Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика субТЇкт≥в процесу збуту продукц≥њ




Ќа€вн≥сть великоњ к≥лькост≥ канал≥в збуту обумовлюЇ на€вн≥сть великоњ к≥лькост≥ субТЇкт≥в збутовоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ¬раховуючи роль та масштаби розвитку торг≥вл≥ в сучасних умовах господарюванн€ важливого значенн€ набуваЇ оптова торг≥вл€ промисловими товарами. ¬ звТ€зку з цим необх≥дно визначити пон€тт€ субТЇкта оптовоњ торг≥вл≥.

ќптовий торговець Ц це орган≥зац≥€ або окрема особа, головною д≥€льн≥стю €ких Ї оптова торг≥вл€. ќптов≥ торговц≥ надають послуги €к виробникам, так ≥ орган≥зац≥€м роздр≥бноњ торг≥вл≥ ≥ п≥дрозд≥л€ютьс€ на три головн≥ групи: комерц≥йн≥ оптов≥ орган≥зац≥њ; брокери ≥ агенти; збутов≥ контори виробник≥в.

 омерц≥йна оптова орган≥зац≥€ Ї незалежною комерц≥йною орган≥зац≥Їю, що маЇ право власност≥ на товари, €к≥ продаютьс€. –озр≥зн€ють два типи таких орган≥зац≥й: комерц≥йн≥ оптов≥ орган≥зац≥њ з повним обслуговуванн€м ≥ комерц≥йн≥ оптов≥ орган≥зац≥њ з обмеженим обслуговуванн€м.

 омерц≥йна оптова орган≥зац≥€ з повним обслуговуванн€м надаЇ повний наб≥р послуг ≥з збер≥ганн€ ≥ постачанн€ товар≥в, з наданн€м кредиту, з використанн€ торгового персоналу, з просуванн€ ≥ збуту товар≥в. ƒан≥ орган≥зац≥њ бувають двох тип≥в: оптов≥ орган≥зац≥њ, €к≥ обслуговують роздр≥бних торговц≥в, ≥ оптов≥ орган≥зац≥њ, €к≥ обслуговують виробник≥в продукц≥њ ≥ послуг Ц дистриб'ютори виробничоњ продукц≥њ. ѕерш≥ надають повний наб≥р послуг, що залежить в≥д того, кому поставл€ютьс€ товари: роздр≥бним торговц€м, ор≥Їнтованим на торг≥влю товарами широкоњ або вузькоњ номенклатури. ƒруг≥ Ц це оптов≥ торговц≥, €к≥ продають товари б≥льше виробникам, н≥ж роздр≥бним торговц€м.

 омерц≥йна оптова орган≥зац≥€ з обмеженим обслуговуванн€м надаЇ своњм постачальникам ≥ споживачам обмежений наб≥р послуг. —еред таких орган≥зац≥й можна вид≥лити: оптовик≥в, що продають за гот≥вку роздр≥бним торговц€м товари обмеженого асортименту, останн≥ сам≥ завантажують≥ транспортують продукц≥ю; збутовик≥в, €к≥ продають за гот≥вку ≥ поставл€ють товари; збутовик≥в, €к≥ п≥сл€ отриманн€ замовленн€ на продукц≥ю знаход€ть виробника, €кий безпосередньо в≥двантажуЇ товар споживачу; збутовик≥в, €к≥ поставл€ють товари в≥домих марок обмеженоњ номенклатури невеликими парт≥€ми ≥ ст€гують з роздр≥бних торговц≥в оплату т≥льки за продан≥ товари; кооперативи виробник≥в, що утворюютьс€, €к правило, фермерами дл€ продажу своЇњ продукц≥њ на м≥сцевих ринках; оптовик≥в, що розсилають каталоги на продукц≥ю обмеженого асортименту ≥ в≥двантажують њњ п≥сл€ отриманн€ замовленн€ поштою.

–озгл€немо де€к≥ види посередник≥в, що беруть участь в оптов≥й торг≥вл≥.

Ѕрокер Ц це акредитований (зареЇстрований) посередник при зд≥йсненн≥ операц≥й м≥ж покупц€ми ≥ продавц€ми товар≥в, ц≥нних папер≥в, валют ≥ ≥нших ц≥нностей на фондових ≥ товарних б≥ржах, валютних ринках. Ѕрокер укладаЇ угоди, €к правило, за дорученн€м ≥ за рахунок кл≥Їнт≥в, а також може д≥€ти й в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок дов≥рител≥в. «а посередництво м≥ж продавц€ми ≥ покупц€ми брокер одержуЇ певну платню або ком≥с≥йн≥ за угодою стор≥н або в≥дпов≥дно до встановленоњ б≥ржовим ком≥тетом такси. ѕосередницьк≥ операц≥њ зд≥йснюютьс€, головним чином, через брокерськ≥ контори, ф≥рми або њх ф≥л≥али.  рупн≥ брокерськ≥ ф≥рми можуть надавати кредит покупц€м або виступати гарантом при зд≥йсненн≥ операц≥њ. Ѕрокер не волод≥Ї правом власност≥ на товари, що продаютьс€, його контакти з виробниками ≥ покупц€ми нос€ть тимчасовий характер.

јгент, на в≥дм≥ну в≥д брокера, представл€Ї ≥нтереси продавц≥в або покупц≥в на достатньо пост≥йн≥й основ≥; в≥н не волод≥Ї правом власност≥ на товари, що продаютьс€, ≥ одержуЇ ком≥с≥йн≥ за орган≥зован≥ ним операц≥њ. ≤снуЇ дек≥лька тип≥в агент≥в: агенти виробник≥в представл€ють ≥нтереси дек≥лькох виробник≥в ≥ мають з кожним з них формальну угоду про ц≥ни, територ≥њ њх д≥€льност≥, поставки ≥ гарант≥њ на €к≥сть, про величину ком≥с≥йних; збутов≥ агенти за умов угоди в≥дпов≥дають за збут вс≥Їњ продукц≥њ виробник≥в, Ї по сут≥ збутовим в≥дд≥лом виробника, €к правило, не мають обмеженн€ щодо територ≥й своЇњ д≥€льност≥ ≥ волод≥ють повноваженн€ми вести переговори за ц≥нами ≥ ≥ншими умовами реал≥зац≥њ, таким, €к кредит ≥ умови поставки; агенти за закуп≥вл€ми звичайно мають довгостроков≥ угоди з покупц€ми, в умови €ких може входити куп≥вл€, отриманн€, перев≥рка €кост≥, збер≥ганн€ ≥ в≥двантаженн€ товар≥в покупц€м; ком≥с≥йн≥ торговц≥ продають парт≥њ товар≥в за встановленим ними ц≥нами (вище за м≥н≥мальний р≥вень, узгоджений з виробником).

ƒ≥лер Ц це посередник (приватна особа або ф≥рма) в торгових операц≥€х куп≥вл≥-продажу товар≥в, ц≥нних папер≥в, валюти. ƒ≥лер Ї членом товарноњ або фондовоњ б≥рж≥, д≥Ї в≥д власного ≥мен≥ ≥ за власний рахунок. ƒ≥лери можуть укладати угоди м≥ж собою, з брокерами, безпосередньо з кл≥Їнтами. ƒоходи дилера утворюютьс€ за рахунок р≥зниц≥ м≥ж закуп≥вельною ≥ продажною ц≥ною товар≥в, ц≥нних папер≥в, валют. ƒ≥лер приймаЇ на себе велику частину ризику в≥д операц≥й, купуючи ≥ продаючи товари з метою отриманн€ прибутку в≥д операц≥й.

ƒистриб'ютор Ц це в≥дносно велика незалежна посередницька ф≥рма, що зд≥йснюЇ збут на основ≥ оптових закуп≥вель у ф≥рм-виробник≥в продукц≥њ. ƒистриб ' ютери можуть надавати своњм кл≥Їнтам так≥ послуги, €к збер≥ганн€ продукц≥њ, њњ доставка, наданн€ кредит≥в. ƒистриб'ютори прагнуть встановити тривал≥ контакти з виробниками ≥ споживачами. ¬≥дносини м≥ж дистриб'ютором ≥ його замовником будуютьс€ на догов≥рн≥й основ≥. ¬ угод≥ м≥ж ними встановлюютьс€ розм≥ри нац≥нок (знижок) до оптовоњ ц≥ни реал≥зованого товару. як правило, величина нац≥нок (знижок) вар≥юЇтьс€ залежно в≥д конкретних умов виконанн€ договору: виду продукц≥њ, терм≥н≥в виконанн€ замовленн€, величини парт≥њ товару, пор€дку доставки товар≥в з баз ≥ склад≥в, вар≥ант≥в оплати поставлених товар≥в (гот≥вкою або з розстрочкою або без розстрочки платежу) ≥ ≥н. Ќац≥нки (знижки) Ї джерелом доход≥в дистриб'ютор≥в ≥ компенсують њх витрати щодо орган≥зац≥њ комерц≥йноњ д≥€льност≥, закуп≥вель, збер≥ганн€ ≥ продажу товар≥в.

«бутов≥ контори виробник≥в використовуютьс€ тод≥, коли виробники вир≥шують уз€ти на себе функц≥ю оптового збуту, а не зд≥йснювати њњ через незалежних оптовик≥в. «бутов≥ в≥дд≥ленн€ мають умови не т≥льки дл€ продажу товар≥в, але також ≥ дл€ њх збер≥ганн€. «бутов≥ контори розташовуютьс€ у виробника або поблизу ринку збуту ≥ не збер≥гають запас≥в.

«авершальним р≥внем каналу розпод≥лу споживацьких товар≥в Ї ланка роздр≥бноњ торг≥вл≥. –оздр≥бна торг≥вл€ Ц це вс≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ з продажу товар≥в ≥ послуг безпосередньо к≥нцевим споживачам дл€ њх особистого, а не виробничого споживанн€.

Ѕагато виробничих п≥дприЇмств, оптових торговц≥в, п≥дприЇмств серв≥су ≥ т.≥н. займаютьс€ роздр≥бною торг≥влею. ѕроте основний обс€г роздр≥бноњ торг≥вл≥ приходитьс€ на роздр≥бних торговц≥в.

–оздр≥бний торговець Ц це орган≥зац≥€ або окрема особа, основним видом д≥€льност≥ €ких Ї роздр≥бна торг≥вл€.

ќсновний об'Їм роздр≥бноњ торг≥вл≥ зд≥йснюЇтьс€ через роздр≥бн≥ магазини ≥ шл€хом ≥ншоњ роздр≥бноњ торг≥вл≥, що включаЇ пр€мий маркетинг, пр€мий продаж ≥ продаж за допомогою торгових автомат≥в.

Ѕагатов≥кова практика орган≥зац≥њ роздр≥бноњ торг≥вл≥ привела до утворенн€ магазин≥в роздр≥бноњ торг≥вл≥ р≥зних вид≥в. Ќижче стисло охарактеризован≥ типи роздр≥бних магазин≥в, що знайшли найширше розповсюдженн€ в св≥тов≥й практиц≥ торг≥вл≥ р≥зними товарами, в тому числ≥ промисловими.

–оздр≥бн≥ магазини бувають р≥зних тип≥в ≥ розм≥р≥в ≥ класиф≥куютьс€ за р≥зними ознаками. «а р≥внем послуг, що надаютьс€, вони п≥дрозд≥л€ютьс€ на магазини самообслуговуванн€, на магазини з обмеженим обслуговуванн€м, на магазини з повним обслуговуванн€м.

¬ магазинах самообслуговуванн€ покупц≥ самост≥йно, не користуючись послугами продавц≥в, на основ≥ пор≥вн€нн€ товар≥в р≥зних виробник≥в зд≥йснюють њх в≥дб≥р. ÷е даЇ њм можлив≥сть купувати товари за б≥льш низькими ц≥нами.

ћагазин з обмеженим обслуговуванн€м Ц це магазин, в €кому покупцю надаЇтьс€ певна допомога, наприклад, надаЇтьс€ ≥нформац≥€ про товари. ћожливим Ї також наданн€ додаткових послуг, наприклад, наданн€ кредиту.

ћагазин з повним обслуговуванн€м характеризуЇтьс€ тим, що покупцю надаЇтьс€ допомога на кожному етап≥ процесу куп≥вл≥ товару, включаючи можливе поверненн€ товару, наданн€ кредиту, безкоштовне поставленн€ товару, послуги вдома ≥ ≥н. ¬се це призводить до формуванн€ б≥льш високих ц≥н.

«алежно в≥д пропонованого асортименту роздр≥бн≥ магазини класиф≥куютьс€ на спец≥ал≥зован≥ магазини, ун≥вермаги, супермаркети, чергов≥ магазини, супермагазини, комб≥нован≥ магазини, г≥пермаркети.

—пец≥ал≥зований магазин характеризуЇтьс€ невеликою р≥зноман≥тн≥стю представлених товарних груп, але з багатим асортиментом усередин≥ кожноњ товарноњ групи.

”н≥вермаг характеризуЇтьс€ великою р≥зноман≥тн≥стю представлених товарних груп, кожна з €ких продаЇтьс€ в спец≥ал≥зованому в≥дд≥л≥ на чол≥ з фах≥вцем по закуп≥вл€х товар≥в ≥ њх продажу.

—упермаркет Ц це великий магазин самообслуговуванн€, що характеризуЇтьс€ великим обс€гом продаж≥в, низькими витратами ≥ ц≥нами, невисокою питомою прибутков≥стю.

„ерговий магазин Ц це невеликий магазин з обмеженим асортиментом товар≥в п≥двищеного попиту, з продовженим часом роботи без вих≥дних; характеризуЇтьс€ пор≥вн€но високими ц≥нами, знаходитьс€ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д житлових район≥в.

—упермагазин Ц це магазин, €кий за розм≥рами значно перевищуюЇ звичайний супермаркет, з великим набором повс€кденних продовольчих ≥ непродовольчих товар≥в ≥ €кий надаЇ так≥ послуги €к х≥мчистка, поштов≥ ≥ банк≥вськ≥ послуги, виготовленн€ фотограф≥й, обслуговуванн€ автомоб≥л≥в, харчуванн€ ≥ т.п.

 омб≥нований магазин Ц це комб≥нац≥€ продовольчого магазина з аптекою.

√≥пермаркет дос€гаЇ розм≥р≥в шести футбольних пол≥в, в≥н об'ЇднуЇ супермаркет, магазин знижених ц≥н, р≥зн≥ промтоварн≥ магазини, роздр≥бний склад-магазин; практикуютьс€ ц≥ни ≥з знижками дл€ тих покупц≥в, €к≥ сам≥ вантажать ≥ транспортують куплен≥ товари, наприклад, мебл≥. ѕроте великий розм≥р магазина дл€ певних кл≥Їнт≥в ≥ управл≥нн€ торговим п≥дприЇмством стаЇ перешкодою.

«алежно в≥д р≥вн€ ц≥н роздр≥бн≥ магазини п≥дрозд≥л€ютьс€ на магазини понижених ц≥н, магазини ≥з значно пониженими ц≥нами, магазини продажу за каталогами.

ћагазин знижених ц≥н продаЇ звичайн≥ товари за в≥дносно низькими ц≥нами, що дос€гаЇтьс€ невисокою нормою прибутку ≥ великим обс€гом продаж≥в.

ћагазин ≥з значно зниженими ц≥нами закуповуЇ нестандартн≥ або т≥, що вийшли з моди товари за ц≥нами нижчими за звичайн≥ оптов≥ ц≥ни. —еред магазин≥в даного типу сл≥д вид≥лити заводськ≥ магазини ≥ оптов≥ клуби.

«аводський магазин Ї власн≥стю виробника ≥ ним же управл€Їтьс€. ћагазин реал≥зуЇ головним чином нестандартн≥ товари ≥ надлишки виробництва.

ќптовий клуб продаЇ товари т≥льки членам клубу, що сплатили членськ≥ внески (25Ц50 долар≥в в р≥к). “акий магазин розташований в складських прим≥щенн€х з м≥н≥мальним комфортом, в≥н не маЇ служби доставки товар≥в ≥ не в≥дпускаЇ товари за кредитними картками. ÷≥ни на 20-40% нижч≥ за ц≥ни супермаркет≥в ≥ магазин≥в з пониженими ц≥нами.

ћагазин продажу за каталогами пропонуЇ високо€к≥сн≥ продукти в≥домих марок, асортимент €ких швидко зм≥нюЇтьс€, за зниженими ц≥нами. ѕокупц≥ вибирають товари за каталогом, звичайно сам≥ заповнюють бланки замовлень ≥ зд≥йснюють покупки в м≥сц€х розташуванн€ склад≥в. “овари, €к правило, збер≥гаютьс€ в службових прим≥щенн€х ≥ њх показ обмежений. “ак≥ магазини прагнуть максимально скоротити своњ витрати, задовольн€ютьс€ невисокою нормою прибутку, що спри€Ї великому обс€гу продаж≥в.

« погл€ду форм власност≥ ≥ контролю можна вид≥лити наступн≥ типи роздр≥бноњ торг≥вл≥: магазини корпоративного ланцюга, кооперативи роздр≥бних торговц≥в, кооперативи споживач≥в, франшизи, торгов≥ конгломерати.  р≥м того, вид≥л€ють зв'€зки магазин≥в.

ћагазини корпоративноњ мереж≥ Ц це дек≥лька магазин≥в, що мають загального власника ≥ провод€ть загальну пол≥тику закуп≥вель ≥ продаж≥в однакових груп товар≥в. √оловн≥ переваги таких магазин≥в в пор≥вн€нн≥ з незалежними магазинами пол€гають у великих закуп≥вл€х товар≥в за низькими ц≥нами, в реал≥зац≥њ р€ду функц≥й (ц≥ноутворенн€, просуванн€, закуп≥вл≥, контроль запас≥в, прогнозуванн€ збуту) на р≥вн≥ загальних корпоративних служб.

 ооператив роздр≥бних торговц≥в представл€Ї групу незалежних роздр≥бних торговц≥в або магазин≥в роздр≥бноњ торг≥вл≥, що об'Їдналис€ дл€ централ≥зованих сум≥сних закуп≥вель, веденн€ загального складського господарства ≥ проведенн€ загальноњ пол≥тики в област≥ закуп≥вель ≥ просуванн€ продукту. „лени кооперативу закуповують б≥льш≥сть товар≥в через кооператив, планують сум≥сну рекламну кампан≥ю. ѕрибуток кожного члена пропорц≥йний обс€гу його закуп≥вель. „ерез кооператив можуть проводити закуп≥вл≥ також ≥ роздр≥бн≥ торговц≥, що не вход€ть в його склад, проте вони не мають своЇњ частки в прибутку кооперативу.

 ооператив споживач≥в Ц це роздр≥бна ф≥рма, власниками €коњ Ї споживач≥. „лени кооперативу внос€ть грош≥ дл€ в≥дкритт€ свого власного магазина, визначають його пол≥тику ≥ вибирають менеджер≥в. „лени кооперативу одержують див≥денди.

“орговий конгломерат Ї корпорац≥Їю, €ка об'ЇднуЇ дек≥лька орган≥зац≥й р≥знор≥дних напр€м≥в ≥ форм роздр≥бноњ торг≥вл≥ п≥д Їдиною центральною власн≥стю. Ќа центральному р≥вн≥ зд≥йснюютьс€ де€к≥ розпод≥льч≥ ≥ управл≥нськ≥ функц≥њ. ѕереваги такоњ форми орган≥зац≥њ торг≥вл≥ обумовлен≥ р≥зноман≥тн≥стю форм роздр≥бноњ торг≥вл≥, координац≥Їю роботи окремих орган≥зац≥й роздр≥бноњ торг≥вл≥, масштабами економ≥чноњ д≥€льност≥.

«в'€зка магазин≥в Ц це об'Їднанн€ магазин≥в з метою посиленн€ њх привабливост≥ ≥ створенн€ можливостей дл€ споживач≥в купити все необх≥дне в одному м≥сц≥. «в'€зки магазин≥в п≥дрозд≥л€ютьс€ на центральн≥ д≥лов≥ райони ≥ на торгов≥ центри.

÷ентральний д≥ловий район включаЇ в себе ун≥версальн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥ магазини, банки, к≥нотеатри. ÷е основна форма групуванн€ магазин≥в в —Ўј до початку 50-х рок≥в. ¬≥дт≥к населенн€ в передм≥ст€ зумовив спад центральних д≥лових район≥в ≥ њх трансформац≥ю в ≥нш≥ типи магазин≥в.

“орговий центр Ц це група роздр≥бних торгових точок, що мають Їдиного власника. „асто включаЇ в св≥й склад медичн≥ установи, центри здоров'€, б≥бл≥отеки. ћоже обслуговувати населенн€ великого району, тод≥ в≥н включаЇ 40Ц100 магазин≥в, або населенн€ найближчоњ округи, тод≥ в≥н складаЇтьс€ з 5Ц15 магазин≥в. ¬ останньому випадку в≥н включаЇ р€д серв≥сних п≥дприЇмств: х≥мчистку, пральну самообслуговуванн€, аптеку, перукарню ≥ т.≥н.


 

“ести

1.  анал розпод≥луце:

а) р€д орган≥зац≥й або окремих ос≥б, €к≥ зад≥€н≥ в процес≥ забезпеченн€ доступу продукц≥њ дл€ використанн€ або споживанн€ ≥ндив≥дуальними споживачами або окремими орган≥зац≥€ми;

б) це шл€х, по €кому товари рухаютьс€ в≥д виробника до споживача;

в) виб≥р каналу збуту дл€ р≥зних вид≥в продукту;

г) виб≥р каналу маркетингу.

2  анал пр€мого маркетингу:

а) забезпечуЇ реал≥зац≥ю товару виробником безпосередньо споживачу;

б) передбачаЇ присутн≥сть посередник≥в;

в) це звичайний канал розпод≥лу;

г) це шл€х, по €кому товари рухаютьс€ в≥д виробника до споживача.

3 ¬ертикальна маркетингова система (¬ћ—):

а) це структура каналу розпод≥лу, в €к≥й виробники, оптов≥ ≥ роздр≥бн≥ торговц≥ д≥ють €к Їдина система;

б) структура каналу розпод≥лу, в €к≥й оптовик орган≥зовуЇ добров≥льн≥ ланцюги незалежних роздр≥бних торговц≥в з метою допомогти њм в конкуренц≥њ з крупними розпод≥льчими системами.

в) об'ЇднуЇ посл≥довн≥ стад≥њ виробництва ≥ розпод≥лу п≥д одним власником, €кий зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво каналом.

4 √оризонтальна маркетингова система:

а) структура каналу розпод≥лу, в €к≥й оптовик орган≥зовуЇ добров≥льн≥ ланцюги незалежних роздр≥бних торговц≥в з метою допомогти њм в конкуренц≥њ з крупними розпод≥льчими системами;

б) це структура каналу розпод≥лу, в €к≥й виробники, оптов≥ ≥ роздр≥бн≥ торговц≥ д≥ють €к Їдина система;

в) угода м≥ж дек≥лькома орган≥зац≥€ми одного р≥вн€ каналу розпод≥лу про сум≥сн≥ д≥њ з метою використовуванн€ нових маркетингових можливостей.

5 ‘≥зичний розпод≥л включаЇ:

а) роботу ≥з замовленн€ми;

б) обробку вантаж≥в;

в) управл≥нн€ запасами ≥ транспортуванн€;

г) роботу ≥з замовленн€ми, обробку вантаж≥в, орган≥зац≥ю складського господарства, управл≥нн€ запасами ≥ транспортуванн€.

6 ƒ≥лер це:

а) посередник в торгових операц≥€х куп≥вл≥-продажу товар≥в, ц≥нних папер≥в, валюти;

б) член товарноњ або фондовоњ б≥рж≥, що д≥Ї в≥д власного ≥мен≥ ≥ за власний рахунок;

в) посередник, €кий не волод≥Ї правом власност≥ на товари, що продаютьс€, ≥ одержуЇ ком≥с≥йн≥ за орган≥зован≥ ним операц≥њ;

г) акредитований (зареЇстрований) посередник, €кий укладаЇ угоди, €к правило, за дорученн€м ≥ за рахунок кл≥Їнт≥в, а також може д≥€ти ≥ в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок дов≥рител≥в.

7 ќптовий клуб продаЇ:

а) товари т≥льки членам клубу, що сплатили членськ≥ внески;

б) нестандартн≥ товари ≥ надлишки виробництва;

в) високо€к≥сн≥ продукти в≥домих марок, асортимент €ких швидко зм≥нюЇтьс€, за зниженими ц≥нами;

г) звичайн≥ товари за в≥дносно низькими ц≥нами, що дос€гаЇтьс€ невисокою нормою прибутку ≥ великим обс€гом продаж≥в.

8 –≥вень каналу це:

а) будь-€кий посередник, €кий виконуЇ певну роботу з наближенн€ товару до к≥нцевого покупц€ ≥ права власност≥ на нього;

б) реал≥зац≥€ товару виробником безпосередньо споживачев≥;

в) шл€х, по €кому товари рухаютьс€ в≥д виробника до споживача;

г) р€д орган≥зац≥й, €к≥ зад≥€н≥ в процес≥ забезпеченн€ доступу продукц≥њ дл€ використанн€ або споживанн€ ≥ндив≥дуальними споживачами або окремими орган≥зац≥€ми.

9 Ўирина каналу це:

а) к≥льк≥сть посередник≥в на кожному р≥вн≥ каналу;

б) к≥льк≥сть оптових покупц≥в;

в) €к≥сть серв≥сного обслуговуванн€ споживач≥в;

г) к≥льк≥сть збутових агент≥в.

10 як≥ функц≥њ виконуЇ збутовий канал:

а) функц≥њ, що повТ€зан≥ з угодами;

б) лог≥стичн≥ функц≥њ;

в) функц≥њ обслуговуванн€;

г) ус≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥.


«адач≥

1. ќптово-роздр≥бна ф≥рма продаЇ комплекти запчастин. –≥чний попит Ц 12000 комплект≥в. ÷≥на одного комплекту Ц 1000 грн. ¬итрати на замовленн€ Ц 540 грн.од. ¬итрати на збер≥ганн€ одиниц≥ продукц≥њ Ц 160 грн. Ќеобх≥дно визначити оптимальну к≥льк≥сть комплект≥в у замовленн≥, точку в≥дновленн€ замовленн€ та загальн≥ витрати з метою зменшенн€ витрат на запаси.

2. ÷≥на одного комплекту Ц 100 грн. якщо замовл€Їтьс€ в≥д 1000 до 1199 комплект≥в, ц≥на зменшуЇтьс€ на 10 % ≥ становить 90 грн./од. ” раз≥, €кщо замовл€Їтьс€ 1200 комплект≥в або б≥льше, ц≥на зменшуЇтьс€ на 20 % ≥ становить 80 гр. од. –≥чний попит Ц 12000 комплект≥в, витрати на кожне замовленн€ Ц 540 гр. од., витрати на збер≥ганн€ одиниц≥ запасу Ц 16% або 0,16 в≥д вартост≥ одиниц≥ замовленн€. Ќеобх≥дно визначити, ск≥льки комплект≥в сл≥д замовити, враховуючи запропонован≥ постачальником знижки.

3. ¬иробничо-комерц≥йна ф≥рма виробл€Ї ≥ пропонуЇ в зах≥дному рег≥он≥ цифров≥ дубл≥кати, офсетн≥ машини, оф≥сне та друкарське обладнанн€. “акож ф≥рма надаЇ оперативн≥ пол≥граф≥чн≥ послуги. ‘≥рма плануЇ пропонувати свою продукц≥ю в сх≥дному рег≥он≥ ”крањни. ќц≥н≥ть, хто, з точки зору витрат, Ї виг≥дн≥шим дл€ ф≥рми: власний прац≥вник в≥дд≥лу збуту чи промисловий агент.

”мови оплати прац≥:

- зарплата прац≥вника становить 1380 грн. на м≥с€ць та прем≥€ у розм≥р≥ 2% в≥д обс€гу реал≥зац≥њ;

- оплата послуг промислового агента становить 6% в≥д обс€гу реал≥зац≥њ.

¬ окремих рег≥онах оч≥куЇтьс€ м≥с€чний оборот у розм≥р≥ 318000 грн. ѕроанал≥зуйте, €ким маЇ бути м≥с€чний оборот, щоб витрати дл€ ф≥рми в обох випадках були однаковими.

4. ћале приватне промислове п≥дприЇмство щом≥с€ц€ маЇ поставл€ти продукц≥ю багатьом орган≥зац≥€м-споживачам ≥ долати дл€ цього маленькою вантаж≥вкою близько 2000 км. ѕ≥дприЇмство повинно вир≥шити, чи придбати новий транспортний зас≥б, чи укласти угоду з транспортним п≥дприЇмством. ќплата послуг транспортного п≥дприЇмства становить 1,95 грн. за 1 км. ѕри використанн≥ власного транспорту виникають так≥ витрати:

- придбанн€ нового транспортного засобу 92000 грн., варт≥сть €кого буде амортизовано при норм≥ амортизац≥њ 25% р≥чних;

- куп≥влю новоњ вантаж≥вки зд≥йснено на 50% за позиков≥ кошти, за €к≥ сл≥д сплачувати 3% щом≥с€ц€ ≥ €к≥ необх≥дно повернути через 2 роки;

- на податки та страхуванн€ вантаж≥вки йде 1200 грн. на р≥к;

- оплата прац≥ вод≥€ в м≥с€ць 1480 грн. на м≥с€ць;

- витрати на бензин, техн≥чне обслуговуванн€ та ремонт становл€ть 10,75 на 1 км.

ќбгрунтуйте: €ка альтернатива Ї виг≥дн≥шою при необх≥дност≥ долати 2000 км на м≥с€ць?

5. –озрахуйте варт≥сть орган≥зац≥њ пр€мого збуту на п≥дприЇмств≥ та визначте, при €кому обс€з≥ в≥н Ї доц≥льним, €кщо ф≥рма виробл€Ї промислов≥ товари, що продаютьс€ 10 тис€чам ф≥рм-споживач≥в. ѕредставник служби збуту в≥дв≥дуЇ кожну з них один раз на тиждень. «а день в≥н може в≥дв≥дати 8 кл≥Їнт≥в.  ожен службовець отримуЇ за р≥к 2000 дол. ƒл€ контролю за роботою на кожну групу з 30 представник≥в ц≥Їњ служби потр≥бен кер≥вник групи, €кий отримуЇ 4000 дол. на р≥к.

6. –озрахуйте варт≥сть орган≥зац≥њ пр€мого збуту на п≥дприЇмств≥ та визначте, при €кому обс€з≥ в≥н Ї доц≥льним, €кщо ф≥рма виробл€Ї товари, €к≥ продають 15 тис€чам ф≥рм-споживач≥в. ѕредставник служби збуту в≥дв≥дуЇ њх один раз на два тижн≥. «а день в≥н може в≥дв≥дати 10 кл≥Їнт≥в.  ожен службовець отримуЇ за р≥к 3000 дол. ƒл€ контролю за роботою на кожну групу з 50 представник≥в ц≥Їњ служби потр≥бен кер≥вник групи, €кий отримуЇ 5000 дол. на р≥к.

 


 онтрольн≥ питанн€

 

1. Ѕ≥льш коротк≥ канали розпод≥лу звичайно Ї б≥льше ефективними. ѕрокоментуйте дане твердженн€.

2. ѕри €ких умовах виробник буде використовувати б≥льше одного каналу розпод≥лу?

3. „ому споживач≥ часто дор≥кають посередникам за незадов≥льну роботу? ѕривед≥ть к≥лька аргумент≥в, що п≥дтверджують дане твердженн€.

4. „и може один учасник каналу розпод≥лу виконувати вс≥ функц≥њ доведенн€ продукту до споживача?

5. ¬изначте й опиш≥ть головн≥ фактори, що визначають виб≥р канал≥в розпод≥лу.

6. ќпиш≥ть головн≥ характеристики р≥зних тип≥в ¬ћ—.

7. як при проектуванн≥ системи ф≥зичного розпод≥лу погоджуютьс€ вимоги зниженн€ витрат ≥ забезпеченн€ високого р≥вн€ серв≥су?

8. ” чому пол€гають переваги використанн€ п≥дходу, €кий заснований на розрахунку сумарних витрат, при вибор≥ величини замовленн€?

9. як елементи комплексу маркетингу впливають на ф≥зичний розпод≥л?

10. „и ≥снують розб≥жност≥ м≥ж оптовою торг≥влею й орган≥зац≥€ми оптовоњ торг≥вл≥? якщо так, то €к≥?

11. як≥ послуги оптовики надають виробникам ≥ роздр≥бним торговц€м?

12. якщо ви вир≥шили займатис€ роздр≥бною торг≥влею, ви в≥дкриЇте власний магазин або магазин у рамках франшизного договору? ѕо€сн≥ть ваш виб≥р.


 

√лосар≥й

 

 анал розпод≥лу Ццешл€х, по €кому товари рухаютьс€ в≥д виробника до споживача.

–≥вень каналу Цце будь-€кий посередник, €кий виконуЇ певну роботу з наближенн€ товару до к≥нцевого покупц€ ≥ права власност≥ на нього.

Ўирина каналу розпод≥лу Ц це к≥льк≥сть посередник≥в на кожному р≥вн≥ каналу.

 анал пр€мого маркетингу Ц це забезпечуЇ реал≥зац≥ю товару виробником безпосередньо споживачу.

¬ертикальна маркетингова система (¬ћ—) Ц це структура каналу розпод≥лу, в €к≥й виробники, оптов≥ ≥ роздр≥бн≥ торговц≥ д≥ють €к Їдина система.

 орпоративна вертикальна маркетингова система Ц об'ЇднуЇ посл≥довн≥ стад≥њ виробництва ≥ розпод≥лу п≥д одним власником, €кий зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво каналом.

√оризонтальна маркетингова система Ц це угода м≥ж дек≥лькома орган≥зац≥€ми одного р≥вн€ каналу розпод≥лу про сум≥сн≥ д≥њ з метою використанн€ нових маркетингових можливостей.

≈кономний розм≥р замовленн€ Ц передбачаЇ такий обс€г замовленн€, €кий забезпечуЇ найменшу суму витрат на виконанн€ самого замовленн€ та збер≥ганн€ запас≥в.

ќптовий торговець Ц це орган≥зац≥€ або окрема особа, головною д≥€льн≥стю €ких Ї оптова торг≥вл€.

 омерц≥йна оптова орган≥зац≥€ -це незалежна комерц≥йна орган≥зац≥€, що маЇ право власност≥ на товари, €к≥ продаютьс€.

Ѕрокер Ц це акредитований посередник при зд≥йсненн≥ операц≥й м≥ж покупц€ми ≥ продавц€ми товар≥в, укладаЇ угоди за дорученн€м ≥ за рахунок кл≥Їнт≥в, а також може д≥€ти ≥ в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок дов≥рител≥в.

ƒилер Ц це член товарноњ або фондовоњ б≥рж≥, що д≥Ї в≥д власного ≥мен≥ ≥ за власний рахунок.

ƒистриб'ютор Ц це в≥дносно велика незалежна посередницька ф≥рма, що зд≥йснюЇ збут на основ≥ оптових закуп≥вель у ф≥рм Ц виробник≥в продукц≥њ.

–оздр≥бний торговець Ц це орган≥зац≥€ або окрема особа, основним видом д≥€льност≥ €ких Ї роздр≥бна торг≥вл€.

«аводський магазин Ї власн≥стю виробника ≥ ним же управл€Їтьс€. ћагазин реал≥зуЇ головним чином нестандартн≥ товари ≥ надлишки виробництва.

ќптовий клуб -продаЇ товари т≥льки членам клубу, що сплатили членськ≥ внески

ћагазин з обмеженим обслуговуванн€м Ц це магазин, в €кому покупцю надаЇтьс€ певна допомога, наприклад, надаЇтьс€ ≥нформац≥€ про товари.

ћагазин з повним обслуговуванн€м Ццемагазин, в €кому покупцю надаЇтьс€ допомога на кожному етап≥ процесу куп≥вл≥ товару, включаючи можливе поверненн€ товару, наданн€ кредиту, безкоштовну доставку товару, послуги вдома.

“орговий конгломерат Ц це корпорац≥€, €ка об'ЇднуЇ дек≥лька орган≥зац≥й р≥знор≥дних напр€м≥в ≥ форм роздр≥бноњ торг≥вл≥ п≥д Їдиною центральною власн≥стю.

 

Ћ≥тература

1. √олубков ≈.ѕ. ћаркетинг. —ловарь. / ≈.ѕ. √олубков. - ћ., Ёкономика Цƒело, 1994.

2. Dibb S. Marketing. Concepts and Strategies./ S. Dibb, L. Simkin, W. Pride, 0. Ferrell. - Houghton Mifflin Co., 1994.

3. Kotler Philip. Principles of Marketing. / Philip Kotler, Gary Armstrong. - Prentice Hall, 1991.

4. Kotler Philip. Marketing Management. Analysis, Planning, Implementation and Control. \ Philip Kotler. - Prentice Hall, 1991.

5. √аркавенко —.—. ћаркетинг: п≥дручник / —.—. √аркавенко Ц  ињв: Ћ≥бра, 2002. Ц 712 с

6. √олубков ≈.ѕ. ќсновы маркетинга: учебник / ≈.ѕ. √олубков. Ц ћ.: »здательство Ђ‘инпрессї, 1999. - 656 с. ISBN 5-8001-0018-7

7. ЌечаЇв ¬.ѕ. ѕромисловий маркетинг: навч.-метод. пос≥б. дл€ самост. вивченн€. дисципл≥ни / ¬.ѕ. ЌечаЇв. Ц  ривий –≥г: ћ≤Ќ≈–јЋ, 2009. Ц 185 с.

8. ѕилипчук ¬.ѕ., ѕромисловий маркетинг: навч. пос≥б. / ¬.ѕ. ѕилипчук, ќ.‘.ќснач, Ћ.ѕ.  оваленко Ц  .: ÷ЌЋ, 2005. Ц 264 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 551 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2269 - | 1941 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.091 с.