Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ процесу товароруху на п≥дприЇмств≥




 

ѕ≥сл€ вибору канал≥в товаророзпод≥лу необх≥дно орган≥зувати њх ефективне функц≥онуванн€, тобто вир≥шити питанн€ в област≥ ф≥зичного розпод≥лу. ‘≥зичний розпод≥л включаЇ роботу ≥з замовленн€ми, обробку вантаж≥в, орган≥зац≥ю складського господарства, управл≥нн€ запасами ≥ транспортуванн€.

ќрган≥зац≥€, €ка поставл€Ї потр≥бн≥ споживачам продукти в необх≥дн≥й к≥лькост≥ з належним р≥внем серв≥сноњ п≥дтримки, маЇ додатков≥ аргументи дл€ завоюванн€ конкурентних переваг. ¬ процес≥ руху товару приймають участь вс≥ учасники каналу розпод≥лу.

√оловна мета процесу руху товару формулюЇтьс€ в област≥ забезпеченн€ необх≥дного р≥вн€ задоволенн€ попиту споживач≥в при м≥н≥м≥зац≥њ витрат на орган≥зац≥ю ≥ зд≥йсненн€ даного процесу. ¬≥д процесу руху товару споживач≥ оч≥кують ефективноњ системи оформленн€ замовлень, на€вност≥ в запасах необх≥дних продукт≥в, можливост≥ зд≥йсненн€ терм≥нових поставок, швидкого виконанн€ гарант≥йних зобов'€зань, над≥йного п≥сл€продажного обслуговуванн€. Ѕагато орган≥зац≥й в дан≥й област≥ ввод€ть певн≥ стандарти Ц наприклад, гарантована доставка товару прот€гом 48 годин.

ѕрикладом питань, €к≥ вир≥шуютьс€ у сфер≥ збуту, можуть служити наступн≥. ƒе краще збер≥гати запаси продукц≥њ: на завод≥, в систем≥ оптовоњ або роздр≥бноњ торг≥вл≥ або в певних пропорц≥€х у вс≥х цих м≥сц€х? якого розм≥ру повинн≥ бути ц≥ запаси? якими видами транспорту ≥ €к краще транспортувати продукц≥ю? як ≥ де орган≥зувати допродажне ≥ п≥сл€продажне обслуговуванн€? ¬с≥ вказан≥ питанн€ необх≥дно вир≥шувати узгоджено, не приймаючи р≥шенн€ на локальному оптимум≥, а прагнучи знайти оптимальне р≥шенн€ в ц≥лому. јдже, наприклад, найдешевше р≥шенн€ в област≥ збер≥ганн€ готовоњ продукц≥њ може привести до здорожчанн€ транспортуванн€, до ≥нших небажаних €вищ, що приведе до ухваленн€ неоптимального р≥шенн€ в ц≥лому. “ут проблеми маркетингу т≥сним чином перепл≥таютьс€ з проблемами лог≥стики.

ћожливо об'Їднанн€ збер≥ганн€ товар≥в ≥ њх продажу. ќрган≥зац≥йно-правовою формою р≥шенн€ таких комплексних проблем Ї консигнац≥€.

 онсигнац≥€ Ц це умови продажу товар≥в через консигнац≥йн≥ склади посередник≥в, коли право власност≥ на товар, що над≥йшов на склад посередник≥в, залишаЇтьс€ за продавцем до моменту продажу його покупцю. «бер≥ганн€ товару на склад≥ ≥ його передпродажна п≥дготовка зд≥йснюЇтьс€ за рахунок продавц€. ѕостачанн€ товар≥в на склад проводитьс€ до укладенн€ контракту на продаж з покупцем. як правило, консигнац≥€ передбачаЇ збер≥ганн€ товару на склад≥ посередника (консигнатора) на прот€з≥ 1Ц1,5 року. якщо за цей пер≥од товар не буде проданий, в≥н повертаЇтьс€ власнику за його рахунок.  онсигнац≥€ застосовуЇтьс€ в тих випадках, коли важливо не упустити час продажу, €кий Ї оптимальним з погл€ду ефективност≥ операц≥њ, або коли чинник негайноњ операц≥њ постачанн€ товару маЇ важливе значенн€.

–озгл€немо б≥льш детально окрем≥ операц≥њ ф≥зичного розпод≥лу.

–обота ≥з замовленн€ми включаЇ: отриманн€ замовлень, њх обробленн€ ≥ виконанн€. «амовленн€ поступають поштою, по телефону, через комп'ютерн≥ мереж≥, в результат≥ особистих в≥зит≥в представник≥в замовник≥в. ќбробленн€ замовлень пол€гаЇ в передач≥ њх на склади, де перев≥р€Їтьс€ на€вн≥сть необх≥дного продукту.  р≥м того, замовленн€ направл€Їтьс€ у в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ служби, де перев≥р€ютьс€ ц≥ни, умови постачанн€, кредитоспроможн≥сть замовника. ѕ≥сл€ схваленн€ замовленн€ починаЇтьс€ його виконанн€. якщо замовленого продукту немаЇ на склад≥, то даЇтьс€ завданн€ виробникам.

ѕ≥сл€ того, €к замовленн€ готове до в≥двантаженн€, складськ≥ ≥ збутов≥ служби складають граф≥к використанн€ в≥дпов≥дних транспортних засоб≥в. ¬они вибираютьс€ з урахуванн€м терм≥новост≥ поставки та ≥нших фактор≥в.

ќбробленн€ вантаж≥в Ї важливим €к з погл€ду ефективноњ орган≥зац≥њ складського господарства, так ≥ з погл€ду транспортуванн€ вантажу з м≥сц€ виробництва до м≥сц€ його використанн€. ќперац≥њ упакуванн€, завантаженн€, перем≥щенн€ ≥ маркуванн€ повинн≥ виконуватис€ так, щоб зменшити витрати ≥ принести найб≥льшу користь споживачам. Ќа виб≥р метод≥в обробленн€ вантаж≥в ≥стотний вплив маЇ вид продукту: Ї в≥н швидкопсувним чи н≥ ≥ ≥н.

ќрган≥зац≥€ складського господарства включаЇ проектуванн€ ≥ використанн€ складських прим≥щень, в €ких збер≥гаютьс€ товари, засоб≥в њхнього перем≥щенн€. ћетою складського господарства Ї узгодженн€ виробництва ≥з замовленн€ми. —кладуванн€ товар≥в дозвол€Ї також п≥дтримувати р≥вень ц≥н ≥ задовольн€ти сезонний попит.

—кладське господарство виконуЇ наступн≥ функц≥њ: одержуЇ товари, ≥дентиф≥куЇ ≥ реЇструЇ њх, проводить сортуванн€, направл€Ї товари на збер≥ганн€ ≥ збер≥гаЇ њх, в≥дшукуЇ потр≥бн≥ товари ≥ сортуЇ њх дл€ в≥двантаженн€, зд≥йснюЇ упакуванн€ п≥д≥браних груп товар≥в ≥ направл€Ї њх до вибраного транспортного засобу. ѕри цьому зд≥йснюЇтьс€ оформленн€ в≥дпов≥дних супров≥дних ≥ бухгалтерських документ≥в.

”правл≥нн€ запасами пол€гаЇ в створенн≥ ≥ п≥дтриманн≥ запас≥в товар≥в в≥дпов≥дного асортименту ≥ у в≥дпов≥дн≥й к≥лькост≥, що Ї необх≥дними дл€ задоволенн€ попиту споживач≥в.  р≥м того, створенн€ запас≥в зд≥йснюЇтьс€ з метою забезпеченн€ безперервного прот€гом року виробництва продукт≥в сезонного попиту, наприклад, газонокосарок. ќск≥льки частка основних фонд≥в, що Ї необх≥дними дл€ управл≥нн€ запасами Ї значною, то ефективне управл≥нн€ ними складаЇ важливий резерв п≥двищенн€ вс≥Їњ д≥€льност≥ в област≥ ф≥зичного розпод≥лу.  оли на склад≥ збер≥гаЇтьс€ малий запас товар≥в, це, з одного боку, знижуЇ запаси нереал≥зованоњ продукц≥њ, але з другого боку, споживач, не отримавши потр≥бний йому продукт, може купити продукц≥ю конкурента.  оли ж запаси надм≥рно велик≥, то задоволенн€ запит≥в споживач≥в стаЇ б≥льш дорогим, виникаЇ в≥рог≥дн≥сть стар≥нн€ продукц≥њ. «в≥дси виникаЇ складна ≥ важлива задача оптим≥зац≥њ запас≥в.

ћенеджери з управл≥нн€ запасами мають справу з двома надзвичайно важливими проблемами. ¬они повинн≥ знати, коли необх≥дно поповнювати запаси ≥ ск≥льки потр≥бно замовл€ти товар≥в. “очка перезамовленн€ характеризуЇ р≥вень запас≥в, при €кому необх≥дно зробити нове замовленн€. ¬иб≥р точки перезамовленн€ визначають три чинники: час зап≥знюванн€ надходженн€ товар≥в п≥сл€ того, €к вони були замовлен≥; швидк≥сть продажу товар≥в ≥ запас безпеки, що даЇ можлив≥сть завжди задовольн€ти запити споживач≥в. ќптимальний р≥вень запасу безпеки залежить в≥д попиту ≥ стандарту наданн€м послуг споживачам. ¬елик≥ запаси безпеки гарантують на€вн≥сть необх≥дного товару на склад≥, вони також знижують варт≥сть реал≥зац≥њ замовлень, оск≥льки останн≥ зд≥йснюютьс€ в≥дносно р≥дко. ћал≥ запаси безпеки, з другого боку, вимагають частих перезамовлень ≥ привод€ть до високоњ вартост≥ реал≥зац≥њ замовленн€. –азом з тим такий п≥дх≥д зменшуЇ загальну варт≥сть обслуговуванн€ запас≥в.

–екомендац≥њ щодо вибору економ≥чно виправданоњ величини замовленн€ зд≥йснюютьс€ на основ≥ вимоги м≥н≥м≥зац≥њ сумарних витрат на створенн€ ≥ п≥дтриманн€ запас≥в. ƒаний п≥дх≥д покладено в основу багатьох систем контролю р≥вн€ запас≥в. ѕроте завжди сл≥д пам'€тати: м≥н≥м≥зац≥€ сумарних витрат повинна бути збалансована з р≥внем послуг, що надаютьс€ споживачам. “ому внасл≥док зб≥льшених витрат на обслуговуванн€ запас≥в, що звичайно корелюЇтьс€ ≥з зб≥льшенн€м р≥вн€ обслуговуванн€ споживач≥в, к≥льк≥сть продукц≥њ, €ка замовл€Їтьс€, часто Ї б≥льшою, що приводить до б≥льш високих сумарних витрат. ¬ даний час використовуютьс€ р≥зн≥ методи, направлен≥ на п≥двищенн€ ефективност≥ управл≥нн€ запасами, наприклад, система Ђточно у встановлений часї.

ќсновними модел€ми плануванн€ запас≥в Ї:

- модель економного розм≥ру замовленн€ (≈–«);

- модель з резервним запасом;

- модель ≈–« за на€вност≥ знижок за к≥льк≥сть запас≥в.

 ожна з цих моделей даЇ в≥дпов≥д≥ на питанн€: Ђ—к≥льки замовл€ти та коли замовл€ти?ї

¬икористанн€ модел≥ ≈–« Ї повТ€заним з певними теоретичними припущенн€ми: попит Ї пост≥йним ≥ не зм≥нюЇтьс€ прот€гом року; цикл замовленн€ в≥домий ≥ пост≥йний; знижки за к≥льк≥сть не передбачаютьс€; деф≥цит виключений, €кщо замовленн€ розм≥щено своЇчасно.

≈кономний розм≥р замовленн€ передбачаЇ такий обс€г замовленн€, €кий забезпечуЇ найменшу суму витрат на виконанн€ самого замовленн€ та збер≥ганн€ запас≥в.

–≥чн≥ витрати (¬р≥ч) на замовленн€ визначаютьс€ за формулою (12.1)

¬р≥ч. = ѕр х ¬зам /  , (12.1)

де ѕр Ц попит (у натуральних величинах);

¬зам Ц витрати на кожне замовленн€;

  Ц к≥льк≥сть одиниць у замовленн≥.

¬изначенн€ витрат на збер≥ганн€ визначаютьс€ за формулою (12.2)

¬р≥ч. =   х ¬зб / 2, (12.2)

де ¬зб Ц р≥чн≥ витрати на збер≥ганн€ одиниц≥ продукц≥њ. ¬итрати на збер≥ганн€ запас≥в можуть бути визначен≥ також €к в≥дсоток в≥д середньоњ вартост≥ запас≥в.

ќптимальне замовленн€ дос€гаЇтьс€ за умови, що р≥чн≥ витрати на замовленн€ дор≥внюють р≥чним витратам на збер≥ганн€.

¬изначенн€ оптимального обс€гу замовленн€:

  = 2ѕр х ¬зам / ¬зб (12.3)

“очка в≥дновленн€ замовленн€ розраховуЇтьс€ за формулою (12.4)

“¬« = ѕд х “, (12.4)

де “¬« - точка в≥дновленн€ замовленн€;

ѕд Ц середн≥й щоденний попит;

“ Ц час виконанн€ замовленн€ в дн€х.

—ередн≥й щоденний попит розраховуЇтьс€ €к в≥дношенн€ р≥чного попиту до к≥лькост≥ робочих дн≥в на р≥к. „ас виконанн€ нового замовленн€ розраховуЇтьс€ €к в≥дношенн€ к≥лькост≥ робочих дн≥в на р≥к до к≥лькост≥ замовлень на р≥к.

«агальн≥ р≥чн≥ витрати становл€ть суму р≥чних витрат на замовленн€, р≥чних витрат на збер≥ганн€, а також витрат на придбанн€ товар≥в. ¬итрати на товар не залежать в≥д прийн€тоњ пол≥тики визначенн€ замовлень ≥ оптимальний обс€г замовленн€ визначаЇтьс€ незалежно в≥д щор≥чноњ вартост≥ замовленого товару.

” раз≥, €кщо продукц≥€ реал≥зуЇтьс€ нер≥вном≥рно, дл€ визначенн€ обс€гу замовленн€ використовуютьс€ модель з резервним запасом, €ка передбачаЇ припущенн€, що контракт продаж не буде втрачено в звТ€зку з нестачею запас≥в. «агальн≥ р≥чн≥ витрати включать суму р≥чних витрат на замовленн€, р≥чних витрат на збер≥ганн€ та витрат на створенн€ та збер≥ганн€ страхового запасу.

ћодель ≈–« за на€вност≥ знижок за к≥льк≥сть передбачаЇ визначенн€ розм≥ру замовленн€, €кий забезпечуЇ найменшу величину повних витрат. ≈кономний розм≥р замовленн€ за на€вност≥ знижок визначаЇтьс€ в посл≥довност≥, €ка наведена на рисунку 12.4.

“ранспортуванн€ забезпечуЇ перем≥щенн€ товару з м≥сц€ виробництва до м≥сц€ його продажу ≥ використанн€. ѕрактика виробила р€д рекомендац≥й щодо використанн€ р≥зних вид≥в транспорту дл€ транспортуванн€ р≥зних вантаж≥в.

¬ таблиц≥ 12.2 навод€тьс€ дан≥, що характеризують пор≥вн€льну ефективн≥сть р≥зних вид≥в транспорту за ш≥стьома показниками. ќц≥нки за приведеними в таблиц≥ показниками Ї основою вибору транспортних засоб≥в. ƒл€ того, щоб використовувати вигоди р≥зних транспортних засоб≥в, часто використовують комб≥нац≥ю з дек≥лькох вид≥в транспорту.  онтейнеризац≥€ полегшуЇ комб≥новане використанн€ дек≥лькох вид≥в транспорту. Ќа рисунку 12.5 приводитьс€ д≥аграма, €ка характеризуЇ структуру витрат з виконанн€ окремих функц≥й ф≥зичного розпод≥лу.

 
 

 

 


–исунок 12.4 Ц ¬изначенн€ економного розм≥ру за на€вност≥ знижок [5]

 

¬итрати на реал≥зац≥ю функц≥й ф≥зичного розпод≥лу Ц це робота ≥з замовленн€ми, обробка вантаж≥в, орган≥зац≥€ складського господарства, управл≥нн€ запасами ≥ транспортуванн€ Ц складають б≥л€ третини вс≥х маркетингових витрат.

«начно впливаючи на р≥вень задоволеност≥ споживач≥в, ц≥ функц≥њ дл€ маркетолога мають велике значенн€.

 

“аблиц€ 12.2 Ц ѕор≥вн€льна характеристика р≥зних вид≥в транспорту [6]

¬ид транспорту ¬арт≥сть на милю   Ўвидк≥сть поставки   „астота поставок   —таб≥льн≥сть граф≥ка поставок √нучк≥сть обробки вантажу ћ≥сце знаходженн€
¬одний            
«ал≥зничний            
јвтотранспорт            
“рубопров≥дний            
ѕов≥тр€ний            

 

ѕозначенн€:

1 Ц дуже низька ефективн≥сть; 2 Ц низька ефективн≥сть; 3 Ц середн€ ефективн≥сть;

4 Ц висока ефективн≥сть; 5 Ц дуже висока ефективн≥сть.

 

–исунок 12.5 Ц —труктура витрат за функц≥€ми ф≥зичного розпод≥лу

 

¬имоги ефективного ф≥зичного розпод≥лу стосуютьс€ вс≥х елемент≥в комплексу маркетингу. ѕродукт проектуЇтьс€ ≥ упаковуЇтьс€ так, щоб максимально полегшити виконанн€ завдань доставки його споживачу.  онкурентн≥ ц≥ни можуть залежати в≥д можливост≥ орган≥зац≥њ забезпечити над≥йн≥ поставки товару, особливо при непередбачуваних обставинах.  омун≥кац≥йна кампан≥€ повинна бути скоординована з функц≥€ми розпод≥лу так, щоб товар був доступний споживачам.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 773 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2289 - | 2034 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.