Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”правл≥нн€ розпод≥лом та збутом готовоњ продукц≥њ




12.1 ‘ормуванн€ пол≥тики розпод≥лу на п≥дприЇмств≥

 

‘ормуванн€ пол≥тики розпод≥лу засновано на використанн≥ елемента комплексу маркетингу Ђдоведенн€ продукту до споживачаї, що характеризуЇ д≥€льн≥сть орган≥зац≥њ, спр€мовану на те, щоб зробити продукт доступним ц≥льовим споживачам.

√оловним зм≥стом елемента комплексу маркетингу Ђдоведенн€ продукту до споживачаї Ї виб≥р оптимальноњ схеми доставки продукту в≥д виробника до споживача, њњ ф≥зична реал≥зац≥€ (ф≥зичний розпод≥л або товарорух), а також серв≥сне обслуговуванн€ споживач≥в.

ќдним з ключових питань доведенн€ продукту до споживача Ї виб≥р дл€ р≥зних вид≥в продукту типу каналу розпод≥лу або каналу маркетингу.

 анал розпод≥лу це р€д орган≥зац≥й або окремих ос≥б, €к≥ зад≥€н≥ в процес≥ забезпеченн€ доступу продукц≥њ дл€ використанн€ або споживанн€ ≥ндив≥дуальними споживачами або окремими орган≥зац≥€ми; це шл€х, по €кому товари рухаютьс€ в≥д виробника до споживача. ”часники каналу розпод≥лу виконують наступн≥ функц≥њ: збирають ≥ поширюють маркетингову ≥нформац≥ю; стимулюють збут; встановлюють контакти; забезпечують в≥дпов≥дн≥сть продукту вимогам споживач≥в (сортуванн€, упакуванн€); провод€ть переговори; транспортують ≥ збер≥гають товари; ф≥нансують функц≥онуванн€ каналу; приймають на себе ризик за функц≥онуванн€ каналу.

Ѕудь-€кий канал включаЇ наступн≥ потоки: ф≥зичних продукт≥в, власност≥ на них, платеж≥в, ≥нформац≥њ ≥ просуванн€ продукту. ¬ каналах сфери послуг циркулюють нематер≥альн≥ продукти (послуги, ≥дењ, знанн€).

 анали розпод≥лу можна охарактеризувати числом р≥вн≥в каналу.

–≥вень каналу Ц це будь-€кий посередник, €кий виконуЇ певну роботу з наближенн€ товару до к≥нцевого покупц€ ≥ права власност≥ на нього. „исло незалежних р≥вн≥в визначаЇ довжину каналу розпод≥лу.

 ≥льк≥сть р≥вн≥в каналу розпод≥лу визначаЇтьс€ видом товару, галузевою належн≥стю, розм≥рами ринку тощо. “акож характеристикою каналу розпод≥лу Ї ширина каналу Ц к≥льк≥сть посередник≥в на кожному р≥вн≥ каналу. “обто ширина каналу визначаЇтьс€ тим, ск≥льки незалежних учасник≥в каналу розпод≥лу Ї на окремому р≥вн≥ збутового ланцюга: ск≥льки оптових покупц≥в буде залучено до збуту, ск≥льки збутових агент≥в потр≥бно та ≥н.

ѕромислов≥ канали Ї б≥льш короткими у пор≥вн€нн≥ ≥з споживчими. ÷е по€снюЇтьс€ к≥лькома обставинами: меншою к≥льк≥стю споживач≥в, вищою географ≥чною концентрац≥Їю, властивост€ми товар≥в, €к≥ враховують њхню складн≥сть, потребують пост≥йних контакт≥в виробника ≥ споживача Ц дл€ монтажу устаткуванн€, його обслуговуванн€, навчанн€ персоналу тощо [5]

Ќезалежно в≥д того, €к саме зд≥йснюЇтьс€ постачанн€ товар≥в споживачев≥, збутовий канал виконуЇ певний наб≥р функц≥й. ”с≥ функц≥њ збуту можна под≥лити на три групи:

- функц≥њ, що повТ€зан≥ з угодами;

- лог≥стичн≥ функц≥њ;

- функц≥њ обслуговуванн€.

Ќайпрост≥шим Ї канал пр€мого маркетингу, €кий забезпечуЇ реал≥зац≥ю товару виробником безпосередньо споживачу.

’оча канал пр€мого маркетингу Ї найпрост≥шим, в≥н необов'€зково Ї найдешевшим. ” раз≥ р≥зноман≥тного асортименту продукц≥њ на п≥дприЇмств≥, великого числа ринк≥в та географ≥чних чинник≥в економ≥чно доц≥льним Ї використанн€ складн≥ших вид≥в канал≥в розпод≥лу. Ќав≥ть €кщо виробники ≥ покупц≥ розташован≥ в одному м≥ст≥, то в б≥льшост≥ випадк≥в ефективний збут товар≥в без послуг посередник≥в Ї неможливим.

Ќа рис. 12.1 обгрунтовано необх≥дн≥сть використанн€ в канал≥ розпод≥лу торгових посередник≥в. « рис. 12.1 вит≥каЇ, що при на€вност≥ 4 виробник≥в, кожен з €ких обслуговуЇ 4 споживач≥в, необх≥дно зд≥йснити 16 взаЇмод≥й. ” раз≥ використанн€ одного посередника число таких взаЇмод≥й зменшуЇтьс€ до 8.

¬супереч розхож≥й думц≥, найскладн≥ш≥ канали дл€ певних товар≥в можуть бути найефективн≥шими.  оли дек≥лька посередник≥в можуть ефективно виконувати спец≥ал≥зован≥ функц≥њ, витрати можуть бути меншими, н≥ж у тому випадку, коли один посередник Ї в≥дпов≥дальним за њх реал≥зац≥ю в багатьох рег≥онах. « погл€ду виробника, чим довшим Ї канал, тим важче контролювати його функц≥онуванн€.

 анал пр€мого маркетингу дл€ промисловоњ продукц≥њ використовуЇтьс€ значно част≥ше, н≥ж при торг≥вл≥ споживчими товарами, особливо при реал≥зац≥њ складноњ техн≥чноњ продукц≥њ.

Ќайважлив≥ш≥ канали розпод≥лу промисловоњ продукц≥њ представлено на рисунку 12.2.

ƒл€ дос€гненн€ р≥зних ц≥льових ринк≥в виробники можуть використовувати одночасно дек≥лька канал≥в розпод≥лу. ” р€д≥ випадк≥в нав≥ть дл€ поставки одного ≥ того ж товару на один ≥ той же ринок виробник може одночасно використовувати дек≥лька канал≥в, хоча це може ≥ не подобатис€ учасникам каналу товаророзпод≥лу.

« орган≥зац≥йноњ точки зору вид≥л€ють звичайн≥ канали розпод≥лу; вертикальн≥ маркетингов≥ системи ≥ горизонтальн≥ маркетингов≥ системи.

«вичайний канал розпод≥лу складаЇтьс€ з одного або дек≥лькох незалежних виробник≥в, оптових ≥ роздр≥бних торговц≥в, кожний з €ких в незалежному б≥знес≥ намагаЇтьс€ максим≥зувати св≥й прибуток в ц≥лому без урахуванн€ можливост≥ отриманн€ максимального прибутку дл€ даного каналу €к ц≥лого; цей канал включаЇ в себе незалежн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ не мають €вно виражених л≥дируючих позиц≥й ≥ част≥ше всього схильн≥ до конфл≥кт≥в.

¬ертикальна маркетингова система (¬ћ—) Ц це така структура каналу розпод≥лу, в €к≥й виробники, оптов≥ ≥ роздр≥бн≥ торговц≥ д≥ють €к Їдина система. ќдин з член≥в каналу або Ї власником ≥нших, або маЇ контракти з ними, або волод≥Ї достатньою силою дл€ забезпеченн€ повноњ сп≥впрац≥.


 

¬иробник —поживач

 
 

 


¬иробник —поживач

 
 

 


–исунок.12.1. Ц –оль посередник≥в в канал≥ розпод≥лу [6]


 

               
       

 

 


–исунок 12.2 Ц ћожлив≥ канали розпод≥лу промисловоњ продукц≥њ [6]

 

 

¬ћ— Ї окремим випадком вертикально-≥нтегрованих господарських систем, €к≥ в сферу своЇњ управл≥нськоњ д≥њ включають також виробництво ≥ поставку ресурс≥в, €к≥ Ї необх≥дними дл€ веденн€ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥. ѕрикладом Ї компан≥њ ЂЎеллї ≥ ЂЋ” ойлї, €к≥ орган≥зують свою д≥€льн≥сть по принципу Ђв≥д свердловини до бензоколонкиї.

ќск≥льки зусилл€ окремих учасник≥в ¬ћ— Ї об'Їднаними, њх маркетингова д≥€льн≥сть у взаЇмних ≥нтересах може бути скоординована ≥ в н≥й буде виключено дублюванн€.

¬ид≥л€ють корпоративн≥ ¬ћ—, догов≥рн≥ ¬ћ— ≥ адм≥н≥стративн≥ ¬ћ—. ¬ останн≥х узгоджен≥сть д≥й забезпечуЇтьс€ за рахунок авторитету ≥ впливу одного з учасник≥в каналу.

 орпоративна ¬ћ— об'ЇднуЇ посл≥довн≥ стад≥њ виробництва ≥ розпод≥лу п≥д одним власником, €кий зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво каналом.

ƒогов≥рна ¬ћ— складаЇтьс€ з незалежних виробничих ≥ розпод≥льчих орган≥зац≥й р≥зних р≥вн≥в системи, €к≥ зв'€зан≥ догов≥рними в≥дносинами з метою б≥льшоњ економ≥њ або кращих комерц≥йних результат≥в. ƒогов≥рн≥ вертикальн≥ системи бувають трьох тип≥в: добров≥льн≥ ланцюги п≥д ег≥дою оптовик≥в, кооперативи роздр≥бних торговц≥в ≥ франшизн≥ орган≥зац≥њ.

ƒобров≥льний ланцюг п≥д ег≥дою оптовика Ц це догов≥рна ¬ћ—, в €к≥й оптовик орган≥зовуЇ добров≥льн≥ ланцюги незалежних роздр≥бних торговц≥в з метою допомогти њм вконкуренц≥њ з крупними розпод≥льчими системами.

 ооператив роздр≥бних торговц≥в Ц це група незалежних роздр≥бних торговц≥в або магазин≥в роздр≥бноњ торг≥вл≥, що об'Їдналис€ дл€ централ≥зованих сум≥сних закуп≥вель, веденн€ загального складського господарства ≥ проведенн€ загальноњ пол≥тики в област≥ закуп≥вель ≥ просуванн€ продукту. „лени кооперативу закуповують б≥льш≥сть њх товар≥в через кооператив, планують сум≥сну рекламну кампан≥ю. ѕрибуток кожного члена кооперативу Ї пропорц≥йним обс€гу його закуп≥вель. „ерез кооператив можуть проводити закуп≥вл≥ також ≥ роздр≥бн≥ торговц≥, що не вход€ть в його склад, проте вони не мають своЇњ частки в прибутку кооперативу.

” франшизн≥й орган≥зац≥њучасник каналу, так званий утримувачем прив≥лењв, зв'€зуЇ дек≥лька етап≥в виробничо-збутового процесу. ¬ основ≥ д≥€льност≥ догов≥рноњ ¬ћ— даного типу використовуЇтьс€ метод орган≥зац≥њ виробничо-збутовоњ д≥€льност≥, заснований на наданн≥ прив≥лею на виробництво та збут продукц≥њ одним з член≥в каналу розпод≥лу ≥ншому.

ѕрив≥лењ можуть пол€гати в наданн≥ права веденн€ господарськоњ д≥€льност≥ п≥д в≥домою маркою, використовуванн≥ патенту, авторського права, методу веденн€ б≥знесу, ноу-хау ≥ т.≥н. ќрган≥зац≥њ, €к≥ надають прив≥лењ, можуть одержувати за них разову оплату (наприклад, за право використанн€ патенту, за здаванн€ в оренду устаткуванн€) або певну частку одержуваного прибутку.

–озр≥зн€ють три типи франшизних орган≥зац≥й. ѕерший Ц це система прив≥лењв роздр≥бних торговц≥в п≥д ег≥дою виробника. Ќаприклад, виробник на певних умовах реал≥зац≥њ ≥ обслуговуванн€ надаЇ незалежним д≥лерам л≥ценз≥њ на продаж своЇњ продукц≥њ. Ўироко використовуЇтьс€ в автомоб≥льн≥й галуз≥. ƒругий Ц це система прив≥лењв оптовик≥в п≥д ег≥дою виробника. ƒаний тип франшизноњ орган≥зац≥њ широко використовуЇтьс€ у галуз≥ прохолодних напоњв. Ќаприклад, компан≥€ Ђ ока-колаї передаЇ право розливним п≥дприЇмствам (оптовикам) р≥зних крањн виробл€ти даний нап≥й з концентрату компан≥њ ≥ продавати його м≥сцевим роздр≥бним торговц€м. “рет≥й Ц це система прив≥лењв роздр≥бних торговц≥в п≥д ег≥дою ф≥рми сфери послуг, зг≥дно €коњ така ф≥рма надаЇ право роздр≥бним торговц€м обслуговувати споживач≥в. Ќаприклад, даний тип франшизноњ орган≥зац≥њ широко використовуЇтьс€ у галуз≥ швидкого харчуванн€. “ак, компан≥€ Ђћакдональдсї працюЇ б≥льш н≥ж з 14 тис. п≥дприЇмств в багатьох крањнах св≥ту.

¬ид орган≥зац≥њ ≥ веденн€ п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ на основ≥ наведених принцип≥в отримав назву франчайзингу.

ѕ≥д горизонтальною маркетинговою системою розум≥Їтьс€ угода м≥ж дек≥лькома орган≥зац≥€ми одного р≥вн€ каналу розпод≥лу про сум≥сн≥ д≥њ з метою використовуванн€ нових маркетингових можливостей, що з'€вл€ютьс€ при цьому. ¬ рамках такоњ угоди орган≥зац≥њ можуть об'Їднати своњ кап≥тали, виробнич≥ ≥ маркетингов≥ ресурси. ”часниками угоди можуть бути €к неконкуруюч≥, так ≥ конкуруюч≥ орган≥зац≥њ.

“ак, угода м≥ж рос≥йським виробником л≥так≥в ћул-96 ≥ американською ф≥рмою-виробником двигун≥в Ђѕратт енд ”њтн≥ї не Ї простою угодою про поставки по кооперац≥њ. Ѕез п≥дтримки компан≥њ Ђѕратг енд ”њтн≥ї, €ка маЇ загальновизнаний в св≥т≥ авторитет ≥ свою серв≥сну систему в крупних аеропортах св≥ту, вих≥д ћул-96 на м≥жнародн≥ л≥н≥њ був би набагато складн≥шою задачею. ¬игоду в≥д ц≥Їњ угоди маЇ ≥ Ђѕратт енд ”њтн≥ї.

≤нод≥ на практиц≥ сп≥льно застосовуютьс€ ≥ вертикальн≥ ≥ горизонтальн≥ маркетингов≥ системи. Ќаприклад, на цих принципах була орган≥зована сп≥впрац€ компан≥й Ђƒженерал ћоторсї, Ђѕроктер енд √емблї (горизонтальна взаЇмод≥€) ≥ п≥дприЇмств, що реал≥зовують господарськ≥ вироби (в ц≥лому Ц ¬ћ—). ѕроводитьс€ рекламна кампан≥€, в €к≥й мова йде про те, що в упаковку з пральними порошками компан≥њ Ђѕроктер енд √емблї вкладаютьс€ пластмасов≥ ключ≥ в≥д автомоб≥л≥в Ђƒженерал ћоторсї ≥ т≥, хто активно купуЇ дан≥ продукти, €кщо њм повезе, можуть за ц≥ною прального порошку придбати також ≥ автомоб≥ль. ¬игода дл€ вс≥х учасник≥в даноњ ¬ћ— очевидна.

¬ канал≥ розпод≥лу функц≥онують р≥зн≥ орган≥зац≥њ.  оли м≥ж ними немаЇ згоди щодо мети ≥ зм≥сту њх д≥€льност≥, а також винагороди за нењ, в канал≥ виникають конфл≥кти. ÷≥ конфл≥кти бувають горизонтальними ≥ вертикальними. ѕерш≥ виникають м≥ж орган≥зац≥€ми одного р≥вн€ каналу, наприклад, м≥ж д≥лерами, €к≥ обслуговують одного виробника. ƒруг≥ Ц м≥ж р≥зними р≥вн€ми одного каналу, наприклад, м≥ж виробником ≥ д≥лерами. „лени каналу можуть пред'€вити виробникам претенз≥њ щодо €кост≥ товару ≥ виконанн€ граф≥ка його в≥двантаженн€. ¬иробники ≥ роздр≥бн≥ торговц≥ можуть бути незадоволен≥ тим, що хтось з оптовик≥в не координуЇ з ними свою д≥€льн≥сть ≥ т. ≥н. ’оча Їдиних рецепт≥в гас≥нн€ таких конфл≥кт≥в не ≥снуЇ, дл€ встановленн€ в канал≥ духу кооперац≥њ повинн≥ бути виконано принаймн≥ дв≥ умови. ѕерша Ц це встановленн€ ч≥тких правил дл€ вс≥х учасник≥в каналу щодо норми прибутку ≥ обов'€зк≥в, що ними виконуютьс€. ƒруга Ц це розробка певних заход≥в з координац≥њ д≥€льност≥ учасник≥в каналу, що звичайно припускаЇ на€вн≥сть л≥дера в канал≥ ≥ доброњ вол≥ з боку ≥нших його учасник≥в.

ƒл€ того, щоб стати л≥дером каналу розпод≥лу, у одного з його учасник≥в, кр≥м бажанн€ управл€ти ефективн≥стю каналу, повинна бути можлив≥сть впливу на ≥нших учасник≥в каналу.

«азвичай л≥дером каналу розпод≥лу виступаЇ один з виробник≥в, €кий надаЇ учасникам каналу ф≥нансову допомогу, даЇ д≥лов≥ поради, допомагаЇ укладати контракти ≥ проводити рекламну кампан≥ю. Ќаприклад, компан≥€ Ѕћ¬ повн≥стю контролюЇ д≥€льн≥сть своњх дилер≥в.

–оздр≥бн≥ торговц≥ також можуть виступати €к л≥дери каналу, особливо €кщо вони представл€ють транснац≥ональну або нац≥ональну мережу магазин≥в, мають свою марку. Ќаприклад, торгова компан≥€ Ђ–≥бокї, €ка зд≥йснюЇ продаж спортивного од€гу, взутт€, спорт≥нвентарю.

Ћ≥дери-оптовики можуть утворювати добров≥льн≥ ¬ћ— з роздр≥бними торговц€ми.

¬иб≥р канал≥в розпод≥лу зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ таких критер≥њв Ц пор≥вн€нн€ обс€гу реал≥зац≥њ з витратами на створенн€ ≥ функц≥онуванн€ каналу; можливостей контролю д≥€льност≥ каналу розпод≥лу ≥ адаптац≥њ його п≥д збут нових продукт≥в або п≥д роботу на нових умовах.

јнал≥з маркетинговоњ д≥€льност≥ украњнських промислових п≥дприЇмств св≥дчить про використанн€ ними р≥зних канал≥в розпод≥лу своЇ продукц≥њ одночасно. “ак, мале п≥дприЇмство "√рад≥Їнт" ≥снуЇ з 1991р. ≥ спец≥ал≥зуЇтьс€ на виробництв≥ нап≥льних опалювальних апарат≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день, дл€ виробник≥в устаткуванн€ дл€ опалюванн€, в тому числ≥ ≥ дл€ даного п≥дприЇмства основними каналами збуту Ї:

- п≥дприЇмства, що працюють за ≥нстал€ц≥йними договорами;

- буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ;

- роздр≥бна мережа;

- власники нерухомост≥ (орган≥зац≥њ та приватн≥ особи);

- торгов≥ ф≥рми, €к≥ працюють ≥ на Ђсум≥жних ринкахї;

- посередницьк≥ орган≥зац≥њ.

 ожна категор≥€ маЇ специф≥чн≥ ≥нтереси ≥ особливост≥, €к≥ необх≥дно враховувати при робот≥ з ними. ќск≥льки б≥льш≥сть п≥дприЇмств не здатними охопити вс≥ канали збуту та њм доводитьс€ вибирати пр≥оритетн≥ напр€мки своЇњ збутовоњ пол≥тики. « ц≥Їњ точки зору представл€ють ≥нтерес результати маркетингового досл≥дженн€: майже 70% потенц≥йних споживач≥в котельного встаткуванн€ вважали б за краще зд≥йснювати закуп≥вл≥ в спец≥ал≥зованих магазинах. Ќебагато бажаючих заради незначноњ економ≥њ виснажувати себе клопотами, €к≥ повТ€зан≥ з недостатн≥м р≥внем серв≥су, ≥ п≥ддавати себе ризикам, €к≥ пов'€зан≥ з неспод≥ваним виходом з ладу газового котла. ќтже, можна зробити висновок, що за ≥нших р≥вних умов велик≥ перспективи в пор≥вн€нн≥ з ≥ншими каналами збуту операторам об≥ц€Ї розвиток спец≥ал≥зованоњ роздр≥бноњ мереж≥.

¬ажливим каналом збуту дл€ виробник≥в опалювального устаткуванн€ Ї ф≥рми, що працюють на сум≥жних ринках - водопостачанн€, насосного встаткуванн€, кондиц≥онуванн€. ќстанн≥м часом так≥ компан≥њ часто стають пом≥тними операторами на ринку котельного встаткуванн€.  орисним ор≥Їнтиром у вибор≥ пр≥оритет≥в з просуванн€ товару може стати ≥ визначенн€ етапу, на €кому покупець вибираЇ компан≥ю-≥нстал€тора ≥ марку котельного встаткуванн€.

Ѕудь-€кому п≥дприЇмству-виробнику хот≥лос€ б охопити вс≥ можлив≥ вар≥анти просуванн€ товару, але враховуючи обмежен≥сть власних ресурс≥в, невелик≥й ф≥рм≥ маЇ сенс концентруватис€ на перетворенн≥ €комога б≥льшого числа буд≥вельних орган≥зац≥й в своњх рекламних агент≥в.

јнал≥з маркетинговоњ д≥€льност≥ потужного п≥дприЇмства ¬ј“ Ђ“урбоатомї, св≥дчить про р≥зноман≥тн≥сть канал≥в розпод≥лу продукц≥њ даного п≥дприЇмства. ¬ д≥€льност≥ ¬ј“ Ђ“урбоатомї стратег≥чного значенн€ набуваЇ експорт продукц≥њ.

≈нергетичне встаткуванн€, що виробл€Їтьс€ ¬ј“ Ђ“урбоатомї, Ї добре в≥домим не т≥льки в ”крањн≥, –ос≥њ, крањнах —Ќƒ, але й у далекому заруб≥жж≥. “урб≥ни п≥дприЇмства потужн≥стю в≥д 25 тис. к¬т до 1,1 млн. к¬т усп≥шно працюють у крањнах ™вропи, јз≥њ, Ћатинськоњ јмерики. √еограф≥€ ринк≥в збуту ¬ј“ Ђ“урбоатомї наведена в таблиц≥ 12.1.

 

“аблиц€ 12.1 Ц √еограф≥€ ринк≥в збуту паротурб≥нного встаткуванн€ ¬ј“ Ђ“урбоатомї

–инкова н≥ша —егменти ринку Ќайменуванн€ станц≥й ≥ ≥нша ≥нформац≥€
™вропа ‘≥нл€нд≥€ ј≈— ЂЋовинсаї
√ерман≥€ ј≈— ЂЌордї
Ѕолгар≥€ ј≈— Ђ озлодуйї
”горщина ј≈— Ђѕакшї
–умун≥€ Ђѕарошеньї √–≈—
–ос≥€ ј≈—, “≈÷, √≈—, √–≈—
 рањни —Ќƒ “≈÷, √≈—, √–≈—
„ех≥€ “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
 ≥пр “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
јз≥€  итай “≈— ЂЌанк≥нї, Ђ»нкоуї
≤нд≥€ “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
ѕакистан “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
Ѕлижн≥й —х≥д ≤ран ј≈— ЂЅушерї
—ауд≥вська јрав≥€ “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
ќјЁ “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
…ордан≥€ “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
≤ран “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
Ћатинська јмерика јргентина “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку
 уба ј≈— Ђ’урагуаї, “≈—
ѕеру “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ на поставку

 

—ьогодн≥, працюючи в складних економ≥чних умовах, п≥дприЇмство докладаЇ великих зусиль дл€ зб≥льшенн€ обс€г≥в експортних поставок, особливо в крањни далекого заруб≥жж€.

“ак була виконана модерн≥зац≥€ парових турб≥н дл€ ј≈— ЂЋов≥саї (‘≥нл€нд≥€), ј≈— Ђѕакшї (”горщина), турб≥н ƒќ 300-240 дл€ Ќовочеркаськоњ √≈—, виготовлен≥ вузли г≥дротурб≥ни дл€ √≈— Ѕаундари (—Ўј), виготовлен≥ 5 г≥дрозатвор≥в дл€ √≈—, у тому числ≥ дл€ Ђћонсионї (ƒом≥н≥канська –еспубл≥ка), Ђ–иониї (√руз≥€), Ђ“ериї (“уреччина).

јнал≥з експорту продукц≥њ ¬ј“ Ђ“урбоатомї св≥дчить, що спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ зб≥льшенн€ питомоњ ваги експортованоњ продукц≥њ в загальному обс€з≥ виробництва. ¬ 2007 р. питома вага продукц≥њ на експорт складала 67,1 %, в 2008 р. - 70,5 %, в 2009 р. Ц 80.%

–азом з тим ¬ј“ Ђ“урбоатомї з≥штовхувавс€ з р€дом проблем, €к≥ не т≥льки не спри€ють зб≥льшенню обс€г≥в експорту продукц≥њ, але й ставл€ть на грань зриву виконанн€ вже укладених контракт≥в. Ќасамперед, це пог≥ршенн€ системи матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ контракт≥в, особливо поставок литва, поковок, штампувань лопаток парових турб≥н ≥ великотоннажного литва дл€ г≥дравл≥чних турб≥н з –ос≥њ; недосконал≥сть законодавчих акт≥в з валютного регулюванн€ й митних процедур; пог≥ршенн€ д≥њ ф≥нансово-кредитноњ й ц≥новоњ пол≥тики в ”крањн≥; оподаткуванн€ прибутку за в≥двантаженн€м, а не за касовим методом.

” плануванн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства необх≥дно передбачити ретельн≥ маркетингов≥ досл≥дженн€ ринку збуту, апробац≥ю реал≥зац≥њ продукц≥њ у вигл€д≥ проекту, при позитивному ефект≥ €кого до реал≥зац≥њ готуЇтьс€ перша велика парт≥€ турб≥н ≥ корегуютьс€ стратег≥чн≥ плани з урахуванн€м необх≥дност≥ пост≥йного пол≥пшенн€ €кост≥ продукц≥њ й розширенн€ ринк≥в збуту.

ѕ≥дготовка такого проекту передбачаЇ вдосконаленн€ технолог≥њ виробництва турб≥ни ≥ њњ конструктивних елемент≥в. ѕ≥сл€ чого випускаЇтьс€ експериментальна парт≥€ турб≥н. “ака продукц≥€ часто представл€Їтьс€ на м≥жнародних виставках, де одержуЇ в≥дгуки про €к≥сть. ” такий спос≥б формуЇтьс€ Ђбанкї замовлень (рис. 12.3).

 

 

–исунок 2.7 Ц —труктура портфелю замовлень ¬ј“ Ђ“урбоатомї

Ќа сьогодн≥ п≥дприЇмством сформовано над≥йний портфель замовлень, €кий п≥дтверджений договорами на загальну суму 1 млрд. 356 млн. грн.

—еред основних замовник≥в ¬ј“ Ђ“урбоатомї так≥ крањни, €к ”крањна, –ос≥€, ≤нд≥€, ”горщина, ћексика, јфган≥стан,  азахстан,  итай та ≥н. ѕ≥дприЇмство продовжуЇ приймати участь в тендерах, загальний обс€г пропозиц≥й перевищуЇ 1,5 млрд. грн.

¬ј“ Ђ“урбоатомї добре забезпечено ринками збуту, над розширенн€м €ких працюЇ служба маркетингу. ѕ≥дприЇмством виготовлен≥ й усп≥шно експлуатуютьс€ в р≥зних крањнах св≥ту б≥льше 400 парових ≥ газових турб≥н р≥зноњ потужност≥; 164 турб≥ни працюють на атомних електростанц≥€х, у тому числ≥ 40 турб≥н у крањнах далекого заруб≥жж€. ¬иготовлено й усп≥шно працюють б≥льше 380 г≥дравл≥чних турб≥н на 86 г≥дроелектростанц≥€х, у тому числ≥ на 20 √≈— за кордоном.

–ос≥€ Ї одним з основних ринк≥в збуту г≥дротурб≥нного встаткуванн€, що випускаЇ ¬ј“ Ђ“урбоатомї. Ќа 64 √≈— –ос≥йськ≥й федерац≥њ (кр≥м малих) працюЇ 398 г≥дроагрегат≥в сумарною встановленою потужн≥стю 42,7 млн. к¬т. « них 27 оснащен≥ г≥дротурб≥нами ¬ј“ Ђ“урбоатомї. ”сього в –ос≥ю поставлено 84 г≥дротурб≥ни сумарною встановленою потужн≥стю 6 млн. к¬т, що становить 15% в≥д потужност≥ г≥дроелектростанц≥й крањни. Ќа √≈— ≥ насосних станц≥€х працюЇ 46 г≥дравл≥чних затвор≥в виробництва ¬ј“ Ђ“урбоатомї.

ѕрактично кожна четверта турб≥на, з вироблених п≥дприЇмством, працюЇ в –ос≥њ. Ѕагато з них ун≥кальн≥ за своњм техн≥чними характеристиками ≥ не мають аналог≥в у св≥т≥. ѕрим≥ром, в 1965 роц≥ ¬ј“ Ђ“урбоатомї поставив на —аратовську √≈— найб≥льш≥ в св≥т≥ поворотно-лопасев≥ г≥дротурб≥ни з д≥аметром робочого колеса 10,3 м. ¬ј“ Ђ“урбоатомї бере активну участь в освоЇнн≥ г≥дропотенц≥алу р≥к —иб≥ру (≤ркутська, Ќовосиб≥рська, ћамаканска, ¬≥люйська й ≥н. √≈—). ћарка ¬ј“ Ђ“урбоатомї добре в≥дома в багатьох рег≥онах –ос≥њ.

¬ ”крањн≥ продукц≥Їю ¬ј“ Ђ“урбоатомї оснащен≥ 40% теплових, 85% атомних й 95% г≥дравл≥чних електростанц≥й сумарною потужн≥стю 60 млн. к¬т.

Ќайважлив≥шим напр€мком д≥€льност≥ ¬ј“ Ђ“урбоатомї Ї розширенн€ експортних поставок паротурб≥нного встаткуванн€, тому фактори його конкурентоспроможност≥ на св≥товому ринку здобувають першор€дне значенн€.

¬иб≥р канал≥в розпод≥лу, њх ефективне використанн€ впливають на обс€г збуту орган≥зац≥њ в ц≥лому. ≤снують певн≥ оптимальн≥ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж обс€гом реал≥зац≥њ ≥ числом покупц≥в, кл≥Їнт≥в. ќчевидно, що в раз≥, коли в кер≥вництва €когось п≥дприЇмства Ї можлив≥сть оптим≥зувати число кл≥Їнт≥в з погл€ду обс€г≥в товар≥в, що закуповуютьс€ ними у п≥дприЇмства в ц≥лому ≥ за окремими каналами зокрема, це сл≥д зробити. (“ака ситуац≥€ ≥снуЇ, коли попит на продукти п≥дприЇмства перевищуЇ можливост≥ його товарного покритт€ ≥ Ї можлив≥сть оптим≥зувати число кл≥Їнт≥в.) ћетодика такоњ оптим≥зац≥њ на основ≥ закону ѕарето, припускаЇ, що оптимальним Ї вар≥ант, коли в середньостатистичному план≥ 20% кл≥Їнт≥в закупл€ють 80% товар≥в. ™вропейськ≥ промислов≥ ф≥рми середн≥х розм≥р≥в витрачають на доведенн€ своЇњ продукц≥њ до споживача приблизно 21% доходу в≥д реал≥зац≥њ. “ому в ц≥й област≥ знаходитьс€ великий резерв економ≥њ витрат.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 886 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1997 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.