Схема використання акредитива

Тема 1: Сутність і основи організації фінансів підприємств.

Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи.

Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств і досягнення ними поставлених цілей.

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних задач:

òфінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

òпошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності і платоспроможності;

òвиконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом банками;

òмобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

òконтроль за ефективним, цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється у таких основних напрямах:

# фінансове прогнозування і планування. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба в коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності і можливість одержання таких коштів;

# аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності дає можливість визначення недоліків і перерахунків, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів і прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування і прогнозування.

Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів і рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства;

# оперативна, поточна фінансово-економічна робота спрямована на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійну підтримку платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в постійній роботі зі споживачами щодо розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги; у своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) і надані послуги; у забезпеченні своєчасної сплати податків, здійсненні інших обов’язкових платежів у бюджет і цільові фонди; у своєчасному проведенні розрахунків із заробітної плати; у своєчасному погашенні банківських кредитів і сплаті відсотків; у здійсненні платежів щодо фінансових операцій.

 

 

Тема 2: Організація грошових розрахунків підприємств.

 

Розрахунки акредетивами.

Акредитив – угода, яка містить зобов¢язання банка-емітента, згідно якої цей банк за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву) або від свого імені за документами, що відповідають вимогам акредитиву, зобов¢язаний виконати платіж на користь отримувача або доручає іншому банку виконати цей платіж. Платіж виконується за рахунок коштів, спеціально депонованих за заявою покупця на окремому рахунку в його банку.

 

 

Сфера застосування	Переваги	Недоліки
для розрахунків тільки з одним постачальником на строк до 15 днів, з дозволу керівника банку – до 25 днів	практично стовідсоткова гарантія	частина коштів покупця вилучається з обороту

 

 

При попередньому депонуванні коштів

 

Схема використання акредитива

Ставки екологічного податку встановлюються в залежності від класу небезпечності та гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин, орієнтовно безпечного рівня впливу сполук, рівня небезпечності відходів та їх категорій

2 7 10 5

 

1 - укладання договору про поставку товарів;

2 – покупець дає доручення своєму банку на відкриття акредитива;

3 – банк покупця відкриває акредитив;

4 – повідомлення банку продавця про відкриття акредитива на конкретну суму;

5 – повідомлення продавця про відкриття акредитива;

6 – поставка товару;

7 – передача документів продавця у свій банк про поставку товарів;

8 – банк покупця перераховує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10 – банк повідомляє клієнта про зарахування коштів.