Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ основи педагог≥ки 3 страница. ≈ксперимент педагог≥чний:




≈ксперимент педагог≥чний:

1) емп≥р≥чний метод наукового досл≥дженн€;

2) науково поставлений досл≥д, спостереженн€ за досл≥д≠жуваним €вищем в точно створених умовах. ѕри цьому вста≠новлюЇтьс€ залежн≥сть м≥ж тим чи ≥ншим педагог≥чним впли≠вом або умовою вихованн€ та навчанн€ та його результатом.

≈кспериментальне навчанн€ Ц один ≥з сучасних ме≠тод≥в досл≥дженн€ психолого-дидактичних проблем шл€хом спец≥ально змодельованого процесу навчанн€.

≈кспертиза Ц досл≥дженн€ експертом €кихось проблем, питань, ≥нновац≥й, що потребують спец≥альних знань, з пода≠ванн€м мотивованого висновку.

≈тична бес≥да Ц одна ≥з форм етичноњ осв≥ти, €ка вико≠ристовуЇтьс€ у систем≥ морального вихованн€ особистост≥.

≈фективн≥сть навчальних зан€ть Ц ступ≥нь дос€гненн€ заданоњ мети д≥€льност≥ з урахуванн€м оптимальност≥ (необх≥дност≥ й достатност≥) витрачених зусиль, засоб≥в ≥ часу.

≈фективн≥сть уроку Ц ступ≥нь дос€гненн€ заданоњ мети д≥€льност≥ з урахуванн€м оптимальност≥ (необх≥дност≥ ≥ достатност≥) витрачених зусиль, засоб≥в ≥ часу.

-™-

™дин≥ педагог≥чн≥ вимоги Ц сукупн≥сть Їдиних норм, правил щодо повед≥нки, д≥€льност≥ ≥ вихованн€ д≥тей, прийн€тих вс≥ма суб'Їктами вихованн€ (школа, с≥м'€, позашк≥льн≥ заклади, громадськ≥сть тощо), €к≥ забезпечують узгоджен≥сть њх виховних д≥й.

™дн≥сть процес≥в викладанн€ та навчанн€ Ц законом≥рн≥сть процесу навчанн€, €ка виражаЇ сп≥льну д≥€льн≥сть вчител€ та учн€, при €к≥й у процес≥ навчанн€ розвиваЇтьс€ не т≥льки учень, а й удосконалюЇ своњ профес≥йн≥ навички вчитель.

™дин≥ педагог≥чн≥ вимоги Ц сукупн≥сть Їдиних норм, правил щодо повед≥нки, д≥€льност≥ ≥ вихованн€ д≥тей, прийн€тих вс≥ма суб'Їктами вихованн€ (школа, с≥м'€, позашк≥льн≥ заклади, громадськ≥сть тощо), €к≥ забезпечують узгоджен≥сть њх виховних д≥й.

-«-

«авданн€ Ц предмет вир≥шенн€, те, що треба зробити дл€ дос€гненн€ ц≥лей. ѕовс€кденн≥ завданн€ пов'€зан≥ з оперативною д≥€льн≥стю (рутина). ѕроблемн≥ завданн€ пов'€зан≥ переважно з розвитком школи ≥ вимагають спец≥ально п≥дготовлених д≥й дл€ прийн€тт€ управл≥нського р≥шенн€.

«авданн€ уроку Ц комплекс теоретичних ≥ практичних труднощ≥в, €к≥ долаютьс€ учн€ми самост≥йно чи за допомогою вчител€ в орган≥зованому навчально-виховному процес≥ ≥ €к≥ спри€ють њх ц≥леспр€мованому навчанню, вихованню та розвитку.

«авданн€ уроку осв≥тн≥ Ц забезпеченн€ в ход≥ уроку повторенн€ (засвоЇнн€, закр≥пленн€, застосуванн€ ≥ т. п.) теор≥й, пон€ть, закон≥в тощо;мета Ц сформувати (або продовжити формуванн€) загальнонавчальн≥ ум≥нн€ ≥ навички, спец≥альн≥ вм≥нн€ з даного предмета.

«авданн€ уроку виховн≥ Ц спри€ти в ход≥ уроку формуванню основних св≥тогл€дних ≥дей; забезпечити вивченн€ в ход≥ уроку праць письменник≥в, учених, документ≥в тощо; спри€ти вир≥шенню завдань трудового вихованн€ ≥ профор≥Їнтац≥њ школ€р≥в (учитель обм≥рковуЇ в≥дпов≥дн≥ ситуац≥њ, моменти ≥ т. п.); спри€ти вихованню моральних €костей школ€р≥в Ц етичних норм, гуман≥зму, колектив≥зму, активноњ позиц≥њ у навчанн≥ ≥ житт≥ ≥ т. п.; спри€ти вихованню в школ€р≥в естетичних погл€д≥в, ум≥нь; спри€ти вихованню в школ€р≥в г≥г≥Їн≥чних та ф≥зкультурних ум≥нь та навичок.

«авданн€ уроку розвивальн≥ Ц розвиток мисленн€, вол≥, емоц≥й, навчальних ≥нтерес≥в, мотив≥в ≥ зд≥бностей школ€р≥в.

«агальна методолог≥€ Ц де€кий узагальнений ф≥лософський п≥дх≥д, загальний спос≥б п≥знанн€.

«агальна осв≥та Ц сукупн≥сть основ науки про природу, сусп≥льство, мисленн€, мистецтво, а також в≥дпов≥дних ум≥нь ≥ навичок, необх≥дних кожн≥й людин≥ незалежно в≥д њњ профес≥њ.

«агальна середн€ осв≥та Ц ц≥леспр€мований процес оволод≥нн€ систематизованими знанн€ми про природу, людину, сусп≥льство, культуру та виробництво засобами п≥знавальноњ ≥ практичноњ д≥€льност≥, результатом €кого Ї ≥нтелектуальний, соц≥альний ≥ ф≥зичний розвиток особистост≥, що Ї основою дл€ подальшоњ осв≥ти ≥ трудовоњ д≥€льност≥.

«агальноосв≥тн≥ програми Ц програми, спр€мован≥ на вир≥шенн€ задач формуванн€ загальноњ культури особистост≥, адаптац≥њ особистост≥ до житт€ в сусп≥льств≥, створенн€ основи дл€ усв≥домленого вибору й освоЇнн€ профес≥йних осв≥тн≥х програм.

«акон Ц необх≥дн≥, ≥стотн≥, ст≥йк≥, повторюван≥ в≥дношенн€ м≥ж €вищами об'Їктивноњ д≥йсност≥.

«аконом≥рн≥сть Ц 1) об'Їктивно ≥снуючий, суттЇвий зв'€зок м≥ж €вищами або процесами, що повторюютьс€, ≥ характеризуЇ њх розвиток. «. виражаЇ певний пор€док причинного, необх≥дного ст≥йкого зв'€зку м≥ж €вищами ≥ властивост€ми об'Їктивного св≥ту, при €кому зм≥на одних €вищ викликаЇ ц≥лком певн≥ зм≥ни в ≥нших;

2) впор€дкован≥сть под≥й, в≥дносна пост≥йн≥сть детерм≥нованих чинник≥в, регул€рн≥сть зв'€зку м≥ж певними речами.

«аконом≥рност≥ педагог≥чн≥ Ц об'Їктивн≥, ст≥йки зв'€зки м≥ж ц≥л€ми, можливост€ми, зм≥стом, умовами, способами, засобами, результатами педагог≥чноњ д≥њ (д≥€льност≥).

«аконом≥рност≥ навчанн€ (дидактичн≥):

1) об'Їктивн≥, ст≥йк≥ ≥ суттЇв≥ зв'€зки у навчальному процес≥, що обумовлюють його ефективн≥сть: а) спр€мован≥сть навчанн€ на вир≥шенн€ завдань всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку особистост≥ учн€; б) зм≥ст осв≥ти законом≥рно залежить в≥д його завдань, що в≥дображають потреби сусп≥льства, р≥вень ≥ лог≥ку розвитку науки, реальн≥ навчальн≥ можливост≥ ≥ зовн≥шн≥ умови навчанн€; в) залежн≥сть процесу навчанн€ в≥д навчальних можливостей учн≥в (зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х), €к≥ в≥дображають р≥вень розвитку ≥нтелектуальноњ, емоц≥йноњ ≥ вольовоњ сфер особистост≥, р≥вень знань ≥ вм≥нь, навичок навчальноњ роботи, ставленн€ до навчанн€, ф≥зичний стан ≥ працездатн≥сть; г) активний, д≥Ївий характер навчанн€; і) взаЇмозалежн≥сть навчально-п≥знавальноњ активност≥ учн€ ≥ р≥вн€ розвитку його мотивац≥йноњ сфери; д) забезпеченн€ усп≥х≥в ≥ дос€гнень учн≥в у процес≥ навчанн€; е) методи, форми ≥ засоби навчанн€ законом≥рно залежать в≥д його завдань та зм≥сту; Ї) взаЇмозв'€зок вс≥х компонент≥в процесу навчанн€ забезпечуЇ м≥цн≥, усв≥домлен≥ ≥ д≥Їв≥ результати навчанн€, розвитку ≥ вихованн€;

2) ст≥йк≥ педагог≥чн≥ €вища, €к≥ базуютьс€ на повторюваност≥ факт≥в навчальних д≥й ≥ Ї теоретичною основою принцип≥в навчанн€.

«алежн≥сть навчанн€ в≥д умов, в €ких воно в≥дбуваЇтьс€ Ц законом≥рн≥сть навчанн€, €ка виражаЇ навчально-техн≥чну базу, на€вн≥сть особистостей у вчительському колектив≥, €к≥ по-справжньому, на високому р≥вн≥ в≥дпов≥дно св≥тових стандарт≥в, можуть зд≥йснювати навчальний процес у школ≥.

«апам'€товуванн€ Ц показник ступен€ навченост≥ учн≥в, при €кому учень ≥дентиф≥куЇ, опираючись на пам'€ть, ≥ в≥дтворюЇ в≥дом≥ йому Убазов≥Ф у€вленн€ ≥ знаки, оперуванн€ €кими дозволить п≥знати новий дл€ нього предмет чи символ.

«аохоченн€ Ц моральне або матер≥альне стимулюванн€ будь-€кого виду людськоњ життЇд≥€льност≥.

«асвоЇнн€ Ц форма п≥знанн€, €ка маЇ три дов≥льних або недов≥льних етапи: розум≥нн€, запам'€товуванн€, можлив≥сть практичного використанн€.

«аучуванн€ Ц вид роботи по засвоЇнню знань, що по≠л€гаЇ в закр≥пленн≥ у пам'€т≥ навчального матер≥алу дл€ нас≠тупного в≥дтворенн€ на зан€тт€х та застосуванн€ в життЇв≥й практиц≥.

«асоби навчанн€ Ц 1) спец≥ально створен≥ об'Їкти, €к≥ формують навчальне середовище та приймають участь у д≥€льност≥, виконуючи при цьому навчальну, виховну та розвивальну функц≥њ. як знар€дд€ прац≥ вчител€ та учн≥в, «. н. спри€ють оптимальному поЇднанню теоретичних ≥ практичних компонент≥в знань, приведенню зм≥сту шк≥льноњ осв≥ти у в≥дпов≥дн≥сть з р≥внем розвитку науки ≥ техн≥ки та сусп≥льства в ц≥лому. «. н. Ї нев≥д'Їмною складовою шк≥льного навчального процесу ≥ дозвол€ють суттЇво п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ вс≥х учасник≥в навчального процесу;

2) предмети навчального обладнанн€, €к≥ педагог використовуЇ дл€ передач≥ ≥нформац≥њ, а також дл€ орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи ≥ контролю за процесом засвоЇнн€ навчального матер≥алу при використанн≥ р≥зних форм навчальноњ д≥€льност≥ учн≥в;

3) п≥дручники, пос≥бники, комп'ютери, навчальн≥ контролююч≥ машини, в≥дпов≥дн≥ спортивн≥ знар€дд€, за допомогою €ких учн≥ одержують знанн€ та удосконалюють навички.

«астосуванн€ стандартних ум≥нь Ц показник ступен€ навченост≥, при €кому учень переходить на теоретичний р≥вень усв≥домленн€ п≥знаваного предмета, ви€вл€Ї окрем≥ його сутн≥сн≥ зв'€зки, д≥ючи за в≥домим, отриманим у готовому вигл€д≥ алгоритмом.

«вичка Ц закр≥плений у житт≥ людини спос≥б д≥њ ≥ повед≥нки, зд≥йсненн€ €кого у певних ситуац≥€х набираЇ сили потреби. «. властиве сильне внутр≥шнЇ спонуканн€, схильн≥сть до певноњ д≥њ, вчинку. –озр≥зн€ють «. добр≥ ≥ поган≥, корисн≥ та шк≥длив≥. ѕозитивн≥, корисн≥ «. спри€ють духовному зростанню особи. Ќегативн≥, шк≥длив≥ «. сл≥д викор≥нювати в процес≥ вихованн€ ≥ перевихованн€ людини. «. належить до автоматизованих компонент≥в повед≥нки ≥ виробл€Їтьс€ внасл≥док багаторазового повторенн€ певних способ≥в д≥€нн€.

«м≥ст навчанн€ (в систем≥ профес≥йноњ п≥дготовки) Ц науково обірунтований методичний та дидактичний навчальний матер≥ал, засвоЇнн€ €кого забезпечуЇ здобутт€ осв≥ти ≥ квал≥ф≥кац≥њ зг≥дно осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€.

«м≥ст осв≥ти Ц 1) випливаЇ з основних њњ функц≥й: залучити молодь до загальнолюдських ≥ нац≥ональних ц≥нностей;

2) система наукових знань про природу, сусп≥льство, людське мисленн€, практичних вм≥нь ≥ навичок та способ≥в д≥€льност≥, досв≥ду творчоњ д≥€льност≥, св≥тогл€дних, моральних, естетичних ≥дей та в≥дпов≥дноњ повед≥нки, €кими повинен оволод≥ти учень в процес≥ навчанн€. „инники, що впливають за «. о.: а) об'Їктивн≥: потреба сусп≥льства у робоч≥й сил≥; розвиток науки ≥ техн≥ки, що супроводжуЇтьс€ по€вою нових ≥дей, теор≥й, ≥ докор≥нними зм≥нами у техн≥ц≥ ≥ технолог≥њ; б) суб'Їктивн≥: пол≥тика кер≥вних сил сусп≥льства, методолог≥чн≥ позиц≥њ вчених;

3) система наукових знань, ум≥нь ≥ навичок, оволод≥нн€ €кими забезпечуЇ всеб≥чний розвиток розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей учн≥в, формуванн€ њх св≥тогл€ду, морал≥ ≥ повед≥нки, п≥дготовку до сусп≥льного житт€, прац≥;

4) в систем≥ профес≥йноњ п≥дготовки Ч обумовлен≥ ц≥л€ми та потребами сусп≥льства вимоги до системи знань, ум≥нь та навичок, св≥тогл€ду та громад€нських ≥ профес≥йних €костей майбутнього фах≥вц€, що формуютьс€ в процес≥ навчанн€ з урахуванн€м перспектив розвитку науки, техн≥ки, технолог≥й та культури. «. о. обумовлюютьс€ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними характеристиками та ≥ншими актами орган≥в управл≥нн€ осв≥тою ≥ зм≥нюЇтьс€ в≥дпов≥дно р≥вн€ розвитку науки, культури, виробництва, сусп≥льства;

5) ч≥тко окреслена система знань, ум≥нь та навичок, €кою повинне оволод≥ти учень прот€гом ус≥х рок≥в навчанн€ у школ≥.

«м≥стов≥ нововведенн€ Ц апробац≥€ навчальних план≥в, п≥дручник≥в, €к≥ повинн≥ спри€ти вдосконаленню навчально-виховного процесу, ефективност≥ всеб≥чного розвитку особистост≥.

«нанн€ Ц 1) сукупн≥сть ≥дей людини, в €ких в≥дображено теоретичне оволод≥нн€ нею предметом п≥знанн€;

2) перев≥рений практикою результат п≥знанн€ оточую- чоњ д≥йсност≥, в≥рне в≥дображенн€ њњ у св≥домост≥ людини;

3) €к предмет п≥знанн€ «. включають три взаЇмопов'€зан≥ аспекти: а) теоретичний Ц знанн€ €к факти, теоретичн≥ ≥дењ, пон€тт€; б) практичний Ц знанн€ €к вм≥нн€ ≥ навички практичного застосуванн€ теоретичних знань; в) св≥тогл€дно-моральний Ч знанн€ €к сукупн≥сть ≥дей св≥тогл€дного та морального характеру;

4) продукт п≥знанн€ (у€вленн€, пон€тт€) людиною предмет≥в ≥ €вищ, д≥€льност≥, закон≥в природи ≥ сусп≥льства. ¬иди знань: пон€тт€ ≥ терм≥ни; знанн€ факт≥в; знанн€ закон≥в; метод≥в п≥знанн€ ≥ способ≥в д≥€льност≥.  ритер≥€ми оц≥нки €кост≥ знань Ї так≥ категор≥њ: а) системн≥сть, науков≥сть, узагальнен≥сть, усв≥домлен≥сть, згуртован≥сть, фундаментальн≥сть; б) гнучк≥сть, моб≥льн≥сть, оперативн≥сть; в) д≥Їв≥сть, спр€мован≥сть на практичне використанн€; г) повнота, об'Їм, точн≥сть, м≥цн≥сть.

«нанн€ учн€ Ц систематизован≥ науков≥ та загальнолюдськ≥ факти, €к≥ засвоюютьс€ на основ≥ св≥домост≥ ≥ п≥дтверджуютьс€ реальною практичною д≥€льн≥стю школ€ра.

«овн≥шн€ диференц≥ац≥€ Ц орган≥зац≥€ навчального процесу, дл€ врахуванн€ ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в останн≥ об'Їднуютьс€ в спец≥альн≥ диференц≥йован≥ групи. «овн≥шн€ диференц≥ац≥€ може зд≥йснюватись шл€хом створенн€ гомогенних груп на р≥зних р≥вн€х: на рег≥ональному (типи шк≥л); внутр≥шньо шк≥льному (проф≥льн≥, спец≥ал≥зован≥ класи); м≥жкласному (факультативи, зведен≥ р≥знов≥ков≥ групи); у межах в≥льного вибору навчальних предмет≥в на баз≥ ≥нвар≥антного €дра осв≥ти. —утн≥стю «. д. Ї спр€мована спец≥ал≥зац≥€ осв≥ти за ≥нтересами, нахилами ≥ зд≥бност€ми учн≥в з метою њх максимального розвитку.

-≤-

≤люстрац≥€ Ц зображенн€, €ке реал≥зуЇ науковий педагог≥чний принцип п≥дручника специф≥чними засобами наочност≥.

≤люструванн€ Ц наочний метод навчанн€, €кий передбачаЇ показ ≥ сприйн€тт€ предмет≥в, процес≥в ≥ €вищ у њх символьному зображенн≥ за допомогою плакат≥в, карт, портрет≥в, фотограф≥й, схем, репродукц≥й, звукозапис≥в тощо.

≤ндив≥дуальний п≥дх≥д Ц одна з головних форм оптимального використанн€ людського фактора на виробництв≥. ≤. п. в≥д≥граЇ важливу роль в управл≥нн≥ кадрами вир≥шенн≥ таких питань: а) п≥дб≥р ≥ розпод≥л кадр≥в; б) п≥дготовка кадр≥в ≥ адаптац≥њ нових прац≥вник≥в; в) визначенн€ оптимального режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку; г) розпод≥л функц≥й м≥ж членами колективу;

д) визначенн€ форм ≥ метод≥в заохоченн€ прац≥вник≥в.

≤ндив≥дуальне навчанн€ в систем≥ загальноњ середньоњ осв≥ти Ї одн≥Їю з форм орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу ≥ впроваджуЇтьс€ дл€ забезпеченн€ прав громад€н на здобутт€ повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

≤ндив≥дуал≥зац≥€ навчанн€ Ц 1) принцип урахуванн€ ≥ндив≥дуальних особливостей окремих учн≥в в ≥нтересах розвитку њхн≥х нахил≥в та зд≥бностей;

2) педагог≥чна технолог≥€ навчанн€, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю принципу ≥ндив≥дуал≥зац≥њ.

≤ндив≥дуал≥зоване навчанн€ Ц вид навчанн€, що базуЇтьс€ на принцип≥ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ та педагог≥чн≥й технолог≥њ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчанн€, €ка передбачаЇ врахуванн€ особливостей учн≥в €к в середин≥ гомогенних груп, клас≥в, так ≥ гетерогенних.

≤ндив≥дуальний п≥дх≥д Ц п≥дх≥д до людини з урахуванн€м конкретних њњ особливостей та ≥ндив≥дуальност≥ в ц≥лому.

≤ндуктивне мисленн€ Ц рух думки в≥д окремого до загального, в≥д факт≥в до узагальнень, висновк≥в €к у науковому досл≥дженн≥, так ≥ при отриманн≥ учнем нових знань.

≤ндуктивний метод навчанн€ Ц спочатку пов≥домл€ють факти, демонструють досл≥ди, наочн≥ пос≥бники, орган≥зуЇтьс€ виконанн€ прав, поступово п≥двод€ть учн≥в до узагальнень, визначенн€ пон€ть, формулюванн€ закон≥в.

≤ндукц≥€ Ц

1) вид узагальненн€, пов'€заний з передбаченн€м результат≥в спостереженн€ та експеримент≥в на основ≥ даних досл≥ду;

2) один з метод≥в п≥знанн€, де на п≥дстав≥ знанн€ про окреме робитьс€ висновок про загальне.

≤нноватика Ц наука про оновленн€ осв≥ти, теор≥њ ≥нновац≥йних процес≥в, ученн€ про створенн€, сприйн€тт€, оц≥нку, засвоЇнн€ ≥ застосуванн€ педагог≥чних ≥нновац≥й в њх орган≥чному поЇднанн≥.

≤нновац≥њ Ц

1) зм≥ни зм≥сту системи. ” педагог≥чн≥й ≥нтерпретац≥њ ≤. означають нововведенн€ в педагог≥чн≥й систем≥, що пол≥пшують розвиток (переб≥г) ≥ результати навчально-виховного процесу;

2) актуально значущ≥ й системн≥ утворенн€, €к≥ виникають на основ≥ р≥зноман≥тних ≥н≥ц≥атив ≥ нововведень, що стають перспективними дл€ еволюц≥њ осв≥ти ≥ позитивно впливають на њњ розвиток;

3) створенн€, розповсюдженн€ ≥ застосуванн€ нововведенн€, що задовольн€Ї потреби людини ≥ сусп≥льства.

≤нструктаж Ц метод навчанн€, €кий передбачаЇ ознайомленн€ з≥ способами виконанн€ завдань, ≥нструментами, матер≥алами, техн≥кою безпеки, показ трудових операц≥й та орган≥зац≥ю робочого м≥сц€.

≤нтеграц≥€ наукового знанн€ Ц процес взаЇмопроникненн€ структурних елемент≥в (науковоњ д≥€льност≥, ≥нформац≥њ, методолог≥њ) р≥зних галузей, окремих компонент≥в знанн€, €кий супроводжуЇтьс€ зростанн€м р≥вн€ њх узагальненост≥ та компактност≥.

≤нтенсиф≥кац≥€ у педагог≥чн≥й технолог≥њ означаЇ застосуванн€ найнов≥ших форм, метод≥в та прийом≥в навчально-виховноњ д≥€льност≥ у середн≥й школ≥, л≥цењ, г≥мназ≥њ на основ≥ наукових рекомендац≥й, узагальненн€ кращого педагог≥чного досв≥ду роботи та застосуванн€ комп'ютерноњ техн≥ки. ќснову ≥нтенсиф≥кац≥њ складаЇ система вправ, €к≥ п≥дбираЇ вчитель дл€ кожного учн€, зокрема, враховуючи його р≥вень ≥нтелектуального розвитку та його ф≥зичний стан.

≤нтервТю Цемп≥ричний метод досл≥дженн€ Ц спос≥б отриманн€ необх≥дноњ, значущоњ дл€ розвТ€занн€ проблеми досл≥дженн€ ≥нформац≥њ за допомогою усного опитуванн€.

≤нтереси Ц

1) сконцентрован≥сть д≥€льност≥ людини на тому предмет≥, €кий здатний задовольнити ту чи ≥ншу њњ потребу;

2) виб≥ркова спр€мован≥сть людини на певний об'Їкт чи д≥€льн≥сть, викликана позитивним, зац≥кавленим ставленн€м, емоц≥йною приваблив≥стю.

≤нформатизац≥€ осв≥ти Ц в широкому розум≥нн≥ Ч вивченн€ принцип≥в роботи та р≥зноман≥тних сфер застосуванн€ компТютер≥в, використанн€ ≥нформац≥йних технолог≥й навчанн€, забезпеченн€ в≥льного доступу до глобальних ≥нформац≥йних ресурс≥в, сучасна орган≥зац≥€ управл≥нн€ системою осв≥ти.

≤нформатизац≥€ системи осв≥ти €к одна ≥з ланок загального процесу розвиту сусп≥льства з одного боку, маЇ на мет≥ п≥двищенн€ ефективност≥ навчанн€ завд€ки розширенн€ обс€г≥в ≥нформац≥њ та вдосконаленн€ метод≥в њњ застосуванн€, а з другого Ц спр€мована на те, щоб користувач≥ могли застосовувати ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ в особист≥й профес≥йн≥й д≥€льност≥ та навчально-виховному процес≥. ќсновна мета Ц вдосконаленн€ науково-досл≥дноњ та навчально-виховноњ д≥€льност≥ навчальних заклад≥в у результат≥ застосуванн€ автоматизованих комплекс≥в ≥ систем п≥д час ≥нформуванн€, проектуванн€, навчанн€ та створенн€ ≥нформац≥йного середовища дл€ розвитку ≥нтелектуальних сил особистост≥.

-   -

 атегор≥њ Ц найб≥льш загальн≥ та фундаментальн≥ пон€тт€, що в≥дображають суттЇв≥, загальн≥ властивост≥ ≥ в≥дношенн€ €вищ д≥йсност≥ та п≥знанн€.

 вал≥ф≥кац≥йна характеристика Ц документ, що визначаЇ р≥вень п≥дготовки, стандарт знань, ум≥нь ≥ навичок, €к≥ маЇ отримати учень чи слухач п≥сл€ зак≥нченн€ навчанн€,  . х. переважноњ б≥льшост≥ профес≥й, визначених ƒержавним класиф≥катором, наведен≥ у тарифно-квал≥ф≥кац≥йних документах.

 вал≥ф≥кац≥йна характеристика випускника профес≥йно-техн≥чного навчального закладу Ц сукупн≥сть вимог, що визначають його профес≥йн≥ знанн€, ум≥нн€ та навички. ¬она Ї описовою моделлю профес≥њ ≥ визначаЇ к≥нцев≥ ц≥л≥ профес≥йноњ п≥дготовки. –озробл€Їтьс€ на основ≥ галузевоњ квал≥ф≥кац≥йноњ характеристики профес≥њ та визначаЇ загальн≥ ≥нтегрован≥ вимоги до знань, ум≥нь ≥ навичок випускника з профес≥њ в≥дпов≥дного р≥вн€ квал≥ф≥кац≥њ (розр€ду, класу, категор≥њ).

 вал≥ф≥кац≥€ Ц ступ≥нь придатност≥ людини до €кого-небудь виду прац≥, р≥вень п≥дготовленост≥.

 ласиф≥кац≥€ Ц 1) система п≥дпор€дкованих пон€ть в €к≥й-небудь галуз≥ знанн€, складена на основ≥ обл≥ку, загальних ознак об'Їкт≥в ≥ законом≥рних зв'€зк≥в м≥ж ними;

2) розпод≥л пон€ть на взаЇмопов'€зан≥ класи за суттЇвими ознаками.

 ласиф≥кац≥€ метод≥в навчанн€ Ц групуванн€ метод≥в навчанн€ за певними ознаками ≥ встановленн€ м≥ж ними зв'€зк≥в. ¬ар≥анти: 1) за джерелом передач≥ ≥ сприйн€тт€ навчальноњ ≥нформац≥њ: словесн≥, наочн≥, практичн≥; 2) за характером п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в: по€снювально-≥люстративний, репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий, досл≥дницький; 3) у залежност≥ в≥д основних дидактичних ц≥лей ≥ завдань: методи оволод≥нн€ новими знанн€ми, формуванн€ вм≥нь ≥ навичок, перев≥рки й оц≥нюванн€ знань, вм≥нь ≥ навичок, усного викладу знань, закр≥пленн€ навчального матер≥алу, самост≥йноњ роботи учн≥в щодо осмисленн€ ≥ засвоЇнн€ нового матер≥алу, роботи щодо застосуванн€ знань на практиц≥ ≥ виробленн€ вм≥нь ≥ навичок, перев≥рки й оц≥нюванн€ знань, вм≥нь ≥ навичок; 4) класиф≥кац≥€ з точки зору ц≥л≥сного п≥дходу до д≥€льност≥ в процес≥ навчанн€: орган≥зац≥њ та зд≥йсненн€ навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥, стимулюванн€ ≥ мотивац≥њ навчанн€, контролю ≥ самоконтролю у навчанн≥.

 ласно-урочна система навчанн€ пол€гаЇ в тому, що навчальна робота проводитьс€ з групою учн≥в пост≥йного складу, однакового в≥ку ≥ р≥вн€ п≥дготовки (класом) прот€гом певного часу ≥ за встановленим розкладом (у форм≥ уроку).

 луб Ц самод≥€льне аматорське творче обТЇднанн€, в €кому його члени п≥двищують свою духовну культуру, формують ум≥нн€ самост≥йно висловлювати власн≥ думки, в≥дстоювати своњ принципи, ≥нтереси та погл€ди.

 лубн≥ обТЇднанн€ Ц це орган≥зац≥йно оформлен≥ та стаб≥льно працююч≥ у навчальному заклад≥ групи, що займаютьс€ соц≥ально корисною та культурною д≥€льн≥стю та ≥снують на баз≥ самовр€дуванн€.

 олег≥ум Ц середн≥й заклад осв≥ти, що забезпечуЇ набутт€ осв≥ти понад державний осв≥тн≥й м≥н≥мум ≥ гуман≥тарну, сусп≥льно-гуман≥тарну, гуман≥тарно-природничу п≥дготовку талановитоњ учн≥вськоњ молод≥ певного рег≥ону ”крањни. ƒо колег≥уму зараховуютьс€ учн≥, €к правило, п≥сл€ зак≥нченн€ школи ≤≤ ступен€. ƒ≥€ль-н≥сть цього навчально-виховного закладу базуЇтьс€ на основ≥ Уѕоложенн€ про середн≥й навчально-виховний закладФ (1993 р.).

 оледж Ц 1) повний триступеневий середн≥й загальноосв≥тн≥й навчально-виховний заклад, €кий забезпечуЇ дос€гненн€ кожним учнем соц≥ально необх≥дного р≥вн€ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки не нижче державного стандарту;

3) вищий заклад осв≥ти або структурний п≥дрозд≥л ун≥верситету, академ≥њ, ≥нституту, €кий зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з вищою осв≥тою за осв≥тньо-профес≥йними програмами бакалавра або молодшого спец≥ал≥ста з одного (к≥лькох) спор≥днених напр€м≥в п≥дготовки або спец≥альностей, маЇ необх≥дний кадровий потенц≥ал, матер≥ально-техн≥чну базу.

 омплексний урок Ц урок, зм≥ст €кого включаЇ лог≥чно взаЇмоповТ€зан≥ матер≥али з р≥зних навчальних предмет≥в, додатковоњ л≥тератури, преси та ≥нших джерел. ћетодика проведенн€ комплексного уроку передбачаЇ запровадженн€ р≥зних прийом≥в, метод≥в, €к≥ забезпечують ≥нтеграц≥ю знань, ум≥нь та навичок учн≥в.

 онтроль Ц 1) перев≥рка виконанн€ чого-небудь, обл≥к, спостереженн€ за чим-небудь, ким-небудь.

–озр≥зн€ють  . поточний, коли перев≥р€Їтьс€ й оц≥нюЇтьс€ певний стан роботи, ≥  . завершуючий, заключний, коли д≥€льн≥сть оц≥нюють за к≥нцевими результатами;

2) процес пор≥вн€нн€ (сп≥вставленн€) фактично дос€гнутих результат≥в ≥з запланованими;

3) система спостереженн€ ≥ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ процесу функц≥онуванн€ об'Їкта управл≥нн€ прийн€тим управл≥нським р≥шенн€м, визначенн€ результат≥в.

 онцепц≥€ Ц 1) загальний погл€д на €кесь €вище, певний спос≥б його розум≥нн€, ≥де€, задум €коњсь справи, формуванн€ принцип≥в њњ зд≥йсненн€;

2) система погл€д≥в на т≥ чи ≥нш≥ €вища, процеси; спос≥б розум≥нн€, тлумаченн€ €кихось €вищ, под≥й; основна ≥де€ будь-€коњ теор≥њ.

 ритер≥њ оц≥нки передового педагог≥чного досв≥ду Ц актуальн≥сть, ориг≥нальн≥сть, новизна; висока ефективн≥сть; стаб≥льн≥сть, збалансован≥сть ≥ комплексн≥сть результат≥в; рац≥ональн≥сть витрат часу, зусиль, засоб≥в; можлив≥сть в≥дтворенн€ даного досв≥ду ≥ншими вчител€ми.

 ритер≥й Ц 1) м≥рило оц≥нюванн€ визнаних параметр≥в, €к≥ описуютьс€ певними показниками;

2) м≥рило дл€ визначенн€, оц≥нки предмета, €вища; ознака, вз€та за основу класиф≥кац≥њ.

-Ћ-

Ћабораторна робота Ц практичний метод навчанн€, €кий передбачаЇ вивченн€ в спец≥альних умовах €вищ природи за допомогою спец≥ального обладнанн€.

Ћекц≥€ Ц основна форма проведенн€ навчальних зан€ть у вищому навчальному заклад≥, призначених дл€ засвоЇнн€ теоретичного матер≥алу.

-ћ-

ћетод проект≥в Ц притаманна прагматичн≥й педагог≥ц≥ форма орган≥зац≥њ навчанн€, за €кою сам≥ учн≥ нам≥чають т≥ чи ≥нш≥ практичн≥ завданн€ (проекти) та в процес≥ њх виконанн€ отримують знанн€ та навички.

ћетодолог≥чна основа дидактики Ц закони ≥ категор≥њ д≥алектики, теор≥€ п≥знанн€, лог≥ка, прац≥ видатних педагог≥в.

ћ≥жпредметн≥ звТ€зки Ц взаЇмна узгоджен≥сть навчальних предмет≥в, €ка обумовлена системою наук ≥ дидактичними завданн€ми.

ћоделюванн€ Ц метод педагог≥чного досл≥дженн€, що передбачаЇ створенн€ та досл≥дженн€ моделей.

ћотив навчанн€ (в≥д гр.Ц рухаю) Ц внутр≥шн€ спонукальна сила, €ка забезпечуЇ рух особистост≥ до п≥знавальноњ д≥€льност≥, актив≥зуЇ розумову активн≥сть.

-Ќ-

Ќавички Ц компоненти практичноњ д≥€льност≥, що ви€вл€ютьс€ при виконанн≥ необх≥дних д≥й, доведених до досконалост≥ шл€хом багаторазового повторенн€.

Ќавчальна дискус≥€ Ц метод навчанн€, суть €кого пол€гаЇ в обм≥н≥ погл€дами з конкретноњ проблеми, щоб набути нових знань, зм≥цнити власну думку, формувати вм≥нн€ њњ в≥дстоювати.

Ќавчальна екскурс≥€ Ц це проведенн€ навчального зан€тт€ в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереженн€ ≥ вивченн€ учн€ми р≥зних об'Їкт≥в, €вищ д≥йсност≥, њх взаЇмозв'€зк≥в ≥ взаЇмозалежностей.

Ќавчальна лекц≥€ Ц передбачаЇ усний виклад навчального матер≥алу, €кий характеризуЇтьс€ великим об'Їмом, складн≥стю лог≥чних побудов, сконцентрован≥стю розумових образ≥в, доведень ≥ узагальнень (часто розгл€даЇтьс€ €к форма орган≥зац≥њ навчанн€).

Ќавчальний план Ц документ, затверджений ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни, €кий визначаЇ склад навчальних предмет≥в (дл€ кожного типу шк≥л), розпод≥л€Ї њх за роками навчанн€ ≥з визначенн€м к≥лькост≥ годин (урок≥в), €к≥ в≥двод€тьс€ на вивченн€ кожного предмета в тиждень, а також встановлюЇ структуру навчального року.

Ќавчальний процес Ц це система орган≥зац≥њ навчально-виховноњ д≥€льност≥, в основ≥ €коњ орган≥чна Їдн≥сть ≥ взаЇмозвТ€зок викладанн€ й уч≥нн€; спр€мована на дос€гненн€ ц≥лей навчанн€ й вихованн€. ¬изначаЇтьс€ навчальними планами, навчальними програмами, включаЇ вс≥ види обовТ€зкових навчальних зан€ть ≥ позааудиторну роботу з учн€ми.

Ќавчанн€ Ц спец≥ально орган≥зований, ц≥леспр€мований та керований процес взаЇмод≥њ вчител≥в ≥ учн≥в, спр€мований на засвоЇнн€ знань, ум≥нь, навичок, формуванн€ св≥тогл€ду, розвиток розумових сил та потенц≥йних можливостей ос≥б, що навчаютьс€, закр≥пленн€ навичок самоосв≥ти у в≥дпов≥дност≥ до поставлених ц≥лей.

Ќавчанн€ проблемне Ц тип навчанн€, що будуЇтьс€ на створенн≥ та розвТ€занн≥ в ход≥ процесу навчанн€ дидактичних проблемних ситуац≥й та завдань.

Ќавчанн€ програмоване Ц тип навчанн€, що базуЇтьс€ на широкому використанн≥ спец≥альних навчальних програм ≥ техн≥чних засоб≥в.

Ќавчанн€ розвивальне Ц тип навчанн€, головною метою €кого Ї не засвоЇнн€ конкретних, ч≥тко окреслених знань, ум≥нь ≥ навичок, а всеб≥чний розвиток особистост≥.

Ќаочний метод Ц це спос≥б наочно-почуттЇвого ознайомленн€ учн≥в з р≥зними предметами, €вищами, процесами, що Ї об'Їктами навчанн€.

Ќормативн≥ навчальн≥ дисципл≥ни Ц встановлюютьс€ державним стандартом осв≥ти, дотриманн€ њх назв та обс€г≥в Ї обовТ€зковим дл€ навчального закладу.

-ќ-

ќбдарован≥ д≥ти Ц д≥ти, в €ких у ранньому в≥ц≥ ви€вл€ютьс€ зд≥бност≥ ≥ здатн≥сть до виконанн€ певних вид≥в д≥€льност≥.

ќбТЇкт Ц компонент реальност≥, що протистоњть субТЇкту в його предметно-практичн≥й ≥ п≥знавальн≥й д≥€льност≥.

ќпитуванн€:

1) емп≥ричний метод психолого-педагог≥чного досл≥дженн€, що пол€гаЇ в збиранн≥ ≥нформац≥њ, одержаноњ в процес≥ бес≥ди чи ≥нтервТю;

2) метод перев≥рки та контролю знань учн≥в.

ќптим≥зац≥€ процесу навчанн€ Ц наближенн€ процесу навчанн€ до оптимального, тобто такого, при €кому дос€гаютьс€ найкращ≥ результати при оптимальних витратах зусиль ≥ часу викладача та учн≥в.

ќсв≥та Ц це процес ≥ результат удосконаленн€ зд≥бностей ≥ повед≥нки особистост≥, при €кому вона дос€гаЇ соц≥альноњ зр≥лост≥ та ≥ндив≥дуального зростанн€.

ќсмисленн€ Ц зТ€суванн€ значенн€, смислу, розум≥нн€ чогось.

ќсобист≥сть Ц соц≥альна ≥стота, введена в сусп≥льн≥ в≥дношенн€ ≥ €ка Ї д≥€чем сусп≥льного розвитку.

ќц≥нка Ц встановленн€ в≥дпов≥дност≥ к≥льк≥сно-€к≥сних характеристик €когось обТЇкту щодо певних вимог.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 640 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2157 - | 2064 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.078 с.