Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕередумови формуванн€ господарства латиноамериканських крањн та притаманн≥ њм проблеми




—учасному господарству латиноамериканських крањн притаманн≥ де€к≥ найб≥льш загальн≥ риси, що ≥сторично склалис€ й продовжують визначати економ≥чне обличч€ рег≥ону. ќдна з них - багатоукладн≥сть економ≥ки. ” с≥льському господарств≥ ц€ особлив≥сть про€вл€Їтьс€ у збереженн≥ латифундизму та пов'€заних з ним р≥зних форм докап≥тал≥стичних аграрних в≥дносин. Ћише в „ил≥, ѕанам≥ та на  уб≥, частково у ћексиц≥ латифундизм л≥кв≥довано.  р≥м того, у с≥льському господарств≥ багатьох крањн активно розвиваютьс€ кап≥тал≥стичн≥ виробнич≥ в≥дносини з притаманною њм найманою працею, д≥ють велик≥ монопол≥њ. ” де€ких крањнах створено кооперативн≥ та державн≥ господарства.

ѕевна багатоукладн≥сть спостер≥гаЇтьс€ ≥ в промисловост≥. ћайже половину робочоњ сили рег≥ону становл€ть рем≥сники, роб≥тники кустарних п≥дприЇмств або невеликих фабрик, €к≥ вс≥ разом виробл€ють менше 8% вартост≥ промисловоњ продукц≥њ. ѕор€д з цим ≥снують велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства, що належать м≥сцевому кап≥талов≥, держав≥ та ≥ноземним монопол≥€м. «начна питома вага архањчних уклад≥в у м≥ст≥ й на сел≥ виключаЇ певну частину населенн€ з активних товарно-грошових в≥дносин, звужуЇ внутр≥шн≥й ринок, гальмуЇ розвиток господарства.

ўе одна ≥з загальних ≥, по сут≥, негативних рис сучасного господарства латиноамериканських крањн, €коњ багатьом ≥з них не вдаЇтьс€ подолати, пол€гаЇ у монопродуктовост≥ спец≥ал≥зац≥њ. ћонопол≥€ на землю та ≥нш≥ природн≥ ресурси, що збер≥гаЇтьс€ за прив≥лейованими верствами сусп≥льства, обмежений внутр≥шн≥й ринок ≥ часто недостатн≥й розвиток сучасноњ обробноњ промисловост≥ - все це ≥стотн≥ фактори, що спричин€ють традиц≥йну ор≥Їнтац≥ю нац≥ональних господарств на ринки розвинутих крањн. ѕол≥тика ≥ноземних монопол≥й г≥пертрофуЇ цю ор≥Їнтац≥ю, в переважн≥й б≥льшост≥ крањн збер≥гаютьс€ монокультурн≥сть у с≥льському господарств≥ та монопродуктивн≥сть у видобувн≥й промисловост≥. «вичайно, розвиток в окремих крањнах обробноњ промисловост≥ в останн≥ роки дещо спри€в подоланню вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ. ќднак на к≥нець 70-х рок≥в Їдиний продукт у восьми крањнах ≥ два продукти у восьми крањнах давали в≥д 50 до 98% експорту, а на початок 90-х рок≥в становище майже не зм≥нилос€.

90-≥ роки XX ст. характеризуютьс€ пом≥тними зусилл€ми латиноамериканських крањн щодо перебудови вс≥х аспект≥в сусп≥льного житт€. «азнавши кризи зовн≥шньоњ заборгованост≥ 80-х рок≥в (що супроводжувалас€ г≥пер≥нфл€ц≥Їю, стагнац≥Їю виробництва, пад≥нн€м р≥вн€ житт€), крањни рег≥ону д≥йшли необх≥дност≥ масштабного регулюванн€ економ≥ки ≥ створенн€ умов дл€ б≥льш сталого й динам≥чного розвитку. Ќев≥д'Їмною ≥ складовою частиною ц≥Їњ пол≥тики стали програми й модел≥ економ≥чноњ та валютно-ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ[13, c. 91-94].

ќсновн≥ напр€ми таких програм були сп≥льними дл€ латиноамериканських крањн: зниженн€ митних тариф≥в ≥ запровадженн€ л≥берального законодавства щодо ≥ноземного кап≥талу, дерегулюванн€ ф≥нансового сектора, р≥зке зниженн€ бюджетних видатк≥в у поЇднанн≥ з великомасштабними програмами приватизац≥њ, жорстка бюджетна пол≥тика. ¬одночас конкретний зм≥ст заход≥в на нац≥ональному р≥вн≥ в≥др≥зн€вс€ певною своЇр≥дн≥стю. “ак, одна з особливостей мексиканськоњ модел≥ пол€гала в тому, що њњ реал≥зац≥њ не загрожували соц≥альн≥ ризики - гарант≥Їю були пер≥одично поновлюван≥ угоди ур€ду з профсп≥лками та п≥дприЇмц€ми, так зван≥ "пакти стаб≥л≥зац≥њ, конкурентност≥ та зайн€тост≥". ” зд≥йсненн≥ стаб≥л≥зац≥йноњ програми брали активну участь не т≥льки виконавц≥, а й законодавч≥ структури, що спри€ло прискоренню реформуванн€ ф≥нансово-економ≥чноњ сфери та ≥нших сегмент≥в нац≥ональноњ економ≥ки. «авд€ки таким угодам (це актуально ≥ дл€ ”крањни) був створений соц≥ально-пол≥тичний кл≥мат, щоб полегшити подоланн€ ф≥нансовоњ кризи у крањн≥ та вир≥шити ≥нш≥ важлив≥ завданн€.

¬ јргентин≥ й Ѕразил≥њ центральною ланкою антикризових програм стали грошова та валютн≥ реформи. ¬ јргентин≥ г≥пер≥нфл€ц≥йний вибух 1989-1990 pp. викликав створенн€ валютноњ системи, за €коњ курс нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ був "прив'€заний" до долара —Ўј, причому ц€ "прив'€зка" зд≥йснювалас€ таким чином, що обмежувала можливост≥ маневру у сфер≥ монетарноњ пол≥тики. ” Ѕразил≥њ, де д≥€в досить складний, але ефективний механ≥зм ≥ндексац≥њ, €кий дозвол€в господарському комплексу функц≥онувати нав≥ть за умов високого р≥вн€ ≥нфл€ц≥њ (понад 40% щом≥с€ц€), п≥шли ≥ншим шл€хом. ќдними з ключових елемент≥в стаб≥л≥зац≥йноњ програми були де≥ндексац≥€ економ≥ки та введенн€ валютного коридору, в межах €кого пер≥одично зд≥йснювалис€ м≥н≥девальвац≥њ з метою коригуванн€ обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти з урахуванн€м ≥нфл€ц≥йного зростанн€ внутр≥шн≥х ц≥н. “аким чином, незважаючи на р≥зницю у тактичних заходах, у вс≥х випадках переважала л≥н≥€ на стаб≥л≥зац≥ю ф≥нансового сектора; "приборканн€" ≥нфл€ц≥њ та оздоровленн€ кредитно-грошовоњ системи розгл€дались €к необх≥дна умова п≥двищенн€ ефективност≥ ринкових механ≥зм≥в ≥ прискоренн€ господарського зростанн€[3, c. 3-7].

—ерйозн≥, а по ц≥лому р€ду напр€м≥в й усп≥шн≥, спроби на нац≥ональному р≥вн≥ зб≥глис€ з позитивними зрушенн€ми у вир≥шенн≥ де€ких ≥ найактуальн≥ших зовн≥шньо-ф≥нансових проблем, що сто€ли перед латиноамериканськими крањнами. …детьс€ про реал≥зац≥ю ѕлану Ѕрейд≥, €ка дозволила њм скоротити непосильн≥ поточн≥ зобов'€занн€ щодо зовн≥шнього боргу ≥ конвертувати њх в обл≥гац≥њ з подовженими строками погашенн€ п≥д гарант≥њ ц≥нних папер≥в казначейства —Ўј. ѕевну роль в≥д≥грала й реформа регулюванн€ американського ринку ц≥нних папер≥в, €ка пом≥тно спростила дл€ латиноамериканських компан≥й процедуру розм≥щенн€ своњх акц≥й за кордоном, забезпечивши тим самим додатковий канал припливу заруб≥жних ресурс≥в. ќдночасно пом≥тно зросла активн≥сть заруб≥жних ≥нвестор≥в в особ≥ пенс≥йних та взаЇмних фонд≥в, страхових компан≥й; вони в умовах д≥ючих з початку 90-х рок≥в низьких кредитних ставок у —Ўј зб≥льшили обс€ги своњх операц≥й на латиноамериканських ринках, де можна було розм≥стити грош≥ на досить виг≥дних умовах. Ќайвагом≥шим стимулом дл€ ≥ноземних ≥нвестор≥в стала широка приватизац≥€ державних п≥дприЇмств, акц≥њ €ких у рамках нових законодавчих акт≥в могли придбати й заруб≥жн≥ ф≥рми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 278 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2098 - | 1825 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.