Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ загальноњ лужност≥ ≥ карбонатноњ жорсткост≥ води




«агальна лужн≥сть природних вод, утворена ан≥онами слабких кислот (, , , , ) ≥ ≥ншими ан≥онами, що г≥дрол≥зуютьс€ з утворенн€м , виражаЇтьс€ в м≥л≥грам-екв≥валентах кислоти, необх≥дноњ дл€ нейтрал≥зац≥њ 1 л води до значенн€ рЌ=4. «агальну лужн≥сть визначають титруванн€м води кислотою в присутност≥ ≥ндикатора метилового оранжевого до переходу жовтого забарвленн€ в оранжеве.  раще користуватис€ комб≥нованим ≥ндикатором (метиловий оранжевий + ≥ндиго карм≥н, забарвленн€ €кого перетворюЇтьс€ ≥з зеленого у ф≥олетове).

 арбонатна лужн≥сть (≥они та ) обумовлена на€вн≥стю у вод≥ розчинних середн≥х карбонат≥в, €к≥ створюють у вод≥ лужне середовище. ¬она може бути визначена, €кщо в≥дтитрувати воду кислотою з ≥ндикатором фенолфталењном ≥ зумовлюЇ лужн≥сть води за фенолфталењном. ≤з цим ≥ндикатором в≥дтитровуЇтьс€ т≥льки половина карбонат≥в, оск≥льки нейтрал≥зац≥€ йде до утворенн€ г≥дрокарбонат≥в, в≥дпов≥дно до р≥вн€нн€

 

або

або

 

-≥они, що утворюютьс€, п≥дкислюють розчин (рЌ середовища стаЇ <8,2, при рЌ=3,6) ≥ фенолфталењн знебарвлюЇтьс€, тому загальна к≥льк≥сть дор≥внюЇ подвоЇн≥й к≥лькост≥ кислоти, витраченоњ на титруванн€. якщо, додавши до води ≥ндикатора метилового оранжевого, продовжити титруванн€ до зм≥ни його забарвленн€, то будуть нейтрал≥зуватис€ ≥они €к т≥, що утворилис€ з ≥он≥в , так ≥ ран≥ше присутн≥ в анал≥зован≥й вод≥

 

або

 

≤они титруютьс€ сол€ною кислотою у присутност≥ ≥ндикатора метилового оранжевого (при рЌ=3,6). –еакц≥ю, що переб≥гаЇ при цьому, можна виразити р≥вн€нн€м:

 

 

якщо лужн≥сть за фенолфталењном дор≥внюЇ нулю, то загальна лужн≥сть зумовлена присутн≥стю т≥льки г≥дрокарбонат≥в .

ƒл€ переважноњ б≥льшост≥ природних вод ≥они зв'€зан≥ т≥льки з ≥онами . “ому у тих випадках, коли лужн≥сть за фенолфталењном дор≥внюЇ нулю, можна вважати, що загальна лужн≥сть води дор≥внюЇ њњ карбонатн≥й жорсткост≥. Ќекарбонатну (пост≥йну) жорстк≥сть визначають €к р≥зницю м≥ж загальною жорстк≥стю ≥ карбонатною.

’≥д визначенн€.

ƒо 100 мл досл≥джуваноњ води, в≥дм≥реноњ п≥петкою у кон≥чну колбу на 250 мл, додають 2-3 крапл≥ розчину фенолфталењну. якщо з'€вл€Їтьс€ рожеве забарвленн€, воду титрують 0,1 н. розчином сол€ноњ кислоти до знебарвленн€. ѕот≥м у ту ж колбу додають 2-3 крапл≥ розчину метилового оранжевого ≥ продовжують титрувати 0,1 н. розчином сол€ноњ кислоти до переходу забарвленн€ з жовтого у рожеве. «аписують обТЇм 0,1 н. розчину сол€ноњ кислоти, витрачений на титруванн€ з фенолфталењном ≥ загальний обТЇм 0,1 н. розчину сол€ноњ кислоти ≥ загальний обТЇм 0,1 н. розчину сол€ноњ кислоти, витрачений на все титруванн€.

¬еличину загальноњ лужност≥ , (за фенолфталењном), у мг-екв/л обчислюють в≥дпов≥дно за формулами:

 

; (1)

; (2)

, (3)

 

де Ц сумарний обТЇм сол€ноњ кислоти, що йде на титруванн€, мл;

Ц обТЇм сол€ноњ кислоти, що йде на титруванн€ за фенолфталењном, мл;

Ц обТЇм анал≥зованоњ води, вз€тоњ дл€ титруванн€, мл;

Ц нормальн≥сть сол€ноњ кислоти;

1000 Ц множник дл€ перерахуванн€ на 1 л води в мг-екв.

ѕри рЌ<8 ≥они практично в≥дсутн≥, ≥ загальна лужн≥сть анал≥зованоњ води обумовлена т≥льки ≥онами Ц забарвленн€ води не зм≥нюЇтьс€ в≥д додаванн€ фенолфталењну та обТЇм .

ѕри рЌ≥8 загальна лужн≥сть обумовлена ≥онами та ; обТЇм . якщо у вод≥ кр≥м ≥он≥в , присутн≥ ≥они , про що св≥дчить високе значенн€ рЌ анал≥зованоњ води й те, що подвоЇний обТЇм кислоти, що йде при титруванн≥ з фенолфталењном, б≥льше обТЇму, необх≥дного дл€ титруванн€ загальноњ лужност≥ , карбонатну (), г≥дрокарбонатну () ≥ г≥дратну лужн≥сть () розраховують по номограм≥ (нормативн≥ документи).

ƒл€ одержанн€ результат≥в у мг/л знайден≥ по формулах (2) ≥ (3) величини множать на коеф≥ц≥Їнти 30 ≥ 61 (значенн€ мг-екв в≥дпов≥дно та ). «наченн€ м≥л≥грам-екв≥валент≥в де€ких ≥он≥в наведен≥ в табл. 1.

 

“аблиц€ 1

 оеф≥ц≥Їнти дл€ перерахуванн€ вм≥сту де€ких ≥он≥в ≥з мг-екв/л на мг/л (1 мг-екв/л = a мг/л), ≥ навпаки (1 мг/л = b мг-екв/л)

≤они a b ≤они a b
 ат≥они   0,0547
  0,0435   0,1124
  0,0258 јн≥они
  0,0554   0,0282
  0,0499   0,0164
  0,0822   0,0164
  0,01457   0,0333
  0,0364   0,0208
  0,0358      

 

ѕроба п≥сл€ оц≥нки загальноњ лужност≥ може бути використана дл€ визначенн€ та .

¬изначенн€ загальноњ жорсткост≥ води комплексометричним методом (за допомогою трилона Ѕ).  омплексометричний метод визначенн€ загальноњ жорсткост≥ заснований на тому, що ≥они кальц≥ю ≥ магн≥ю зв'€зуютьс€ з трилоном Ѕ у комплексн≥ сполуки.

‘ормула трилона Ѕ:

 

 

\ /

/ \

 

ѕри цьому переб≥гаЇ реакц≥€:

 

,

 

де або .

“ому що ≥они утворюють ≥з трилоном Ѕ малост≥йк≥ комплекси, титруванн€ њх ведуть у лужному середовищ≥, застосовуючи дл€ цього сум≥ш г≥дроксиду амон≥ю з хлоридом амон≥ю (ам≥ачний буферний розчин).

’≥д визначенн€. ƒо 100 мл досл≥джуваноњ води, в≥дм≥реноњ п≥петкою у кон≥чну колбу на 250 мл, доливають 5 мл ам≥ачного буферного розчину ≥ 6-7 крапель розчину ≥ндикатора ер≥охром чорного “ (≈’„-“), що з ≥онами утворюЇ комплекси червоно-малинового кольору.

ѕри на€вност≥ розчин забарвлюЇтьс€ у червоно-малиновий кол≥р. ÷ей розчин пов≥льно титрують 0,05 н. розчином трилона Ѕ до зм≥ни забарвленн€ на синювато-с≥ре. ÷е св≥дчить про те, що вс≥ ≥они зв'€зан≥ трилоном Ѕ.

«агальну жорстк≥сть розчину (∆заг) розраховують за формулою:

 

, мг-екв./л,

 

де Ц обТЇм розчину трилона Ѕ, витрачений на титруванн€ води, що досл≥джуЇтьс€, мл;

Ц нормальн≥сть розчину трилона Ѕ;

Ц обТЇм води, що досл≥джуЇтьс€, мл.

¬изначенн€ кальц≥Ївоњ ≥ магн≥Ївоњ жорсткост≥ води (вм≥ст ≥он≥в ) комплексометричним методом. —початку визначають загальну жорстк≥сть води за методикою, описаною вище, пот≥м осаджують ≥они у вигл€д≥ осаду оксалату кальц≥ю :

 

,

 

у результат≥ визначають магн≥Їву жорстк≥сть.  альц≥Їву жорстк≥сть визначають, €к р≥зницю м≥ж загальною ≥ магн≥Ївою жорстк≥стю.

’≥д визначенн€. ƒо 100 мл досл≥джуваноњ води, в≥дм≥реноњ п≥петкою у кон≥чну колбу Їмн≥стю 250 мл, додають 1-2 крапл≥ розчину ≥ндикатора метилового червоного, п≥дкислюють 0,1 н. розчином сол€ноњ кислоти до кислоњ реакц≥њ ≥ приливають 10-15 мл 5%-го розчину оксалату амон≥ю. ƒодають ам≥ак, доки розчин не зм≥нить забарвленн€ з червоного на жовте, додатково додають ще 5-6 крапель ам≥аку, ставл€ть на плиту ≥, обережно перем≥шуючи, дають йому прокип≥ти.

ѕри цьому випадаЇ б≥льш крупний осад оксалату кальц≥ю , €кий в≥дф≥льтровують через щ≥льний беззольний ф≥льтр. ќсад на ф≥льтр≥ промивають 2 рази невеликою к≥льк≥стю холодноњ дистильованоњ води. ѕромиванн€ води приЇднують до ф≥льтрату ≥ визначають жорстк≥сть: до розчину доливають 5 мл ам≥ачного буферного розчину, 6-7 крапель розчину ≥ндикатора ер≥охром чорного ≥ титрують розчином трилона Ѕ до переходу забарвленн€ з малиново-рожевого у синЇ-блакитне.

ћагн≥Їву жорстк≥сть обчислюють за формулою:

 

, мг-екв./л,

 

де Ц обТЇм розчину трилону Ѕ, витрачений на титруванн€, мл;

Ц обТЇм досл≥джуваноњ води, мл;

Ц нормальн≥сть розчину трилону Ѕ.

 альц≥Їву жорстк≥сть обчислюють за формулою:

 

, мг-екв./л.

 

¬м≥ст ≥он≥в обчислюють за формулою:

 

, мг/л.

 

¬м≥ст ≥он≥в обчислюють за формулою:

 

, мг/л.

 

де 20,04 ≥ 12,16 Ц екв≥валенти кальц≥ю ≥ магн≥ю.

 

ѕитанн€:

1. ƒайте визначенн€ жорсткост≥ води.

2. якою буваЇ жорстк≥сть води?

3. як п≥дрозд≥л€ють жорстк≥сть води?

4. ƒайте визначенн€ тимчасовоњ та пост≥йноњ жорсткост≥ води.

5.ƒайте визначенн€ загальноњ лужност≥.

6. ќхарактеризуйте комплексометричний метод визначенн€ жорсткост≥ води.

7. яка припустима жорстк≥сть води дл€ господарсько-питного водопостачанн€ зг≥дно √ќ—“ 2874-82?

8. ўо таке буферн≥ розчини?

9. ƒайте к≥льк≥сну характеристику водневого показника (рЌ).

10. ѕо€сн≥ть зв'€зок водневого показника з ≥онним добутком води.

11. Ќазв≥ть методи усуненн€ жорсткост≥ води. ќхарактеризуйте кожний метод.

12. Ќазв≥ть властивост≥ буферних розчин≥в.

13. Ќазв≥ть основн≥ способи визначенн€ концентрац≥њ розчин≥в.

14. яких правил сл≥д дотримуватись при готуванн≥ нормальних розчин≥в складних речовин (кислот, луг≥в, солей)?

15. ƒайте визначенн€ нормальност≥ розчину.

 

 

Ћабораторна робота 2

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3809 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.