Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвТ€занн€ типовоњ задач≥ з теми. —ила вар≥ац≥њ (м≥нливост≥, коливанн€) значень ознак к≥льк≥сно оц≥нюютьс€ з допомогою показник≥в вар≥ац≥њ:




 

—ила вар≥ац≥њ (м≥нливост≥, коливанн€) значень ознак к≥льк≥сно оц≥нюютьс€ з допомогою показник≥в вар≥ац≥њ:

1) розмах вар≥ац≥њ

2) —ереднЇ л≥н≥йне в≥дхиленн€:

а) просте (за незгрупованими даними)

б) зважене (за згрупованими даними)

3) —ереднЇ квадратичне в≥дхиленн€ (степенева середн€ другого степен€ ≥з ≥ндив≥дуальних в≥дхилень)

а) просте

б) зважене

4) ƒисперс≥€ ƒ = 2 , або ≥ншим способом: ƒ = , де

та

«агальна дисперс≥€ розпадаЇтьс€ на м≥жгрупову ≥ середню ≥з групових дисперс≥й. ¬с≥ види дисперс≥й широко застосовуютьс€ дл€ дисперс≥йного анал≥зу анал≥тичних групувань, оц≥нки помилок виб≥ркового обстеженн€ ≥ т.≥н. —тудент повинен засвоњти пор€док обчисленн€ загальноњ, м≥жгруповоњ та середньоњ ≥з групових дисперс≥й ≥ знати випадки њх застосуванн€.

5) ƒл€ оц≥нки типовост≥ середньоњ використовують середньоквадратичний коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ (V):

 

якщо , то сукупн≥сть вважаЇтьс€ однор≥дною, а середн€ Ц типовою.

ѕриклад. ƒосл≥дженн€ ф≥рм за обс€гами њх р≥чноњ товарноњ продукц≥њ дало наступн≥ результати:

√рупи ф≥рм за обс€гом продукц≥њ, тис. грн.  ≥льк≥сть ф≥рм у груп≥, одиниць
ƒо 100  
100-150  
150-200  

¬изначте показники вар≥ац≥њ продукц≥њ. «роб≥ть висновок про однор≥дн≥сть сукупност≥ ≥ типов≥сть середнього значенн€ продукц≥њ дл€ даних ф≥рм.

–озвТ€занн€:

ƒл€ розрахунк≥в рекомендуЇтьс€ оформити розрахункову (допом≥жну) таблицю:

√рупи ф≥рм за обс€гом продукц≥њ, тис. грн. (≥нтервали)  ≥льк≥сть ф≥рм у груп≥, од. (f≥) —ередина ≥нтервалу (продукц≥€) (’≥) Xifi   Xi-   (Xi- )2 (Xi- )2Јfi
50-100       -44,3 1962,5 11774,9
100-150       5,7 32,5 877,2
150-200       55,7 3102,5 6205,0
– а з о м   -   -   18857,1

1) «находимо середню продукц≥ю 1 ф≥рми:

2) «находимо дисперс≥ю

3) «находимо середньоквадратичне в≥дхиленн€

4) «находимо коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ

“ак €к V<33,3%, то сукупн≥сть вважаЇтьс€ однор≥дною, а середн€ Ц типовою.

«адач≥ ≥ завданн€ дл€ виконанн€ на практичних зан€тт€х ≥ домашн≥х роб≥т

 

5.1. «а в≥домими даними про в≥к роб≥тник≥в двох молод≥жних бригад визначте окремо дл€ кожноњ бригади модальне число рок≥в, мед≥ану, перший та трет≥й кварт≥л≥ ≥з наведених р€д≥в розпод≥лу.

 

в≥к  ≥льк≥сть роб≥тник≥в, чол.
Ѕригада є1 Ѕригада є2
    -
18,5    
     
19,5    
     
20,5    
–азом    

5.2. ќпитуванн€ споживач≥в про прийн€тну дл€ них ц≥ну на новий товар дало наступн≥ результати:

÷≥на товару, грн. 10-12 12-14 14-16
„астка споживач≥в, що признаЇ њњ прийн€тною, % до опитаних      

¬изначте: 1) середню прийн€тну ц≥ну на даний товар; 2) ус≥ в≥дом≥ вам показники вар≥ац≥њ (розмах вар≥ац≥њ, середнЇ л≥н≥йне в≥дхиленн€, дисперс≥ю, середньоквадратичне в≥дхиленн€); 3) середньоквадратичний коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ. «роб≥ть висновок про однор≥дн≥сть сукупност≥ ≥ типов≥сть середньоњ.

5.3. –озпод≥л с≥мей за р≥внем середньодушового грошового доходу характеризуЇтьс€ такими даними за м≥с€ць:

 

√рупи с≥мей за р≥внем доходу на 1 чол. у м≥с€ць, (умовних грошових од.) „исло с≥мей
м≥ських с≥льських
ƒо 30,0 9,2 22,8
30,1 Ц 60,0 18,5 38,7
60,1 Ц 90,0 39,1 26,5
90,1 Ц 120,0 17,0 7,9
Ѕ≥льше 120,0 16,2 4,1

¬изначте: 1) коеф≥ц≥Їнти вар≥ац≥њ р≥вн€ середньодушового грошового доходу за окремими категор≥€ми с≥мей; 2) пор≥вн€йте вар≥ац≥ю доход≥в м≥ських ≥ с≥льських с≥мей. «найд≥ть моду ≥ мед≥ану розпод≥лу.

5.4. ¬≥дом≥ наступн≥ дан≥ про розпод≥л ф≥рм за числом прац≥вник≥в:

√рупи ф≥рм за числом прац≥вник≥в, ос≥б  ≥льк≥сть ф≥рм
ƒо 30  
30-50  
50-70  
70-90  
90-110  
110-130  
130 ≥ б≥льше  
–азом  

ќбчисл≥ть: 1) середню чисельн≥сть прац≥вник≥в; 2) показники вар≥ац≥њ (середн≥ л≥н≥йне та квадратичне в≥дхиленн€, дисперс≥ю, коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ); 3) моду, мед≥ану, кварт≥л≥ та крайн≥ децил≥. «роб≥ть висновок про однор≥дн≥сть сукупност≥ та типов≥сть середньоњ.

 

“ема 6. ¬иб≥рковий метод.

« даноњ теми плануЇтьс€ лекц≥€ ≥ практичне зан€тт€. —амост≥йна розрахункова робота виконуЇтьс€ вдома за ≥ндив≥дуальними вар≥антами ≥ надаЇтьс€ викладачев≥ дл€ перев≥рки.

ѕитанн€ дл€ розгл€ду на практичному зан€тт≥:

 

1. —утн≥сть ≥ переваги виб≥ркового методу.

2. —пособи поширенн€ виб≥ркових даних на генеральну сукупн≥сть.

3. ѕомилки виб≥ркового спостереженн€, њх розрахунок ≥ визначенн€ меж дов≥рчих ≥нтервал≥в.

4. ¬изначенн€ необх≥дноњ чисельност≥ виб≥рки.

Ћ≥тература: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 11.

 

“ерм≥нолог≥чний словник

 

—укупн≥сть генеральна - це вс€ сукупн≥сть обТЇкт≥в, що реально ≥снують, про €к≥ потр≥бно зробити певн≥ висновки, ≥ з €ких тим чи ≥ншим способом проводитьс€ в≥дб≥р одиниць до виб≥рковоњ сукупност≥. √енеральна сукупн≥сть може бути обмеженою (к≥нцевою) або безк≥нечною.

—укупн≥сть виб≥ркова Ц це частина одиниць генеральноњ сукупност≥, в≥д≥браних ≥з нењ у випадковому пор€дку дл€ проведенн€ виб≥ркового спостереженн€.

ѕринцип випадковост≥ в≥дбору Ц забезпеченн€ р≥вних шанс≥в кожн≥й одиниц≥ сукупност≥ бути в≥д≥браною ≥ потрапити до виб≥рки.

–епрезентативн≥сть в≥дбору - забезпеченн€ достатньоњ чисельност≥ виб≥рки, так щоб у виб≥рков≥й сукупност≥ були представлен≥ вс≥ типи €вищ, €к≥ ≥снують у генеральн≥й сукупност≥ ≥ бажано у тих же сп≥вв≥дношенн€х.

ћетодичн≥ рекомендац≥њ до





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 685 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2345 - | 2074 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.