Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ основи педагог≥ки 4 страница. ѕедагог≥ка Ц це наука про навчанн€, вихованн€ та розвиток п≥дростаючих покол≥нь




- ѕ -

ѕедагог≥ка Ц це наука про навчанн€, вихованн€ та розвиток п≥дростаючих покол≥нь.

ѕол≥техн≥чна осв≥та Ц осв≥та, зм≥ст €коњ становл€ть знанн€ про галуз≥ ≥ науков≥ принципи виробництва, передбачаЇ знайомство учн≥в з науковими основами сучасного виробництва, формуванн€ в них трудових ум≥нь ≥ навичок творчого характеру. ¬ сучасн≥й школ≥ пол≥техн≥чну осв≥ту реал≥зовують у процес≥ вивченн€ основ наук, трудового навчанн€, проведенн€ практичних ≥ лабораторних зан€ть.

ѕо€сненн€ Ц словесний метод навчанн€, основне завданн€ €кого Ц розкрити причинно-насл≥дков≥ зв'€зки ≥ законом≥рност≥ у розвитку природи, людського сусп≥льства ≥ людського мисленн€.

ѕравило Ц пон€тт€, що розкриваЇ ≥ конкретизуЇ р≥зн≥ сторони принципу навчанн€. ѕравила навчанн€ Ц це окрем≥ вимоги до викладанн€.

ѕрактика Ц предметно-чуттЇва форма життЇд≥€льност≥ людини, обТЇктивна основа Їдност≥ вс≥х форм њњ сп≥вв≥дношенн€.

ѕрактикум Ц це така форма орган≥зац≥њ процесу навчанн€, €ка забезпечуЇ самост≥йне виконанн€ учн€ми практичних ≥ лабораторних роб≥т ≥ застосуванн€ засвоЇних ран≥ше знань, ум≥нь ≥ навичок. ÷ю форму використовують п≥сл€ вивченн€ великих розд≥л≥в навчального курсу або в к≥нц≥ навчального року.

ѕредмет дидактики Ц це досл≥дницьке €дро, сукупн≥сть ≥дей, що вичлен€ютьс€ з педагог≥чноњ реальност≥, теоретич≠но узагальнюютьс€, систематизуютьс€ й Ї основою дидактичноњ д≥€льност≥ вчител≥в.

ѕредмет досл≥дженн€ Ц це заф≥ксован≥ в досв≥д≥, включен≥ в процес практичноњ д≥€льност≥ людини сторони, €кост≥ ≥ в≥дносини об'Їкта, що досл≥джуютьс€ з певною метою в даних умовах.

ѕрофес≥йнаосв≥та Ц осв≥та, €ка включаЇ знанн€, практичн≥ ум≥нн€ ≥ навички, необх≥дн≥ дл€ виконанн€ роботи в певн≥й галуз≥ трудовоњ д≥€льност≥.

ѕроцес навчанн€ Ц специф≥чна форма п≥знанн€ обТЇктивноњ д≥йсност≥, оволод≥нн€ сусп≥льно-≥сторичним досв≥дом людства; двосторонн≥й процес взаЇмоповТ€заних д≥€льностей учител€ (викладанн€, орган≥зац≥€ й управл≥нн€ навчальною д≥€льн≥стю учн≥в) й учн≥в (уч≥нн€), спр€мований на оволод≥нн€ учн€ми системою знань з основ наук, вм≥нь ≥ навичок њх практичного застосуванн€, розвиток творчих зд≥бностей учн≥в. ѕроцес навчанн€ Ї центральним елементом навчального процесу.

-–-

–озвиток Ц необоротна, спр€мована та законом≥рна зм≥на матер≥альних та ≥деальних обТЇкт≥в.

–озпов≥дь Ц це монолог≥чний виклад навчального матер≥алу, €кий використовуЇтьс€ дл€ посл≥довного та емоц≥йного пов≥домленн€ знань. «деб≥льшого розпов≥дь використовуЇтьс€ дл€ викладу описового навчального матер≥алу (про природн≥ умови, факти, €вища тощо).

–озум≥нн€ Ц процес ≥ результат п≥знавальноњ д≥€льност≥. …ого пси≠холог≥чною основою Ї пор≥вн€нн€ нев≥домого з в≥домим, установленн€ зв'€зку нових знань з≥ старими, ран≥ше засвоЇними, п≥дведенн€ но≠вого пон€тт€ п≥д старе.

-—-

—ем≥нарськ≥ зан€тт€ Ц форма орган≥зац≥њ навчанн€, €кувикористовують у старших класах п≥сл€ вивченн€ основних розд≥л≥в програми з метою розвитку ≥нтересу до навчального предмета, п≥двищенн€ ефективност≥ колективноњ роботи з осмисленн€ й систематизац≥њ знань, формуванн€ в учн≥в ум≥нн€ самост≥йно здобувати знанн€.

—интез Ц теоретичний метод досл≥дженн€, у€вне або практичне сполученн€ розчленованих у ход≥ анал≥зу частин предмета чи €вища, встановленн€ њх взаЇмод≥њ ≥ звТ€зк≥в дл€ п≥знанн€ цього предмета чи €вища.

—истема Ц це сукупн≥сть елемент≥в або частин, м≥ж €кими ≥снуЇ законом≥рний звТ€зок чи взаЇмод≥€.

—истематизац≥€ Ц мислительна д≥€льн≥сть, в процес≥ €коњ знанн€ про об'Їкти, що вивчаютьс€, орган≥зуютьс€ в певну систему на основ≥ обраного принципу.

—постереженн€ Ц метод навчанн€, €кий передбачаЇ тривале ц≥леспр€моване сприйманн€ об'Їкт≥в чи €вищ з ф≥ксац≥Їю зм≥н, €к≥ в них зд≥йснюютьс€, ≥ на ц≥й основ≥ Ц ви€вленн€ внутр≥шн≥х зв'€зк≥в ≥ залежностей, розкритт€ сутност≥ €вищ.

—убТЇкт Ц ≥ндив≥д чи група €к джерело п≥знанн€ та перетворенн€ д≥йсност≥, предмет активност≥.

-“-

“естуванн€ Ц емп≥ричний метод педагог≥чного досл≥дженн€, ц≥леспр€моване, однакове дл€ вс≥х досл≥джуваних обстеженн€, €ке проводитьс€ у контрольованих умовах та дозвол€Ї обТЇктивно вим≥р€ти характеристики педагог≥чного процесу, що вивчаЇтьс€.

“ехн≥чн≥ засоби навчанн€ Ц комплекс св≥тлових, звукових та ≥нших техн≥чних пристроњв, €к≥ використовуютьс€ у сфер≥ осв≥ти ≥ спри€ють п≥двищенню ефективност≥ навчального процесу шл€хом впливу на почутт€ та ≥нтелект його учасник≥в.

“ип навчанн€ Ц це спос≥б ≥ особливост≥ орган≥зац≥њ мислительноњ д≥€льност≥ людини. ¬изначенн€ певного типу навчанн€ зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ анал≥зу певних структурних елемент≥в: 1) характер навчальноњ д≥€льност≥ вчител€; 2) особливост≥ заучуванн€ знань учн€ми; 3) репродуктивна д≥€льн≥сть учн≥в; 4) специф≥ка застосуванн€ знань на практиц≥.

- -

”загальненн€ Црозумовий процес, що пол€гаЇ у розум≥нн≥ та вид≥ленн≥ загального в предметах чи €вищах д≥йсност≥, ≥ завд€ки цьому розумовому обТЇднанн≥ њх одне з одним.

”м≥нн€ Ц засвоЇний субТЇктом спос≥б виконанн€ д≥њ, що забезпечуЇтьс€ сукупн≥стю надбаних знань та навичок. ”м≥нн€ формуютьс€ шл€хом вправ ≥ створюють можлив≥сть виконанн€ д≥њ не лише в звичних, але й зм≥нених умовах.

”ч≥нн€ Ц п≥знавальна д≥€льн≥сть учн≥в, що спр€мована на засвоЇнн€ учнем знанн€ми, оволод≥нн€ ум≥нн€ми й навичками.

- -

‘акультатив Ц форма орган≥зац≥њ навчанн€, основними завданн€ми €коњ Ї поглибленн€ знань учн≥в старших клас≥в з окремих предмет≥в, розвиток њх п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ творчих зд≥бностей, п≥дготовка до св≥домого вибору профес≥њ, до майбутньоњ прац≥ в т≥й чи ≥нш≥й галуз≥ виробництва, культури ≥ мистецтва.

‘орма Ц спос≥б ≥снуванн€ ≥ ви€вленн€ зм≥сту, його внутр≥шн€ орган≥зац≥€. ‘орми належать до д≥€льн≥сного компонента процесу навчанн€ ≥ тому т≥сно пов'€зан≥ з методами.

‘орми орган≥зац≥њ навчанн€ Ц зовн≥шнЇ вираженн€ узгодженоњ д≥€льност≥ вчител€ й учн≥в, що зд≥йснюЇтьс€ у встановленому пор€дку ≥ в певному режим≥.

‘ормуванн€ особистост≥ Ц процес становленн€ людини €к соц≥альноњ ≥стоти п≥д впливом вс≥х без виключенн€ фактор≥в Ц еколог≥чних, соц≥альних, економ≥чних, ≥деолог≥чних, психолог≥чних ≥ т.п.

- ÷ -

÷итата Цдосл≥вний уривокз тексту, твору або висловлюванн€, що навод€тьс€ усно чи письмово.

÷≥леспр€мован≥сть Ц позитивна вольова €к≥сть, €ка характеризуЇтьс€ тим, що людина п≥дпор€дковуЇ свою повед≥нку визначен≥й життЇв≥й мет≥.

÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ Ц виб≥ркова в≥дносно ст≥йка система спр€мованост≥ ≥нтерес≥в ≥ потреб особистост≥, нац≥лена на певний аспект соц≥альних ц≥нностей.

- Ў -

Ўкала оц≥нюванн€ Ц притаманний конкретн≥й особистост≥ або њњ типам, певним €вищам, ознакам та њхн≥м угрупуванн€м, д≥апазон оц≥нюванн€ визначених ознак, в≥дм≥нностей, €костей тощо.

Ўк≥льний в≥к Ц пер≥од в≥ку та розвитку д≥тей, €кий охоплюЇтьс€ часом шк≥льного навчанн€. ÷ей пер≥од тривал≥стю 10-12 рок≥в под≥л€Їтьс€ на три в≥кових етапи: молодший шк≥льний в≥к (з 6 до 11 рок≥в), п≥дл≥тковий в≥к (з 11 до 15 рок≥в) та пер≥од ранньоњ юност≥ (з 15 до 18 рок≥в), кожен з €ких характеризуЇтьс€ анатомо-ф≥з≥олог≥чними та психолог≥чними в≥дм≥нност€ми д≥тей, ступенем њхньоњ участ≥ в сусп≥льному житт≥, зм≥стом та орган≥зац≥Їю навчально-виховноњ роботи.

Ўкола Ц навчально-виховний заклад, призначений дл€ орган≥зованого навчанн€ та вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€, середн€ загальноосв≥тн€ школа трьох ступен≥в зг≥дно закону ”крањни Уѕро осв≥туФ Ї основним видом середн≥х заклад≥в осв≥ти: перший ступ≥нь Ц початкова школа, що забезпечуЇ початкову загальну осв≥ту, другий Ц основна школа, що забезпечуЇ базову загальну середню осв≥ту, трет≥й Ц старша школа, що забезпечуЇ повну загальну середню осв≥ту. Ўколи кожного з трьох ступен≥в можуть функц≥онувати разом або самост≥йно.

- ё -

ёнацький в≥к Ц пер≥од житт€ ≥ псих≥чного розвитку людини в межах в≥д 14 до 18 рок≥в.

ёЌ≈— ќ (UNESCO Ц United Nations Educational, Scientific and Cultural Organisation) Цорган≥зац≥€ з питань осв≥ти, науки ≥ культури ќрган≥зац≥њ обТЇднаних нац≥й. —творена у листопад≥ 1945 р.

- я -

я-концепц≥€ Ц в≥дносно ст≥йка, б≥льш чи менш усв≥домлювана система у€влень ≥ндив≥да про самого себе, на основ≥ €коњ в≥н будуЇ свою взаЇмод≥ю з ≥ншими людьми та ставленн€ до себе. ”рахуванн€ я-концепц≥њ Ї важливим дл€ розвитку моделей особист≥сно-ор≥Їнтованого навчанн€.

як≥сть Ц ф≥лософська категор≥€, €ка виражаЇ нев≥дТЇмну в≥д бутт€ обТЇкту його суттЇву визначен≥сть, завд€ки €к≥й в≥н Ї саме цим, а не ≥ншим обТЇктом.

“еор≥€ управл≥нн€ (Ўколознавство)

-ј-





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 539 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.