Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчально-методичн≥ рекомендац≥њ. ¬ першому питанн≥, розкриваючи становище украњнських земель в склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, потр≥бно розгл€нути пол≥тико-адм≥н≥стративн≥ нововведенн€




¬ першому питанн≥, розкриваючи становище украњнських земель в склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, потр≥бно розгл€нути пол≥тико-адм≥н≥стративн≥ нововведенн€, основою €ких була ун≥ф≥кац≥€ управл≥нськоњ системи та намаганн€ посилити владу центру над окрањнами, л≥кв≥дац≥€ њх нац≥ональних особливостей та русиф≥кац≥€ нерос≥йського населенн€. –озростанн€ адм≥н≥стративно-чиновницького апарату, де ключов≥ посади займали переважно рос≥йськ≥ чиновники, супроводжувалос€ створенн€м регул€рноњ таЇмноњ пол≥ц≥њ та посиленн€м цензорськоњ служби, насадженн€м в≥йськових поселень. ѕол≥тичн≥ зм≥ни тривали на тл≥ кризи середньов≥чних та розвитку нових, буржуазних соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, що посилювало невдоволенн€ населенн€ нев≥дпов≥дними пол≥тичними ≥нститутами –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, породжувало по€ву пол≥тичних орган≥зац≥й, п≥дготувало реформи середини ’≤’ ст.та поч. ’’.

 

–озкриваючи в другому питанн≥ процес пол≥тизац≥њ нац≥онального руху, сл≥д розгл€нути сучасну пер≥одизац≥ю розвитку нац≥ональних рух≥в —х≥дноњ ™вропи: фольклорно-етнограф≥чний, л≥тературний (або культурницький) та пол≥тичний етапи, охарактеризувати кожний з них. Ќеобх≥дно зТ€сувати причини ≥ шл€хи поширенн€ масонського руху в ”крањн≥, основн≥ ц≥л≥ перших масонських орган≥зац≥й. ѕотр≥бно засвоњти ≥стор≥ю декабристського руху в ”крањн≥, проанал≥зувати програмн≥ документи орган≥зац≥й та м≥сце в них ”крањни. ќсновну увагу прид≥лити  ирило-ћефод≥Ївському товариству, значенню рол≥ “.√.Ўевченка у поширенн≥ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ украњнського народу; простежити зародженн€ революц≥йно-демократичноњ та л≥берально-буржуазноњ теч≥й в ”крањн≥, проанал≥зувати громад≥вський та народницький рухи.

 

ѕри розгл€д≥ третього питанн€ сл≥д зазначити, що становище украњнських земель у склад≥ "клаптиковоњ" јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ √абсбург≥в зазнало зм≥н внасл≥док першоњ хвил≥ модерн≥зац≥йних реформ 70-80-х рр. ’V≤≤≤ ст. ћар≥њ-“ерез≥њ та …осифа ≤≤. «рештою в≥дбуваЇтьс€ контрреформац≥€, €ка зб≥галась з деградац≥Їю с≥льського господарства внасл≥док його неконкурентоспроможност≥ з с≥льським господарством зах≥дних крањн, що перейшли на кап≥тал≥стичн≥ рейки. ѕосиленн€ феодальноњ експлуатац≥њ привело до зростанн€ соц≥ального напруженн€ в украњнському сусп≥льств≥ та спри€ло розгортанню опришк≥вського руху.

«начний вплив на розвиток визвольного руху в ”кра≠њн≥ мала революц≥€ 1848 р., що охопила майже вс≥ крањ≠ни «ах≥дноњ ™вропи. –озпочалась вона у ‘ранц≥њ в люто≠му 1848 р., де було повалено монарх≥чний режим ≥ про≠голошено республ≥ку. ” березн≥ 1848 р. спалахнули революц≥њ в јвстр≥њ, Ќ≥меччин≥, ”горщин≥, ≤тал≥њ. ѕ≥д на≠тиском народних мас падали реакц≥йн≥ ур€ди, проголо≠шувались нов≥ конституц≥њ. Ќац≥онально-визвольн≥ рухи розпочались в „ех≥њ, ѕольщ≥, ’орват≥њ, —ловаччин≥, в за≠х≥дноукрањнських земл€х (—х≥дн≥й √аличин≥, ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥, «акарпатт≥), €к≥ були п≥д владою јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ. 13 березн€ розпочалось повстанн€ у ¬≥дн≥, €ке призвело до пад≥нн€ реакц≥йного ур€ду ћеттерн≥ха ≥ створенн€ ур€ду з представник≥в двор€нства ≥ л≥бераль≠ноњ буржуаз≥њ.

–еволюц≥йн≥ под≥њ в јвстр≥њ (Ђ¬есна народ≥вї) дали поштовх нов≥й хвил≥ визвольного руху в —х≥дн≥й √аличи≠н≥, формуванню пол≥тичного св≥тогл€ду украњнц≥в. Ќа хвил≥ революц≥њ в —х≥дн≥й √аличин≥ 2 травн€ 1848 р. у Ћьвов≥ було створено пол≥тичний орган Ч √олов≠ну руську раду, €ка повинна була представл€ти украњнсь≠ке населенн€ —х≥дноњ √аличини у центральному ур€д≥. ƒо њњ складу ув≥йшли верх≥вка ун≥атського духовенства ≥ бур≠жуаз≥њ, представники ≥нтел≥генц≥њ та нижчого духовенства. ” програм≥ ради м≥стилась вимога пом≥ркованих реформ у промисловост≥, с≥льському господарств≥, соц≥альних в≥дно≠синах, культур≥ та забезпеченн€ в≥льного нац≥онального розвитку украњнського населенн€ —х≥дноњ √аличини. ћ≥с≠цев≥ ради в м≥стах, селищах ≥ де€ких селах (всього њх д≥€≠ло 50) були демократичними за своњм складом. ƒо них оби≠рали вчител≥в, учн≥в, сел€н, м≥щан, нижче духовенство. –ади, розгорнувши активну громадсько-пол≥тичну та культурно-осв≥тню роботу, здобули визнанн€ ≥ попул€р≠н≥сть серед населенн€. « середини 1848 р. розпочалась боротьба за перетво≠ренн€ —х≥дноњ √аличини в окрему пров≥нц≥ю, њњ територ≥≠альну автоном≥ю. √оловна руська рада виступила з вимо≠гою до ≥мператора розд≥лити край на дв≥ автономн≥ пров≥нц≥њ: —х≥дну (украњнську) з центром у Ћьвов≥ та «ах≥дну (польську). јвстр≥йський ур€д про≥гнорував њњ.

јвстр≥йський абсолютизм придушив революц≥ю, ро≠з≥гнав парламент ≥ в≥д≥брав у народу б≥льш≥сть здобутих ним свобод. ѕроте в≥дновити стар≥ кр≥посницьк≥ пор€дки влада побо€лась. ¬≥дм≥на кр≥посного права була важли≠вим завоюванн€м революц≥йного й нац≥онально-визволь≠ного руху в зах≥дно-украњнських земл€х. «агалом рево≠люц≥йн≥ под≥њ 1848Ч1849 рр. спри€ли пожвавленню нац≥онально-визвольноњ боротьби народних мас, зближенню украњнц≥в —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ «акар≠патт€, посиленню њх прагненн€ до всеукрањнського Їднанн€. ≤ хоча реставрац≥€ абсолютизму затримала по≠дальший розвиток нац≥онального руху, вона вже не мог≠ла повн≥стю нейтрал≥зувати його.

—под≥ванн€ украњнц≥в на прогресивне реформуванн€ ≥мпер≥њ п≥сл€ революц≥йних под≥й 1848 р. не справдились. Ќаступ реакц≥њ призв≥в до встановленн€ неоабсолютистського режиму, посиленн€ цезури та репрес≥й до учасник≥в революц≥њ. ѕозитивним €вищем стало запровадженн€ конституц≥њ 1861 р., за €кою були створен≥ √алицький та Ѕуковинський крайов≥ сейми. Ѕоротьба за розширенн€ прав украњнц≥в перем≥стилась у сферу парламентаризму.  онституц≥€ 1867 р. майже не зм≥нила становища украњнц≥в - фактично влада в —х≥дн≥й √аличин≥ залишалас€ в руках польського панства.

 

¬ четвертому питанн≥ необх≥дно дати характеристику боротьб≥ украњнських фракц≥й ≤ та ≤≤ ƒержавних дум за автоном≥ю ”крањни та украњн≥зац≥ю осв≥ти.

”крањнський нац≥ональний рух дос€г суттЇвих усп≥х≥в на виборах до ≤ та II ƒержавних дум –ос≥њ. “ак, ≥з 102 де≠путат≥в, €ких обирали в≥д украњнських губерн≥й, в ≤ ƒуму пройшли до 40, а в II ƒуму Ч б≥льше 40 св≥домих захисник≥в украњнських ≥нтерес≥в. ¬раховуючи пол≥тичну недосв≥дчен≥сть украњнських пол≥тичних л≥дер≥в, немож≠лив≥сть в≥дкрито висувати кандидат≥в в≥д своњх пол≥тич≠них парт≥й, це, безумовно, був усп≥х.

”крањнськ≥ л≥берали сп≥вроб≥тничали з м≥сцевими ор≠ган≥зац≥€ми парт≥њ кадет≥в на виборах до ≤ ≥ II ƒержавних дум. ƒ≥€в виборчий блок ”ƒ–ѕ ≥ ѕЌ— у  иЇв≥, ќдес≥, ѕолтав≥. ¬ де€ких м≥стах („ерн≥гов≥) украњнськ≥ депута≠ти пройшли €к члени ѕЌ—. “ам, де угоди не було дос€г≠нуто, перемагали прав≥.

«≥ свого боку л≥дери украњнських кадет≥в в аг≥тац≥йн≥й боротьб≥ використовували Ђукрањнське питанн€ї там, де украњнськ≥ парт≥њ були слабк≥. ѕ≥д час вибор≥в до ≤ ƒуми харк≥вська орган≥зац≥€ ѕЌ— пропагувала позитивний до≠св≥д украњнськоњ автоном≥њ у склад≥ –ос≥њ XVII ст. « метою поступовоњ п≥дготовки громадськоњ думки в зрос≥йщеному м≥ст≥ до сприйн€тт€ цих ≥дей на шпальтах рос≥йськомов≠ноњ газети Ђёжний крайї систематично друкувались матер≥али з ≥стор≥њ та культури ”крањни, в тому числ≥ укра≠њнською мовою. ѕрофесор ’арк≥вського ун≥верситету, один з л≥дер≥в м≥ськоњ ф≥л≥њ ѕЌ— ћ. —умцов п≥дготував у 1906 р. проект запровадженн€ украњнознавчих дисципл≥н в ун≥верситет≥, €кий був надрукований дл€ громадського обговорюванн€, та започаткував читанн€ лекц≥й украњн≠ською мовою.

«агалом склад депутат≥в в≥д ”крањни у ƒумах був про≠гресивно-демократичний, опозиц≥йний до царського ур€≠ду. ƒ≥€ли украњнськ≥ думськ≥ громади (фракц≥њ), що роз≠робл€ли загальн≥ вимоги украњнц≥в. ¬они видавали в 1906 р. журнал Ђ”краинский ¬естникї, а в 1907 р. газе≠ту Ђ–≥дна справаї, в €ких друкували виступи член≥в фракц≥њ, проекти документ≥в, за€ви л≥дер≥в.

ƒо украњнськоњ фракц≥њ ≤ ƒуми входили 44 депутати, серед них Ч ≤. Ўраг, ѕ. „ижевс№ ий, ¬. Ўемет, √. «убченко, ћ. ќнацький, ≤. “арасенко, —. “аран, ј. √рабовецький та ≥нш≥.  р≥м депутат≥в, €к≥ репрезентували укра≠њнський рух, багато член≥в ƒуми в≥д ≥нших парт≥й ув≥йш≠ли у фракц≥ю, визнаючи необх≥дн≥сть вир≥шенн€ украњн≠ських питань (ћ.  овалевський, д. ¬'€злов, ћ. Ѕ≥л€шевський та ≥н.). ‘ракц≥€ була позапарт≥йною орган≥зац≥Їю прогресивно-демократичного напр€му. „ленство у н≥й не заважало депутатам у загальнопол≥тичних питанн€х вза≠Їмод≥€ти з фракц≥€ми кадет≥в, трудовик≥в. ¬одночас вс≥ вони були зобов'€зан≥ у нац≥ональних питанн€х д≥€ти зг≥≠дно з духом украњнськоњ парламентськоњ групи.

” склад≥ украњнськоњ фракц≥њ ≤≤ ƒуми було 47 ос≥б. —е≠ред них ћ. ƒолгополов, ≈. —айко, ј. √риневич, ¬. ’в≥ст, —. Ќечитайло та ≥н. ѕ≥д час роботи ƒуми було прийн€то р≥шенн€ про вих≥д член≥в украњнськоњ фракц≥њ з ус≥х ≥н≠ших думських парт≥йних об'Їднань. ѕередчасний роз≠пуск II ƒуми перервав процес формуванн€ украњнськоњ фракц≥њ.

–обота фракц≥њ будувалас€ на ѕринципах зах≥дноЇвро≠пейських парламент≥в. “ак, у 190б р. була створена гру≠па експерт≥в з р≥зних проблем, €ку очолював ћ. √рушевський. ¬≥н розробив план нац≥онально-територ≥альноњ децентрал≥зац≥њ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, зг≥дно з €ким пе≠редбачалось утворити загальнодержавний парламент ≥ те≠ритор≥альн≥ сейми. ƒо парламенту вибори мали бути не≠пр€мими, щоб уникнути великоњ його чисельност≥ при утворенн≥ маленьких виборчих округ≥в ≥ нерепрезентативност≥ малих нац≥й у великих округах. “еритор≥альн≥ сейми мали займатис€ справами культури, м≥сцевоњ адм≥ни. Ќим передбачалось територ≥ю з украњнським населен≠н€м в≥докремити в губерн≥ю. Ќа думку автор≥в проекту, цей крок п≥дривав польський вплив ≥ полегшував асим≥≠л€торську пол≥тику рос≥йського ур€ду щодо украњнц≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 404 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2028 - | 1880 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.