Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ кислотност≥ поталоњ води




 

ћетою лабораторноњ роботи Ї досл≥дженн€ кислотност≥ дощу, поталоњ води (сн≥гу).

 ислотн≥сть дощу, поталоњ води (сн≥гу) визначаЇтьс€ присутн≥стю в атмосфер≥ забруднюючих речовин: оксид≥в вуглецю (IV), с≥рки (IV ≥ VI) та оксид≥в азоту р≥зного ступен€ окислюванн€.

ѕри в≥дсутност≥ в атмосфер≥ основних забруднюючих речовин: , , , кислотн≥сть дощу залежить т≥льки в≥д вм≥сту в≥льноњ розчиненоњ вуглекислоти.

 

 

ƒощова вода у цьому випадку маЇ рЌ у межах до 5,6.

ѕри на€вност≥ в атмосфер≥ оксид≥в с≥рки та азоту кислотн≥сть дощу зб≥льшуЇтьс€, рЌ знижуЇтьс€ значно нижче 4,5.

ѕроцеси, що переб≥гають у цьому випадку в атмосфер≥, можна описати у такий спос≥б:

 

 

«начна р≥зниц€ у значенн€х рЌ пов'€зана з р≥зною силою кислот: ; ; .

 ислотн≥стю дощовоњ (поталоњ) води називаЇтьс€ вм≥ст у вод≥ речовин, що вступають у реакц≥ю ≥з сильними лугами. ќбТЇм 0,1 н. розчину лугу, витрачений на титруванн€ таких речовин, в≥дпов≥даЇ загальн≥й кислотност≥ води У–Ф.

“а частина загальноњ кислотност≥ дощу, при €к≥й рЌ знижуЇтьс€ до 4,5 ≥ нижче, називаЇтьс€ в≥льною кислотн≥стю води У“Ф.

 ислотн≥сть води визначають титруванн€м титрованого розчину сильноњ основи.

 ≥льк≥сть 0,1 н. розчину сильноњ основи, при витрат≥ €кого рЌ розчину дос€гаЇ значенн€ 4,5, в≥дпов≥даЇ в≥льн≥й кислотност≥ У“Ф (титруЇтьс€ т≥льки сильна кислота).

якщо титруванн€ рЌ розчину дос€гаЇ значенн€ 8,3, визначаЇ загальну кислотн≥сть У–Ф, при цьому титруЇтьс€ ≥ слабка ≥ сильна кислота.

–еактиви:

≤ндикатори фенолфталењн, метиловий оранжевий

0,1 н. розчин њдкого натру (або њдкого кал≥ю)

’≥д визначенн€. ѕопередньо визначають на€вн≥сть сильних кислот за метиловим оранжевим (зм≥на забарвленн€ з жовтого на малинове в≥дбуваЇтьс€ в ≥нтервал≥ рЌ 5,5-4,5). якщо попереднЇ визначенн€ показало на€вн≥сть в≥льноњ кислоти, провод€ть к≥льк≥сне визначенн€ в≥льноњ та загальноњ кислотност≥.

¬изначенн€ в≥льноњ кислотност≥ У“Ф. ƒо 100 мл досл≥джуваноњ води доливають ≥ндикатор Ц метиловий оранжевий ≥ титрують 0,1 н. розчином њдкого натру до по€ви жовтого забарвленн€.

,

 

де Ц обТЇм досл≥джуваноњ води;

Ц обТЇм розчину , що п≥шов на титруванн€;

Ц нормальн≥сть розчину .

¬изначенн€ загальноњ кислотност≥ У–Ф. ƒо 100 мл досл≥джуваноњ води доливають ≥ндикатор Ц фенолфталењн ≥ титрують 0,1 н. розчином њдкого натру до по€ви рожевого забарвленн€.

 

,

де Ц обТЇм води;

Ц обТЇм розчину , що п≥шов на титруванн€ за фенолфталењном;

Ц нормальн≥сть розчину .

 

ѕитанн€:

1. ƒайте визначенн€ кислотност≥ поталоњ води.

2. як≥ забруднююч≥ речовини, присутн≥ у потал≥й вод≥, зумовлюють кислотн≥сть?

3. ўо таке потенц≥ометричне титруванн€?

4. Ќазв≥ть основн≥ методи електрометричного титруванн€?

5. ” €ких межах знаходитьс€ водневий показник дл€ кислого середовища?

6. ” €ких межах знаходитьс€ водневий показник дл€ лужного середовища?

7. як≥ ≥ндикатори використовуютьс€ дл€ лабораторного досл≥дженн€ кислотност≥ поталоњ води?

8. як≥ луги використовуютьс€ дл€ визначенн€ кислотност≥ поталоњ води?

9. ƒайте визначенн€ в≥льноњ кислотност≥.

10. як визначаЇтьс€ кислотн≥сть поталоњ води?

11. ѕри на€вност≥ €ких речовин в атмосфер≥ зб≥льшуЇтьс€ кислотн≥сть поталоњ води?

12. ƒайте визначенн€ загальноњ кислотност≥.

13. Ќазв≥ть основн≥ способи визначенн€ концентрац≥њ розчин≥в.

14. яких правил сл≥д дотримуватись при готуванн≥ нормальних розчин≥в складних речовин (кислот, луг≥в, солей)?

15. ƒайте визначенн€ нормальност≥ розчину.

 

 

Ћабораторна робота 4

 

¬»«Ќј„≈ЌЌя ¬ћ≤—“” «јЋ≤«ј ” ѕќ“јЋ≤… ¬ќƒ≤, “ј ¬ќƒ≤ √ќ—ѕќƒј–—№ ќ-ѕ»“Ќќ√ќ ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя

 ќЋќ–»ћ≈“–»„Ќ»ћ ћ≈“ќƒќћ

 

ћетою лабораторноњ роботи Ї визначенн€ вм≥сту зал≥за у вод≥, що застосовуЇтьс€ дл€ господарсько-питного водопостачанн€, колориметричним методом.

«ал≥зо пост≥йно Ї присутн≥м у поверхневих ≥ п≥дземних водах у вигл€д≥ солей (II) ≥ солей (III); тобто у вигл€д≥ ≥он≥в . √ранично припустима концентрац≥€ зал≥за у питн≥й вод≥ не повинна перевищувати 0,3 мг/л. ѕ≥двищена к≥льк≥сть зал≥за у вод≥ додаЇ њй буре забарвленн€ ≥ Ђзалозистийї смак. ¬м≥ст зал≥за у вод≥ визначають колориметрично на основ≥ реакц≥њ ≥он≥в з родан≥дом кал≥ю або амон≥ю. ѕри цьому переб≥гаЇ реакц≥€:

 

,

або

 

у результат≥ €коњ створюЇтьс€ €скраво-червоний родан≥д зал≥за, ≥нтенсивн≥сть забарвленн€ €кого пропорц≥йна концентрац≥њ зал≥за. ƒл€ визначенн€ вм≥сту зал≥за (II) його попередньо окислюють до зал≥за (III).

÷им методом можна визначити 0,05-4,0 зал≥за у 1 л води з точн≥стю ±0,05 мг/л.

≤нтенсивн≥сть забарвленн€ вим≥рюють на фотоелектроколориметр≥.

–еактиви:

родан≥д кал≥ю або амон≥ю

сол€на кислота

персульфат амон≥ю

’≥д визначенн€. ѕобудова кал≥брувальноњ кривоњ. √отують стандартний розчин ≥з вм≥стом ≥он≥в 0,1 мг/л. « отриманого стандартного розчину готують 5 проб по 50 мл у кожн≥й, з концентрац≥€ми ≥он≥в : 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 мг/л ≥ по 2 мл родан≥ду кал≥ю або амон≥ю. ”с≥ розчини забарвлюютьс€ у червоний кол≥р р≥вноњ ≥нтенсивност≥. ѕ≥сл€ цього, на фотоколориметр≥ визначають оптичн≥ щ≥льност≥ цих розчин≥в, починаючи з першого (Lкювети=10 мм, св≥тлоф≥льтр син≥й).

¬им≥ривши оптичн≥ щ≥льност≥ вс≥х розчин≥в, будують кал≥брувальну криву, в≥дкладаючи на ос≥ абсцис концентрац≥њ, а по ос≥ ординат Ц в≥дпов≥дн≥ оптичн≥ щ≥льност≥.

¬изначенн€ загального вм≥сту зал≥за у вод≥. ” колбу, Їмн≥стю 200 мл, наливають 50 мл досл≥джуваноњ води (у випадку залозистих вод, що м≥ст€ть зал≥за б≥льш 4,0 мг/л, беруть менший обТЇм води ≥ розбавл€ють дистильованою водою до 50 мл), додають 1 мл розведеноњ (1:1) сол€ноњ кислоти дл€ створенн€ кислотноњ реакц≥њ (реакц≥€ солей зал≥за (III) з родан≥дом кал≥ю та амон≥ю переб≥гаЇ до к≥нц€ у кислому середовищ≥) ≥ додають 2-3 кристалика персульфату амон≥ю дл€ окислюванн€ зал≥за (II) у зал≥зо (III).

Ќагр≥вають на вод€н≥й бан≥ прот€гом 10 хв, тому що окислюванн€ краще переб≥гаЇ при нагр≥ванн≥, прохолоджують, пот≥м додають 2 мл 50%-го розчину родан≥ду кал≥ю або амон≥ю ≥ вим≥рюють оптичну щ≥льн≥сть (св≥тлоф≥льтр син≥й, Lкювети=10 мм). ¬м≥ст зал≥за (’, мг/л) знаход€ть за кал≥брувальною кривою.

¬м≥ст зал≥за (II) () у вод≥ визначають аналог≥чно, без добавки персульфату амон≥ю, тому розчин не кип'€т€ть.  ≥льк≥сть зал≥за (II) знаход€ть, в≥дн≥маючи в≥д загальноњ к≥лькост≥ зал≥за к≥льк≥сть зал≥за (III).

–езультати досл≥джень записують у вигл€д≥ таблиц≥:

 

 

Ќомер проби «агальний вм≥ст зал≥за, мг/л ¬м≥ст
    «ал≥за (III), мг/л «ал≥за (II), мг/л
       

 

ѕитанн€:

1. яка гранично припустима концентрац≥€ зал≥за у питн≥й вод≥ зг≥дно √ќ—“ 2874-82

2. —утн≥сть фотоколориметричного методу визначенн€ вм≥сту зал≥за у питн≥й вод≥?

3. « €кою метою у досл≥дженн€х використовуЇтьс€ сол€на кислота?

4. « €кою метою у досл≥дженн€х використовуЇтьс€ персульфат амон≥ю?

5. ” €кому вигл€д≥ зал≥зо Ї присутн≥м у поверхневих ≥ п≥дземних водах?

 

Ћабораторна робота 5

 

¬»«Ќј„≈ЌЌя –ќ«„»Ќ≈Ќќ√ќ ” ¬ќƒ≤  »—Ќё

 

ћетою лабораторноњ роботи Ї визначенн€ розчиненого у вод≥ кисню йодометричним методом.

 исень Ї одним з найважлив≥ших розчинених газ≥в, що пост≥йно Ї присутн≥м у поверхневих водах, режим €кого значною м≥рою визначаЇ б≥олог≥чний стан водойм.

√оловним джерелом надходженн€ кисню у поверхнев≥ води Ї процеси його поглинанн€ з атмосфери ≥ вид≥ленн€ у результат≥ його фотосинтезу водними рослинами. Ўвидк≥сть цього процесу п≥двищуЇтьс€ з≥ зниженн€м температури ≥ п≥двищенн€м атмосферного тиску.

 исень також надходить у водойми з дощовими ≥ сн≥говими водами, що звичайно киснем перенасичен≥.

—поживанн€ кисню у вод≥ зв'€зано з х≥м≥чними ≥ б≥ох≥м≥чними процесами окислюванн€ орган≥чних ≥ неорган≥чних (, , , , , та ≥н.), а також з подихом водних орган≥зм≥в. Ўвидк≥сть споживанн€ кисню зб≥льшуЇтьс€ з п≥двищенн€м температури, к≥лькост≥ бактер≥й та ≥нших водних орган≥зм≥в, що п≥ддаютьс€ х≥м≥чному ≥ б≥ох≥м≥чному окислюванню.

–озчинений кисень у поверхневих водах знаходитьс€ у вигл€д≥ молекул . –озчинн≥сть його росте з≥ зниженн€м температури, з≥ зниженн€м м≥нерал≥зац≥њ ≥ п≥двищенн€м тиску.

” поверхневих водах вм≥ст розчиненого кисню може коливатис€ в≥д 0 до 14 мг/л ≥ п≥ддаЇтьс€ значним сезонним ≥ добовим коливанн€м. ” р≥чкових водах найб≥льш висок≥ концентрац≥њ спостер≥гаютьс€ звичайно в ос≥нню пору, найб≥льш низьк≥ Ц взимку, коли у результат≥ створенн€ крижаного покриву припин€Їтьс€ надходженн€ кисню з атмосфери. ƒеф≥цит кисню част≥ше спостер≥гаЇтьс€ у замкнутих забруднених водоймах, а також у водоймах, що м≥ст€ть велику к≥льк≥сть гумусових речовин.

 онцентрац≥€ кисню визначаЇ величину окислювально-в≥дновного потенц≥алу ≥, значною м≥рою, напр€мок ≥ швидк≥сть процесу х≥м≥чного ≥ б≥ох≥м≥чного окислюванн€ орган≥чних ≥ неорган≥чних сполук.

 исневий режим глибоко впливаЇ на житт€ водойм. ћ≥н≥мальний вм≥ст розчиненого кисню, що забезпечуЇ нормальний розвиток риб, складаЇ близько 5 мг/л. «ниженн€ концентрац≥њ кисню до 2 мг/л викликаЇ масову загибель риби. Ќеспри€тливо позначаЇтьс€ на њхньому стан≥ ≥ перенасиченн€ води киснем.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 726 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2258 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.