Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«аходи боротьби ≥з забрудненн€м атмосфери




ƒл€ зниженн€ викид≥в в атмосферу та захисту пов≥тр€ного середовища в св≥т≥ використовують певн≥ заходи. (ћал. 13)

ћал.13

ћетоди захисту пов≥тр€ного середовища

 

 


јрх≥тектурно-планувальн≥ заходи пов'€зан≥ з правиль≠ним взаЇмним розм≥щенн€м джерел викид≥в ≥ житловоњ забу≠дови з урахуванн€м напр€мку в≥тру, облаштуванн€м навколо промислових п≥дприЇмств зелених зон тощо.

≤нженерно-орган≥зац≥йн≥ заходи спр€мован≥ на зниженн€ ≥нтенсивност≥ руху автотранспорту. Ѕуд≥вництво об'њзних ≥ окружних дор≥г навколо м≥ст ≥ населених пункт≥в, спорудженн€ р≥знор≥вневих розв'€зок на перехрест€х дор≥г, зб≥льшенн€ висоти димових труб дл€ кращого розс≥юванн€ пило газових викид≥в в атмосфер≥.

≈колог≥зац≥€ виробництв, а саме впровадженн€ безв≥дход≠них та мало в≥дх≥дних технолог≥й, даЇ змогу значно знизити р≥вень забрудненн€ атмосфери. Ќайперспективн≥шими напр€≠мами Ї перех≥д п≥дприЇмств теплоенергетики з твердого палива на природний газ; використанн€ вторинних енергоресурс≥в у вигл€д≥ гар€чоњ води ≥ гар€чих газ≥в.

“ехн≥ко-технолог≥чн≥ заходи очистки викид≥в. ≤снують р≥зн≥ методи очистки викид≥в в≥д твердих, р≥дких ≥ газопод≥б≠них дом≥шок. Ќа основ≥ цих метод≥в розроблено багато при≠строњв та прилад≥в, комплексне њхнЇ використанн€ забезпечуЇ високоефективне очищенн€ пило газових викид≥в.

ƒл€ очищенн€ газ≥в в≥д твердих ≥ р≥дких часток використо≠вують технолог≥њ сухоњ ≥нерц≥йноњ очистки газ≥в, мокроњ очистки газ≥в, ф≥льтрац≥њ, електростатичного осадженн€.

—ух≥ пиловловлювач≥ (осаджувальн≥ камери, ≥нерц≥йн≥ пиловловлювач≥, циклони) призначен≥ дл€ грубого механ≥чного очищенн€ викид≥в в≥д великих ≥ важких часток пилу. ѕринцип роботи - ос≥≠данн€ частинок п≥д д≥Їю в≥дцентрових сил ≥ сили земного т€ж≥нн€.

ћокр≥ пиловловлювач≥ (порожнист≥ газопромивач≥, скру≠бери тар≥лчаст≥, барботажн≥ та п≥нн≥ газопромивач≥, газопро≠мивач≥ з рухливою насадкою, мокр≥ апарати ударно-≥нерц≥йноњ д≥њ, швидк≥сн≥ турбулентн≥ газопромивач≥) потребують поданн€ води ≥ працюють за принципом осадженн€ частинок пилу на поверхн≥ крапель п≥д д≥Їю сил ≥нерц≥њ та броун≥вського руху.

‘≥льтри (тканинн≥, паперов≥, керам≥чн≥, ≥з волокнистих матер≥ал≥в тощо) належать до високоефективних тип≥в апара≠т≥в сухоњ очистки газ≥в. ¬они здатн≥ затримувати тонкодисперсн≥ частинки пилу до 0,05 мкм. ¬ основ≥ роботи ф≥льтр≥в ус≥х вид≥в Ї пропусканн€ запиленого пов≥тр€ через порист≥ середовища. ѕри цьому частинки пилу, зависл≥ у газ≥, п≥д д≥Їю броун≥вськоњ дифуз≥њ, ефекту дотику, ≥нерц≥йних, електростатичних та грав≥≠тац≥йних сил ос≥дають у пористому середовищ≥.

≈лектроф≥льтри Ї досконалими приладами дл€ очистки газ≥в в≥д пилу. ѕринцип роботи вс≥х тип≥в електроф≥льтр≥в базу≠Їтьс€ на ударн≥й ≥он≥зац≥њ пило газового потоку ≥ ос≥данн≥ пилу на осаджувальних ≥ коронуючих електродах. «абруднен≥ гази, €к≥ надход€ть в електроф≥льтр, завжди Ї частково ≥он≥зова≠ними за рахунок р≥зних зовн≥шн≥х фактор≥в, тому вони можуть проводити струм, потрапл€ючи у прост≥р м≥ж: двома електродами, ” простор≥ м≥ж: заземленими коронуючим ≥ осаджу вальним електродами утворюЇтьс€ електричне поле зм≥нноњ напруги за силовими л≥н≥€ми, €к≥ спр€мован≥ в≥д коронуючого до осаджу вального електрода або навпаки. ќсаджен≥ частинки пилу п≥д д≥Їю сили т€ж≥нн€ потрапл€ють у пилозб≥рник.

ƒл€ очистки газ≥в в≥д токсичних газо ≥ паропод≥бних компонент≥в використовують методи абсорбц≥њ, адсорбц≥њ, тер≠м≥чн≥ ≥ катал≥тичн≥.

јбсорбц≥йний метод побудований на поглинанн≥ речовин ≥з сум≥ш≥ газ≥в р≥динами з утворенн€м розчин≥в. –≥дини, €к≥ використовують дл€ поглинанн€ газопод≥бних дом≥шок, називають абсорбентами. ‘≥зична сутн≥сть процесу абсорбц≥њ по€снюЇтьс€ так званою теор≥Їю пл≥вки, зг≥дно з €кою при дотику р≥дини та газ≥в на поверхн≥ розд≥лу фаз утворюЇтьс€ р≥дина та газова пл≥вка. «а рахунок сил дифуз≥њ розчинний у р≥дин≥ компонент газопов≥тр€ноњ сум≥ш≥ проникаЇ спочатку кр≥зь газову пл≥вку, а пот≥м Ч кр≥зь р≥дину ≥ потрапл€Ї у внутр≥шн≥ шари абсорбенту, розпод≥л€ючись в його об'Їм≥. √азопод≥бн≥ ц≥анист≥ сполуки абсорбують наприклад, 5% ним розчином зал≥зного купоросу.

јдсорбц≥йний метод даЇ змогу поглинати газопод≥бн≥ дом≥шки активними поверхн€ми твердих речовин. ‘≥зична основа процесу адсорбц≥њ Ч здатн≥сть де€ких твердих т≥л з уль≠трам≥кроскоп≥чною структурою (адсорбент≥в) виб≥рково вид≥≠л€ти та концентрувати на своњй поверхн≥ окрем≥ компоненти газовоњ паропов≥тр€ноњ сум≥ш≥ або розчину. ¬ пористих т≥лах з кап≥л€рною структурою поверхневе поглинанн€ доповнюЇтьс€ кап≥л€рною конденсац≥Їю. Ќаприклад, на ј«— широко вико≠ристовуЇтьс€ метод очистки технолог≥чних газ≥в методом сорб≠ц≥њ рад≥оактивних продукт≥в на вуг≥льних ф≥льтрах. “ерм≥чн≥ методи знешкодженн€ газопод≥бних сполук ірунтуютьс€ на нейтрал≥зац≥њ промислових ≥ вентил€ц≥йних газ≥в у результат≥ високотемпературного до спалюванн€. ¬оно може зд≥йснюва≠тис€ €к за рахунок зм≥шуванн€ цих викид≥в з пов≥тр€м без додаткового використанн€ палива, так ≥ з додаванн€м палива, а також: €к з утил≥зац≥Їю тепла, так ≥ без нього.

 атал≥тичний метод пол€гаЇ в нейтрал≥зац≥њ шк≥дливих речовин, €к≥ м≥ст€тьс€ у виробничих газах, у результат≥ њхньоњ взаЇмод≥њ з компонентами цього ж газу або спец≥альними добав≠ками п≥д впливом катал≥затора. Ќа поверхн≥ катал≥затора в результат≥ його взаЇмод≥њ з компонентами викид≥в утворю≠ютьс€ пром≥жн≥ сполуки, €к≥ вступають у подальш≥ х≥м≥чн≥ перетворенн€ з в≥дновленн€м первинного х≥м≥чного складу катал≥затора та зв'€зуванн€м шк≥дливих речовин у нешк≥д≠лив≥ сполуки.

Ўироко використовуютьс€ палад≥йовм≥сн≥ ≥ ванад≥Їв≥ катал≥затори. “ак, за допомогою катал≥тичного методу проводитьс€ в≥дновленн€ оксид≥в н≥трогену ам≥аком до елементарного н≥трогену.

¬ажливим методом Ї також орган≥зац≥€ сан≥тарно-захисних зон.

—ан≥тарно-захисна зона Ч це смуга, €ка в≥дд≥л€Ї джерело промислового забруд≠ненн€ в≥д житлових або громадських буд≥вель дл€ захисту населенн€ в≥д впливу шк≥дливих чинник≥в виробництва (викиди пилу або ≥нш≥ види забрудненн€ середовища).

Ўирину сан≥тарно-захисних зон встановлюють залежно в≥д класу виробництва, ступен€ шк≥дливост≥ й к≥лькост≥ вид≥лених в атмосферу речовин ≥ приймають в≥д 50 до 1000 м. Ќаприклад, дл€ цементних завод≥в, потужн≥сть €ких б≥льше 150 тис. т цементу в р≥к (≤ клас виробництва) ширина сан≥тарнозахистноњ зони Ч 1000м, а дл€ п≥дприЇмств V класу виробництва Ч 50 м.

—ан≥тарно-захисна зона повинна бути впор€дкована та озеленена газост≥йкими породами дерев ≥ чагарник≥в, наприклад, тополею п≥рам≥дальною, несправжньою акац≥Ївою, кленом гостролистим, €линою колючою, липою серцелистою та ≥н.

«г≥дно з нормативно-техн≥чною документац≥Їю нормуванн€ €кост≥ навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс€ з метою встановленн€ гра≠нично допустимих норм впливу на навколишнЇ середовище, що гарантуЇ еколог≥чну безпеку населенн€ та збереженн€ генетичного фонду, забезпечуЇ рац≥ональне використанн€ ≥ в≥дтворенн€ природних ресурс≥в за умов ст≥йко≠го розвитку господарськоњ д≥€льност≥. ¬ ”крањн≥ розроблен≥ та д≥ють нормати≠ви √ƒ , перевищенн€ котрих за певних умов негативно впливаЇ на здоров'€ людини.

√ƒ  с.д Ч середньодобова гранично допустима концентрац≥€ забруднювача в пов≥тр≥, котра не справл€Ї на людину опосередкованоњ шк≥дли≠воњ д≥њ при ц≥лодобовому вдиханн≥;

√ƒ  м.р Ч максимально разова гранично допустима Ч концентрац≥€ забруднювача в пов≥тр≥ (населених м≥сць), що не викликаЇ рефлекторних реакц≥й в орган≥зм≥ людини.

 

“абл.4 √ранично допустим≥ концентрац≥њ (мг/м3) де€ких шк≥дливих речовин дл€ пов≥тр€ населених м≥сцевостей.

 

–ечовина √ƒ с.д √ƒ м.р  
“верд≥ речовини (пил) 0,15 0,2 3,0
ƒвоокис с≥рки 0,05 0,5 1,0
ƒвоокис азоту 0,04 0,085 0,8
ќкис азоту 0,06 0,4 1,2
ќкис вуглецю 3,0 5,0  
јм≥ак 0,04 0,2 0,8
’лористий водень 0,2 0,2 4,0
÷≥анистий водень 0,01 - 0,2
ќкис кадм≥ю 0,001 - 0,02
—винець 0,0003 0,03 0,006
—≥рководень 0,005 0,03 0,1
Ѕенз(а)п≥рен 0,000001 - 0,00002
‘енол 0,003 0,01 0,06
‘ормальдег≥д 0,003 0,035 0,06
‘тористий водень 0,005 0,2 0,1

Ќа територ≥€х, €к≥ п≥дл€гають посилен≥й охо≠рон≥, встановлюютьс€ б≥льш жорстк≥ вимоги - √ƒ  повинн≥ бути зменшен≥ на 20 %.

ƒл€ того, щоб визначити стан забрудненн€ пов≥тр€ дек≥лькома речовинами, щоб д≥ють одночасно, часто використовують комплексний показник Ц ≥ндекс забрудненн€ атмосфери (≤«ј).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1356 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 2145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.