Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤стор≥€ св≥тового образотворчого мистецтва




≤≤≤. ѕрограма

«м≥стовий модуль ≤.

≤стор≥€ св≥тового образотворчого мистецтва

Ћекц≥€ 1. ¬ступ. ќсновн≥ напр€мки мистецтва ’’ ст. ‘ов≥зм. (2 год.)

ѕредмет та завданн€ курсу. «м≥ст та структура курсу. ќсобливост≥ вивченн€ мистецтва ’’ ст. не в≥ддаленого у час≥. ƒискус≥њ навколо напр€мк≥в ≥ стил≥в, оц≥нки творчост≥ пров≥дних майстр≥в ’’ ст. та њх м≥сц€ в ≥стор≥њ св≥товоњ художньоњ культури. ѕринцип под≥лу мистецтва на Ђактуальнеї ≥ Ђнеактуальнеї. ѕон€тт€ Ђактуальне мистецтвої €к зам≥нника пон€тт€ Ђавангардї, Ђмодерн≥змї дл€ першоњ половини ’’ ст. та Ђпостмодерн≥змї дл€ другоњ половини ’’ ст. “ри етапи розвитку культури ’’ ст.: 1900 Ц 1920 рр. Ц гостра боротьба антиреал≥стичних теч≥й в мистецтв≥ та формуванн€ ус≥х модерн≥стських теч≥й, що п≥зн≥ше виступали у р≥зних модиф≥кованих вар≥антах; 1921Ц1939 рр. Ц загостренн€ боротьби м≥ж реакц≥йною ≥ демократичною культурами; 1946 Ц 2000 рр. Ц розвиток культури в умовах Ќ“–, технолог≥чноњ революц≥њ засоб≥в «ћ≤, глобал≥зац≥њ св≥ту; виникненн€ ≥ндустр≥њ Ђмасовоњ культуриї, розвиток р≥зних теч≥й неомодерн≥зму. —кладн≥ процеси боротьби й сп≥в≥снуванн€ постмодерн≥зму ≥ реал≥зму в сучасн≥й художн≥й культур≥. –≥зноман≥тн≥сть ≥ парадоксальн≥сть художньоњ культури ’’ ст. ¬иникненн€ нових вид≥в ≥ жанр≥в Ч або завд€ки новим техн≥чним можливост€м (к≥нематограф Ч б≥льше ста рок≥в тому, комп'ютерна граф≥ка Ч в наш≥ дн≥), або внасл≥док ≥ншого переломленн€ традиц≥йних (наприклад, концептуальне мистецтво, коли в картинах зображенн€ зам≥н€ють написи). —тильова всењдн≥сть, традиц≥онал≥зм ≥ нестримне новаторство, синтез мистецтв Ц характерна ознака мистецтва ’’ ст. ѕроблема сприйн€тт€ та осмисленн€ художнього авангарду.

ќсновн≥ напр€мки мистецтва ’’ ст. Ђћодерн≥змї €к система нових Ђхудожн≥х код≥вї, вкор≥нена у в≥дкритт€х класичного авангарду. Ђјвангардї €к пер≥од Ђреволюц≥йногої становленн€ нов≥тнього мистецтва ’’ ст. на принципових позиц≥€х ц≥лковитого в≥дкиданн€ традиц≥й. ѕроблеми осмисленн€ й оц≥нки художньоњ практики Ќов≥тнього мистецтва. ќсновн≥ теч≥њ в образотворчому мистецтв≥ к≥нц€ ’≤’ Ц початку ’’ ст. ѕередумови њх виникненн€. ѕариж Ц центр новаторських шукань у зах≥дноЇвропейському мистецтв≥ на початку ’’ ст. –оль пост≥йних паризьких виставок Ђќс≥нн≥й —алонї у виникненн≥ й формуванн≥ основних напр€мк≥в образотворчого мистецтва ’’ ст. ƒинам≥чний розвиток авангардистського руху на початку ’’ ст. ƒекларативна революц≥йн≥сть в≥дкиданн€ традиц≥й ≥ художн€ практика на ірунт≥ глибинного осмисленн€ й використанн€ традиц≥й св≥товоњ культури. ¬≥д модерн≥зму до постмодерн≥зму.

‘ов≥зм (в≥д фр. fauve Ц дикий) Ц напр€м у французькому живопис≥ к≥нц€ XIX - початку XX ст. ¬≥дм≥нн≥ рису фов≥зму: в≥дмова в≥д сюжетних композиц≥й, шуканн€ ритм≥чного р≥шенн€ композиц≥й, прагненн€ до граничноњ емоц≥йност≥, динам≥чн≥сть мазка, сили художньоњ виразност≥, €скравого колориту, чистоти, контрастност≥, ≥нтенсивност≥ локальних кольор≥в, з≥ставленн€ контрастних хроматичних площин, ви€вленн€ форми предмет≥в контуром, узагальненн€ простору, в≥дмова в≥д св≥тлот≥ньового моделюванн€ ≥ л≥н≥йноњ перспективи. «асновники ≥ л≥дери напр€му јнр≥ ћат≥сс (1869Ц1954) ≥ јндре ƒерен (1880Ц1954). ”часть групи фов≥ст≥в на паризьких виставках Ђќс≥нн≥й —алонї. “ворч≥сть основних майстр≥в: јнр≥ ћанген, јнр≥  росс, ∆орж Ѕрак (1882Ц1963), Ўарль  омуан, ќттон ‘р≥Їз (1879Ц1949), ѕСЇр Ћепард, –ауль ƒюф≥ (1877Ц1953), ‘ранц ћарк(1880Ц1916), јльберт ћарке (1875Ц1947), јндре ћасон (1896Ц1987), ћор≥с де ¬лам≥нк (1876Ц1958), ∆ан ѕюњ (1876Ц1960), ∆орж –уо (1871Ц1958),  ≥с ван ƒонген (та ≥н.

 

–екомендована л≥тература:

ќсновна: [12], [11], [3], [1], [10], [18].

ƒодаткова: [20], [21], [29], [64], [22], [28], [34], [40].

 

Ћекц≥€ 2.  уб≥зм. ≈кспрес≥он≥зм. ‘утуризм. јбстракц≥он≥зм. Ќеопластицизм. (2 год.)

 уб≥зм (в≥д фр. cubisme, в≥д cube Ц куб) Ц напр€м в мистецтв≥ першоњ чверт≥ ’’ ст. ќсновн≥ риси куб≥зму: прагненн€ звести зображенн€ до комб≥нац≥й простих геометричних т≥л, покликаних виразити Ђпервинну структуруї св≥ту, спроба перебудувати традиц≥йн≥ способи сприйн€тт€ простору, т€ж≥нн€ до пр€мих л≥н≥й, гострих граней ≥ кубопод≥бних форм. Ќародженн€ куб≥зму €к результат сп≥льноњ творчост≥ ѕабло ѕ≥кассо (1881Ц1973) ≥ ∆оржа Ѕрака. ¬≥дкритт€ методу куб≥зму. –оль творчих шукань ѕол€ —езанна в утвердженн≥ абсолютно новоњ просторовоњ системи в живопис≥. “ри фази куб≥зму: —езанн≥вський куб≥зм (1907Ц1909) Ц схильн≥сть до абстракц≥њ ≥ спрощенн€ форм предмет≥в; јнал≥тичний куб≥зм (1909Ц1912) Ц поступове зникненн€ в≥дм≥нностей м≥ж формою та простором, прагненн€ до стриманого, нав≥ть суворого колориту, геометр≥зац≥њ в зображен≥ людини ≥ природи; —интетичний куб≥зм (1913Ц1914) Ц радикальн≥ зм≥ни в художньому сприйн€тт≥ руху, розум≥нн€ поверхн≥ картини €к самодостатнього обСЇкту, а не €к ≥люзорного в≥дтворенн€ реальност≥, остаточна в≥дмова в≥д третього вим≥ру в живопис≥ й акцентуванн€ живописноњ поверхн≥. ≈волюц≥€ куб≥зму в≥д геометр≥зац≥њ форми зображуваних ф≥гур, предмет≥в в б≥к безпредметноњ формотворчост≥. ѕров≥дн≥ представники куб≥зму: ∆орж Ѕрак (1882Ц1963), ѕабло ѕ≥кассо, ’уан √р≥с (1887Ц1927), јльбер √лез (1881Ц1953), ∆ан ћетценже (1883Ц1956), ћарсель ƒюшан (1887Ц1968), –аймон ƒюшан-¬≥йон (1876Ц1918), –обер ƒелоне (1885Ц1941), ‘ернан Ћеже (1881Ц1955) та ≥н.

≈кспрес≥он≥зм (в≥д лат. expressio Ц вираженн€) Ц напр€м у мистецтв≥ к≥нц€ ’≤’ Ц початку ’’ ст. ≈кспрес≥он≥зм €к драма особистост≥, €к тенденц≥€ до вираженн€ гранично емоц≥йноњ характеристики образу або емоц≥йного стану самого художника; в≥дтворенн€ загостреного суб'Їктивного св≥тобаченн€, бурхлива реакц≥€ на дегуман≥зац≥ю сусп≥льства. ¬изначальн≥ риси експрес≥он≥зму: зац≥кавлен≥сть глибинними псих≥чними процесами; запереченн€ €к позитив≥зму, так ≥ рац≥онал≥зму; оновленн€ формально-стил≥стичних засоб≥в, художньоњ образност≥ та виразност≥; суб'Їктив≥зм ≥ зац≥кавлен≥сть громад€нською темою. ќсновн≥ угрупуванн€: Ђ—ин≥й ¬ершникї (Der Blaue Reiter), Ђћ≥стї (Die Brucke), ЂЌова обТЇктивн≥стьї (Die Neue Sachlichkeit), школа Ѕаухаус. “ворч≥сть пров≥дних представник≥в експрес≥он≥зму: ƒеймс ≈нсор (1860Ц1949), ≈іон Ў≥ле (1890Ц1918), ≈двард ћунк (1863Ц1944), ≈рнст Ѕарлах (1870Ц1938), ќскар  окошка (1886Ц1980), ‘ерд≥нанд ’одлер (1853Ц1918), ‘ранц ћарк (1880Ц1916), ‘ренс≥с Ѕекон (1909Ц1992) та ≥н. —оц≥альне спр€муванн€ у н≥мецькому експрес≥он≥зм≥:  ете  ольв≥ц, ћакс Ѕекман (1884Ц1950), ќтто ƒикс (1891Ц1969), √еорг √росс (1893Ц1959), ≈рнст Ѕарлах (1870Ц1938), ¬≥льгельм Ћембрук. «вС€зок соц≥ального експрес≥он≥зму та соц≥ально ор≥Їнтованого дадањзму.

 

‘утуризм Ц витоки й походженн€ футуристичного руху в ≤тал≥њ та у ‘ранц≥њ у 1907Ц1909 рр. €к опозиц≥њ до теч≥й, що передували в мистецтв≥. ѕрограмн≥ засади засновник≥в й ≥деолог≥в футуризму Ц л≥тератора ‘≥л≥ппо “оммазо ћар≥нетт≥ (1876Ц1944), скульптора ≥ живописц€ ”мберто Ѕоччон≥ (1882Ц1963), живописц≥в  арло  арри (1881Ц1966), ƒж≥но —евер≥н≥ (1883Ц1966), ƒжакомо Ѕалли (1871Ц1958). ѕерший ман≥фест футуризму 1909 р.  онцепц≥€ людини у футуристичному ман≥фест≥ Ђћистецтво механ≥зм≥вї (1923). Ђћан≥фест футуристичного живописуї (1910) ≥ художн€ практика футуризму. ≈волюц≥€ футуризму. ¬иставка футурист≥в 1912 р. в ѕариж≥ €к поворотний руб≥ж в ≥стор≥њ футуристичного руху. ѕоступове наближенн€ футуризму до куб≥зму ≥ до Ђчистого живописуї, Ђчистоњ динам≥киї, Ђчистоњ формиї ≥ врешт≥-решт до безпредметного живопису, до кубо-футуристичноњ абстракц≥њ. “ворч≥сть пров≥дних представник≥в футуризму: ”го Ѕоччон≥,  арло  арра, ƒж≥но —евер≥н≥, Ћуњдж≥ –уссоло (1885Ц1947), ƒжакомо Ѕалла та ≥н.  убофутуризм Ц локальний напр€м у рос≥йському авангард≥ початку ’’ ст. €к переосмисленн€ живописних шукань куб≥ст≥в, футурист≥в, рос≥йських неоприм≥тив≥ст≥в. ¬иставки у ѕетроград≥ 1915 та 1916 рр. Ђ“рамвай ¬ї та Ђ0,10ї. ѕров≥дн≥ художники-кубофутуристи:  азим≥р ћалевич (1878Ц1935), ƒавид Ѕурлюк (1882Ц1967), Ќатал€ √ончарова (1881Ц1962), ќльга –озанова (1886Ц1918), Ћюбов ѕопова (1889Ц1924), Ќад≥€ ”дальцова (1886Ц1961), ќлександра ≈кстер (1882Ц1949) та ≥н.

 

јбстракц≥он≥зм Ц безпредметне мистецтво. ѕоходженн€ й формуванн€ абстракц≥он≥зму в мистецтв≥ першоњ половини ’’ ст. “еор≥€ ≥ художн€ практика засновник≥в абстракц≥он≥зму: ¬асиль  андинський (1866Ц1944), ѕ≥т ћондр≥ан (1872Ц1944),  азим≥р ћалевич. ¬иникненн€ угрупувань абстрактного мистецтва Ђ—тильї, ЂЅаухаузї, Ђ онкретне мистецтвої, Ђ оло ≥ квадратї, Ђјбстракц≥€ ≥ творч≥стьї. ѕрагненн€ художник≥в знайти застосуванн€ безпредметним формам у живопис≥ в ≥нших видах мистецтва Ц арх≥тектур≥, декоративному мистецтв≥, дизайн≥. “ворч≥сть представник≥в школи так званого абстрактного експрес≥он≥зму (ташизм) у —Ўј ƒжексона ѕоллока (1912Ц1956) та ћарка “об≥ (1890Ц1976). Ђ„истий псих≥чний автоматизмї, субСЇктивна п≥дсв≥дома ≥мпульсивн≥сть, культ неспод≥ваних кольорових ≥ фактурних сполучень €к метод абстрактного експрес≥он≥зму. ќсновн≥ положенн€ естетики абстрактного мистецтва: принципове в≥дмовленн€ в≥д зображенн€ реального св≥ту, принцип створенн€ картини €к самост≥йного обСЇкту, особливоњ реальност≥, механ≥зму або орган≥зму, що маЇ свою структуру, св≥й пор€док форм, незалежн≥ в≥д зорового у€вленн€. √еометрична абстракц≥€ та функц≥онал≥зм в мистецтв≥ 1920Ц1930-х рр. Ќеопластицизм €к один з ранн≥х р≥зновид≥в абстракц≥он≥зму. ’удожники творчого обСЇднанн€ Ђ—тильї. ѕрагненн€ творц≥в неопластицизму до ун≥версальноњ гармон≥њ, вр≥вноваженост≥, використанн€ лише горизонтальних ≥ вертикальних л≥н≥й, що перетинаютьс€ п≥д пр€мим кутом, обмеженн€ кольору трьома чистими основними кольорами: червоним, син≥м ≥ жовтим, до €ких можливо додавати б≥лий ≥ чорний. “ворч≥сть ѕ≥та ћондр≥ана (1872Ц1944) €к творц€, ≥деолога та пров≥дного представника неопластицизму. ¬плив творчих здобутк≥в художника на формуванн€ м≥н≥мал≥зму та оп-арту, а також на форми сучасноњ арх≥тектури, реклами та дизайну.

–екомендована л≥тература:

ќсновна: [3], [6], [7], [10], [11], [12], [13], [17], [18].

ƒодаткова: [25], [26], [28], [29], [33], [38], [41], [44], [48], [49], [50], [52] [67], [70], [71].

Ћекц≥€ 3. ƒадањзм. —юрреал≥зм. (2 год.)

ƒадањзм (або дада) Ц бунтарський напр€мок в мистецтв≥ 1916Ц1922 рр., представники €кого вдалис€ до в≥дкритоњ конфронтац≥њ з ≥снуючою системою естетичних та сусп≥льних ц≥нностей, до руйнуванн€ естетики. ≤стор≥€ виникненн€ дадањзму в Ќью-…орку ≥ ÷юр≥ху, його розповсюдженн€ у Ќ≥меччин≥ ≥ ѕариж≥. «асновники дадањзму ‘ранс≥с ѕ≥каб≥€ (1879Ц1953) та ћор≥с ƒюшан (1887Ц1968) у Ќью-…орку; “ристан “цара (1896Ц1927), √уго Ѕалль (1886Ц1927), √анс јрп (1887Ц1966) та ≥н.. у ÷юриху. ƒадањзм €к ≥нтернац≥ональний культурний рух 1920-х рр., основним завданн€м €кого було в≥дтворенн€ революц≥йного духу своЇњ епохи ≥ н≥чим не обмеженого прагненн€ свободи. ѕров≥дн≥ представники дадањзму: ћарсель ƒюшан (1887Ц1968), ‘ранс≥с ѕ≥каб≥€, ћакс ≈рнст (1891Ц1976), ’анс јрп (1886Ц1966),  урт Ўв≥ттерс (1887Ц1948) та ≥н. ‘отомонтаж≥ –аул€ ’аусмана (1886Ц1971) та ’ана ’ьоха. –ед≥-мейд (англ. ready-made Ц готовий) Ц терм≥н ћарсел€ ƒюшана (1887Ц1968) дл€ визначенн€ своњх твор≥в, експонованих на виставц≥ 1913 р. в Ќью-…орку. ѕроблема рел€тивност≥ естетичного та утил≥тарного. –ед≥-мейд €к початок радикального перевороту в мистецтв≥, ч≥тко визначеного розмежуванн€  ультури ≥ ѕост-культури.

—юрреал≥зм (в≥д фр. Ђнадреальн≥стьї) Ц ≥нтернац≥ональний, багатоплановий напр€м в образотворчому мистецтв≥ ’’ ст. ¬иникненн€ сюрреал≥зму на ірунт≥ дадањзму. ¬икористанн€ ключових засоб≥в дадањзму Ц Ђред≥-мейдї, автоматичне письмої, поЇднанн€ в одному твор≥ образ≥в, позбавлених лог≥чних взаЇмозвС€зк≥в. Ђћан≥фест сюрреал≥змуї, опубл≥кований 1924 р. французьким поетом јндре Ѕретоном (1872Ц1966). ѕрагненн€ однодумц≥в јндре Ѕретона Ц не лише створенн€ нового стилю в мистецтв≥ ≥ л≥тератур≥, а перетворенн€ св≥ту: несв≥доме начало Ї тою вищою ≥стиною, що маЇ утвердитис€ на земл≥. “еор≥њ австр≥йського психолога «≥гмунда ‘рейда (1856Ц1939) про несв≥доме €к найважлив≥шу сферу людськоњ псих≥ки, значенн€ сновид≥нь дл€ розум≥нн€ справжн≥х смак≥в, пот€г≥в ≥ причин вчинк≥в людини. “еор≥€ обСЇктивного випадку та випадковоњ ситуац≥њ. ѕринцип Ђреальност≥ асоц≥ативних формї. ѕоЇднанн€ ≥ррац≥онального з натурал≥стичним. ѕроголошенн€ верховенства ≥нтуњтивного ≥ п≥дсв≥домого в художн≥й творчост≥. ѕерша виставка сюрреал≥ст≥в 1925 р. та њњ учасники ƒжорджо де  ≥р≥ко, ѕауль  леЇ (1879Ц1940), ∆ан јрп, ћакс ≈рнст, ћан –ей, ’уан ћ≥ро (1893Ц1983), ѕабло ѕ≥кассо та ≥н. ќсновн≥ стад≥њ розвитку сюрреал≥зму в образотворчому мистецтв≥. ∆итт€ ≥ творч≥сть —альвадора ƒал≥ (1904Ц1989) €к кульм≥нац≥€ сюрреал≥зму. —юрреал≥зм ≥ скульптура: творч≥сть √енр≥ ћура (1898Ц1986), јльберто ƒжакометт≥ (1901Ц1966), ’уана ћ≥ро.

–екомендована л≥тература:

ќсновна: [3], [6], [7], [10], [11], [12], [13], [17], [18], [35], [24], [61]

ƒодаткова: [36], [37], [43], [75].

 

Ћекц≥€ 4. –едж≥онал≥зм. ѕоп-арт. ќп-арт.  ≥нетичне мистецтво. Ћенд-арт. (2 год.)

–≥дж≥онал≥зм, рег≥онал≥зм (в≥д. англ. Regional Цм≥сцевий) Ц напр€м у американському живопис≥ 1930-х рр. ѕрагненн€ р≥дж≥онал≥ст≥в створити справжнЇ американське мистецтво. «верненн€ до м≥сцевоњ тематики: житт€ американського села, маленьких м≥стечок. Ќамаганн€ р≥дж≥онал≥ст≥в у пер≥од ¬еликоњ депрес≥њ в≥дродити в≥ру американц≥в у спроможн≥сть самобутнього розвитку. ѕров≥дн≥ представник р≥дж≥онал≥зму: “омас ’арт Ѕентон (1889Ц1975), ƒжон —тюарт  арр≥, √рант ¬уд (1891Ц1942), ≈двард ’оппер (1882Ц1967), ѕол —ем≥л, ƒейл Ќ≥колс, Ќайлс —пенсер, Ќорман –окуел та ≥н.

 

ѕоп-арт Ц (popular art Ц попул€рне, загальнодоступне мистецтво) Ц напр€м у американському мистецтв≥ 1950Ц1960-х рр. €к реакц≥€ на Ђживопис д≥њї. –оль д≥€льност≥ обСЇднанн€ молодих художник≥в, арх≥тектор≥в ≥ критик≥в лондонськоњ ЂЌезалежноњ групиї у становленн≥ поп-арту. ѕерш≥ художн≥ твори у стил≥ поп-арту вихованц≥в лондонського  орол≥вського художнього коледжу ѕ≥тера Ѕлейка, ƒжо “≥лсона та –≥чарда —м≥та.  олаж –≥чарда ’ам≥лтона Ђўо робить наш≥ сьогодн≥шн≥ помешканн€ такими р≥зними, такими привабливими?ї (1956). ќсобливост≥ виникненн€ й розвитку поп-арту у —Ўј. ѕров≥дн≥ представники американського поп-арту: –оберт –аушенберг (1925Ц2008), –ой Ћ≥хтенштейн (1923Ц1997), ƒжаспер ƒжонс (1930 р.н.), ƒжеймс –озенкв≥ст, “ом ¬ессельман,  лас ќлденбург, ≈нд≥ ”орхол (1928Ц1987) та ≥н.

 

ќп-арт Ц (в≥д англ. Optical art Ц оптичне мистецтво) Ц напр€м мистецтва другоњ половини ’’ ст. ќптичн≥ ≥люз≥њ, основан≥ на особливост€х сприйн€тт€ пласких ≥ просторових ф≥гур, €к творчий метод художник≥в оп-арту. –оль Ђгеометричногої абстракц≥он≥зму у виникненн≥ й формуванн≥ оп-арту. «авданн€ оп-арту €к мистецтва зоровоњ ≥люз≥њ, €к провокуванн€ конфл≥кту м≥ж ф≥зичною ≥ видимою формою, долучити гл€дача до активноњ творчоњ сп≥впрац≥ з художником. ѕров≥дн≥ художники поп-арту: Ѕр≥джет Ћуњза –айл≥ (1931 р.н.), ƒжозеф јльберс (1888Ц1976), –≥чард јнушкевич (1930 р.н.), як≥в јгам (1928 р.н.) та ≥н. “ворч≥сть ¬≥ктора ¬азарел≥ (1906Ц1997) Ц най€скрав≥шого представника оп-арту.

 ≥нетичне мистецтво Ц (грецьк. kinetikos Ч рух, що призводить до руху) Ц напр€м у сучасному мистецтв≥, представники €кого активно використовують ефекти реального руху всього твору або окрем≥ його складов≥. ≤стор≥€ зародженн€ й формуванн€ к≥нетичного мистецтва. ¬икористанн€ творчого досв≥ду художник≥в футурист≥в, дадањст≥в, школи Ѕаухауз у створенн≥ динам≥чноњ пластики. «авершенн€ процесу формуванн€ к≥нетизму в творчост≥ художник≥в 1960-х рр. (Ќ≥колл€ Ўеффер та ’ул≥о Ће ѕарк). “ворч≥сть пров≥дних представник≥в к≥нетичного мистецтва: Ћ≥дней  лак, ∆ан “≥нгел≥ (1925Ц1991), —есар ћанр≥ке та ≥н.

–екомендована л≥тература:

ќсновна: [3], [6], [7], [10], [11], [12], [13], [17], [18], [54].

ƒодаткова: [38], [27], [39], [46], [60], [62].

Ћекц≥€ 5. √≥перреал≥зм. –еал≥зми ’’ ст. (2 год.)

√≥перреал≥зм Ц напр€м в образотворчому мистецтв≥ к≥нц€ ’’ ст. ѕоходженн€ деф≥н≥ц≥њ Ђг≥перреал≥змї. Ѕрюссельська виставка 1973 р. п≥д назвою Ђ√≥перреал≥змї. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж г≥перреал≥змом та фотореал≥змом. ≈стетичн≥ принципи сучасного г≥перреал≥зму. –оль фотограф≥њ у творч≥й практиц≥ художник≥в геперреал≥ст≥в. √≥перреал≥зм €к антитеза концептуал≥зму. ѕроблематика г≥перреал≥зму: реал≥њ повс€кденного житт€, середовище м≥ста, реклама, макрофотограф≥чний портрет Ђлюдини з вулиц≥ї. ¬икористанн€ передових технолог≥й ≥ засоб≥в фотограф≥њ та к≥номистецтва: крупний план, детал≥зац≥€ зображенн€, оптичн≥ ефекти, пол≥екран, авторська розкадровка та ≥н. “ворч≥сть пров≥дних представник≥в г≥перрреал≥зму: √ай ƒжонсон, ƒейл  ен≥гтон, —кот ѕрайор, √ерхард –≥хтер (1932 р.н.), –афаелла —пенс, Ѕернардо “орренс, “ом ћарт≥н, ќмар ќрт≥с, ’≥ Ћо „ен, ”≥лл  оттон, ƒжон де јндреа, –он ћьюЇк та ≥н.

–еал≥зми ’’ ст. Ц особливост≥ розвитку реал≥стичного напр€мку в мистецтв≥ ’’ ст. —уперечлив≥сть теор≥њ долученн€ до напр€му Ђреал≥змї в його традиц≥йному визначенн≥ пон€ть Ђмаг≥чний реал≥змї, Ђметаф≥зичний реал≥змї, Ђ≥деолог≥чний реал≥змї, Ђр≥дж≥онал≥змї, Ђсюрреал≥змї, Ђг≥перреал≥змї. ѕрогресивн≥ тенденц≥њ реал≥стичного мистецтва в умовах складних й суперечливих тенденц≥й розвитку мистецтва ’’ Ц початку ’’≤ ст. «береженн€ академ≥чноњ основи художньоњ майстерност≥ й активне використанн€ творчих здобутк≥в пров≥дних художник≥в Ц представник≥в нових напр€м≥в в мистецтв≥ к≥нц€ ’≤’Ц’’ ст.: ≥мпрес≥он≥зму, пост≥мпрес≥он≥зму, фов≥зму, експрес≥он≥зму та ≥н. «верненн€ до традиц≥й народного мистецтва €к основи збереженн€ нац≥онального Ђобличч€ї в умовах зближенн€ художн≥х культур та втрати нац≥ональних в≥дм≥нностей у зах≥дноЇвропейському мистецтв≥ ’’ ст. «береженн€ й розвиток традиц≥йних жанр≥в образотворчого мистецтва: портрет, пейзаж, натюрморт, жанрова картина тощо. Ђ∆ивописний реал≥змї початку ’’ ст.: јндрес ÷орн (1860Ц1920), Ўимон ’оллоши(1857Ц1918),  арой ‘еренци (1862Ц1917), Ћюдовик  уба (1863Ц1956), ƒжордж Ѕеллоуз (1882Ц1925), –оберт ’енр≥ (1865Ц1929), ”олтер —≥ккерт (1860Ц1942), ‘илипп —т≥р (1960Ц1942) (та ≥н. Ђ—оц≥альний реал≥змї: ‘рантишек  упка (1871Ц1957),  ете  ольв≥ц (1867Ц1945),  ост€нтин ћеньЇ (1831Ц1905) та ≥н. ЂЌеоклассикаї ≥ нац≥ональна романтика в мистецтв≥ Ївропейських крањн: јристид ћайоль (1861Ц1944), ≈м≥ль јнтуан Ѕурдель (1861Ц1929) √еорг  ольбе (1877Ц1947), ƒжорджо ћоранд≥ (1890Ц1964), –енато √уттузо (1912Ц1987), ƒжакомо ћанцу (1908Ц) та ≥н.

–екомендована л≥тература:

ќсновна: [3], [6], [7], [10], [11], [12], [13], [17], [18], [19].

ƒодаткова: [42], [44], [55], [59], [73], [75].

’≤. –≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

ќсновна:

1. јндреева ≈катерина ёрьевна. ѕостмодернизм: »скусство второй половины ’’ Ц начала ’’≤ века. Ц —ѕб: јзбука-классика, 2007. Ц 488 с.

2. јтлас мировой живописи / авт. “екста и сост. Ќина ¬икторовна √еташвили. Ц ћ.: ќЋћј-ѕ–≈——, 2006. Ц 367 с.

3. √ерман ћихаил ёрьевич. ћодернизм. »скусство первой половины ’’ века. Ц 2-е изд., испр. Ц —ѕб: јзбука-классика, 2005. Ц 480 с.

4.  рючкова ¬. ј. јнтиискусство: “еори€ и практика авангардистских движений. Ц »зобр. »скусство, 1984. Ц 304 с. Ц (»скусство и борьба идеологий).

5.  рючкова ¬алентина.  убизм. ќрфизм. ѕуризм. Ц ћ.: √аларт, ќЋћј-ѕ–≈——, 2000. Ц 176 с. Ц (»стори€ живописи. ’’ век).

6. ≈кспрес≥он≥зм [“екст]: зб. наук. праць / упор€д. “. √аврил≥в. - Ћ.:  ласика, 2004. - 175 с.

7. ћалахов Ќ. я. ћодернизм:  ритический очерк. ћ.: »зобр. »скусство, 1984. Ц152 с.

8. Ћесли –ичард. —юрреализм. ћечта о революции. Ц Ѕелфакс: Ѕелфаксиздатгруппї, 1998. Ц 128 с.

9. ћировое искусство. ѕостимпрессионизм: »стори€ движени€ в биографи€х художников / —ост. ». √. ћосин. Ц —ѕб: ќќќ Ђ—« ќ Ђ ристаллїї, 2006. Ц 176 с. Ц (»ллюстрированна€ энциклопеди€).

10. ћодернизм. јнализ и критика основных направлений. Ц ћ.: »скусство, 1987. Ц 307 с. Ц 214 ил.

11. ѕолевой ¬адим ћихайлович. ћала€ истори€ искусства: »скусство ’’ века. 1901Ц1945. Ц ћ.: »скусство, 1991. Ц 303 с.

12. –ид √ерберт.  ратка€ истори€ современной живописи. Ц ћ.: »скусство Ц ’’≤ век, 2006. Ц 320 с.

  1. –ишар, Ћионель. Ёнциклопеди€ экспрессионизма [“екст]: живопись и графика. —кульптура. јрхитектура. Ћитература. ƒраматурги€. “еатр.  ино. ћузыка / Ћ. –ишар; пер. с фр. Ќ. ¬.  ислова [и др.]; науч. ред. и авт. послесл. ¬. ћ. “олмачев. - ћ.: –еспублика, 2003. - 430 с.

14. —юрреализм / —ост. ». √. ћосин. Ц —ѕб: ќќќ Ђ—« ќ Ђ ристаллїї, 2005. Ц 320 с. Ц (»ллюстрированна€ энциклопеди€).

15. ’одж ј. Ќ. »стори€ искусства / ј. Ќ. ’одж: [пер. с англ. Ћ. ¬.  озаченко]. Ц ’арьков: ‘актор, 2012. Ц 208 с.

16. Ёнциклопедический словарь сюрреализма. Ц ћ.: »ћЋ» –јЌ, 2007. Ц584 с.

17. Ёнциклопедический словарь экспрессионизма [“екст] / гл. ред. ѕ. ћ. “опер; –јЌ, »нститут мировой литературы им. ј.ћ.√орького. - ћ.: »ћЋ» –јЌ, 2008. - 734 с.

18. Ёнциклопеди€ живописи. Ц ћ: ќќќ Ђ»зд-во ј—“ї, 1997. Ц799 с.

19. якимович ј.  . –еализмы двадцатого века: јльбом. Ц ћ. √јЋј–“, ќЋћј-ѕ–≈——, 2000, Ц 176 с. Ц (»стори€ живописи ’’ века).

ƒодаткова:

20. јлпатов ћ. ¬. ћатисс. Ц ћ.: »скусство, 1969. Ц 148 с.

21. јнри ћатисс. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 94).

22. јмадео ћодиль€ни. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 102).

23. јрагон, Ћ. јнри ћатисс [“екст]: роман: [¬ 2-х т.]/ ѕер. с фр.;
–ед. - ћ.: ѕрогресс, 1981 -. “.1. - 1981. - 240 с.,ил.

24. Ѕ≥ла јнна. —юрреал≥зм: Ќаукове виданн€. Ц  . “емпора, 2010. Ц208 с.

25. Ѕобринска€ ≈катерина ј. ‘утуризм и кубофутуризм: альбом. Ц ћ.: √аларт, ќЋћј-ѕ–≈——, 2000. Ц 174 с. Ц (»стори€ живописи. ’’ век).

26. Ѕобринска€ ≈катерина јлександровна. ‘утуризм. Ц ћ.: √аларт, 2000. Ц 192 с.

27. Ѕолтон –ой. ∆ивопись: от первобытного искусства до ’’I века / –ой Ѕолтон; [пер. Ќ. ћироновой]. Ц ћ.: Ёксмо, 2007. Ц 320 с.

28. Ѕродска€ Ќатали€ ¬алентиновна. ‘овисты. Ц —ѕб: јврора; Ѕурнемут: ѕаркстоун, 1996. Ц 287 c.

29. ¬асилий  андинский. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 98).

30. ¬еличайшие гении мирового искусства: архитектура, живопись, скульптура. Ц ћ.: ј—“; —ѕб.: ѕолигон, 2008. Ц239 с.

31. ¬иллем де  унинг. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 112).

32. √алуцци ‘. ѕикассо / ‘ранческо √алуцци. Ц ћ.: Ѕелый город, 1998. Ц 63 с.

33. √арсиа √аль€нд, ћари€ —оль. ћодиль€ни / ћ. —. √расиа —оль. Ц ћ.: јйрис-пресс, 2006. Ц 128 с. Ц (√алере€ великих мастеров).

34. √ерлингс Ўарлота. 100 знаменитых художников: √ениальные творени€ мастеров живописи. Ц ’арьков, Ѕелгород: »зд-во Ђ луб семейного досугаї, 2009. Ц208 с.

35. ƒадаизм. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 97).

36. ƒжорджо де  ирико. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 107).

37. ƒиль √. ћиро / √астон ƒиль; пер. Ќ. ј. Ѕорисовской и др. Ц ћ.: —лово, 1995. Ц 95 с. Ц ( артинна€ галере€).

38. ƒмитриева Ќ. ј. ѕикассо. Ц ћ.: Ќаука, 1971. Ц 110 с.

39. ≈горов –оман. Ѕоди-арт и граффити. ћ.: –»ѕќЋ классик, 2004. Ц 144 с.

40. »скусство »талии. ∆ивопись. —кульптура. јрхитектура ’Ц’’ веков / под ред √лории ‘осси; авт. текста: ћаттиа –ейки, √лори€ ‘осси, ћарко Ѕуссальи. Ц ћ.: Ѕелый город, 2001. Ц 429 с.

41.  азимир ћалевич. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 101).

42.  алитина Ќина Ќиколаевна. ‘ранцузское изобразительное искусство конца XVIIIЦ’’ веков: ”чебник. Ц Ћ.: »здательство Ћенинградского университета, 1990. Ц 220 с.

43.  апуа ћ. ƒ. —альвадор ƒали / ћарко ƒи  апуа; пер. ¬.  исунько. Ц ћ.: —пика, 1997. Ц 271 с. Ц (∆изнь. “ворчество).

44.  убизм. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 93).

45. Ћен€шина Ќ. ћ. ƒжакомо ћанцу. Ц Ћ.: »скусство, 1985. Ц 223 с.

46. Ћесли –ичард. ѕоп-арт. Ќовое поколение стил€. Ц Ѕелфакс: Ѕелфаксиздатгруппї, 1998. Ц 128 с.

47. ћарк Ўагал. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 117).

48. ћарсель ƒюшан. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 96).

49. ќлександер јрхипенко. ¬≥з≥€ ≥ т€гл≥сть:  аталог виставки / вступ. ст. ярослав Ћешко. Ц Ќью-…орк: ”крањнський музей, 2006. Ц 256 с.

50. ѕабло ѕикассо. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 91).

51. ѕикон √аэтан. —юрреализм. 1919Ц1939. Ц Ћозанна; Skira, 1995. Ц 216 с.

52. ѕит ћондриан. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 101).

53. ѕодоксик ¬. —. ѕикассо. ¬ечный поиск: ѕроизведени€ художника из музеев —оветского —оюза:  аталог. Ц Ћ.: јврора, 1989. Ц 189 с.

54. ѕоп-арт. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 119).

  1. –евалд, ƒжон. ѕостимпрессионизм [“екст]: от ¬ан √ога до √огена: Ѕернар. ¬ан √ог. √оген. ћоро. ѕюви де Ўаванн. –едон. —ерюзье. —ера. —инь€к. Ёнсор / ƒ. –евалд; пер. с англ. ѕ. ¬. ћелкова; вступ. ст. и общ. ред. ћ. ј. Ѕессонова. - ћ.: “≈––ј- нижный клуб; ћ.: –еспублика, 2002. - 462 с.: ил. - Ѕиблиогр.: с. 389-451.

56. –енато √уттузо: альбом / сост. и авт. вступ. ст. ј. √. Ѕарска€, ё. ј. –усаков. Ц Ћ., ћ.: —оветский художник, 1965. Ц 151 с.

  1. —альвадор ƒали. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 105).

58. —ерна –.-√. де ла. ƒали / –амон √омес де ла —ерна; пер. с англ.  . ѕанас, ¬.  исунько. Ц ћ.: ј—“: јстрель, 2007. Ц 238 с.

59. —тародубова ¬. ¬. Ѕурдель. Ц ћ.: »скусство, 1970. Ц 175 с.

60. —терноу —юзанна. јрт ƒеко. ѕолеты ’удожественной фантазии. Ц Ѕелфакс: Ѕелфаксиздатгруппї, 1997. Ц 128 с.

61. —юрреализм. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 106).

62. “евоз ћишель. јр-брют. Ц ѕариж: Skira, 1995. Ц 228 с.

63. ‘ернан Ћеже. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 103).

64. ‘овизм. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 95).

65. ‘рантишек  упка. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 120).

66. ‘ренсис Ѕэкон. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 110).

67. ‘утуризм. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 116).

68. ’аим —утин. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 115).

69. ’уан ћиро. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 109).

70. Ёгон Ўиле. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 150).

71. Ёдвард ћунк. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 92).

72. Ёдвард ’оппер. Ц  .: ќќќ Ђ»глмосс ёкрейнї, 2005. Ц 32 с. Ц (¬еликие художники. »х жизнь, вдохновение и творчество. „асть 111).

73. Ёмиль јнтуан Ѕурдель. »скусство скульптуры / ¬ступ. ст. ¬. ». ѕрокофьева. Ц ћ.: »скусство, 1968. Ц 311 с.

74. Ёрколье –. ћатисс. Ц Ћ.: »скусство, 1979. Ц 256 с., 22 л. ил. Ц (—ери€ Ђ∆изнь в искусствеї).

75. Ўедевры живописи: ћузеи и коллекции ≈вропы и јмерики / авт. “екста ћари€ ћауджери. Ц —ѕб: јќ Ђ—лави€ї, 1997. Ц 428 с.

76. Ernst Barlach / Herausg. von J. Schmidt. Ц Berlin: Kunst und Gesellschaft, 1971. Ц 72 s.

77. Giorgio Morandi / Castagnoli P. G. Ц Budapest: Grafis Edizioni, 1991. Ц 109 s.Katalin D.

78. Moore. Ц Budapest: Corvina Kiado, 1960. Ц 82 s.

79. Moore. Ц Paris: Cercle dТArt, 1996. Ц 64 s. Ц (Decouvrons lТArt 20-e siecle).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 934 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2115 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.079 с.