Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ¬и€вленн€ шл€хом прогнозу та оц≥нка обстановки в осередку ураженн€, що виникаЇ при зруйнуванн≥ обТЇкту, небезпечного в х≥м≥чному в≥дношенн≥




Ќавчальна та виховна мета.

1. ќзнайомити студент≥в з основами методики ви€вленн€ та оц≥нки обстановки на обТЇкт≥ господарюванн€ при загроз≥ виникненн€ (виникненн≥) надзвичайноњ ситуац≥њ, джерелом €коњ Ї обТЇкт, небезпечний в х≥м≥чному в≥дношенн≥.

2. ѕробудити у студент≥в, €к у майбутн≥х кер≥вник≥в колектив≥в прац≥вник≥в, почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за забезпеченн€ безпеки житт€ та д≥€льност≥ людей в умовах надзвичайноњ ситуац≥њ.

Ћ≥тература:

1. ѕанкратов ќ.ћ., ћ≥л€Їв ќ. . Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: Ќавч. пос≥бник.- .:  Ќ≈”, 2005,-232с.

2. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., ƒжог ѕ.¬., „ерево ƒ.–. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2013, Ц 178 с.

3. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., “уровський ќ.Ћ., ЎалаЇва “.ѕ. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2014, Ц 87 с.

4. Ўоботов ¬.ћ. ÷ив≥льна оборона. Ќавчальний пос≥бник.Ц  .: Ф÷ентр навчальноњ л≥тературиФ, 2004.- 439 с.

Ќаочн≥ засоби:

Ј схема м≥сцевост≥ (за вказ≥вками викладача);

Ј комплект слайд≥в з дов≥дковою ≥нформац≥Їю;

Ј кресл€рсько-граф≥чн≥ ≥нструменти (кольоров≥ ол≥вц≥, л≥н≥йка, циркуль, тощо);

Ј калькул€тор.

 оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

« метою оц≥нки масштаб≥в можливого забрудненн€ довк≥лл€ сильнод≥ючими отруйними речовинами ≥ ступен€ небезпеки негативноњ под≥њ зд≥йснюЇтьс€ ви€вленн€ насл≥дк≥в авар≥њ (зруйнувань) на х≥м≥чно-небезпечному обТЇкт≥ шл€хом х≥м≥чноњ розв≥дки та (або) прогнозуванн€. ’≥м≥чна розв≥дка виконуЇтьс€ п≥дготовленими моб≥льними п≥дрозд≥лами ≥ вимагаЇ певного часу. ƒл€ оперативного отриманн€ ≥нформац≥њ про х≥м≥чну обстановку останн€ прогнозуЇтьс€ з використанн€м спец≥ально розроблених методик. « одн≥Їю з них студенти знайомл€тьс€ на практичному зан€тт≥. ¬она застосовуЇтьс€ т≥льки дл€ небезпечних х≥м≥чних речовин, €к≥ збер≥гаютьс€ у краплинному стан≥ п≥д тиском ≥ €к≥ в момент викиду (виливу) переход€ть в газопод≥бний стан та створюють первинну та (або) вторинну хмари зараженого пов≥тр€. ћетодика, що пропонуЇтьс€ дл€ розгл€ду, передбачаЇ проведенн€ розрахунк≥в дл€ плануванн€ заход≥в захисту людей, €к≥ знаход€тьс€ у шар≥ пов≥тр€ висотою до 10 м над поверхнею земл≥.

¬ методиц≥ використовуютьс€ специф≥чн≥ терм≥ни ≥ визначенн€, вони так≥.

Ќебезпечна х≥м≥чна речовина (Ќ’–) Ц х≥м≥чна сполука (речовина), безпосередн€ чи опосередкована д≥€ €коњ може спричинити загибель, гостре чи хрон≥чне захворюванн€ або отруЇнн€ людей ≥ завдати шкоди довк≥ллю.

’≥м≥чно небезпечний об`Їкт (’Ќќ) Ц промисловий об`Їкт (п≥дприЇмство) або його структурн≥ п≥дрозд≥ли, на €кому знаход€тьс€ в об≥гу (виробл€ютьс€, переробл€ютьс€, перевоз€тьс€, завантажуютьс€ або розвантажуютьс€, використовуютьс€ у виробництв≥, розм≥щуютьс€ або збер≥гаютьс€ пост≥йно чи тимчасово, знищуютьс€) одна або дек≥лька небезпечних х≥м≥чних речовин.

јвар≥€ на х≥м≥чно небезпечному обТЇкт≥ Ц це под≥€ техногенного характеру, €ка сталас€ внасл≥док виробничих, конструктивних, технолог≥чних чи експлуатац≥йних причин або в≥д випадкових зовн≥шн≥х вплив≥в ≥ призвела до пошкодженн€ техн≥чного обладнанн€, пристроњв, споруд, транспортних засоб≥в з виливом (викидом) Ќ’– у довк≥лл€ ≥ реально загрожуЇ життю та здоров'ю людей.

’мара небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини Ц це сум≥ш пари, др≥бних крапель (аерозол≥в) небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини ≥ пов≥тр€ в обс€гах (концентрац≥€х), небезпечних дл€ людей ≥ довк≥лл€.

ѕервинна хмара небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини Ц це сум≥ш пари та аерозол≥в небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, €ка утворюЇтьс€ в процес≥ руйнуванн€ х≥м≥чно небезпечного обТЇкту.

¬торинна хмара небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини Ц це сум≥ш пари та аерозол≥в небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, €ка утворюЇтьс€ в процес≥ випаровуванн€ останньоњ з поверхн≥, де вона опинилас€ в насл≥док авар≥њ (зруйнуванн€) на х≥м≥чно небезпечному обТЇкт≥.

«она можливого х≥м≥чного забрудненн€ («ћ’«) Ц територ≥€, в межах €коњ п≥д впливом в≥тру можуть поширюватис€ первинна та вторинна хмари Ќ’– з небезпечними дл€ людини концентрац≥€ми.

«она х≥м≥чного забрудненн€ небезпечною х≥м≥чною речовиною («’«) Ц територ≥€, €ка включаЇ осередок х≥м≥чного забрудненн€, де фактично розлита Ќ’–, ≥ д≥л€нки м≥сцевост≥, над €кими утворилис€ ≥ поширюютьс€ первинна ≥ вторинна хмари.

ѕрогнозована зона х≥м≥чного забрудненн€ (ѕ«’«) Ц це частина зони можливого х≥м≥чного забрудненн€, €ка визначена шл€хом прогнозуванн€.

’≥м≥чно небезпечна адм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц€ (’ј“ќ) Ц адм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц€, до €коњ в≥днос€тьс€ област≥, райони, а також будь-€к≥ населен≥ пункти областей, що потрапл€ють у зону можливого х≥м≥чного забрудненн€ («ћ’«) в результат≥ авар≥й на х≥м≥чно небезпечних об`Їктах.

¬ ≥нтересах запоб≥ганн€ та захисту людей та територ≥й в≥д небезпечних х≥м≥чних речовин проводитьс€ довгострокове (оперативне) та авар≥йне прогнозуванн€ насл≥дк≥в зруйнувань х≥м≥чно небезпечних об`Їктах.

 

ƒовгострокове прогнозуванн€ зд≥йснюЇтьс€ завчасно дл€ визначенн€ можливих масштаб≥в забрудненн€, сил ≥ засоб≥в, €к≥ залучатимутьс€ дл€ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, складанн€ план≥в л≥кв≥дац≥њ надзвичайноњ ситуац≥њ.

 

ƒл€ довгострокового (оперативного) прогнозуванн€ потр≥бн≥ так≥ вих≥дн≥ дан≥:

Ј загальна к≥льк≥сть небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, що знаходитьс€ у сховищах об`Їкт≥в (на воЇнний час та дл€ сейсмонебезпечних район≥в). ” цьому випадку приймаЇтьс€ розлив небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини по поверхн≥ земл≥ б≥л€ Їмностей Ув≥льноФ, тобто висота шару (h) розлитоњ р≥дини не перевищуЇ 0,05 м;

Ј к≥льк≥сть небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини в одиничн≥й технолог≥чн≥й Їмност≥. ” цьому випадку вважаЇтьс€, що розлив небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини в≥дбувс€ Уу п≥ддонФ або Ув≥льноФ залежно в≥д умов њњ збер≥ганн€. –озлив Уу п≥ддонФ приймаЇтьс€, €кщо небезпечна х≥м≥чна речовина розливаЇтьс€ по поверхн≥, €ка обвалована, при цьому висота шару розлитоњ р≥дини маЇ бути h = Ќ Ц 0,2 м, де Ќ Ц висота обвалуванн€;

Ј метеоролог≥чн≥ дан≥ − швидк≥сть в≥тру в приземному шар≥ атмосфери на висот≥ 1 м Ц 1 м/с, температура пов≥тр€ 200—, ступ≥нь вертикальноњ ст≥йкост≥ пов≥тр€ (—¬—ѕ) Ц ≥нверс≥€, напр€м в≥тру не враховуЇтьс€, а поширенн€ хмари забрудненого пов≥тр€ приймаЇтьс€ у кут≥ 3600;

Ј середн€ щ≥льн≥сть населенн€ дл€ ц≥Їњ м≥сцевост≥;

Ј площа зони можливого х≥м≥чного забрудненн€ («ћ’«)

S(«ћ’« )= 3,14Ј 2

Ј де Ц глибина «ћ’«;

Ј площа прогнозованоњ зони х≥м≥чного забрудненн€ (ѕ«’«)

S (ѕ«’«)= 0,11Ј 2;

Ј ступ≥нь заповненн€ Їмност≥ (Їмностей) приймаЇтьс€ 70% в≥д паспортного обс€гу;

Ј Їмност≥ з небезпечною х≥м≥чною речовиною в результат≥ авар≥њ руйнуютьс€ повн≥стю;

Ј дл€ авар≥й на продуктопроводах маса небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, що може бути викинута у довк≥лл€, приймаЇтьс€ за њњ к≥льк≥сть м≥ж в≥дс≥качами (дл€ продуктопровод≥в обс€г небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини приймаЇтьс€ 300−500 тонн);

Ј заходи щодо захисту населенн€ б≥льш детально плануютьс€ на глибину зони можливого х≥м≥чного забрудненн€, €ка утворюЇтьс€ прот€гом перших 4 годин з моменту авар≥њ.


јвар≥йне прогнозуванн€ зд≥йснюЇтьс€ п≥д час виникненн€ авар≥њ.

 

ƒл€ авар≥йного прогнозуванн€ використовуютьс€ так≥ вих≥дн≥ дан≥:

Ј загальна к≥льк≥сть небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, що знаходилас€ в Їмност≥ (трубопровод≥) на момент авар≥њ;

Ј характер розливу небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини по поверхн≥, що п≥дстилаЇ (Ув≥льноФ або Уу п≥ддонФ);

Ј висота обвалуванн€ (Уп≥ддонуФ);

Ј реальн≥ метеоролог≥чн≥ умови: температура пов≥тр€, швидк≥сть ≥ напр€м в≥тру в приземному шар≥ атмосфери на висот≥ 1 м, ступ≥нь вертикальноњ ст≥йкост≥ пов≥тр€ —¬—ѕ (≥нверс≥€, конвекц≥€, ≥зотерм≥€);

Ј середн€ щ≥льн≥сть населенн€ дл€ м≥сцевост≥, над €кою поширюютьс€ хмари зараженого пов≥тр€;

Ј прогнозуванн€ зд≥йснюЇтьс€ на терм≥н до 4 годин, п≥сл€ чого прогноз маЇ бути уточнений (оновленим).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 695 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2307 - | 2152 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.