Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—амост≥йне вивченн€ є 2,3




4. як≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в ”крањн≥.

Ћ≥тература: 8 (199-219).

ќзима пшениц€. ”мовно показники €кост≥ зерна под≥л€ють на три групи: ф≥зичн≥, б≥ох≥м≥чн≥, технолог≥чн≥.

ƒо ф≥зичних належать: натура, маса 1000 зерен, скловидн≥сть, вир≥вн€н≥сть, кол≥р ≥ запах зерна та де€к≥ ≥н. ѕ≥д натурою розум≥ють масу певного об'Їму зерна (част≥ше 1 л). ƒл€ зерна озимоњ пшениц≥ вона коливаЇтьс€ в≥д 725 (≥нод≥ нижче) до 785 r/л. ” комплекс≥ натура характеризуЇ зернину - њњ виповнен≥сть, шорохуват≥сть, опушен≥сть. –≥вень базисноњ кондиц≥њ дл€ натури зерна озимоњ пшениц≥ становить 755 г/л. Ќатура може використовуватись €к ознака, що вказуЇ на борошномельн≥ €кост≥ зерна. ” випад≠ку, коли натура не перевищуЇ 750 г/л, зерно маЇ занижений вих≥д борошна.  оли вона вища 750 г/л, то ц€ тенденц≥€ в≥дсутн€. ќдночасно в≥д натури залежать ≥ технолог≥чн≥ властивост≥. ѕри показнику меншому 700 г/л значно пог≥ршуютьс€ хл≥бопекарськ≥ влас≠тивост≥, мТ€куш хл≥ба Ї с≥рим ≥ маЇ г≥рший смак. «меншенн€ натури зерна може бути попередженн€м зниженн€ врожайност≥ пшениц≥.

ћаса 1000 зерен характеризуЇ виповнен≥сть зерна ≥ вказуЇ на його величину.  ру≠пн≥ше зерно маЇ б≥льшу масу 1000 зерен. ¬важаЇтьс€, що зерно з б≥льшим показником маЇ кращ≥ технолог≥чн≥ властивост≥ - вищий вих≥д готовоњ продукц≥њ (борошна, крупи). ¬становлена залежн≥сть м≥ж масою 1000 зерен та вм≥стом б≥лка ≥ клейковини. ћ≥ж б≥л≠ков≥стю та масою нас≥нн€ ≥снуЇ пом≥рна, але достов≥рна обернена залежн≥сть. ўупле зерно при вищому вм≥ст≥ у ньому б≥лка маЇ г≥рш≥ харчов≥ €кост≥, тому що б≥лок, в основ≠ному, концентруЇтьс€ у перифер≥йних частинах, €к≥ в≥дход€ть при розмел≥. ќбернена залежн≥сть м≥ж масою 1000 зерен ≥ вм≥стом клейковини не характерна дл€ крупного зе≠рна. јле коли вона зменшуЇтьс€ нижче 32-34 г, то др≥бн≥ зерна характеризуютьс€ зб≥≠льшеним вм≥стом клейковини.

«а масою 1000 зерен пшеницю под≥л€ють на 4 групи: з високою вагою (вище «ќ г), ≥з вагою вище середньоњ (25-30 г), середньою вагою (22-25 г), нижче середньоњ (менше 22 г). як правило, пшениц≥ з високим показником дають св≥тл≥ше борошно ≥ б≥≠л≥шу мТ€кушку хл≥ба.

—кловидн≥сть (консистенц≥€ ендосперму) характеризуЇ структурно-механ≥чн≥ вла≠стивост≥ зерна, €к≥ залежать в≥д щ≥льност≥ упакуванн€ в ендосперм≥ крохмальних зерен та њх зцементованост≥ б≥лками.

 ол≥р. «апах. ¬олог≥сть зерна.  ол≥р маЇ велике значенн€ дл€ твердоњ пшениц≥. ћакарони високоњ €кост≥ одержують ≥з пшениц≥ €нтарного кольору. ƒл€ мТ€коњ пшениц≥ при сортовому розмелюванн≥ кол≥р зерна не маЇ значенн€. јле у ц≥лому кол≥р ≥ полиск можуть характеризувати стан зерна, що зумовлюЇтьс€ умовами збиранн€ врожаю.  о≠л≥р зерна може зм≥нюватис€ при проростанн≥. ’арактерним дл€ б≥льшост≥ районованих сорт≥в озимоњ пшениц≥ Ї однор≥дне темно-червоне забарвленн€. ƒозр≥ле зерно маЇ специф≥чний св≥жий зерновий, без солоду ≥ пл≥сн€ви запах. –озвиток пл≥сн€вих грибк≥в ≥ бактер≥й попереджають суш≥нн€м зерна до вологост≥ 14-15%. ѕ≥двищена волог≥сть св≥дчить про неповноц≥нн≥сть зерна ≥ негативно впливаЇ на його €к≥сн≥ показники при збер≥ганн≥ ≥ транспортуванн≥.

Ѕ≥ох≥м≥чн≥ показники характеризують харчову ц≥нн≥сть зерна. ƒо них належать: вм≥ст б≥лка, його фракц≥йний та ам≥нокислотний склад, к≥льк≥сть в≥там≥н≥в та зольних елемент≥в. Ѕ≥лок - одна з найважлив≥ших складових зерна пшениц≥. …ого вм≥ст у зе≠ рн≥ коливаЇтьс€ в≥д 9 до 18-19%. ¬ ”крањн≥ середн€ б≥лков≥сть становить 11-14%. —у≠часн≥ високоврожайн≥ сорти озимоњ пшениц≥ мають б≥льший вм≥ст б≥лка, н≥ж сорти екс≠тенсивного типу. √енотипно детерм≥нована р≥зниц€ у б≥лковост≥ не перевищуЇ 1%, а при зм≥н≥ умов вирощуванн€ вона у межах одного генотипу може дос€гти 10%. ѕоказ≠ник б≥лковост≥ маЇ достатньо р≥зко виражену зональн≥сть накопиченн€: з п≥вн≥чного за≠ходу на п≥вденний сх≥д вона п≥двищуЇтьс€ ≥з зростанн€м температури пов≥тр€, к≥лькост≥ сон€чноњ рад≥ац≥њ та зм≥ни њњ складу (переважаЇ короткохвильове випром≥нюванн€), а також зменшенн€м вологост≥ пов≥тр€. «ерно з найвищим вм≥стом б≥лка та УсироњФ клей≠ковини звичайно отримують у п≥вденно-сх≥дних рег≥онах.

’арчову ц≥нн≥сть зерна обумовлюЇ також його ам≥нокислотний склад. ” б≥лку зерна пшениц≥ ви€влено 20 ам≥нокислот.

¬м≥ст зольних елемент≥в залежно в≥д умов вирощуванн€ дос€гаЇ 1,3-2,8%. ќснов≠ними з них Ї фосфор (50% в≥д к≥лькост≥ золи), кал≥й (31%), магн≥й (12,1%), кальц≥й (3,2%) та хлор (3,0%). ” невеликих к≥лькост€х у зерн≥ зустр≥чаютьс€ с≥рка, зал≥зо, на≠тр≥й, кремн≥й, марганець, м≥дь, цинк, бор, алюм≥н≥й, йод, кобальт, н≥кель, мол≥бден, фтор, селен, мишТ€к, ванад≥й, цез≥й, руб≥д≥й та ≥н. Ѕ≥льша к≥льк≥сть золи утворюЇтьс€ в оболонках ≥ алейроновому шар≥.

’л≥бопекарсько-технолог≥чн≥ властивост≥ борошна. ƒо технолог≥чних належать так≥ показники €кост≥ пшениц≥, що забезпечують отриманн€ високого, пористого ≥ м'€ко≠го хл≥ба з однор≥дною структурою м'€куша, специф≥чним ароматом, приЇмним на смак ≥ кол≥р. ƒо них належать: вм≥ст "сироњ" клейковини та њњ €к≥сть, хл≥бопекарськ≥ властивост≥.

ѕ≥д УсироюФ клейковиною розум≥ють гумопод≥бний, високог≥дратований б≥лковий згу≠сток, що залишаЇтьс€ п≥сл€ в≥дмиванн€ т≥ста водою. ƒо 70-75% њњ вм≥сту становить вода. ƒо складу сухоњ речовини клейковини входить 80-88% б≥лк≥в (гл≥адини та глютен≥ни), 6,7% зв'€заного крохмалю, 2-2,1% жир≥в, 1-1,2% цукр≥в, 0,8-1,0% золи. "—ира" клейковина дещо зб≥днена на незам≥нн≥ ам≥нокислоти, тому ≥снуЇ певне протир≥чч€ м≥ж харчовою ц≥н≠н≥стю ≥ технолог≥чними властивост€ми зерна. ” процес≥ в≥дмиванн€ т≥ста з промивною водою в≥дход€ть альбум≥ни та глобул≥ни, розчинн≥ крохмаль, цукри та вис≥вки.

” зерн≥ озимоњ м'€коњ пшениц≥, що вирощуЇтьс€ в ”крањн≥, у середньому м≥ститьс€ в≥д 20 до 35% УсироњФ клейковини. ѓњ вм≥ст п≥двищуЇ харчову ц≥нн≥сть, хл≥бопекарськ≥ властивост≥, товарний вигл€д хл≥ба. ¬≥д клейковини залежить газоутримуюча здатн≥сть т≥ста та об'Їмний вих≥д хл≥ба, в≥дношенн€ висоти подового хл≥ба до його д≥аметра, по≠рист≥сть, характерний кол≥р, смак ≥ аромат.

ќзима пшениц€ маЇ досить ч≥тко виражен≥ зональн≥ законом≥рност≥ накопиченн≥ б≥лка та клейковини. Ќа €к≥сть зерна великий вплив мають родюч≥сть ірунту та погод но-кл≥матичн≥ фактори. ¬ид≥л€ють три причини зменшенн€ вм≥сту б≥лка та клейковини пов'€зан≥ з ірунтово-кл≥матичними факторами. ƒо них належать: нев≥дпов≥дн≥сть розм≥р≥в наростанн€ надземноњ та кореневоњ частини рослин, порушенн€ б≥лково-вугле водного обм≥ну та ростовим розбавленн€м азоту. ƒ.ћ. ѕр€нишников показав, що при низьк≥й вологост≥ пов≥тр€ ≥ ірунту, що характерн≥ дл€ п≥вденних та сх≥дних рег≥он≥в, коренева система становить 16,6% загальноњ б≥омаси рослини, а при висок≥й (п≥вн≥чно - зах≥дна частина - т≥льки 7,7%. ѕри п≥двищенн≥ р≥вн€ зволоженост≥ ірунту та пов≥тр€; корен≥ в≥дстають у рост≥ ≥ не можуть забезпечити достатньою к≥льк≥стю необх≥дних речовин. ѕроте так≥ умови позитивно впливають на розростанн€ вегетативноњ маси над земноњ частини рослин.

«а умов п≥двищеноњ вологост≥ пов≥тр€ та ірунту порушуЇтьс€ взаЇмозвТ€зок б≥лкового та вуглеводного обм≥н≥в. ” такому випадку цукри витрачаютьс€ дл€ енергетичного забезпеченн€ бурхливого наростанн€ вегетативноњ маси. ѕри зменшенн≥ вологост≥ ос≠новним шл€хом њх використанн€ Ї утворенн€ орган≥чних кислот, ≥з €ких через ам≥нуван≠н€ утворюютьс€ ам≥нокислоти.

«а умов високоњ зволоженост≥ ≥ низькоњ температури пов≥тр€ зменшуЇтьс€ в≥дт≥к цу≠кр≥в у кореневу систему, гальмуЇтьс€ процес зв'€зуванн€ в ам≥нокислоти поглинутого азоту. “акий надлишок незв'€заного азоту в коренев≥й систем≥ негативно впливаЇ не р≥ст та розвиток рослини. ÷е €вище було названо ƒ.ћ. ѕр€нишниковим ростовим роз≠бавленн€м азоту.

јзотн≥ добрива. Ќайб≥льшу ефективн≥сть у пол≥пшенн≥ €кост≥ зерна маЇ азот - по≠тужний фактор п≥двищенн€ загальноњ продуктивност≥ культури. ¬≥н впливаЇ практичне на вс≥ елементи продуктивност≥. ƒл€ пол≥пшенн€ €к≥сних показник≥в (у першу чергу, вм≥сту б≥лка ≥ "сироњ" клейковини) важливе значенн€ мають дози азоту - лише при до≠статньо високому р≥вн≥ азотного живленн€ спостер≥гаЇтьс€ покращанн€ €кост≥ ≥ техно≠лог≥чних властивостей.

—интез б≥лкових речовин у пшениц≥ проходить ≥з використанн€м двох джерел над≠ходженн€ азоту:

а) вторинного використанн€ з вегетативних орган≥в азотистих сполук, поглинутих до цв≥т≥нн€ (реутил≥зований азот);

б) використанн€ азоту, що поглинаЇтьс€ з ірунту в пер≥од наливу.

Ќайб≥льш ефективним Ї роздр≥бне внесенн€ азоту, €ке передбачаЇ його викорис≠танн€ прот€гом весн€ного пер≥оду розвитку пшениц≥. ≈фективн≥сть такоњ технолог≥њ зна≠чно зростаЇ, €кщо рекомендован≥ норми та дози азотних добрив коректуютьс€ залежно в≥д результат≥в д≥агностики (ірунтовоњ, тканинноњ, метеоролог≥чноњ, за водоспоживан≠н€м) та часу в≥дновленн€ весн€ноњ вегетац≥њ. Ќайб≥льш доц≥льним Ї розрахунок потреби в азот≥ нормативним методом на запланований р≥вень урожайност≥.

¬несенн€ азоту перед пос≥вом (основне) рекомендуЇтьс€ т≥льки на б≥дних ірунтах, де сумарн≥ запаси м≥нерального азоту в орному шар≥ не перевищують «ќ кг/га, а також при пос≥в≥ п≥сл€ кукурудзи на силос. ” цьому випадку велика к≥льк≥сть кореневих та по≠жнивних залишк≥в обумовлюЇ зростанн€ чисельност≥ целюлозорозкладаючих м≥кроорган≥зм≥в. ¬они використовують ≥з ірунту багато азоту, чим можуть викликати його деф≥≠цит дл€ проростаючого нас≥нн€ озимоњ пшениц≥. ƒози основного внесенн€ азоту не по≠винн≥ перевищувати «ќ кг/га. “акий р≥вень азотного живленн€ Ї достатн≥м дл€ норма≠льного проростанн€, кущ≥нн€ ≥ входу в зиму. –ослини не переростають, добре зимують, менше схильн≥ до випр≥ванн€. Ќадлишкове азотне живленн€ в ос≥нн≥й пер≥од, особливо при недостатньому зволоженн≥, може зумовити зниженн€ ст≥йкост≥ пшениц≥ до екстре≠мальних умов зим≥вл≥. јзот, що залишаЇтьс€ в≥д розрахунковоњ норми, вноситьс€ при весн€них п≥дживленн€х.

‘осфорн≥ добрива. ¬плив фосфорних добрив на €к≥сть зерна виражений слабше пор≥вн€но з азотом. ƒе€к≥ досл≥дженн€ св≥дчать про њх ефективну д≥ю. ≤нш≥ - навпаки. јнал≥з л≥тературних джерел св≥дчить про те, що позитивна д≥€ фосфору на показники €кост≥ зерна озимоњ пшениц≥ залежить, в основному, в≥д на€вност≥ доступного фосфору в ірунт≥. ѕри його деф≥цит≥ використанн€ добрив не т≥льки п≥двищуЇ урожайн≥сть, але й покращуЇ €к≥сть зерна. ќдностороннЇ њх внесенн€ призводить до розбалансованост≥ азотного живленн€. ѕ≥двищенн€ норм фосфору на фон≥ азоту зумовлюЇ зб≥льшенн€ у протењн≥ зерна частки гл≥адину, альбум≥н≥в та глобул≥ну. “аким чином, лише при збала≠нсованому сп≥вв≥дношенн≥ елемент≥в живленн€, фосфорн≥ добрива позитивно вплива≠ють на покращанн€ €кост≥ зерна озимоњ пшениц≥. –озрахункова норма њх застосуванн€ розд≥л€Їтьс€ на 2 прийоми: основне внесенн€, €ке забезпечуЇ рослини фосфором про≠т€гом пер≥оду вегетац≥њ, ≥ р€дкове (припос≥вне, 10-20 кг/га), €ке необх≥дне дл€ ≥нтенсив≠ного живленн€ цим елементом молодих проростк≥в.

 ращою формою Ї однозам≥щен≥ фосфати (типу суперфосфат≥в та суперфос≥в). √арн≥ результати отримуютьс€ також при застосуванн≥ дл€ основного удобренн€ пре≠цип≥тату, комплексних фосфорних добрив. –озрахунки показують, що при зб≥льшенн≥ вм≥сту б≥лка у продукц≥њ всього на 1% за р≥к можна мати прир≥ст 600 тис. т. ÷е забезпе≠чить р≥чну потребу 16 млн. чолов≥к. Ќа сучасному етап≥ внасл≥док ≥нтенсиф≥кац≥њ вироб≠ництва ≥ пол≥пшенн€ культури землеробства вм≥ст б≥лка у зерн≥ п≥двищуЇтьс€.

ќтриманн€ сильних ≥ твердих пшениць поки що не задовольн€Ї потреб народного господарства. «агот≥вл€ сильних пшениць у багатьох господарствах ”крањни становить лише 1,5% загального обс€гу. ’оча пос≥вн≥ площ≥ пшениц≥ значно зб≥льшилис€, проте питома вага €к≥сного зерна зменшилас€. √оловна причина цього - вис≥в сильних ≥ твер≠дих пшениць п≥сл€ не оптимальних попередник≥в, недостатнЇ застосуванн€ м≥нераль≠них добрив, пошкодженн€ пос≥в≥в шк≥дниками та хворобами, а також порушенн€ терм≥≠н≥в проведенн€ технолог≥чних операц≥й, особливо збиранн€ врожаю та доробки зерна. ÷≥ причини, €к показуЇ досв≥д, можна усунути.

Ќа €к≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ впливаЇ комплекс фактор≥в: ірунтово- кл≥матичн≥ умови вирощуванн€ рослин, сорт, терм≥ни с≥вби, б≥олог≥чн≥ особливост≥ рос≠лин, загальна культура землеробства тощо. ѕроте застосуванн€ добрив Ї одним з найефективн≥ших засоб≥в, що спричинюЇ зм≥ну х≥м≥чного складу рослин ≥ п≥двищуЇ €к≥сть урожаю.

ƒл€ одержанн€ добро€к≥сних урожањв не можна дати загальних рецепт≥в. ” кожно≠му окремомувипадку, кр≥м добрив, необх≥дно враховувати роль окремих елемент≥в жи≠вленн€ у житт≥ рослин, њх б≥олог≥чн≥ особливост≥, основн≥ законом≥рност≥ процес≥в обм≥ну речовин, властивост≥ грунту та ≥нш≥ умови.

« метою п≥двищенн€ €кост≥ урожаю сл≥д знати ≥ враховувати особливост≥ живленн€ с≥льськогосподарських культур. ѕри визначенн≥ р≥вн€ м≥нерального живленн€ треба дотримуватис€ певного сп≥вв≥дношенн€ м≥ж макро-, м≥кро- ≥ ультрам≥кроелементами. ¬оно дл€ р≥зних культур ≥ сорт≥в неоднакове. Ќаприклад, висок≥ врожањ цукрових бур€≠к≥в доброњ €кост≥ формуютьс€ у тому раз≥, коли вм≥ст фосфору ≥ кал≥ю дещо вищий, н≥ж азоту, а дл€ пшениц≥, навпаки, повинно бути б≥льше азоту. ƒобро€к≥сне зерно озимоњ пшениц≥ з добрими хл≥бопекарськими властивост€ми формуЇтьс€ при оптимальному забезпеченн≥ рослин елементами живленн€, серед €ких основними Ї азот, мол≥бден, марганець ≥ цинк. ќднак сл≥д пам'€тати, що при зб≥льшенн≥ вм≥сту азоту по в≥дношенню до – ≥   рослини вил€гають, внасл≥док чого ≥ пог≥ршуЇтьс€ €к≥сть зерна.

 оеф≥ц≥Їнт корел€ц≥њ м≥ж вм≥стом азоту в рослин≥ ≥ вм≥стом б≥лка у зерн≥, встанов≠лений у фаз≥ виходу в трубку, даЇ змогу прогнозувати €к≥сть урожаю в пор≥вн€но коротк≥ терм≥ни. ѕозакореневе п≥дживленн€ озимоњ пшениц≥ 10-30%-м розчином сечовини або  ј— у фаз≥ виходу в трубку зб≥льшуЇ вм≥ст б≥лка на 2-3%, а УсироњФ клейковини - на 2- 6%. ÷е можна по€снити тим, що сечовина Ї додатковим джерелом азоту дл€ рослин. ќдноб≥чне живленн€ фосфором у багатьох випадках зменшуЇ вм≥ст б≥лка ≥ клейковини у зерн≥. ѕри додаванн≥ азоту це небажане €вище зникаЇ.

 ал≥йн≥ добрива спри€ють зниженню вм≥сту азоту в зерн≥ ≥ п≥двищенню крохмалю. ƒ≥ю зростаючих доз кал≥йних добрив на крохмалист≥сть можна пор≥вн€ти з впливом азотних добрив на к≥льк≥сть протењну. ¬несений у ірунт кал≥й, у першу чергу, ви≠користовуЇтьс€ дл€ формуванн€ вегетативноњ маси рослин, ≥ т≥льки подальш≥ зростаюч≥ дози витрачаютьс€ на формуванн€ ≥ накопиченн€ запасних речовин. ѕри значному прирост≥ врожайност≥ вм≥ст крохмалю в зерн≥ зб≥льшуЇтьс€ не значно, ≥ навпаки, при невеликому зростанн≥ врожаю спостер≥гаЇтьс€ значне зростанн€ крохмалистост≥.

ячм≥нь - одна з найважлив≥ших зернових культур ”крањни. ѕродукти пере≠робки €чменю широко використовуютьс€ в комб≥кормов≥й, харчов≥й, крупТ€н≥й, хл≥бопе≠карськ≥й та кондитерськ≥й промисловост≥.

ќдним з найважлив≥ших показник≥в €кост≥ €чменю, €кий використовують дл€ по≠треб крупТ€ноњ промисловост≥, Ї вм≥ст б≥лка. ƒл€ пивовар≥нн€ оптимальний вм≥ст б≥лка9-12%, оск≥льки високоб≥лков≥ сорти м≥ст€ть мало крохмалю, мають знижену екстракти≠вн≥сть та здатн≥сть дл€ розрихленн€ ендосперму при солод≥нн≥, сильно нагр≥ваютьс€ при пророщуванн≥ ≥ дають нест≥йке пиво.

Ѕ≥лок €чменю складаЇтьс€ з чотирьох фракц≥й: альбум≥нова становить 22,9, гло- бул≥нова - 21,7, пролам≥нова (гордењни) - 9,7, глютел≥нова - 32,7, нерозчинний зали≠шок - 11,5%. Ѕ≥олог≥чна ц≥нн≥сть б≥лка вища, н≥ж у озимоњ пшениц≥, оск≥льки зерно м≥с≠тить б≥льше л≥зину, вал≥ну, лейцину, фен≥лалан≥ну. Ќизька питома вага гордењн≥в б≥лка €чменю спри€Ї кращ≥й збалансованост≥ за ам≥нокислотним складом.

¬м≥ст крохмалю - важливий показник €кост≥ пивоварного €чменю. ƒл€ пивовар≥нн€ б≥льш придатн≥ зерн≥вки з великими крохмальними зернами.  ращим сп≥вв≥дношенн€м м≥ж ам≥лозою,та ам≥лопектином у склад≥ крохмалю Ї 15-17% до 83-85%.

ѕ≥д технолог≥чними властивост€ми зерна, що використовуЇтьс€ дл€ крупТ€ноњ про≠мисловост≥, розум≥ють сукупн≥сть показник≥в, €к≥ визначають вих≥д та €к≥сть крупи. ≤ гру≠па показник≥в характеризуЇ загальний стан зерна (кол≥р, св≥ж≥сть, волог≥сть, засм≥≠чен≥сть); II група характеризуЇ крупТ€н≥ властивост≥ зерна (пл≥вчаст≥сть, однор≥дн≥сть типового та сортового склад≥в, вир≥вн€н≥сть, консистенц≥€ €дра ендосперму, вага 1000 зерен); III група - характеризуЇ споживч≥ властивост≥ крупи (смак ≥ кол≥р каш≥, час вар≥н≠н€, коеф≥ц≥Їнт розварюванн€). ячм≥нь, €кий поставл€Їтьс€ дл€ потреб крупТ€ноњ проми≠словост≥, повинен мати натуру, не меншу 630 г/л, волог≥сть - не б≥льше 14,5%, жовтий кол≥р р≥зних в≥дт≥нк≥в, вм≥ст зернових дом≥шок - до 2%, др≥бних зерен - до 5%.

ѕридатн≥сть до пивовар≥нн€ визначають за комплексом ознак: зовн≥шн≥х (кол≥р, за≠пах, форма, на€вн≥сть шк≥дник≥в), ф≥зичних (натура, вага 1000 зерен, вир≥вн€н≥сть, за≠бур'€нен≥сть, величина зерн≥вки), ф≥з≥олог≥чних (пророщуван≥сть, водочутлив≥сть), б≥о≠х≥м≥чних (вм≥ст б≥лка ≥ крохмалю, волог≥сть, екстрактивн≥сть), технолог≥чних (здатн≥сть до поглинанн€ води при намочуванн≥, ≥нтенсивн≥сть проростанн€, характер росту кор≥н≠чик≥в при солод≥нн≥, €к≥сть солоду).

ячм≥нь дл€ пивовар≥нн€ повинен бути здоровим, мати св≥тло-жовтий або с≥рувато- жовтий кол≥р, запах - властивий здорову зернину, без пл≥сн€вого, солодового та ≥нших запах≥в. ≈кстрактивн≥сть повинна бути не меншою 78%, дл€ високо€к≥сного пива - 79- 82%, вм≥ст б≥лка - 9-12%, пл≥вчат≥сть - 9%, здатн≥сть проростати на 5 добу - не нижче 95%.

 л≥матичн≥ умови суттЇво впливають на €к≥сть зерна €чменю: п≥двищенн€ темпе≠ратури пов≥тр€ в≥д сход≥в до кущ≥нн€ та при налив≥ спри€ють кращому накопиченню б≥л≠ка. ¬олога погода, без тривалого п≥двищенн€ температури пов≥тр€ дозвол€Ї отримати зерно з вищим вм≥стом крохмалю.

¬ажливим агрозаходом виступаЇ внесенн€ п≥д пивоварний €чм≥нь кал≥йних добрив. ¬они багатогранно впливають на його технолог≥чн≥ властивост≥.  ращою формою ка≠л≥йних добрив п≥д пивоварний €чм≥нь вважають сульфат кал≥ю, кал≥магнез≥ю, кал≥маг.

√речка - пров≥дна крупТ€на культура. √речана крупа збагачена легкозасво≠юваними б≥лками та вуглеводами, м≥стить орган≥чн≥ кислоти (лимонну, €блучну, щавле≠ву), м≥неральн≥ сол≥, в≥там≥ни (рутин, т≥ам≥н, рибофлав≥н), невисихаюч≥ жири. ѕлоди гречки характеризуютьс€ високим вм≥стом зал≥за, фосфору, кальц≥ю, м≥д≥, цинку.

¬≥дходи крупТ€ного виробництва (др≥бне зерно, борошнистий пил, дерть) ц≥нн≥ дл€ в≥дгод≥вл≥ тварин. —олома м≥стить у 2,5-3 рази б≥льше кал≥ю, фосфору, кальц≥ю, н≥ж зе≠рнових.

Ќеобх≥дно звернути увагу на особливост≥ б≥лкового комплексу гречки. —ередн≥й вм≥ст б≥лка в плодах гречки - 12-15%. ¬м≥ст його значною м≥рою залежить в≥д гене≠тичних особливостей, в≥д реакц≥њ на умови м≥нерального живленн€. «а узагальненими даними л≥тературних джерел, фракц≥йний склад б≥лка гречки представлений альбум≥≠нами (13-16% в≥дносно до загального вм≥сту б≥лкового азоту), глобул≥нами (47-50%), пролам≥нами (4-6%), глютел≥нами (16%), нерозчинним залишком (12-16%). ¬исокий вм≥ст незам≥нних ам≥нокислот визначаЇ високу харчову ц≥нн≥сть культури.

ѕри вивченн≥ особливостей формуванн€ врожаю гречки звертають увагу на типи запиленн€ культури. ѕри лег≥тимному запиленн≥ формуютьс€ плоди р≥зн≥ за морфолог≥≠чними та ф≥з≥олог≥чними властивост€ми. ѕри цьому утворюютс€ вир≥вн€н≥ плоди з по≠ниженою пл≥вчат≥стю ≥ вищою вагою 1000 зерен.  ращими показниками €кост≥ характе≠ризуютьс€ плоди, сформован≥ з суцв≥ть середньоњ частини стебла. Ќас≥нн€ перших строк≥в дозр≥ванн€ маЇ найвищ≥ технолог≥чн≥ показники та пос≥вн≥ властивост≥.

ѕор≥вн€но короткий пер≥од вегетац≥њ, тривале цв≥т≥нн€ та дозр≥ванн€, малорозвинена, але активна коренева система гречки вказуЇ на п≥двищену вибаглив≥сть до умов живленн€. Ѕ≥олог≥чною особлив≥стю культури Ї здатн≥сть поглинати фосфати з важкодоступних сполук. √речка добре реагуЇ на внесенн€ орган≥чних (п≥д попередник) та м≥неральних добрив. ѕри плануванн≥ удобренн€ культури враховують негативну д≥ю хлорвм≥сних добрив, п≥д впливом €ких пригн≥чуЇтьс€ р≥ст рослин, утворенн€ хлороф≥лу та б≥лка, пог≥ршуЇтьс€ цв≥т≥нн€ ≥ €к≥сть нас≥нн€.

Ќайефективн≥шим заходом п≥двищенн€ б≥лковост≥ Ї внесенн€ добрив, перш за все азотних. —интез б≥лка у плодах гречки посилюЇтьс€ при достатньому забезпеченн≥ рос≠лин азотом. ќптимальним сп≥вв≥дношенн€м елемент≥в живленн€ при вирощуванн≥ гре≠чки на дерново-п≥дзолистих та с≥рих оп≥дзолених ірунтах дл€ одержанн€ високо≠€к≥сного зерна становить 2:1:1 або 1,5:1:1. Ќа чорноземних ірунтах високо€к≥сний уро≠жай формуЇтьс€ при внесенн≥ елемент≥в живленн€ у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1:1.

ѕ≥дживленн€ фосфором та кал≥Їм та внесенн€ у р€дки при пос≥в≥ 15-20кг/га NPK п≥д гречку та просо на ірунтах легкого гранулометричного складу п≥двищуЇ урожайн≥сть на 2-4 ц/га, не пог≥ршуючи €к≥сть. ѕри середньому вм≥ст≥ доступних елемент≥в живлен≠н€ у ірунт≥ проведенн€ позакореневого п≥дживленн€ розчином сечовини в доз≥ 15- 30 кг/га спри€Ї п≥двищенню врожайност≥ ≥ б≥лковост≥ зерна гречки.

«ернобобов≥ культури. ќсновною властив≥стю ц≥Їњ групи культур Ї це здатн≥сть накопичувати у вегетативн≥й мас≥ ≥ нас≥нн≥ значну к≥льк≥сть б≥лк≥в. «а њх вм≥стом зернобобов≥ у 2-4 рази переважають злаков≥ культури. —л≥д мати на уваз≥, що б≥лок зернобобових маЇ кращу перетравн≥сть ≥ значно багатший незам≥нними ам≥но≠кислотами. «авд€ки цим властивост€м вони в≥д≥грають надзвичайно велику роль у хар≠чуванн≥ людини ≥ год≥вл≥ тварин. —л≥д в≥дм≥тити роль зернобобових у п≥двищенн≥ родю≠чост≥ ірунту. ќсновний показник €кост≥ зернобобових культур - б≥лок. “ому тут студенту важли≠во вивчити фракц≥йний склад б≥лка, звернувши особливу увагу на його ам≥нокислотний склад. ƒоц≥льно детально розгл€нути склад б≥лк≥в гороху ≥ соњ. Ќас≥нн€ ≥ зелен≥ рослини бобових багат≥ в≥там≥нами. «окрема, у листках соњ, гороху, боб≥в, люпину та ≥нших куль≠тур високий вм≥ст в≥там≥ну —, ––, ј ≥ Ѕ, а також до 10% лимонноњ кислоти. ¬с≥ види лю≠пину м≥ст€ть у нас≥нн≥ ≥ вегетативних органах алкалоњди (0,02-4,0%).

Ѕ≥ох≥м≥чний склад зернобобових культур меншою м≥рою зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом кл≥матичних умов пор≥вн€но з≥ злаковими. ћ.≤. —м≥рнов-≤конн≥ков вс≥ зернобобов≥ д≥лить за зм≥ною €кост≥ б≥лка залежно в≥д зовн≥шн≥х умов на дв≥ групи: сильно реагують (ква≠сол€, со€) ≥ слабко реагують (горох, нут, сочевиц€, люпин та ≥н.).  ращими дл€ б≥льшо≠ст≥ бобових Ї тепл≥ ≥ волог≥ погодн≥ умовияк≥сть нас≥нн€ зернобобових незначною м≥рою зм≥нюЇтьс€ п≥д впливом добрив. ™ дан≥, що урожай гороху п≥д впливом повного удобренн€ п≥двищуЇ урожай на 5-6 ц з 1 га ≥ може зм≥нювати сп≥вв≥дношенн€ м≥ж зерном ≥ соломою в б≥к зб≥льшенн€ частки остан≠ньоњ. ¬м≥ст б≥лка п≥д д≥Їю добрив практично не зм≥нюЇтьс€. ‘осфорн≥ добрива п≥дви≠щують вм≥ст глобул≥новоњ фракц≥њ б≥лка, а азотн≥ - альбум≥новоњ. ¬≥дносно слабкий вплив добрив на €к≥сть нас≥нн€ зернобобових повТ€заний ≥з здатн≥стю цих культур по≠глинати фосфор ≥з важкодоступних сполук ≥ симб≥озом њх з бульбочковими бактер≥€ми.

 укурудза - незам≥нна фуражно-зернова ≥ силосна культура. ≤ндустр≥а≠льн≥ технолог≥њ дозвол€ють отримувати висок≥ врожањ ц≥Їњ культури при м≥н≥мальних ви≠тратах. ќсновн≥ пос≥вн≥ площ≥ розм≥щен≥ у центральних, п≥вденних ≥ сх≥дних област€х ”крањни.

 укурудз€не зерно м≥стить в≥д 6 до 24% б≥лка, 3,5-7,0% жиру (залежно в≥д сорту ≥ умов вирощуванн€). ¬углевод≥в у зерн≥ кукурудзи значно б≥льше (68-73%), н≥ж у ≥нших зернових культур. Ѕ≥лок майже на 50% представлений зењном ≥ близько 30% глютел≥≠ном. «ењн Ї неповноц≥нним б≥лком, оск≥льки у ньому практично в≥дсутн≥ так≥ ам≥нокисло≠ти, €к: л≥зин, триптофан, мет≥он≥н. ¬≥н не утворюЇ клейковини, м≥стить мало альбум≥н≥в ≥ глобул≥н≥в. ∆ир зерна кукурудзи наполовину представлений незам≥нною л≥нолевою кислотою, €ка не синтезуЇтьс€ в орган≥зм≥ тварини. ќл≥€ кукурудзи Ї одн≥Їю з найб≥льш ц≥нних ≥з тих, €к≥ добувають ≥з рослин. —л≥д звернути увагу на високий вм≥ст вуглевод≥в у зерн≥ ц≥Їњ культури, з €ких основна частка припадаЇ на крохмаль. ¬≥н м≥стить близько 72% ам≥лози ≥ 28% ам≥лопектину. ¬м≥ст кл≥тковини Ї найменшим серед зернових. «ерно жовтозерних сорт≥в ≥ г≥брид≥в кукурудзи маЇ високий вм≥ст каротину (в≥там≥н ј).

Ќайб≥льш в≥дчутно на урожай впливають азотн≥ добрива. ¬они п≥двищують вм≥ст б≥лк≥в ≥ покращують њх фракц≥йний склад. ќсобливо пом≥тний вплив маЇ п≥дживленн€ азотом, €ке оптим≥зуЇ ам≥нокислотний склад, вм≥ст жиру ≥ крохмалю. ‘осфорн≥ добрива за своЇю д≥Їю менш ефективн≥, але це не означаЇ, що њх не потр≥бно вносити при ви≠рощуванн≥ кукурудзи. —п≥льне њх внесенн€ з азотними даЇ високий прир≥ст врожаю, п≥д≠вищуЇ вм≥ст протењну ≥ жиру. ¬несенн€ кал≥йних добрив дещо знижуЇ вм≥ст б≥лка у зерн≥ кукурудзи, однак п≥двищуЇ крохмаль.  р≥м макроелемент≥в, на врожай ≥ €к≥сть ц≥Їњ куль≠тури позитивно впливають марганець ≥ цинк.  укурудза добре реагуЇ на внесенн€ орга≠н≥чних добрив.

÷укров≥ бур€ки - одна з основних техн≥чних культур. ѕри переробц≥ 1 ц њх коренеплод≥в отримують до 15 кг цукру, 85 кг жому ≥ до 6 кг мел€си. ¬они виро≠щуютьс€ майже в ус≥х ірунтово-кл≥матичних зонах ”крањни.  ращими дл€ них Ї близьк≥ до нейтральних ірунти Ћ≥состеповоњ зони. «а виносом елемент≥в живленн€ з ірунту цу≠кров≥ бур€ки переважають ≥нш≥ культури. ” перш≥й половин≥ вегетац≥њ культура добре реагуЇ на азотно-фосфорне живленн€, у друг≥й - на кал≥йне.

ќснову сухоњ речовини коренеплод≥в складають цукри. ¬они мають незначний вм≥ст так званих Ушк≥дливих нецукр≥вФ. “ому серед б≥ох≥м≥чних показник≥в €кост≥ основ≠ними Ї: вм≥ст сахарози (14-21%) ≥ нецукр≥в (7,5%). ќсобливе значенн€ мають так≥ тех≠нолог≥чн≥ показники корен≥в цукрових бур€к≥в, €к: чистота очищеного соку, технолог≥ч≠ний вих≥д цукру, коеф≥ц≥Їнт мел€соутворенн€, ћЅ-фактор та ≥н. ¬ажливо розум≥ти њхню залежн≥сть в≥д погодно-кл≥матичних умов, доз ≥ вид≥в азотних, фосфорних ≥ кал≥йних добрив. ќсоблива роль належить окремим м≥кроелементам ≥ орган≥чним добривам у формуванн≥ врожаю ≥ показник≥в €кост≥ коренеплод≥в.

 артопл€ належить до числа найважлив≥ших культур р≥зноб≥чного вико≠ристанн€. ” першу чергу, це основний продукт харчуванн€. ” св≥т≥ з нењ виготовл€ють б≥льше, н≥ж 300 страв. ” багатьох крањнах широко розвинута њњ переробка на нап≥вфаб≠рикати, що значно скорочуЇ час приготуванн€ продукт≥в харчуванн€. «окрема, у —Ўј дл€ таких ц≥лей використовуЇтьс€ б≥льш н≥ж 60% урожаю картопл≥. ÷€ культура Ї сиро≠виною дл€ спиртовоњ ≥ крохмально-патоковоњ промисловост≥. ≤з 1 т картопл≥ з вм≥стом крохмалю 17,5% отримують 170 кг крохмалю ≥ 112 л спирту. —л≥д мати на уваз≥, що кар≠топл€ Ї ц≥нною кормовою культурою. « ц≥Їю метою використовуЇтьс€ б≥л€ 30-40% уро≠жаю.

Ќин≥ ≥снуЇ помилкова думка про те, що використанн€ м≥неральних добрив обумов≠люЇзниженн€ њњ €кост≥. Ќасправд≥, у науково-обірунтованих нормах ≥ сп≥вв≥дношенн€х вони спри€ють п≥двищенню урожайност≥ ≥ €кост≥ бульб картопл≥. ” той же час необх≥дно знати, що надлишок азоту може мати негативну д≥ю, зокрема знижувати вм≥ст крохмалю ≥ пог≥ршувати смаков≥ €кост≥. ’лоровм≥сн≥ азотн≥ добрива п≥дсилюють потемн≥нн€ картопл≥ при вар≥нн≥. ‘осфор впливаЇ на синтез б≥лка, в≥там≥ну —, крохмалю. ќднотипне п≥дви≠щенн€ норм фосфорних добрив пог≥ршуЇ €к≥сть картопл≥: знижуЇтьс€ вм≥ст б≥лку, в≥там≥ну — ≥ лимонноњ кислоти, бульби сильно темн≥ють, пог≥ршуЇтьс€ њх смак. ¬они б≥льш ефекти≠вн≥ при сп≥льному внесенн≥ з азотними ≥ кал≥йними. ќсобливу увагу сл≥ду звернути на роль кал≥йних добрив. ¬они в≥дчутно впливають на врожай ≥ €к≥сть бульб.  ращими фор≠мами кал≥йних добрив Ї безхлорн≥.

¬ажливо досконало знати вм≥ст ≥ склад вуглевод≥в, њх роль на р≥зних етапах вико≠ристанн€ картопл≥, форми азотних сполук, €к≥, з одного боку знижують продовольчу ц≥нн≥сть бульб, а з ≥ншого - п≥двищують њх кормове значенн€ (вм≥ст протењну). ¬ажливу роль в≥д≥грають гл≥коалкалоњди (аолон≥н ≥ галон≥н), легкозв≥трувальн≥ речовини (мета≠нол, етанол ≥ ацетон), ароматичн≥ речовини, ц≥лий р€д фермент≥в, в≥д €ких залежить зовн≥шн≥й вигл€д бульб њх лежк≥сть, смаков≥ €кост≥ при р≥зних способах переробки тощо.

”рожай ≥ €к≥сть картопл≥ визначаютьс€ умовами вирощуванн€. Ќезважаючи на ши≠роке њњ поширенн€, вона краще росте на ірунтах легкого гранулометричного складу з пост≥йним доступом пов≥тр€. Ќа думку ¬.ѕ. “олстоусова, на таких ірунтах, пор≥вн€но з важкосуглинковими, вм≥ст крохмалю п≥двищуЇтьс€ на 3-3,5%. ¬становлено, що карто≠пл€ Ї рослиною прохолодного вологого л≥та, хоча вимагаЇ тепла ≥ св≥тла при цв≥т≥нн≥. ƒосв≥д показуЇ, що кращу ефективн≥сть забезпечуЇ внесенн€ орган≥чних добрив ≥ вапна п≥д попередник.

—он€шник.  р≥м ол≥њ, сон€шник Ї сировиною дл€ ол≥фи, ц≥нного корму дл€ тварин (макуха, кл≥тковина) тощо.

ќсобливу увагу сл≥д звертати на склад ≥ властивост≥ рослинних жир≥в. ѕотр≥бно знати так≥ ф≥зичн≥ властивост≥, €к: температури плавленн€ ≥ застиганн€, величину ре≠фракц≥њ. —еред х≥м≥чних властивостей важлив≥ так≥, €к: йодне, кислотне, еф≥рне та ≥нш≥ види чисел, €к≥ визначають придатн≥сть ол≥њ дл€ харчовоњ промисловост≥.

” сон€шнику м≥ститьс€ значна к≥льк≥сть жирних кислот, однак дл€ людини най≠б≥льш ц≥нними Ї ненасичен≥ (л≥нолева, л≥ноленова ≥ олењнова). –€дом вчених встанов≠лено, що к≥льк≥сть ≥ €к≥сть рослинного жиру визначаЇтьс€ умовами зовн≥шнього середо≠вища. ƒл€ формуванн€ ст≥йких врожањв ≥з високим виходом ол≥њ потр≥бн≥ родюч≥ ірунти, достатн€ к≥льк≥сть вологи ≥ тепла.

∆ири виступають продуктами вторинного синтезу ≥ утворюютьс€ з вуглевод≥в. Ќе≠обх≥дно пам'€тати, що сон€шник дуже добре реагуЇ на внесенн€ добрив. јзотн≥ добри≠ва забезпечують формуванн€ листкового апарату ≥ кошик≥в, але не п≥двищують синтезу жиру. ‘осфорн≥ добрива спри€ють гарному розвитку кореневоњ системи, посилюють енергетичний обм≥н, утворенн€ ≥ формуванн€ нас≥нн€. ƒуже важлива ≥ р≥зносторонн€ роль кал≥ю, €кого сон€шник виносить втрич≥ б≥льше, н≥ж ≥нш≥ ол≥йн≥ культури. «астосу≠ванн€ орган≥чних добрив залежить в≥д типу ірунту, його властивостей ≥ технолог≥й ви≠рощуванн€ сон€шнику.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 697 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2129 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.