Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчальн≥ студ≥њ й д≥€льн≥сть громадських обТЇднань студент≥в ”  иЇво-ћогил€нськ≥й јкадем≥њ




Ќаступ католицизму, що посилювавс€ з року в р≥к, розоренн€ ≥ занепад р€ду православних культурних осередк≥в змусили просв≥тник≥в ”крањни шукати захисту ≥ п≥дтримки в над≥йному м≥сц≥. “аким м≥сцем ви€вивс€  ињв. ≈коном≥чне становище, духовн≥ традиц≥њ  иЇва, стал≥ звТ€зки з р≥зними земл€ми та м≥стами ”крањни в≥д≥грали важливу роль в його в≥дродженн≥ €к всеукрањнського центру.

ќсновними культурно-осв≥тн≥ми центрами  иЇва на початку ’V≤≤ ст. стають  ињвське братство та осередок учених при  иЇво-ѕечерськ≥й Ћавр≥ на чол≥ з арх≥мандритом лаври ™лисеЇм ѕлетенецьким. ѕродовжуючи традиц≥њ, започаткован≥ в ќстроз≥ та Ћьвов≥, кињвськ≥ просв≥тники розгорнули широку д≥€льн≥сть, нерозривно повТ€зану з лаврською б≥бл≥отекою ≥ друкарнею.

” 1615 роц≥ братство заснувало школу, що стала родоначальницею першоњ вищоњ школи нашоњ крањни Ц  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ. ¬ орган≥зац≥њ ц≥й школи вз€ли участь учен≥ осередку ≈.ѕлетенецького. —аме завд€ки п≥дтримц≥ осв≥тн≥х д≥€ч≥в, б≥льш≥сть з €ких мала досв≥д науковоњ та педагог≥чноњ роботи, €ка швидко дос€гла високого р≥вн€.

Ќеаби€ке значенн€ дл€ становленн€ школи мала њњ матер≥альна п≥дтримка з боку зам≥жн≥х громад€н. —аме њњ заснуванн€ повТ€зане з ≥мТ€м √алшки (™лизавети) √улевич≥вни, дружини мозирського маршалка —тефана Ћозки. ÷е була осв≥чена, ≥нтел≥гентна ж≥нка, котра, вочевидь, добре розум≥ла необх≥дн≥сть розвитку в≥тчизн€ноњ осв≥ти. 15 жовтн€ 1615 року при численних поважних св≥дках √улевич≥вна урочисто вписала в кињвськ≥ У городськ≥ книги Ф св≥й фундуш (даруванн€), за €кими њњ спадкова земл€ в  иЇв≥ на ѕодол≥ переходила у власн≥сть братства, Уна монастир ≥ на школу д≥т€м Ц €к шл€хетським, так ≥ м≥щанськимФ. ѕри цьому вона бажала бачити школу, призначену Увс≥м благочестивим христи€нам, духовним ≥ св≥тським, вс€кого званн€ ≥ стануФ. ќсобливо велику п≥дтримку  ињвська братська школа отримала в≥д гетьмана ѕетра —агайдачного.

ѕри орган≥зац≥њ  ињвськоњ братськоњ школи було, безперечно, враховано досв≥д уже ≥снуючих шк≥л. ¬ основу навчанн€ покладалис€ словТ€нська, грецька, латинська, польська мови, а також Ус≥м в≥льних наукФ. ”чн≥ чотирьох нижчих клас≥в (њх називали фара, ≥нф≥ма, граматика й синтаксис) вивчали мови, опановували початки арифметики, геометр≥њ, вчилис€ музиц≥. ”чн€м вищих клас≥в (вони вже називалис€ студентами) викладалис€ поетика, риторика, ф≥лософ≥€, астроном≥€.

”  ињвськ≥й братськ≥й школ≥ викладав  .—акович, ректор ≥ професор риторики. ¬исока ерудиц≥€ —аковича, використанн€ ним твор≥в античност≥ й ¬≥дродженн€, широке коло вживаних ф≥лософських категор≥й, його ≥нтерес до ≥деолог≥чноњ ситуац≥њ на ”крањн≥ Ц все це св≥дчить ≥ про досить високий р≥вень ф≥лософськоњ думки на ”крањн≥, ≥ про те, що вивченн€ ф≥лософ≥њ було можливе лише в школах п≥двищеного типу, €кою й була  ињвська братська школа.

 ињвська братська школа закладалас€ €к всестанова. ÷ей принцип завжди збер≥гав чинн≥сть ≥ пос≥дав перш≥сть серед численних статей шк≥льних статут≥в, €к≥ зобовТ€зували вчител≥в пост≥йно нагадувати учн€м про њхн≥ обовТ€зки перед богом, батьками, наставниками, сусп≥льством, виховувати њх у дус≥ взаЇмноњ самоповаги, любов≥ до свого народу, його мови, традиц≥й, в≥ри.

¬осени 1631 року у  иЇв≥ виникла ще одна школа Ц Ћаврська. «аснував њњ арх≥мандрит  иЇво-ѕечерськоњ лаври ѕетро ћогила. –ектором став ≤сай€ “рохимович, префектом Ц —ильвестр  осов. ћолод≥ зд≥бн≥ викладач≥, котр≥, €к писав  осов, Унавчалис€ в академ≥€х латинських ѕольщ≥, Ћитви й ¬≥дн€Ф, забезпечували високий р≥вень навчанн€.

Ћаврська школа про≥снувала недовго.  ињвське братство р≥шуче виступило за њњ обТЇднанн€ з братською. ÷ю вимогу п≥дтримали митрополит ≤ов Ѕорецький, а п≥сл€ його смерт≥ Ц новий митрополит ≤сай€  опинський, також гетьман ¬≥йська «апор≥зького ≤ван ѕетрижицький, €кий у У Ћист≥ войськовому Ф об≥ц€в, у раз≥ згоди ѕетра ћогили, Ушколи охорон€ти й за них до самоњ смерт≥ сто€тиФ.

ќбТЇднана школа почала д≥€ти у вересн≥ 1632 року на територ≥њ братськоњ школи ≥ п≥д нагл€дом братства. ¬она отримала назву колег≥њ. ¬елику роль у ц≥й справ≥ в≥д≥грав ѕетро ћогила Ц високоосв≥чена людина, видатний просв≥тник. “ак було зроблено новий крок на шл€ху становленн€ вищоњ осв≥ти на ”крањн≥.

¬елике значенн€ дл€ розвитку украњнськоњ нац≥ональноњ культури мали д≥€льн≥сть  ињвського братства. ѕри братств≥ в 1615 р. у маЇтку шл€хт€нки √альшки √улевич≥вноњ-Ћозчиноњ, €ка передала братству у власн≥сть школу, шпиталь, а також земл≥ й будинки на ѕодол≥, була орган≥зована  ињвська братська школа, родоначальниц€ славетноњ  ињвськоњ јкадем≥њ.  ињвська школа, Їдина з ус≥х братських шк≥л, дос€гла ступен€ вищоњ школи, €к≥й судилос€ в≥д≥грати важливу роль в ≥стор≥њ в≥тчизн€ноњ осв≥ти, науки, культури. «а р≥внем навчанн€ вона не поступалас€ зах≥дноЇвропейським ун≥верситетам, довгий час була першим ≥ Їдиним вищим навчальним закладом ”крањни, –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥њ ≥ п≥вденних слов¢€н.

¬ орган≥зац≥њ школи брали участь в≥дом≥ вчен≥, письменники, книговидавц≥, що були членами братства. «начну матер≥альну п≥дтримку, а також пол≥тичний захист надало школ≥ запор≥зьке козацтво. Ќайб≥льш в≥домими оп≥кунами школи серед украњнських гетьман≥в Ї ѕетро  онашевич-—агайдачний, €кий вступив до братства з ус≥м в≥йськом, а помираючи у 1622 р., запов≥дав школ≥ б≥льш≥сть своњх кошт≥в; а також гетьман ≤.ћазепа, €кий вид≥лив значн≥ кошти ≥ оп≥кувавс€ зведенн€м нового великого корпусу  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ у 1702 р.

ѕрограма  ињвськоњ братськоњ школи спочатку мало чим р≥знилас€ в≥д ≥нших братських шк≥л, оск≥льки орган≥зац≥€ њњ вв≥брала весь багатий досв≥д, що ≥снував на той час. “ут викладалис€ слов¢€нська, книжна украњнська, грецька, латинська ≥ польська мови, а також граматика, п≥њтика, риторика, ф≥лософ≥€, арифметика, геометр≥€, астроном≥€, ≥стор≥€ й музика. ќднак уже в перш≥ роки свого ≥снуванн€  ињвська братська школа починаЇ розвиватис€ €к вищий навчальний заклад. ÷ьому спри€ли њњ викладач≥ Ц визначн≥ вчен≥, письменники, громадськ≥ д≥€ч≥. ѕочесне м≥сце серед них належало першому ректору  ињвськоњ братськоњ школи професоров≥ ≤вану Ѕорецькому, одному з найвпливов≥ших пол≥тичних ≥ осв≥тн≥х д≥€ч≥в того часу.

” 1619Ц1620 рр. другим ректором  ињвськоњ братськоњ школи був ћелет≥й —мотрицький, син учител€ й ректора ќстрозькоњ школи √ерасима —мотрицького, родом з м.—мотрича на ѕод≥лл≥.

“рет≥м ректором школи, з 1621 р. по 1624 р., був  ас≥€н —акович. Ќародивс€ в≥н у м. ѕотелич≥ на √аличин≥, навчавс€ у  рак≥вськ≥й та «амойськ≥й академ≥€х.

Ќезважаючи на вс≥ труднощ≥,  иЇво-ћогил€нська  олег≥€ впевнено розвивалас€ €к вищий навчальний заклад ≥ невдовз≥ стала в≥домим в ус≥й ™вроп≥ центром осв≥ти, науки, культури. «бер≥гши традиц≥њ украњнських братських шк≥л, вона у той же час своЇю структурою, обс€гом ≥ зм≥стом навчальних програм в≥дпов≥дала вимогам, що ставилис€ перед Ївропейською вищою школою.

¬сього в  ињвськ≥й академ≥њ було в≥с≥м клас≥в Ц чотири граматичних та класи поетики, риторики, ф≥лософ≥њ ≥ богослов¢€.

“≥сно ≥з академ≥Їю була пов¢€зана бурса. ” н≥й жили та навчалис€ студенти, що прињздили на навчанн€ з дальн≥х околиць, ≥ таких було немало. Ѕурса була серцем школи, де готувалис€ вс≥ св€та јкадем≥њ.

 иЇво-ћогил€нська академ≥€ в≥д≥гравала важливу роль загальноукрањнського осв≥тнього центру, спри€ючи, таким чином, визр≥ванню серед народних мас почутт€ нац≥ональноњ Їдност≥. ÷е мало велике значенн€ в умовах, коли украњнськ≥ земл≥ були роз¢Їднан≥ ≥ входили до складу р≥зних держав. “е, що  ињвська академ≥€ з самого початку свого ≥снуванн€ користувалас€ визнанн€м ≥ повагою украњнськоњ знат≥, св≥дчить, що р≥вень навчанн€ в академ≥њ задовольн€в њњ вимоги ≥ був не нижчим, н≥ж у зах≥дноЇвропейських вищих навчальних закладах, в €ких ран≥ше навчалис€ д≥ти з багатих родин.

« 1753 р. в  иЇво-ћогил€нськ≥й академ≥њ навчанн€ доводилось проводити т≥льки рос≥йською мовою. ј в 1765 р., за наказом  атерини ≤≤, в јкадем≥њ було запроваджено курс рос≥йськоњ мови, щоб зв≥дси черпати кадри дл€ ћосков≥њ. ¬икладач≥ академ≥њ чинили оп≥р русиф≥кац≥њ закладу. Ќа вперт≥сть митрополита —.ћиславського щодо виконанн€ царського указу про запровадженн€ в академ≥њ викладанн€ рос≥йською мовою, дек≥лька вчител≥в академ≥њ подали йому за€ву про те, що вони не можуть погодитис€ з ним ≥ виход€ть з академ≥њ. ÷е були одн≥ з перших в≥дкритих протест≥в проти русиф≥кац≥њ украњнських шк≥л ус≥х р≥вн≥в.

ќднак академ≥€ в той час не могла очолити боротьбу за нац≥ональну школу в ”крањн≥. ѕо-перше, вона служила не т≥льки украњнц€м, але й ≥ншим народам (сербам, болгарам, рос≥€нам та ≥н.), в њњ ст≥нах не було духу украњн≥зму. ѕо-друге, академ≥€ була православною, а, отже, п≥длеглою цив≥льному правителю Ц рос≥йському царю, що був православноњ в≥ри ≥ мав сп≥льника в особ≥ патр≥арха в ћоскв≥. …ого вол€ ≥ вол€ православного патр≥арха ставали законом дл€ св≥тськоњ влади й православних на вс≥й територ≥њ ≥мпер≥њ. ћусила п≥дкор€тис€ цим законам ≥  ињвська академ≥€. ѕротиставити русиф≥каторськ≥й пол≥тиц≥ вона не мала що: н≥ ≥ншоњ в≥ри, не нац≥онального духу. ћало того, академ≥€, точн≥ше, ще школа, орган≥зована ѕетром ћогилою, злившись з братською школою в колег≥ум, позбавилась того нац≥онального духу, €кий до об¢Їднанн€ вносили козаки €к члени братства.

” 1817 р.  иЇво-ћогил€нська була закрита.  ращ≥ традиц≥њ православноњ вищоњ школи ”крањни перейн€в у 1834 р.  ињвський ун≥верситет. ѕрот€гом 200-л≥тнього пер≥оду своЇњ д≥€льност≥  ињвська академ≥€ була визначним осв≥тн≥м ≥ науковим центром. ≤ ось через 175 рок≥в, у вересн≥ 1992 року,  иЇво-ћогил€нська академ≥€ знову в≥дкрила двер≥ тим, хто хоче своњ знанн€ ≥ розум присв€тити незалежн≥й ”крањн≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2178 - | 1997 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.