частина якого відображена на схемі
В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні об’єкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.
Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.
Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.
Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.
Таблиця 15
Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць
і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)
№ з/п | Найменування об`єкту, що класифікується | Критерії класифікації | Одиниця виміру | Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки | |||
Ступінь хімічної небезпеки | |||||||
I | II | III | IV | ||||
Хімічно небезпечний об`єкт | Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті | тис. людей | більше 3,0 | більше 0,3 до 3,0 | більше 0,1 до 0,3 | менше 0,1 | |
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця | Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах | % | більше 50 | більше 30 до 50 | більше 10 до 30 | менше 10 |
Додаток 2.4.4
Порядок нанесення даних на карту
Для метеорологічних умов: – швидкість вітру ≥ 2 м/с, напрям вітру – західний.
Для метеорологічних умов: швидкість вітру до 1 2 м/с. Напрям вітру північно-західний.
Задача
Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.
Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?
Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.
Вихідні дані:
· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;
· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;
· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;
· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.3.
Таблиця 6.2.3
Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C.
Варіанти завдання | 3,1 | 3,2 | 3,3 | 3,4 | 3,5 | 3,6 | 3,7 |
t,хв. | |||||||
m, гр. | 0,05 | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,05 | 0,04 | 0,02 |
V, л/хв. | |||||||
C, мг/л | 0,1 | 0,15 | 0,2 | 0,3 | 0,15 | 0,25 | 0,2 |
Порядок виконання розрахунків:
1) визначають час захисної дії протигаза:
,
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V – легенева вентиляція;
С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t – Θ;
3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:
М =V C·tбпрKба;
4) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).
5) пропонують заходи першої допомоги ураженому:
проведення часткової дегазації;
· терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;
· застосування заспокоюючих засобів;
· застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;
· надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.
6) визначають ризик ураження з летальним наслідком:
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Приклад. Вихідні дані:
· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;
· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;
· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.;
· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л;
· термін пересування – 25 хв.;
· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;
· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.
Розв’язання завдання:
1) визначають час захисної дії протигаза:
хв.
де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;
V – легенева вентиляція;
С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.
2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:
tбпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.
3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:
М =V C·tбпрKба =100л/хв 0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.
4) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3):
· величина токсодози досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:
· часткову санітарну обробку ураженого;
· терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);
· може застосовуватися засіб, що заспокоює.
6) визначається ризик загибелі людини у рік:
.
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
Додаток до завдання 5
Таблиця 6.2.3.1
Величини токсичних доз аміаку та ймовірність
летального наслідку ураження
Токсична доза, мг | Гранична | Ефективна | Така, що виводить із строю | Летальна |
1,0 | 15,0 | 45,0 | 100,0 | |
Ймовірність летального наслідку | 0,1 | 0,5 |
Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:
; tбпр = t – Θ; М =V·C·tбпрKба;
Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.
Вихідні дані:
· причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;
· кількість пропану в ємності – Q, тон;
· відстань від ємності до будинку − R, м;
· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4.
Порядок розв’язання завдання:
Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.
7. Визначають радіус зони детонації (зони I):
Таблиця 6.2.4
Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R.
Варіанти завдання | 4,1 | 4,2 | 4,3 | 4,4 | 4,5 | 4,6 | 4,7 |
n | |||||||
Q, тон | |||||||
R, м |
м.
8. Обчислюють радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):
R2 = 1,7 R1 = 1,7·80 = 136 (м).
9. Знаходять радіус зони дії повітряної ударної хвилі (зони III)
R3 = 300 (м).
10. Порівнюючи відстані від офісу до центру вибуху (R3 = 300 м) із знайденими радіусами зони I (R1 = 80 м) і зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що будинок знаходиться в межах дії повітряної ударної хвилі (в зоні III).
11. Визначають відносну величину х:
х = 0,24 R3/R1 = 0,24·300/80=0,9.
Тобто x < 2.
Надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі офісу буде:
ΔΡ=700 / [3(1+29,8· x 3)0,5–1] = 60 кПа.
Приймаючи до уваги, що зону поширення (дії) ударної хвилі розподіляють на п’ять складових з радіусами смертельних уражень та суцільних зруйнувань (R100) і надмірним тиском на зовнішній межі ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань (R50) відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань (R20) з ΔРф3 ≥ 20 кПа, слабких зруйнувань (R10) з ΔРф4 ≥ 10 кПа і безпечну зону (R6−7). з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа (за міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа), можна зробити висновок: офіс знаходитиметься в зоні сильних зруйнувань (ΔРф > 50 кПа).
Тоді ймовірність ураження працівника з летальним наслідком буде 0,9.
12. Розраховують ризик загибелі людини у рік:
.
де Q(Δt) – частота подій у рік;
w – ймовірність загибелі людини від однієї події.
В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею S, м2 і заввишки H, м при температурі Т0, К утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.5.
Таблиця 6.2.5
Варіанти завдання та значення параметрів Т0 , К; Н, м; S, м3; К1
Варіанти завдання | 5,1 | 5,2 | 5,3 | 5,4 | 5,5 | 5,6 | 5,7 |
Т0 ,К. | |||||||
Н, м | 2,5 | 2,5 | 3.0 | 3.0 | 3.5 | 3.5 | 2.5 |
S, м3 | |||||||
К1 |
Порядок виконання завдання.
Вибухи газо і параповітряної суміші в замкнутих приміщеннях (в приміщеннях промислових і житлових будівель) починаються пошаровим окисленням суміші з дозвуковою швидкістю поширення полум'я (дефлограційного горіння). З підвищенням тиску і температури у приміщенні швидкість процесу збільшується й досягає значень в 1,5 − 2 рази більших, ніж при аналогічних вибухах у відкритому просторі.
Надмірний тиск ударної хвилі в приміщеннях можна визначити за формулою:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп Сп Т0 К1), (5.1)
де Мг – маса горючого газу, що потрапив у приміщення в результаті аварії, кг;
Qг – питома теплота згоряння газу, Дж/кг, (табл. 5.1 додатку до завдання 5);
P0 – початковий тиск в приміщенні (P0 = 101 кПа);
Z – частка горючого газу, що приймає участь у вибуху (при виконанні розрахунків Z = 0,5);
Vв – вільний обсяг приміщення − 80% від його повного (Vп) обсягу, м3 .
Ρп – густина повітря до вибуху, кг/м3. При температурі повітря до вибуху − Т0, в розрахунках пропонується приймати ρп – 1,225 кг/м3 ;
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); приймають, що Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К);
К1 – коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення та неадіабатичність процесу горіння, К 1 = 2 або 3;
Т0 – початкова температура повітря в приміщенні, 0К.
Приклад. В результаті витоку побутового газу (пропану) в кухні з площею 10 м2 і заввишки 2,5 м при температурі 200С утворилася рівноважна пропано-повітряна суміш. Розрахувати надмірний тиск вибуху такої суміші при К1 = 2 і К1 = 3.
Визначити ймовірність залишитися живим мешканця, що знаходився в мить вибуху у даному приміщенні, для якого значення коефіцієнту негерметичності К1 = 2 і 3.
Які заходи щодо першої допомоги ураженому доцільні в даному випадку?
Виконання завдання:
1. Визначають ΔРф за допомогою формули:
ΔРф = (Мг Qг P0 Z)/(Vв ρп СВ Т0 К1)
де Мг = ρп Vв;
Vв = 0,8 Vп = 0,8·10·2,5 = 20 (м3);
Мг = Vв · ρп /К1 = (20 ·1,225)/2 = 12,2 (кг).
За допомогою табл. 5.1 додатку до завдання 5 для пропано-повітряної суміші при Т0 = 293 0К визначають Qг, яка дорівнює 2,8·106 Дж/кг.
В розрахунках приймаються значення параметрів: Р0 = 101 кПа; Z = 0,5; ρп = 1,225 кг/м3; Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).
Підставляють значення параметрів у формулу (5.1) і отримують:
ΔРф = 119 кПа при К1 = 2; та ΔРф = 80 кПа при К1 = 3.
2 Знайдені у п. 4 значення ΔРф порівнюють із значеннями цього параметру для зон смертельних уражень та суцільних зруйнувань і надмірним тиском ΔРф1 ≥ 100 кПа; сильних зруйнувань відповідно з ΔРф2 ≥ 50 кПа; середніх зруйнувань з ΔРф3 ≥20 кПа, слабких зруйнувань з ΔРф4 ≥10 кПа і безпечних умов з ΔРф5 ≤ 6−7 кПа. За міжнародними нормами безпечна для людини ударна хвиля є така, що має ΔРф = 7 кПа.
Висновок: в першому випадку приміщення опиняється в зоні суцільних зруйнувань, у другому – в зоні сильних зруйнувань.
Згідно характеристик визначених зон ураження ймовірність не ураження людини буде: в першому випадку –1–1 = 0, в другому – 1 – 0,9 = 0,1.
Перша допомога ураженим: в першому випадку – недоцільна; у другому така: протишокова терапія, зупинка кровотечі, відновлювання серцевої та дихальної діяльності, іммобілізація ушкоджених кісток, введення знеболюючих засобів, накладання стерильних пов’язок.
Додаток до завдання 5
Таблиця 6.2.5.1
Фізико-хімічні і вибухонебезпечні властивості деяких речовин
Речовина | ρ, кг/м3 | КМВ з повітрям, % | Ρс, кг/м3 | Qг, МДж/кг |
Метан | 0,716 | 5,0-16,0 | 1,232 | 2,76 |
Пропан | 2,01 | 2,1-9,5 | 1,315 | 2,80 |
Бутан | 2,67 | 1,8-9,1 | 1,328 | 2,78 |
Ацетилен | 1,18 | 2,5-81 | 1,278 | 3,39 |
Оксид вуглецю | 1,25 | 12,5-74,0 | 1,280 | 2,93 |
Аміак | 0,77 | 15,0-28,0 | 1,180 | 2,37 |
Водень | 0,09 | 4,0-75,0 | 0,933 | 3,42 |
Етилен | 1,26 | 3,0-32,0 | 1,285 | 3,01 |
Сп − питома теплоємність повітря, Дж/(кг·0К); для розрахунків приймають: Сп = 1,01·103 Дж/(кг·0К).