Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсв≥тньо-педагог≥чна д≥€льн≥сть ‘. ѕрокоповича




¬ходженн€ Ћ≥вобережноњ ”крањни разом з  иЇвом до складу –ос≥йськоњ держави, за насл≥дками рос≥йсько-польськоњ в≥йни 1654Ц1667 рр., визначило подальш≥ шл€хи розвитку осв≥ти. ” цей пер≥од зростаЇ роль  иЇво-ћогил€нськоњ колег≥њ €к культурно-осв≥тнього центру ”крањни.

ƒ≥€льн≥сть професор≥в академ≥њ спри€ла розвитку в≥тчизн€ноњ науки ≥ культури. ѕрофесори ‘.ѕрокопович, √. ониський та ≥нш≥ у своњх лекц≥€х з ф≥лософ≥њ розв≥нчували католицизм ≥ його нос≥њв в ”крањн≥, орден ™зуњт≥в та ”н≥ат≥в, хоча проблеми тогочасного сусп≥льства бувало залишалис€ поза академ≥чними аудитор≥€ми.

–озвитку в≥тчизн€ноњ педагог≥чноњ думки спри€ла пл≥дна д≥€льн≥сть видатного украњнського вченого, ≥сторика, ф≥лософа ≥ пол≥толога, державного д≥€ча, письменника, оратора ‘еофана ѕрокоповича.

Ќародивс€ в≥н у м.  иЇв≥ у с≥мТњ купц€. ѕ≥сл€ зак≥нченн€  иЇво-ћогил€нськоњ колег≥њ навчавс€ в ѕольщ≥, де й прийн€в ун≥атство. ѕродовжував осв≥ту в грецьк≥й колег≥њ, створен≥й на кошти ѕапи –имського дл€ п≥дготовки ун≥ат≥в, де вчивс€ ф≥лософ≥њ ≥ богословТю. “ам в≥н ≥ виховувавс€ на найкращих зразках класицизму. јле не зак≥нчивши навчанн€, повертаЇтьс€ в ”крањну; в 1704 р. знову приймаЇ православТ€. « 1705 р. читаЇ в  иЇво-ћогил€нськ≥й академ≥њ курс лекц≥й з ф≥лософ≥њ, лог≥ки, етики, п≥њтики, риторики, математики та ≥н. “ам ‘.ѕрокопович почав впроваджувати принципи гуман≥зму на ”крањн≥. Ќа своњх лекц≥€х ‘.ѕрокопович завжди згадував про старокласичну давнину, проводив думки кращих людей гуман≥зму, €к-от, ≈разма –отердамського. « 1712 р. був ректором колег≥њ, до в≥дТњзду (1715) до ѕетербурга. ” –ос≥њ став активним прихильником реформ ѕетра ≤, ≥деологом самодержавТ€, активно спри€в перетворенню церкви в ≥деолог≥чний додаток до монарх≥чноњ держави. ќб≥ймав висок≥ посади в церковн≥й ≥Їрарх≥њ: Їпископ (1718), арх≥Їпископ (1724), в≥це-президент(1721) створеного ним —иноду, €кий зам≥нив у –ос≥њ ≥снуючу систему патр≥аршого правл≥нн€ церквою.

‘.ѕрокопович був видатним богословом, зачинателем в ”крањн≥ та –ос≥њ ф≥лолог≥чного та ≥сторичного, зам≥сть колишнього схоластичного напр€мку у вивченн≥ Ѕ≥бл≥њ та ≥нших основоположних праць христи€нства. ¬ражав сучасник≥в учен≥стю, розумом ≥ живою у€вою. ѕисав л≥ричн≥ та патр≥отичн≥ в≥рш≥, створив оду У ≈п≥н≥к≥он Ф, де осп≥вував ѕолтавську перемогу.

“ворча спадщина ‘еофана ѕрокоповича досить значна. ¬она в≥дображаЇ складний ≥ нелегкий шл€х еволюц≥њ погл€д≥в автора, суперечност≥, хитанн€, обережн≥сть та обачлив≥сть, пастирську терпим≥сть або непереборний гн≥в. “ут в≥дбилис€ ≥ особист≥сн≥ риси характеру вченого, ≥ суперечност≥ та антагон≥зм епохи, в €к≥й в≥н жив. “ак, визнаючи Ѕога, ‘.ѕрокопович може ≥рон≥зувати з приводу христи€нських догм; виступаючи за розвиток наукового знанн€, в≥н може висловити жаль, що Уремеслу та науц≥ сьогодн≥ набагато краще живетьс€, н≥ж теолог≥њФ, бо на Убожественне вченн€ безсоромно нападають зухвал≥ нев≥гласи нашого в≥куФ. ≤деал≥зуючи ѕетра ≤, активного душител€ ”крањни, п≥дтримуючи його реформи, ‘.ѕрокопович з теплотою пише про Унашу Ѕатьк≥вщинуФ Ц”крањну, проголошуЇ похвалу ƒн≥пров≥: У—лавен будь, отче великий, завжди повноводний, глибокий...’то б навт≥шатись досить спром≥гс€ любими серцю просторами цих берег≥в неозорих....ќ, славо ≥ гордосте наша одв≥куФ, присв€чуЇ в≥рш≥  иЇву (У ќпис  иЇва Ф). —уперечлив≥сть в≥дчутна ≥ в його наукових творах.

√либокий знавець античноњ та сучасноњ йому Ївропейськоњ культури, ‘.ѕрокопович був енциклопедично об≥знаним ученим ≥ залишив глибокий сл≥д в ≥стор≥њ розвитку педагог≥чноњ думки в ”крањн≥ та –ос≥њ.

” У ƒуховному регламент≥ Ф (1721) дл€ —иноду ‘.ѕрокопович ставив питанн€ про в≥дкритт€ духовних шк≥л, шк≥л дл€ простого люду. …ого буквар У ѕерше уч≥нн€ отрокам Ф витримав 12 видань за перш≥ 5 рок≥в.

ƒ≥€льн≥сть украњнських осв≥т€н та прогресивних мислител≥в епохи ¬≥дродженн€ позитивно впливала на розвиток украњнськоњ осв≥ти ≥ педагог≥чноњ думки, що, в свою чергу, спри€ло культурно-нац≥ональному в≥дродженню ”крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 522 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2241 - | 1964 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.