Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчально-методичн≥ рекомендац≥њ. ѕри розгл€д≥ першого питанн€ сл≥д звернути увагу на терм≥нолог≥чну розб≥жн≥сть у трактуванн≥ нац≥онально-визвольних змагань украњнського народу у ’”≤≤ ст




ѕри розгл€д≥ першого питанн€ сл≥д звернути увагу на терм≥нолог≥чну розб≥жн≥сть у трактуванн≥ нац≥онально-визвольних змагань украњнського народу у ’”≤≤ ст. €к "повстанн€", "в≥йни" чи "революц≥њ", простежити зв'€зок м≥ж вказаними пон€тт€ми у контекст≥ под≥й нац≥ональноњ в≥йни 1648-1657 рр.

¬ивченн€ сл≥д розпочинати з комплексу чинник≥в, €к≥ зробили широкомасштабний народний виступ в ”крањн≥ можливим. Ќеобх≥дно проанал≥зувати соц≥ально-економ≥чну ситуац≥ю в украњнських земл€х, що входили до складу –еч≥ ѕосполитоњ, зазначити значне посиленн€ феодального гн≥ту. «вернути увагу на посиленн€ гн≥ту нац≥онального ≥ рел≥г≥йного. –озгл€даючи питанн€ стану житт€ украњнц≥в необх≥дно проанал≥зувати становище вс≥х його верств, звернути увагу на важке економ≥чне становище сел€нства, нац≥ональне гнобленн€ м≥щанства ≥ купецтва, рел≥г≥йн≥ гон≥нн€ на украњнське православне дух≥вництво, обмеженн€ прав ≥ вольностей козацтва.

јнал≥зуючи причини в≥йни, рекомендуЇтьс€ систематизувати њх по категор≥€х: пол≥тичн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, нац≥ональн≥, культурно-рел≥г≥йн≥.

ѕродовжуючи розгл€д питанн€, необх≥дно з'€сувати руш≥йн≥ сили нац≥онально-визвольноњ в≥йни, розгл€нути њњ етапи, хронолог≥чно розгл€нути основн≥ битви, акцентувати увагу на п≥дписаних угодах м≥ж козаками ≥ ѕольщею («бор≥вськ≥й, Ѕ≥лоцерк≥вськоњ).

 

ѕри розгл€д≥ другого питанн€ необх≥дно звернути увагу на те, що п≥д час нац≥онально-визвольноњ революц≥њ серед козацькоњ ел≥ти було сформовано фундаментальн≥ основи нац≥ональноњ державноњ ≥дењ:

право украњнського народу на створенн€ власноњ держави в етн≥чних межах його проживанн€;

незалежн≥сть ≥ соборн≥сть ”крањнськоњ держави;

генетичний зв'€зок ”крањнськоњ держави з  ињвською –уссю, спадкоЇмн≥сть кордон≥в, традиц≥й та культури.

÷≥ положенн€ ≥ л€гли в основу державотворчоњ д≥€льност≥ Ѕ. ’мельницького.

ѕродовжуючи розгл€д питанн€, необх≥дно торкнутись р≥зних аспект≥в державотворенн€, висв≥тлити њх: запроваджувавс€ власний адм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л, держава д≥лилась на полки та сотн≥; створювались органи публ≥чноњ та судовоњ влади; вводилась сво€ податкова система.

ѕроцес утворенн€ козацько-гетьманськоњ держави в ход≥ нац≥ональноњ в≥йни мав р€д специф≥чних засад внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ, €к≥ сформувалис€ п≥д впливом традиц≥й та звичањв украњнського сусп≥льства, системи орган≥зац≥њ публ≥чноњ влади «апорозькоњ —≥ч≥ та складного геопол≥тичного становища. —итуац≥€ надзвичайного стану визначила нап≥вв≥йськовий характер украњнськоњ державност≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що украњнська держава доби ’мельниччини базувалась €к на демократичних, так ≥ на авторитарних принципах, що неодноразово вступали у протир≥чч€.

ѕ≥д пон€тт€м Ђ√етьманатї сл≥д розум≥ти систему ко≠зацького управл≥нн€, юридично визнану ѕольщею у серпн≥ 1649 р. “еритор≥€ ж трьох воЇводств, на котру поширювалас€ влада гетьмана, тобто  ињвське, Ѕрацлавське та „ерн≥г≥вське воЇводства, називалас€ √етьманщи≠ною. «а «бор≥вським договором король визначив таку л≥н≥ю козацько-украњнського кордону: ƒн≥стерямп≥льЧЅрацлавЧ¬≥нниц€ЧѕогребищеЧѕаволоч, оростишевЧ√орностайп≥льЧƒимерЧƒн≥проЧќстерЧ„ерн≥≠г≥вЧЌ≥жинЧ–омни. —толицею √етьманату вважавс€ „игирин, п≥зн≥ше Ч √лух≥в ≥ Ѕатурин.

ƒо к≥нц€ 1648 р. контрольована гетьманською канце≠л€р≥Їю територ≥€ ”крањни становила 200 тис. кв. км ≥ прост€галас€ в≥д —лобожанщини до √аличини.

јдм≥н≥ст≠ративне вона под≥л€лас€ на полки, сотн≥ й курен≥. ƒо ку≠рен€ входив хут≥р або село, де було в≥д 10 до 40 козак≥в; сотн€ нал≥чувала њх в≥д 70 до 300, у полку було 7Ч10, а то й 20Ч22 сотн≥. ” м≥стах фактично ≥снувало двовлад≠д€: пор€д ≥з городовими отаманами функц≥онували ма≠г≥страти й ратуш≥. Ќам≥ри поширити козацький устр≥й на м≥ста реал≥зувати не вдалос€ через оп≥р м≥щанства, €ке боролос€ проти старшинських амб≥ц≥й з такою ж уперт≥стю, €к ран≥ше опиралос€ домаганн€м магнат≥в. Ѕула л≥кв≥дована польська система судочинства, €ке по≠чало ор≥Їнтуватись на статт≥ Ћитовських статут≥в ≥ давн≥ звичаЇв≥ закони козацтва, що призвело до правовоњ плу≠танини та зловживань.

√етьманат, або ƒержава ¬≥йська «апорозького, мав св≥й символ Ч герб ≥з зображенн€м козака з рушницею на плеч≥, з шаблею ≥ списом, €кий стрим≥в у земл≥ пор€д з козаком. јналог≥чною була й печатка ¬≥ська «апорозького. ™диного кольору прапора дл€ ”крањни в т≥ часи не ≥снувало. —≥чова корогва (прапор) була, наприклад, червоного (малинового) кольору, з одного боку на н≥й зоб≠ражавс€ у б≥лому кольор≥ јрхангел ћихайло, з ≥ншого Ч б≥лий хрест, оточений небесними св≥тилами. ѕрапори пол≠к≥в були р≥зних кольор≥в, переважали малинов≥, червон≥, блакитн≥, жовт≥.

Ќеобх≥дно звернути увагу на те, що гарантом усп≥шноњ розбудови ”крањнськоњ держави стала нац≥ональна арм≥€. Ќезважачи на складн≥ внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ пол≥тичн≥ умови, Ѕ. ’мельницькому вдалос€ сформувати 100-150-тис€чне в≥йсько. ƒоц≥льно розгл€нути житт€ ≥ д≥€льн≥сть видатних воЇначальник≥в доби ’мельниччини Ц полковник≥в ћаксима  ривоноса, ≤вана Ѕогуна, ƒанила Ќеча€, Ќестора ћорозенка, ћартина ѕушкар€, ћатв≥€ √ладкого.

«агалом украњнське сусп≥льство на територ≥њ √етьман≠щини мало перспективу перейти до буржуазного способу житт€, але цього не сталос€, оск≥льки правл€ча верх≥вка в≥дстоювала норми ≥ традиц≥њ середньов≥чч€ у сфер≥ дер≠жавного устрою.

 

–озгл€д третього питанн€ необх≥дно почати з важкоњ м≥жнародноњ обстановки, €ка склалась п≥сл€ поразки украњнських в≥йськ п≥д Ѕерестечком. Ќеобх≥дно акцентувати увагу на тому, що Ѕ. ’мельницький зрозум≥в Ц самотужки вирватись з-п≥д польського гн≥ту буде дуже важко. Ќеобх≥дно розгл€нути зовн≥шню пол≥тику гетьмана, його спроби домовитись ≥з Ўвец≥Їю, “уреччиною. Ќа тл≥ ≥сторичних под≥й необх≥дно простежити особливост≥ м≥жнародноњ пол≥тики Ѕ.’мельницького, направлену на пошук союзник≥в та в≥дзначити трансформац≥ю його пол≥тичних погл€д≥в.

Ќезважаючи на те, що всередин≥ козацтва точилас€ боротьба угруповань, створювалис€ впливов≥ клани, що змагалис€ за вплив на гетьмана, Ѕ. ’мельницький нама≠гавс€ порушити геопол≥тичну систему, в €к≥й дом≥нували велик≥ держави, п≥дкоривши п≥д владу козацькоњ ”крањ≠ни ћолдову й ¬олощину. ѕроте козацька ”крањна ще не була здатна в≥д≥гравати роль ≥мперськоњ структури, тим б≥льше, що на Ѕалто-„орноморських просторах вели бо≠ротьбу за ц≥ земл≥ –ос≥€, Ўвец≥€, ѕольща, “уреччина.

ƒал≥ необх≥дно зазначити про настроњ козацькоњ старшини, €ка в значн≥й своњй к≥лькост≥ схил€лась до в≥йськово-пол≥тичного союзу з ћосковським кн€з≥вством, п≥дштовхуючи до нього ’мельницького. ¬ажливо розгл€нути р≥шенн€ рос≥йського «емського собору в≥д 1 жовтн€ 1653 року, €ким було ухвалено р≥шенн€ вз€ти ”крањну п≥д свою оп≥ку. ƒал≥ необх≥дно вести мову про юридичне оформленн€ ц≥Їњ оп≥ки, €ке в≥дбувалось в с≥чн≥-березн≥ 1654 року п≥д час ѕере€славськоњ ради та переговор≥в м≥ж козацькою делегац≥Їю ≥ рос≥€нами в ћоскв≥.

ѕ≥дсумовуючи в≥дпов≥дь необх≥дно дати оц≥нку результатам ѕере€славськоњ ради, зазначити, що з цього моменту розпочинаЇтьс€ поступовий занепад козацько-гетьманськоњ ”крањни ≥ анекс≥€ њњ –ос≥Їю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 316 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2246 - | 2158 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.