ јмерики на початку 90-х рок≥в припадало близько 48% ус≥х пр€мих закордонних ≥нвестиц≥й крањн, що розвиваютьс€, в ц≥лому. Ћевова пайка пр€мих закордонних ≥нвестиц≥й надходить у Ћатинську јмерику ≥з —Ўј - 45% ≥нвестиц≥й у крањни рег≥ону, ¬еликобритан≥њ - майже 19, япон≥њ - понад 18%. ≤ндустр≥ал≥зац≥€ з участю ≥ноземного кап≥талу Ї ≥стотною ознакою залежного становища Ћатинськоњ јмерики - наукового, технолог≥чного, патентно-л≥ценз≥йного.

як зазначалос€, в економ≥ц≥ Ћатинськоњ јмерики, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших рег≥он≥в св≥ту, досить сильн≥ позиц≥њ маЇ державний сектор. ƒо реч≥, його розвиток часто зумовлений нездатн≥стю нац≥онального приватного кап≥талу усп≥шно конкурувати з ≥ноземним кап≥талом, здеб≥льшого репрезентованим “Ќ . “ому в окремих випадках розвиток державного сектора Ї Їдиною реальною силою, здатною протисто€ти м≥жнародним монопол≥€м.

ѕроте у реальних умовах державний сектор - €вище суперечливе. —права в тому, що значенн€ й характер функц≥онуванн€ державного сектора в економ≥ц≥ р≥зних крањн неоднаков≥ ≥ залежать часом в≥д сп≥вв≥дношенн€ пол≥тичних сил у них. ” де€ких крањнах держава контролюЇ ≥нфраструктуру, велик≥ нафтов≥, металург≥йн≥, х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства, водночас њњ позиц≥њ слабк≥ш≥ у машинобудуванн≥, електротехн≥чн≥й, рад≥оелектронн≥й та ≥нших галуз€х, що визначають науково-техн≥чний прогрес. ¬елик≥ державн≥ п≥дприЇмства д≥ють у металург≥йн≥й промисловост≥ та в машинобудуванн≥ јргентини, Ѕразил≥њ, ћексики. ¬ јргентин≥ до державного сектора належать також головн≥ потужност≥ м'€сохолодобойноњ промисловост≥, що Ї одн≥Їю з пров≥дних галузей економ≥ки ц≥Їњ крањни. «начною Ї частка державних кап≥таловкладень у пров≥дн≥ галуз≥ економ≥ки та в ≥нфраструктуру. Ќа частку держави припадаЇ в≥д 40 до 50% валових кап≥таловкладень у Ѕол≥в≥њ, ѕеру, ≈квадор≥, в≥д 30 до 40% - в  олумб≥њ, ”ругвањ[12, c. 82-85].





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 694 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2246 - | 1966 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.