Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕарниковий ефект, глобальне потепл≥нн€




 л≥мат «емл≥, що залежить в основному в≥д стану њњ атмосфери, прот€гом геолог≥чноњ ≥стор≥њ пер≥одично зм≥нювавс€: чергувалис€ епохи ≥стотного похолоданн€, коли значн≥ територ≥њ суш≥ вкривалис€ льодовиками та епохи потепл≥нн€. ћи живемо саме в епоху потепл≥нн€, коли розтанули велик≥ льодовиков≥ щити в ™враз≥њ та ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥. “а останн≥м часом учен≥-метеорологи б'ють на сполох: сьогодн≥ атмосфера «емл≥ роз≥гр≥ваЇтьс€ набагато швидше, н≥ж будь-коли в минулому. ≤ це зумовлено д≥€льн≥стю людини:

ѕо-перше, людина п≥д≥гр≥ваЇ атмосферу, спалюючи велику к≥льк≥сть вуг≥лл€, нафти, газу, а також увод€чи в д≥ю атомн≥ електростанц≥њ; по-друге, ≥ це головне, в результат≥ спалюванн€ орган≥чного палива, а також унасл≥док знищенн€ л≥с≥в у атмосфер≥ нагромаджуЇтьс€ вуглекислий газ. «а останн≥ 120 рок≥в ум≥ст —ќ2 в пов≥тр≥ зб≥льшивс€ на 17 %. ” земн≥й атмосфер≥ вуглекислий газ д≥Ї, €к скло в теплиц≥ чи парнику: в≥н в≥льно пропускаЇ сон€чн≥ промен≥ до поверхн≥ «емл≥, але втримуЇ њњ тепло. ÷е спричинюЇ роз≥гр≥ванн€ атмосфери, в≥доме €к парниковий ефект (мал. 11,12). «а розрахунками вчених, найближчими дес€тил≥тт€ми через парниковий ефект середньо≠р≥чна температура на «емл≥ може п≥двищитис€ на 1,5Ч2 ∞—. якщо людство не зменшить обс€гу забруднень атмосфери й глобаль≠на температура зростатиме й надал≥, €к це в≥дбуваЇтьс€ прот€гом останн≥х 20 рок≥в, то дуже швидко кл≥мат на «емл≥ стане тепл≥шим, н≥ж будь-коли впродовж 100 тис. рок≥в. ÷е прискорить глобальну еколог≥чну кризу. ” чому ж пол€гаЇ небезпека парникового ефекту? –озрахунки й моделюванн€ на ≈ќћ св≥дчать: п≥двищенн€ середньор≥чноњ температури спричинить зм≥ни таких найважлив≥ших кл≥матичних параметр≥в, €к к≥льк≥сть опад≥в, хмарний покрив, океан≥чн≥ теч≥њ, розм≥ри пол€рних крижаних шапок. ¬нутр≥шн≥ райони континент≥в стануть сух≥шими, а узбережж€ Ч волог≥шими, зима буде коротшою й тепл≥шою, а л≥то Ч тривал≥шим ≥ спекотн≥шим. ќсновн≥ кл≥матичн≥ зони в п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥ зм≥ст€тьс€ на п≥вн≥ч приблизно на 400 км. ÷е зумовить потепл≥нн€ в зон≥ тундри, таненн€ шару в≥чноњ мерзлоти й пол€рних крижаних шапок. ” середн≥х широтах, тобто в головних Ђхл≥бнихї районах (”крањна, –ос≥њ,  убань, Ђзернов≥ штатиї —Ўј), кл≥мат стане нап≥впустельним, ≥ врожањ зерна р≥зко скорот€тьс€. √лобальне потепл≥нн€ призведе до таненн€ льодовик≥в √ренланд≥њ, јнтарктиди й г≥р, р≥вень —в≥тового океану п≥двищитьс€ на 6Ч10 м, при цьому буде затоплено близько 20 % площ≥ суходолу, де сьогодн≥ живуть сотн≥ м≥льйон≥в людей, розташован≥ м≥ста, ферми, сади й пол€. ”чен≥ не д≥йшли Їдиноњ думки про те, за €кого п≥двищенн€ середньо≠р≥чноњ температури можуть в≥дбутис€ ц≥ негативн≥ дл€ людства €вища: одн≥ метеорологи вважають критичним значенн€ 2,5 ∞—, ≥нш≥ Ч 5 ∞—. ќстанн≥м часом тривога вчених ≥з приводу парникового ефекту ще посилилас€. ¬и€вилос€, що, кр≥м вуглекислого газу, парниковий ефект спричинюють також де€к≥ ≥нш≥ гази, що вход€ть до групи малих дом≥шок Ч метан, оксиди азоту, фреони, Ч вм≥ст €ких в атмосфер≥ через антропогенний фактор стр≥мко зростаЇ.

Ќауковц≥ уже в≥дзначили зм≥ни в картин≥ випад≥нн€ опад≥в. ¬становлено, що в межах пом≥рного кл≥матичного по€су за останн≥ 30-40 рок≥в випадаЇ опад≥в на 10% б≥льше, н≥ж: у минулому. ¬одночас к≥льк≥сть опад≥в над екватором скоротилас€ на т≥ ж 10%. ѕодальша зм≥на в систем≥ випад≥нн€ опад≥в справить величезний вплив на с≥льське господарство, зм≥щуючи зони оброб≥тку культур у п≥вн≥чн≥ райони ѕ≥вн≥чноњ јмерики та ™враз≥њ. Ќайспри€тлив≥ш≥ умови дл€ вирощуванн€ культур складутьс€ в с≥льськогосподарських рег≥онах –ос≥њ, а р€сн≥ опади будуть випадати в ѕ≥вн≥чн≥й јфриц≥, де посуха триваЇ з 1970 р.

≤снуюча невизначен≥сть у питанн≥ глобального потепл≥нн€ поро≠джуЇ скепсис з приводу небезпеки, що загрожуЇ. ѕроблема в тому, що коли г≥потеза про антропогенн≥ фактори глобального потепл≥нн€ п≥дтвердитьс€, уже п≥зно буде що-небудь розпочи≠нати.

 

 

 

ѕарниковий ефект (нормальн≥ умови) мал.11

 

 

ѕарниковий ефект (порушен≥ умови) мал.12

 

–уйнуванн€ озонового шару в атмосфер≥.

ќзоновий шар Ч це пов≥тр€ний шар у верхн≥х шарах атмосфери (стратосфер≥), що складаЇтьс€ з особливоњ форми кисню Ч озону. ћолекула озону складаЇтьс€ з трьох атом≥в кисню (ќ3). ќзоновий шар почина≠Їтьс€ на висотах близько 8 км над полюсами (чи 17 км над екватором) ≥ с€гаЇ висоти приблизно 50 км. ќднак щ≥льн≥сть озону дуже низька, ≥ €кщо стиснути його до щ≥льност≥, €ку маЇ пов≥тр€ б≥л€ поверхн≥ земл≥, то товщина озонового шару не перевищить 3,5 мм. ќзон утворюЇтьс€, коли сон€чне ультра≠ф≥олетове випром≥нюванн€ бомбардуЇ молекули кисню.

ќск≥льки озоновий шар поглинаЇ ультраф≥олетове випром≥нюванн€, то його руйнуванн€ призведе до б≥льш високих р≥в≠н≥в ультраф≥олетового випром≥нюванн€ на поверхн≥ «емл≥. ÷е, у свою чергу, викличе зб≥льшенн€ випадк≥в захворюванн€ на рак шк≥ри. ≤ншим насл≥дком п≥двищеного р≥вн€ ультраф≥оле≠тового випром≥нюванн€ стане роз≥гр≥ванн€ поверхн≥ земл≥, а отже, зм≥на температурного режиму, режиму в≥тр≥в ≥ дощ≥в ≥ п≥двищенн€ р≥вн€ мор€.

” 1985 р. Ѕританськ≥ науковц≥ пов≥домили результати спостереженн€ за атмосферою, зг≥дно з €кими за попередн≥ в≥с≥м рок≥в весн€ний вм≥ст озону над ѕ≥вн≥чним ≥ ѕ≥вденним полюсами зменшивс€ на 40% Ч це €вище отримало назву Ђозонових д≥рї.

 

≤снують р≥зн≥ причини цього €вища:

1. руйнуванн€ озонового шару оксидами н≥трогену, що над≠
ход€ть ≥з двигун≥в надзвукових транспортних л≥так≥в ≥ ракет;

2. особливост≥ циркул€ц≥њ атмосфери Ч пов≥тр€н≥ потоки з
нижн≥х шар≥в атмосфери п≥д час руху вгору розштовху≠ють озон;

3. руйнуванн€ озону в атмосфер≥ сполуками хлорфторвуглеводн€ми.

 

ѕроте переважна б≥льш≥сть науковц≥в вважають, що сполуки хлору Ч хлорфторвуглеводн≥ (’‘¬), €к≥ широко використовувалис€ в промисловост≥ та у побут≥, руйнують озоновий шар «емл≥. ’‘¬ вже б≥льше 60 рок≥в використовуютьс€ €к холодоагенти в холодильниках ≥ кондиц≥онерах, €к пропеленти дл€ аерозольних сум≥шей, п≥ноутворююч≥х агенти у вогнегасниках, очищувач≥ дл€ електронних прилад≥в, при виробництв≥ п≥нопласту.

’‘¬ дуже ст≥йк≥ й неактивн≥, проте, коли вони п≥дн≥маютьс€ до висоти приблизно 25 км, де концентрац≥€ озону мак≠симальна, вони руйнуютьс€ п≥д ≥нтенсивним впливом ультра≠ф≥олетового пром≥нн€. «руйнован≥ компоненти ’‘¬ волод≥ють високою реакц≥йною здатн≥стю, зокрема, хлор. ѕри руйнуванн≥ озону хлор д≥Ї под≥бно до катал≥затора, в ход≥ х≥м≥чного про≠цесу його к≥льк≥сть не зменшуЇтьс€. ”насл≥док цього один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону, перш н≥ж в≥н буде дезактивований або повернетьс€ в нижн≥ шари атмо≠сфери. ¬важаЇтьс€, що час житт€ в атмосфер≥ дл€ двох розповсюджених ’‘¬ Ч фреон-11 ≥ фреон-12 становить 75 ≥ 100 рок≥в в≥дпов≥дно.

ѕотужним джерелом руйнуванн€ озону Ї €дерн≥ вибухи. “еплова енерг≥€, що вид≥л€Їтьс€ при цьому, нагр≥ваЇ атмосферу ≥ прискорюЇ так≥ перетворюванн€ х≥м≥чних речовин, €к≥ при нормальних умовах або не в≥дбуваютьс€, або зд≥йснюютьс€ дуже пов≥льно. “акими речовинами, зокрема, Ї окисли азоту.

ѕроцеси руйнуванн€ озону п≥дсилюютьс€ парниковим ефектом.

ѕриродним джерелом надходженн€ хлору в атмосферу Ї вулкан≥чн≥ викиди.

” 1987 р. ур€ди 56 крањн п≥дписали ћонреальський протокол, за €ким вони зобовТ€залис€ в найближче дес€тир≥чч€ вдв≥ч≥ скоротити виробництво фторхлорвуглец≥в та ≥нших речовин, що руйнують озоновий шар. ƒо 1996 року промислово розвинен≥ крањни повн≥стю припинили виробництво фреон≥в, а також руйнуючих озон галон≥в ≥ тетрахлориду вуглецю. јле крањни, що розвиваютьс€, зробл€ть це лише до 2010 року. Ќаступним етапом повинна стати заборона метил бром≥д≥в та г≥дро фреон≥в. –≥вень виробництва перших з 1996 р. був заморожений у промислово розвинених крањнах, г≥дрофреони повн≥стю зн≥маютьс€ з виробництва до 2030 року.  рањни, що розвиваютьс€, дос≥ ще не вз€ли зобовТ€занн€ щодо контролю над цими х≥м≥чними речовинами.

« моменту п≥дписанн€ ћонреальського протоколу завд€ки узгодженим зусилл€м м≥жнародного сп≥втовариства за ц≥ роки виробництво та споживанн€ речовин, що Ї найб≥льш небезпечними дл€ озонового шару, скоротилос€ б≥льш н≥ж удв≥ч≥. Ѕуло зупинено зб≥льшенн€ вм≥сту в атмосфер≥ речовин, що руйнують озон.

¬чен≥ вважають, що вже в найближч≥ роки почнетьс€ в≥дновленн€ озонового шару.

—в≥тов≥ виробники холодильноњ техн≥ки в≥дмовилис€ в≥д фреон≥в ≥ перейшли на використанн€ озонобезпечних речовин Ц холодоагент≥в: пропан Ц бутанову сум≥ш, сп≥нювач ≥з циклопентаном. —творен≥ ориг≥нальн≥ проекти штучного отриманн€ озону в стратосфер≥.

 ислотн≥ опади Ц це одна з важливих еколог≥чних проблем, з €кою пов'€зують окисленн€ природного середовища, Ч кис≠лотн≥ дощ≥. “ерм≥ном Ђкислотн≥ опадиї називають ус≥ види метеоролог≥чних опад≥в Ч дощ, сн≥г, град, туман, дощ з≥ сн≥≠гом, рЌ €ких менший, н≥ж середнЇ значенн€ рЌ дощовоњ води (середн≥й рЌ дл€ дощовоњ води дор≥внюЇ 5,6).  ислотний дощ утворюЇтьс€ в результат≥ реакц≥њ м≥ж водою ≥ такими забруд≠нюючими речовинами, €к оксид сульфуру (Sќ2) ≥ р≥зними оксидами н≥трогену (N2ќ). ÷≥ речовини викидаютьс€ в атмосферу автомоб≥льним транспортом, у результат≥ д≥€льност≥ металур≠г≥йних п≥дприЇмств та електростанц≥й, а також при спалюванн≥ вуг≥лл€ ≥ деревини. ¬ступаючи в реакц≥ю з водою атмосфери, вони перетворюютьс€ в розчини кислот Ч с≥рчаноњ, с≥рчистоњ, н≥троген≥стоњ ≥ н≥трогенноњ. ѕот≥м, разом з≥ сн≥гом чи дощем, вони випадають на землю, що й знижуЇ рЌ дощовоњ води.

”перше терм≥н кислотний дощ був введений у 1872 р. англ≥йським досл≥дником јнгусом —м≥том. …ого увагу привер≠нув в≥ктор≥анський смог у ћанчестер≥. ≤ хоча вчен≥ того часу в≥дкинули теор≥ю про ≥снуванн€ кислотних дощ≥в, проте сьо≠годн≥ вже н≥хто не сумн≥ваЇтьс€, що кислотн≥ дощ≥ Ї одн≥Їю з причин загибел≥ житт€ у водоймах, л≥с≥в, врожањв ≥ рослин≠ност≥.  р≥м того, кислотн≥ дощ≥ руйнують будинки ≥ пам'€тки культури, трубопроводи, привод€ть у непридатний стан авто≠моб≥л≥, знижують родюч≥сть ірунт≥в ≥ можуть призводити до прониканн€ токсичних метал≥в у водоносн≥ шари ірунту.

яскравим прикладом негативного впливу кислотних опад≥в на природн≥ екосистеми Ї закисленн€ озер. (мал..13)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1481 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2073 - | 1813 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.