Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒинам≥ка агрох≥м≥чних показник≥в родючост≥ грунту




—амост≥йне вивченн€ є8.

«алежно в≥д характеру використанн€ земельних ресурс≥в по≠казники родючост≥ зм≥нюютьс€ в двох напр€мках: при порушенн≥ елементарних агротехн≥чних заход≥в у грунтах розвиваютьс€ не≠гативн≥ процеси ≥ зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть гумусу та поживних ре≠човин, п≥двищуЇтьс€ кислотн≥сть, пог≥ршуютьс€ ≥нш≥ характеристи≠ки, що св≥дчить про деградац≥ю грунту. ѕри використанн≥ грунт≥в на основ≥ розширеного в≥дтворенн€ - њх оптимальних властивостей вони окультурюютьс€ ≥ стають ст≥йк≥шими проти негативного впливу зовн≥шн≥х умов.

ƒинам≥ка вм≥сту гумусу в грунт≥. Ќауковими установами ≥ пе≠редовою практикою встановлено, що при екстенсивному веденн≥ господарства вм≥ст гумусу в грунт≥ зменшуЇтьс€. “емпи розкла≠данн€ його в перш≥ п≥сл€ розорюванн€ ц≥лини роки висок≥, пот≥м вони поступово знижуютьс€. “ак, на чорноземах глибоких зах≥д≠ного Ћ≥состепу ”крањни, €к в≥дзначаЇ Ѕ. —. Ќоско та ≥н. (1987), у перш≥ 5 рок≥в п≥сл€ розорюванн€ ц≥лини розкладанн€ орган≥чноњ речовини грунту щор≥чно становило 2,9%, у наступн≥ 15 рок≥в Ч 0,5 %, а в наступн≥ 80 рок≥в Ч лише 0,08 %. ¬ ц≥лому за 100 рок≥в освоЇнн€ земель вм≥ст гумусу зменшивс€ майже на 25%.

якщо пор≥вн€ти дан≥ про вм≥ст гумусу в чорноземах р≥зних: рег≥он≥в крањни на основ≥ карти ¬. ¬. ƒокучаева, складеноњ понад 100 рок≥в тому, з даними нин≥шн≥х досл≥джень наукових установ, то втрати гумусу в ”крањн≥ за стор≥чч€ становили, %: у грунтах ѕол≥сс€Ч 18,9, Ћ≥состепу Ч 21,9, —тепуЧ 19,5. —ередньор≥чн≥ тем≠пи втрати гумусу в цих зонах дос€гли в≥дпов≥дно 0,18, 0,37 ≥ 0,31 т/га. ѕри ≥нтенсиф≥кац≥њ землеробства темпи втрат гумусу зроста≠ють. Ќасиченн€ с≥возм≥н просапними культурами, впровадженн€ ≥нтенсивних технолог≥й њх вирощуванн€ супроводжуЇтьс€ зб≥ль≠шенн€м к≥лькост≥ м≥жр€дних оброб≥тк≥в, посиленн€м надходженн€ в грунт кисню, внасл≥док чого прискорюЇтьс€ процес м≥нерал≥зац≥њ гућусу. ¬становлено, що кожного року п≥д багатор≥чними тра≠вами м≥нерал≥зуЇтьс€ 0,5Ч0,6 т/га гумусу, п≥д зерновими Ч 1,5Ч 2,0, п≥д просапними Ч 2,5Ч3 т/га. —ередньор≥чн≥ втрати гумусу в ”крањн≥ за останн≥ 20 рок≥в, пор≥вн€но з темпами втрат за 80 по≠передн≥х рок≥в, зб≥льшились на ѕол≥сс≥ Ч в 8,1, у Ћ≥состепу Ч в 1,65, в —тепу Ч в 2,4 рази.

ўе б≥льш≥ втрати гумусу в≥дбуваютьс€ внасл≥док ероз≥њ грун≠т≥в. “ак, при ероз≥њ вм≥ст гумусу в чорноземах слабоеродованих зменшуЇтьс€ на 5Ч10, середньоеродованих Ч на 25Ч«ќ ≥ сильноеродованих на 35Ч40 % пор≥вн€но з њх повнопроф≥льними аналогами. ѕог≥ршуЇтьс€ ≥ €к≥сть гумусу. ¬ його склад≥ переважа≠ють фульвокислоти, знижуЇтьс€ вм≥ст гум≥нових кислот. —ередньо≠р≥чн≥ втрати гумусу в≥д ероз≥њ в ”крањн≥ становл€ть, млн т: на ѕол≥сс≥ Ч 2,4, в Ћ≥состепуЧ11, —тепуЧ10,3, а в ц≥лому по крањ≠н≥ Ч 23,7. ќтже, в процес≥ с≥льськогосподарського використанн€ грунт≥в втрати гумусу в≥дбуваютьс€ в результат≥ переважанн€ процес≥в його м≥нерал≥зац≥њ над новоутворенн€м ≥ внасл≥док змен≠шенн€ глибини грунтового проф≥лю п≥д впливом ероз≥йних про≠цес≥в.

≤нститутом грунтознавства та агрох≥м≥њ ”јјЌ встановлено, що в ус≥х грунтово-кл≥матичних зонах ”крањни сьогодн≥ ≥снуЇ деф≥цит гумусу, тобто витрати його в звТ€зку з м≥нерал≥зац≥Їю та ероз≥Їю вищ≥, н≥ж заново створен≥ запаси. ¬несенн€ добрив, впроваджен≠н€ мел≥оративних та орган≥зац≥йних заход≥в спри€ли зменшенню р≥зниц≥ м≥ж нагромадженн€м та витрачанн€м гумусу.

ƒинам≥ка поживних речовин. ѕ≥д впливом с≥льськогосподарсь≠кого використанн€ грунт≥в у них зм≥нюЇтьс€ вм≥ст валових запа≠с≥в ≥, особливо, рухомих форм поживних речовин. ќск≥льки 98Ч 99 % всього азоту грунту знаходитьс€ в склад≥ орган≥чних сполук, то вм≥ст ≥ динам≥ка його в грунт≥ залежать в≥д динам≥ки гумусу.

¬ умовах ≥нтенсиф≥кац≥њ землеробства найб≥льших зм≥н зазнаЇ фосфатний режим грунт≥в. «начну частину внесеного з добривами фосфору (близько 80% загального вм≥сту) рослини не використовують у перший р≥к ≥ в≥н залишаЇтьс€ в грунт≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д азоту залишков≥ фосфати майже не перем≥щуютьс€ вглиб про≠ф≥лю ≥ њх втрати обмежуютьс€ лише змивом на схилах п≥д впли≠вом процес≥в ероз≥њ. Ќин≥ середньозважений вм≥ст –2ќ5 в орних грунтах крањни становить 9,3 мг/100 г грунту. √рунти ”крањни в ц≥лому добре забезпечен≥ кал≥Їм. ¬м≥ст рухо≠мих форм кал≥ю в грунтах зб≥льшуЇтьс€ у напр€мку в≥д п≥вн≥чно- зах≥дних район≥в ѕол≥сс€ до п≥вденно-зах≥дних район≥в —тепу._ —ередньозважений вм≥ст його становить 10 мг  2ќ на 100 г грунту' на ѕол≥сс≥, 15 мг в Ћ≥состепу ≥ 18,0 мг в —тепу. «б≥льшенн€ вм≥сту рухомого кал≥ю в грунтах повТ€зане насамперед ≥з вне≠сенн€м добрив ƒинам≥ка кислотност≥ грунт≥в. ѕ≥двищена кислотн≥сть грунто≠вого розчину негативно впливаЇ на родюч≥сть грунту, створюЇ не≠спри€тлив≥ умови дл€ росту ≥ розвитку рослин, знижуЇ ефектив≠н≥сть м≥неральних добрив. ѕост≥йне застосуванн€ п≥двищених доз м≥неральних добрив п≥дсилюЇ процеси п≥дкисленн€ грунт≥в. —ис≠тематичне вапнуванн€, навпаки, зумовлюЇ значне зменшенн€ пло≠щ≥ сильно- ≥ середньокислих грунт≥в. —ередньозважен≥ показники величини рЌ за останн≥ 20 рок≥в зросли в≥д 5,4 до 5,65 на ѕол≥сс≥ й в≥д 5,7 до 5,8 у Ћ≥состепу.

ћодел≥ родючост≥ грунт≥в.

–озширене в≥дтворенн€ родючост≥ грунт≥в повинно зд≥йснювати≠с€ шл€хом оптим≥зац≥њ њх основних агрох≥м≥чних властивостей. ћайже вс≥ показники родючост≥ грунт≥в можна т≥Їю чи ≥ншою м≥рою регулювати, проте не завжди в≥домо, €к≥ параметри Ї най≠спри€тлив≥шими дл€ росту ≥ розвитку р≥зних рослин. “ому одн≥Їю з найважлив≥ших проблем агроном≥чноњ науки Ї створенн€ сис≠тем показник≥в ≥ параметр≥в стану, режим≥в ≥ властивостей грун≠т≥в, що в≥дпов≥дали б завданн€м вирощуванн€ запланованих уро≠жањв ≥ створенн€ високого р≥вн€ родючост≥ грунту. —укупн≥сть таких показник≥в називаЇтьс€ моделлю родючост≥.

ћодель родючост≥ грунту Ч це сукупн≥сть агроном≥чно важли≠вих властивостей та грунтових режим≥в, €к≥ в≥дпов≥дають повному р≥вню продуктивност≥ рослин (Ћ. Ћ. Ўишов, ≤. ≤.  арманов, ƒ. Ќ. ƒурманов, 1987).

ѕор€д з агрох≥м≥чними показниками, €кими найчаст≥ше обме≠жуютьс€ п≥д час характеристики оптимальних параметр≥в ≥ про≠гнозуванн€ врожайност≥, до агроном≥чно важливих властивостей сл≥д включати агроф≥зичн≥, б≥олог≥чн≥ та ≥нш≥ показники. «агальна к≥льк≥сть таких показник≥в, €к правило, не повинна перевищувати 15Ч20.

–озробка ≥ вдосконаленн€ моделей родючост≥ Ї одним з най≠важлив≥ших елемент≥в науково обгрунтованого плануванн€ роз≠ширеного в≥дтворенн€ родючост≥ грунт≥в. “ак≥ модел≥ повинн≥ стати основою рац≥онального застосуванн€ нових ≥нтенсивних техно≠лог≥й ≥ засоб≥в х≥м≥зац≥њ, €к≥, в свою чергу, повинн≥ спри€ти по≠ступовому наближенню властивостей грунт≥в до њх оптимальних параметр≥в ≥ забезпечувати високий р≥вень њх родючост≥ та п≥д≠вищенн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1525 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2223 - | 1984 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.