Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела ≥ види забрудненн€ атмосфери




«абрудненн€ атмосферного пов≥тр€ Ч це будь-€ка зм≥на складу ≥ властивостей пов≥тр€, що негативно впливаЇ на здоров'€ людей ≥ тварин, стан рослинного покриву та екосистеми.

 

 

 

ћал.10 «абрудненн€ атмосфери

 

«абрудненн€ атмосфери може бути природним ≥ штучним (ћал..10). ƒо природних забруднювач≥в пов≥тр€ належать вулкан≥чна д≥€льн≥сть, вив≥трюванн€ г≥рських пор≥д, в≥трова ероз≥€, пилок кв≥ткових рослин, дим в≥д л≥сових ≥ степових пожеж. ƒом≥ш≠ками, €к≥ надход€ть ≥з природних джерел, Ї пил вулкан≥чного, косм≥чного, рослинного походженн€; продукти ероз≥њ ірунту; тумани; гази вулкан≥чного походженн€; дим ≥ гази в≥д л≥сових ≥ степових пожеж.

Ўтучне забрудненн€ пов'€зане ≥з викидами р≥зних забруднюючих речовин у процес≥ д≥€льност≥ людини. «а агрегатним складом викиди шк≥дливих речовин в атмосферу под≥л€ютьс€ на газопод≥бн≥ (д≥оксид сульфуру Sќ2, д≥оксид карбону —ќ2, озон ќ3, оксид н≥трогену N0), р≥дк≥ (кислоти, луги, розчини
солей та ≥н.) ≥ тверд≥ (канцерогенн≥ речовини, свинець ≥ його сполуки, ртуть, кадм≥й, орган≥чний ≥ неорган≥чний пил, сажа, смол€нист≥ речовини тощо.).

Ќа сьогодн≥ основними антропогеними забруднювачами атмосферного пов≥тр€ Ї р≥зн≥ галуз≥ промисловост≥ а саме:

Ј теплоенергетика.

Ј п≥дприЇмства металург≥йного комплексу.

Ј нафтовидобувна промислов≥сть.

Ј нафтох≥м≥чна промислов≥сть.

Ј автотранспорт.

Ј виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в.

 

“еплоенергетика включаЇ теплов≥ й атомн≥ електростанц≥њ,промислов≥ та м≥ськ≥ котельн≥. Ѕлизько 70 - 80% св≥товоњ електроенерг≥њ виробл€Їтьс€ на теплових електростанц≥€х. ” процес≥ спалюванн€ вуг≥лл€, нафти, природного газу, торфу в атмо≠сферу вид≥л€Їтьс€ дим, що м≥стить продукти повного (д≥оксид карбону ≥ пари води) ≥ неповного (оксиди карбону, сульфуру, н≥трогену, вуглеводн≥ та ≥н.) згоранн€.

ѕри спалюван≥ 20 тис.т. на теплоелектростанц≥њ потужн≥стю 2,4 млн. к¬т за добу атмосферу викидаЇтьс€ 680 т SO2 SO3, 200 т Ц Nќ, 120 Ц 140 т - твердих частинок (поп≥л, пил, сажа).

јтомн≥ електростанц≥њ Ї джерелом забрудненн€ пов≥тр€ рад≥оактивним йодом, рад≥оактивними ≥нертними газами та аерозол€ми.

 отельн≥ утворюють мало оксид≥в н≥трогену, проте викида≠ють багато продукт≥в неповного згоранн€.

ѕ≥дприЇмства металург≥йного комплексу пос≥дають друге м≥сце за загальною к≥льк≥стю викид≥в в атмосферу серед галу≠зей промисловост≥. ѕереважно викиди цих п≥дприЇмств складаютьс€ з оксид≥в карбону, твердих речо≠вин, д≥оксиду сульфуру, оксид≥в н≥трогену. ќсновними джере≠лами викид≥в у чорн≥й металург≥й Ї агломерац≥йне виробництво, виплавка чавуну ≥ стал≥. ” кольоров≥й металург≥њ джерелами утворенн€ викид≥в Ї виробництво глинозему, алюм≥н≥ю, купруму, плюмбуму, цинку, н≥келю та дорогоц≥нних метал≥в.

«абруднююч≥ речовини п≥дприЇмств металург≥йного комп≠лексу рознос€тьс€ на в≥дстань до 60 км в≥д джерела забрудненн€, €к св≥дчить анал≥з аерокосм≥чних зн≥мк≥в сн≥гового покриву.

 омб≥нати чорноњ металург≥њ, що включають доменне, сталеплавильне, прокатне виробництва; г≥рничорудн≥ цехи, агломе≠рац≥йн≥ фабрики, заводи коксох≥м≥чн≥ та по переробц≥ в≥дход≥в основних виробництв, теплоенергетичн≥ установки викиди в атмосферу оксид вуглецю, с≥рчистий анг≥дрид, пил, окисли азоту, с≥рководень, ам≥ак, с≥рковуглець, аерозол≥ хрому ≥ марганцю, бензол, фенол, п≥ридин, нафталан.

 ольорова металург≥€ - забруднюЇ атмосферу сполуками фтору, кольорових ≥ важких метал≥в (часто у вигл€д≥ аерозол≥в), парами ртут≥, с≥рчистим анг≥дридом, окислами азоту, окислом вуглецю, пол≥метал≥чним пилом, смолистими речовинами, вуглеводн€ми, що м≥ст€ть бензоп≥рен.

¬икиди в атмосферу п≥дприЇмств машинобудуванн€ ≥ металообробка м≥ст€ть аерозол≥ сполук кольорових ≥ важких метал≥в, зокрема пар≥в ртут≥, з парами орган≥чних розчинник≥в.

Ќафтовидобувна ≥ нафтох≥м≥чна промислов≥сть утворюЇ за обс€гом в≥дносно небагато викид≥в. ѕроте вони характери≠зуютьс€ високою токсичн≥стю, значною р≥зноман≥тн≥стю ≥ сконцентрован≥стю, тому становл€ть загрозу дл€ вс≥х живих орган≥зм≥в. Ќа р≥зноман≥тних виробництвах атмосферне пов≥тр€ забруднюЇтьс€ оксидами сульфуру, сполуками фтору, ам≥аком, сум≥шами окису н≥трогену, хлористими сполуками, с≥рковод≠нем, неорган≥чним пилом тощо.

Ќафтопереробна ≥ нафтох≥м≥чна промислов≥сть Ї джерелом таких забруднювач≥в атмосфери: с≥рководню, с≥рчистого анг≥дриду, окису вуглецю, ам≥аку, вуглеводн≥в, у тому числ≥ бензап≥рену.

¬икиди в атмосферу п≥дприЇмств неорган≥чноњ х≥м≥њ м≥ст€ть оксид с≥рки й азоту, с≥рководень, ам≥ак, сполуки фосфору, в≥льний хлор, оксид вуглецю.

ѕ≥дприЇмства орган≥чноњ х≥м≥њ викидають в атмосферу велику к≥льк≥сть орган≥чних речовин, що мають складний х≥м≥чний склад, сол€ну кислоти, сполук важких метал≥в, саж≥ й пилу.

¬икиди автотранспорту. ¬икидн≥ гази двигун≥в внутр≥ш≠нього згоранн€ м≥ст€ть велику к≥льк≥сть токсичних сполук Ч бензоп≥рен, альдег≥ди, оксиди н≥трогену ≥ карбону ≥ особливо небезпечн≥ сполуки свинцю. ” св≥т≥ нараховуЇтьс€ дек≥лька м≥льйон≥в автомоб≥л≥в, €к≥ спалюють велику к≥льк≥сть нафто≠продукт≥в, ≥стотно забруднюючи атмосферне пов≥тр€.

¬становлено, що найб≥льша к≥льк≥сть забруднюючих речо≠вин надходить в атмосферу при розгонц≥ автомоб≥л€, при рухов≥ з малою швидк≥стю, при гальмуванн≥ та п≥д час роботи двигуна на холостому ходу. —творенн€ у м≥стах систем руху в режим≥ Ђзелена хвил€ї зменшуЇ к≥льк≥сть зупинок транспорту на пере≠хрест€х ≥ спри€Ї зменшенню забрудненост≥ атмосферного пов≥тр€ у м≥стах.

’≥м≥чне забрудненн€ атмосфери автотранспортом Їважли≠вим фактором, €кий визначаЇ географ≥ю х≥м≥чного забрудненн€ середовища. ѕричому географ≥чн≥ законом≥рност≥ поширенн€ забруднювач≥в, €к≥ в≥д нього надход€ть, дуже складн≥ ≥ визначаютьс€ не т≥льки конф≥гурац≥Їю мереж≥ автомаг≥стралей та ≥нтенсивн≥стю перем≥щенн€ ними автотранспорту, але й вели≠кою к≥льк≥стю перехресть, де транспорт працюЇ на перем≥нних режимах.  ≥льк≥сть моторизованого транспорту в усьому св≥т≥ складаЇ 630 млн. одиниць ≥ вона ймов≥рно подвоњтьс€ в наступн≥ 20 або 30 рок≥в. Ќаприклад, у —Ўј знаходитьс€ в користуванн≥ 40 млн. автомоб≥л≥в, у ‘ранц≥њ - 24 млн., у тому числ≥ т≥льки в ѕариж≥ та його передм≥ст€х - 3,2 млн. ” «ах≥дн≥й ™вроп≥ в середньому на два жител€ припадаЇ один автомоб≥ль.

«абрудненн€ навколишнього середовища автотранспортом одне за найб≥льш небезпечних дл€ здоров'€ людини, бо вихлопн≥ гази надход€ть у приземний шар пов≥тр€, зв≥дки утруднене њх розс≥юванн€; до того ж будинки жилих квартал≥в, €к≥ знахо≠д€тьс€ пор€д з автомаг≥страл€ми, Ї свого роду екраном дл€ влов≠люванн€ забруднювач≥в.

” склад≥ в≥дпрацьованих газ≥в автомоб≥л≥в найб≥льшу пито≠му вагу за об'Їмом мають - монооксид вуглецю (0,5-10%), окси≠ди азоту (до 0,8%), неспален≥ вуглеводн≥ (0,2-3,0%), альдег≥ди (до 0,2%) та сажа. ¬ абсолютних величинах на 1000 л палива карбюраторний двигун викидаЇ з вихлопними та характерними газами: 200 кг монооксиду вуглецю, 25 кг вуглеводн≥в, 20 кг оксид≥в азоту, 1 кг саж≥, 1 кг с≥рчистих сполук.

≈колог≥чний ефект впливу на здоров'€ людини забрудненн€, пов'€заного з автотранспортом, залежить €к в≥д складу забруднювач≥в, так ≥ в≥д розм≥щенн€ населенн€. ќстаннЇ визначаЇтьс€ не просто шириною завантажених автомаг≥стралей, але й близь≠к≥стю до них жилих будинк≥в. ќбстеженн€ 5226 д≥тей у в≥ц≥ 1-5 рок≥в, проведене в —Ўј, показало, що в 10,8% д≥тей, €к≥ живуть уздовж дор≥г з ≥нтенсивним автомоб≥льним рухом, вм≥ст свинцю в кров≥ дос€гав 60 мкг% ≥ б≥льше (при норм≥ 40 мкг%). ” 30 м в≥д цих дор≥г п≥двищений пор≥вн€но з нормою вм≥ст свинцю в≥дм≥чавс€ у 8,1% д≥тей, а на в≥дстан≥ 60 м т≥льки в 4,7%.

¬важаЇтьс€, що через вихлопн≥ гази щор≥чно помирають ти≠с€ч≥ людей (в одн≥й ¬еликобритан≥њ, за п≥драхунками, щор≥чно помираЇ 11000 чолов≥к), а збитки, €к≥ завдаютьс€ навколишньо≠му середовищу, складають м≥ль€рди долар≥в.

«а ≥ншими п≥драхунками, в≥д 15 до 18 млн. д≥тей у крањнах, що розвиваютьс€, страждають через високий вм≥ст свинцю у кров≥. ¬ ≤нд≥њ, наприклад, установили, що м≥ж розумовими зд≥бност€ми д≥тей ≥ к≥льк≥стю свинцю, €кий вони поглинають з пов≥тр€м, ≥снуЇ зв'€зок. –озумов≥ зд≥бност≥ знижуютьс€, оск≥льки свинець при тривалому вплив≥ отруюЇ ≥ руйнуЇ мозок. ƒжерелом свинцю Ї етилований бензин.

 р≥м свинцю, в атмосферне пов≥тр€ з вихлопними газами надход€ть так≥ отруйн≥ речовини, €к чадний газ (монооксид вуглецю), оксиди азоту й с≥рки, бензоп≥рен. ¬они викликають захворюванн€ верхн≥х дихальних шл€х≥в, серцево - судинноњ системи, р≥зн≥ онкопатолог≥њ. ¬середин≥ машини р≥вень забрудненост≥ в три рази вищий, н≥ж ззовн≥. “ривале вдиханн€ пар≥в бензину викликаЇ рак леген≥в.

¬иробництво буд≥вельних матер≥ал≥в. ≤нтенсивне забруд≠ненн€ атмосферного пов≥тр€ в≥дбуваЇтьс€ при видобутку ≥ переробц≥ м≥неральноњ сировини, при викидах пилу ≥ газ≥в ≥з п≥дземних г≥рських розробок тощо.

ѕ≥дприЇмства по виробництву буд≥вельних матер≥ал≥в забруднюють атмосферу пилом, що м≥стить сполуки важких метал≥в, фтору, двоокису кремн≥ю, азбесту, г≥псу, тонко - дисперсним скл€ним пилом.

–≥зн≥ негативн≥ зм≥ни атмосфери «емл≥ пов'€зан≥ головним чином ≥з зм≥нами концентрац≥њ другор€дних компонент≥в атмосферного пов≥тр€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1244 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2021 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.