Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕро виконанн€ завданн€ на практичному зан€тт≥ 5 страница




частина €кого в≥дображена на схем≥

 

¬ результат≥ землетрусу зруйновано х≥м≥чно небезпечн≥ обТЇкти, що розташован≥ поблизу населених пункт≥в ѕ–»–≤„„я, ѕќѕќ¬ ј, ’ј“»Ќ ј.

¬икинуто 100% небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини у навколишнЇ середовище.

ћетеоролог≥чн≥ умови реальн≥ у день ≥ часи зан€тт€.

¬и€вити та оц≥нити х≥м≥чну обстановку в район≥ населених пункт≥в Ѕ≈Ћ№÷», ƒј„≤, —јƒ» (див. схему додаток 2.4.2).

«апропонувати режими життЇд≥€льност≥ населенн€ та персоналу п≥дприЇмства, що розташован≥ у названих населених пунктах.

 

“аблиц€ 15

 ритер≥њ класиф≥кац≥њ адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць

≥ х≥м≥чно небезпечних об`Їкт≥в (кр≥м зал≥зниць)

 

є з/п Ќайменуванн€ об`Їкту, що класиф≥куЇтьс€  ритер≥њ класиф≥кац≥њ ќдиниц€ вим≥ру „исельне значенн€ критер≥ю, що використовуЇтьс€ при класиф≥кац≥њ ’Ќќ ≥ ј“ќ дл€ присвоЇнн€м ступен€ х≥м≥чноњ небезпеки
—туп≥нь х≥м≥чноњ небезпеки
I II III IV
  ’≥м≥чно небезпечний об`Їкт  ≥льк≥сть населенн€, €ке потрапл€Ї в прогнозовану зону х≥м≥чного забрудненн€ (ѕ«’«) при авар≥њ на х≥м≥чно небезпечному об`Їкт≥ тис. людей б≥льше 3,0 б≥льше 0,3 до 3,0 б≥льше 0,1 до 0,3 менше 0,1
  ’≥м≥чно небезпечна адм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц€ „астка територ≥њ, що потрапл€Ї в зону можливого х≥м≥чного забрудненн€ («ћ’«) при авар≥€х на х≥м≥чно небезпечних об`Їктах % б≥льше 50 б≥льше 30 до 50 б≥льше 10 до 30 менше 10

 

 

ƒодаток 2.4.4

ѕор€док нанесенн€ даних на карту

ƒл€ метеоролог≥чних умов: Ц швидк≥сть в≥тру ≥ 2 м/с, напр€м в≥тру Ц зах≥дний.

 

 


ƒл€ метеоролог≥чних умов: швидк≥сть в≥тру до 1 2 м/с. Ќапр€м в≥тру п≥вн≥чно-зах≥дний.

 

 

«адача

 

ќтримавши сигнал х≥м≥чноњ тривоги (в≥дбулос€ зараженн€ довк≥лл€ ам≥аком в насл≥док авар≥њ на хл≥бокомб≥нат≥) студент, скориставшись протигазом √ѕ Ц 5, попр€мував до сховища. Ўл€х зайн€в t хв.

яку першу допомогу сл≥д надати ураженому, коли в≥н зайде у приймальне в≥дд≥ленн€ колективного засобу захисту?

¬изначте ризик ураженн€ людини з летальним насл≥дком.

 

¬их≥дн≥ дан≥:

Ј причина ураженн€ Ц д≥€ негативних фактор≥в зараженн€ довк≥лл€ ам≥аком, €к≥ утворюютьс€ в насл≥док зруйнуванн€ промислового рефрижератору п≥д впливом землетрусу, що в≥дбуваЇтьс€ один раз у 100 рок≥в;

Ј сорбц≥йна Їмн≥сть протигазовоњ коробки щодо ам≥аку Ц m, гр.;

Ј обс€г легеневоњ вентил€ц≥њ людини при пересуванн≥ б≥гом Ц V, л/хв.;

Ј максимальна концентрац≥€ пари ам≥аку у час д≥њ небезпеки Ц C, мг/л;

Ј коеф≥ц≥Їнт б≥оакумул€ц≥њ у леген≥в людини  ба щодо ам≥аку Ц 0,3;

Ј частота землетрусу з ≥нтенсивн≥стю, що руйнуЇ устаткуванн€ п≥дприЇмства Ц один раз у 100 рок≥в.

¬ар≥анти завданн€ Ц дивись табл. 6.2.3.

 

“аблиц€ 6.2.3

¬ар≥анти завданн€ та значенн€ параметр≥в t, m, V,C.

 

¬ар≥анти завданн€ 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7
t,хв.              
m, гр. 0,05 0,02 0,03 0,04 0,05 0,04 0,02
V, л/хв.              
C, мг/л 0,1 0,15 0,2 0,3 0,15 0,25 0,2

 

ѕор€док виконанн€ розрахунк≥в:

1) визначають час захисноњ д≥њ протигаза:

,

 

де m Ц сорбц≥йна Їмн≥сть протигазовоњ коробки щодо ам≥аку;

V Ц легенева вентил€ц≥€;

Ц максимальна концентрац≥€ ам≥аку у пов≥тр≥ дл€ умов пересуванн€;

2) розраховують час перебуванн€ в атмосфер≥ ам≥аку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t Ц Θ;

3) визначають к≥льк≥сть ам≥аку ћ, що потрапить в орган≥зм людини за час пересуванн€ з непрацюючим протигазом:

ћ =V CЈtбпрKба;

4) пор≥внюють отриману у п. 3 величину ћ з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завданн€ 3).

5) пропонують заходи першоњ допомоги ураженому:

проведенн€ частковоњ дегазац≥њ;

Ј терап≥ю х≥м≥чного роздратуванн€ шк≥ри, очей та слизових;

Ј застосуванн€ заспокоюючих засоб≥в;

Ј застосуванн€ препарат≥в, що зд≥йснюють запоб≥ганн€ тремт≥нню;

Ј наданн€ ураженому спокою, ≥зол€ц≥€ в≥д холоду та вживанн€ теплого питва.

6) визначають ризик ураженн€ з летальним насл≥дком:

де Q(Δt) Ц частота под≥й у р≥к;

w Ц ймов≥рн≥сть загибел≥ людини в≥д одн≥Їњ под≥њ.

 

ѕриклад. ¬их≥дн≥ дан≥:

Ј причина ураженн€ Ц д≥€ негативних фактор≥в зараженн€ довк≥лл€ ам≥аком, €к≥ утворюютьс€ в насл≥док зруйнуванн€ промислового рефрижератору п≥д впливом землетрусу, що в≥дбуваЇтьс€ один раз у 100 рок≥в;

Ј сорбц≥йна Їмн≥сть протигазовоњ коробки щодо ам≥аку Ц 0,2, гр.;

Ј обс€г легеневоњ вентил€ц≥њ людини при пересуванн≥ б≥гом Ц 100, л/хв.;

Ј максимальна концентрац≥€ пари ам≥аку у час д≥њ небезпеки Ц 0,1, мг/л;

Ј терм≥н пересуванн€ Ц 25 хв.;

Ј коеф≥ц≥Їнт б≥оакумул€ц≥њ у леген≥в людини  ба щодо ам≥аку Ц 0,3;

Ј частота землетрусу з ≥нтенсивн≥стю, що руйнуЇ устаткуванн€ п≥дприЇмства - один раз у 100 рок≥в.

–озвТ€занн€ завданн€:

1) визначають час захисноњ д≥њ протигаза:

хв.

де m Ц сорбц≥йна Їмн≥сть протигазовоњ коробки щодо ам≥аку;

V Ц легенева вентил€ц≥€;

Ц максимальна концентрац≥€ ам≥аку у пов≥тр≥ дл€ умов пересуванн€.

2) розраховують час перебуванн€ в атмосфер≥ ам≥аку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t Ц Θ = 25 хв. Ц 20 хв. = 5 хв.

3) визначають к≥льк≥сть ам≥аку ћ, що потрапить в орган≥зм людини за час пересуванн€ з непрацюючим протигазом:

ћ =V CЈtбпрKба =100л/хв 0,1мг/лЈ5 хв.Ј0,3 = 15 мг.

4) пор≥внюють отриману у п. 3 величину ћ з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завданн€ 3):

Ј величина токсодози дос€гаЇ ефективноњ, тому перша допомога може включати так≥ процедури:

Ј часткову сан≥тарну обробку ураженого;

Ј терап≥ю х≥м≥чного дратуванн€ очей та слизових (за необх≥дн≥стю);

Ј може застосовуватис€ зас≥б, що заспокоюЇ.

6) визначаЇтьс€ ризик загибел≥ людини у р≥к:

.

де Q(Δt) Ц частота под≥й у р≥к;

w Ц ймов≥рн≥сть загибел≥ людини в≥д одн≥Їњ под≥њ.

 

ƒодаток до завданн€ 5

 

“аблиц€ 6.2.3.1

¬еличини токсичних доз ам≥аку та ймов≥рн≥сть

летального насл≥дку ураженн€

 

“оксична доза, мг √ранична ≈фективна “ака, що виводить ≥з строю Ћетальна
1,0 15,0 45,0 100,0
…мов≥рн≥сть летального насл≥дку     0,1 0,5

 

 

ѕерел≥к анал≥тичних залежностей дл€ виконанн€ завданн€ 3:

; tбпр = t Ц Θ; ћ =VЈCЈtбпрKба;

¬изначити ризик загибел≥ прац≥вника, або його травмуванн€ важкоњ, середньоњ та легкоњ ступен≥ в оф≥с≥, що розташований на n Ц му поверс≥ багатоповерхового цегл€ного без каркасного будинку, €кий потрапл€Ї в осередок ураженн€ вибуху сум≥ш≥ пропану з пов≥тр€м.

 

¬их≥дн≥ дан≥:

Ј причина ураженн€ Ц д≥€ негативних фактор≥в вибуху паливо-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥, €к≥ утворюютьс€ в насл≥док зруйнуванн€ Їмност≥ п≥д впливом землетрусу руйн≥вноњ потужност≥;

Ј к≥льк≥сть пропану в Їмност≥ Ц Q, тон;

Ј в≥дстань в≥д Їмност≥ до будинку − R, м;

Ј частота землетрусу з ≥нтенсивн≥стю, що руйнуЇ устаткуванн€ п≥дприЇмства Ц один раз у 100 рок≥в.

 

¬ар≥анти завданн€ Ц дивись табл. 6.2.4.

ѕор€док розвТ€занн€ завданн€:

¬их≥дн≥ дан≥: Q = 100 т; R = 300 м; n Ц 1.

7. ¬изначають рад≥ус зони детонац≥њ (зони I):

 

“аблиц€ 6.2.4

¬ар≥анти завданн€ та значенн€ параметр≥в n, Q, R.

 

¬ар≥анти завданн€ 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7
n              
Q, тон              
R, м              

м.

8. ќбчислюють рад≥ус зони д≥њ продукт≥в вибуху (зони II):

R2 = 1,7 R1 = 1,7Ј80 = 136 (м).

9. «наход€ть рад≥ус зони д≥њ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (зони III)

R3 = 300 (м).

10. ѕор≥внюючи в≥дстан≥ в≥д оф≥су до центру вибуху (R3 = 300 м) ≥з знайденими рад≥усами зони I (R1 = 80 м) ≥ зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходитьс€ в межах д≥њ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (в зон≥ III).

11. ¬изначають в≥дносну величину х:

х = 0,24 R3/R1 = 0,24Ј300/80=0,9.

“обто x < 2.

Ќадм≥рний тиск пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ в район≥ оф≥су буде:

ΔΡ=700 / [3(1+29,8Ј x 3)0,5Ц1] = 60 кѕа.

ѕриймаючи до уваги, що зону поширенн€ (д≥њ) ударноњ хвил≥ розпод≥л€ють на пТ€ть складових з рад≥усами смертельних уражень та суц≥льних зруйнувань (R100) ≥ надм≥рним тиском на зовн≥шн≥й меж≥ Δ–ф1 ≥ 100 кѕа; сильних зруйнувань (R50) в≥дпов≥дно з Δ–ф2 ≥ 50 кѕа; середн≥х зруйнувань (R20) з Δ–ф3 ≥ 20 кѕа, слабких зруйнувань (R10) з Δ–ф4 ≥ 10 кѕа ≥ безпечну зону (R6−7). з Δ–ф5 ≤ 6−7 кѕа (за м≥жнародними нормами безпечна дл€ людини ударна хвил€ Ї така, що маЇ Δ–ф = 7 кѕа), можна зробити висновок: оф≥с знаходитиметьс€ в зон≥ сильних зруйнувань (Δ–ф > 50 кѕа).

“од≥ ймов≥рн≥сть ураженн€ прац≥вника з летальним насл≥дком буде 0,9.

12. –озраховують ризик загибел≥ людини у р≥к:

.

де Q(Δt) Ц частота под≥й у р≥к;

w Ц ймов≥рн≥сть загибел≥ людини в≥д одн≥Їњ под≥њ.

¬ результат≥ витоку побутового газу (пропану) в кухн≥ з площею S, м2 ≥ заввишки H, м при температур≥ 0,   утворилас€ р≥вноважна пропано-пов≥тр€на сум≥ш.

¬изначити ймов≥рн≥сть залишитис€ живим мешканц€, що знаходивс€ в мить вибуху у даному прим≥щенн≥, дл€ €кого значенн€ коеф≥ц≥Їнту негерметичност≥  1.

як≥ заходи щодо першоњ допомоги ураженому доц≥льн≥ в даному випадку?

¬ар≥анти завданн€ Ц дивись табл. 6.2.5.

 

“аблиц€ 6.2.5

 

¬ар≥анти завданн€ та значенн€ параметр≥в 0 ,  ; Ќ, м; S, м3;  1

 

¬ар≥анти завданн€ 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 5,6 5,7
0 .              
Ќ, м 2,5 2,5 3.0 3.0 3.5 3.5 2.5
S, м3              
 1              

ѕор€док виконанн€ завданн€.

¬ибухи газо ≥ парапов≥тр€ноњ сум≥ш≥ в замкнутих прим≥щенн€х (в прим≥щенн€х промислових ≥ житлових буд≥вель) починаютьс€ пошаровим окисленн€м сум≥ш≥ з дозвуковою швидк≥стю поширенн€ полум'€ (дефлограц≥йного гор≥нн€). « п≥двищенн€м тиску ≥ температури у прим≥щенн≥ швидк≥сть процесу зб≥льшуЇтьс€ й дос€гаЇ значень в 1,5 − 2 рази б≥льших, н≥ж при аналог≥чних вибухах у в≥дкритому простор≥.

Ќадм≥рний тиск ударноњ хвил≥ в прим≥щенн€х можна визначити за формулою:

Δ–ф = (ћг Qг P0 Z)/(Vв ρпп0  1), (5.1)

де ћг Ц маса горючого газу, що потрапив у прим≥щенн€ в результат≥ авар≥њ, кг;

Qг Ц питома теплота згор€нн€ газу, ƒж/кг, (табл. 5.1 додатку до завданн€ 5);

P0 Ц початковий тиск в прим≥щенн≥ (P0 = 101 кѕа);

Z Ц частка горючого газу, що приймаЇ участь у вибуху (при виконанн≥ розрахунк≥в Z = 0,5);

Vв Ц в≥льний обс€г прим≥щенн€ − 80% в≥д його повного (Vп) обс€гу, м3 .

Ρп Ц густина пов≥тр€ до вибуху, кг/м3. ѕри температур≥ пов≥тр€ до вибуху − 0, в розрахунках пропонуЇтьс€ приймати ρп Ц 1,225 кг/м3 ;

п − питома теплоЇмн≥сть пов≥тр€, ƒж/(кгЈ0 ); приймають, що п = 1,01Ј103 ƒж/(кгЈ0 );

 1 Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ негерметичн≥сть прим≥щенн€ та неад≥абатичн≥сть процесу гор≥нн€,   1 = 2 або 3;

0 Ц початкова температура пов≥тр€ в прим≥щенн≥, 0 .

 

ѕриклад. ¬ результат≥ витоку побутового газу (пропану) в кухн≥ з площею 10 м2 ≥ заввишки 2,5 м при температур≥ 200— утворилас€ р≥вноважна пропано-пов≥тр€на сум≥ш. –озрахувати надм≥рний тиск вибуху такоњ сум≥ш≥ при  1 = 2 ≥  1 = 3.

¬изначити ймов≥рн≥сть залишитис€ живим мешканц€, що знаходивс€ в мить вибуху у даному прим≥щенн≥, дл€ €кого значенн€ коеф≥ц≥Їнту негерметичност≥  1 = 2 ≥ 3.

як≥ заходи щодо першоњ допомоги ураженому доц≥льн≥ в даному випадку?

¬иконанн€ завданн€:

1. ¬изначають Δ–ф за допомогою формули:

Δ–ф = (ћг Qг P0 Z)/(Vв ρп¬0  1)

де ћг = ρп Vв;

Vв = 0,8 Vп = 0,8Ј10Ј2,5 = 20 (м3);

ћг = Vв Ј ρп1 = (20 Ј1,225)/2 = 12,2 (кг).

«а допомогою табл. 5.1 додатку до завданн€ 5 дл€ пропано-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥ при 0 = 293 0  визначають Qг, €ка дор≥внюЇ 2,8Ј106 ƒж/кг.

¬ розрахунках приймаютьс€ значенн€ параметр≥в: 0 = 101 кѕа; Z = 0,5; ρп = 1,225 кг/м3; п = 1,01Ј103 ƒж/(кгЈ0 ).

ѕ≥дставл€ють значенн€ параметр≥в у формулу (5.1) ≥ отримують:

Δ–ф = 119 кѕа при  1 = 2; та Δ–ф = 80 кѕа при  1 = 3.

2 «найден≥ у п. 4 значенн€ Δ–ф пор≥внюють ≥з значенн€ми цього параметру дл€ зон смертельних уражень та суц≥льних зруйнувань ≥ надм≥рним тиском Δ–ф1 ≥ 100 кѕа; сильних зруйнувань в≥дпов≥дно з Δ–ф2 ≥ 50 кѕа; середн≥х зруйнувань з Δ–ф3 ≥20 кѕа, слабких зруйнувань з Δ–ф4 ≥10 кѕа ≥ безпечних умов з Δ–ф5 ≤ 6−7 кѕа. «а м≥жнародними нормами безпечна дл€ людини ударна хвил€ Ї така, що маЇ Δ–ф = 7 кѕа.

 

¬исновок: в першому випадку прим≥щенн€ опин€Їтьс€ в зон≥ суц≥льних зруйнувань, у другому Ц в зон≥ сильних зруйнувань.

«г≥дно характеристик визначених зон ураженн€ ймов≥рн≥сть не ураженн€ людини буде: в першому випадку Ц1Ц1 = 0, в другому Ц 1 Ц 0,9 = 0,1.

ѕерша допомога ураженим: в першому випадку Ц недоц≥льна; у другому така: протишокова терап≥€, зупинка кровотеч≥, в≥дновлюванн€ серцевоњ та дихальноњ д≥€льност≥, ≥ммоб≥л≥зац≥€ ушкоджених к≥сток, введенн€ знеболюючих засоб≥в, накладанн€ стерильних повТ€зок.

 

ƒодаток до завданн€ 5

“аблиц€ 6.2.5.1

 

‘≥зико-х≥м≥чн≥ ≥ вибухонебезпечн≥ властивост≥ де€ких речовин

 

–ечовина ρ, кг/м3  ћ¬ з пов≥тр€м, % Ρс, кг/м3 , ћƒж/кг
ћетан 0,716 5,0-16,0 1,232 2,76
ѕропан 2,01 2,1-9,5 1,315 2,80
Ѕутан 2,67 1,8-9,1 1,328 2,78
јцетилен 1,18 2,5-81 1,278 3,39
ќксид вуглецю 1,25 12,5-74,0 1,280 2,93
јм≥ак 0,77 15,0-28,0 1,180 2,37
¬одень 0,09 4,0-75,0 0,933 3,42
≈тилен 1,26 3,0-32,0 1,285 3,01

 

п − питома теплоЇмн≥сть пов≥тр€, ƒж/(кгЈ0 ); дл€ розрахунк≥в приймають: п = 1,01Ј103 ƒж/(кгЈ0 ).

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2359 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2006 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.058 с.