Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬им≥рюванн€ вологост≥ пов≥тр€




Ќа робочих м≥сц€х

 

Ќастанови

до лабораторноњ роботи є6

з курсу Уќснови охорони прац≥Ф

дл€ студент≥в бакалаврського р≥вн€ п≥дготовки

денноњ та заочноњ форми навчанн€

 

 

«атверджено на зас≥данн≥ кафедри

Дќхорона прац≥Ф

ѕротокол є 4 в≥д 30 грудн€ 2004р

 

Ћ№¬≤¬-2004


 

ƒосл≥дженн€ метеоролог≥чних умов на робочих м≥сц€х

 

Ќастанови до лабораторноњ роботи є6 з курсу Уќснови охорони прац≥Ф дл€ студент≥в бакалаврського р≥вн€ п≥дготовки дл€ денноњ та заочноњ форми навчанн€. / ”кладач≥: доц., к.т.н., Ќ. ¬. —тупницька, ст. викл. ¬. ‘. Ўанько, к.т.н., ст. викл. —. ¬. Ўибанов Ц Ћьв≥в: Ќ” УЋѕФ, 2004.- 16 с.

 

”кладач≥: к.т.н., доц. Ќ. ¬. —тупницька, ст. викл. ¬. ‘. Ўтанько, к.т.н., ст. викл. —. ¬. Ўибанов.

 

 

¬≥дпов≥дальний за випуск: ё.¬.  ≥т, к.т.н., доцент.

 

–ецензенти: √.√. √ог≥ташв≥л≥ д.т.н., проф.

ё.¬.  ≥т, к.т.н., доцент.


ћ≈“ј –ќЅќ“» Цознайомленн€ з приладами й методами контролю метеоролог≥чних умов на виробництв≥

 

“≈ќ–≈“»„Ќ»… ¬—“”ѕ.

 

ƒо показник≥в, €к≥ характеризують метеоролог≥чн≥ умови (м≥крокл≥мат), належать: температура, в≥дносна волог≥сть, швидк≥сть руху пов≥тр€, теплове випром≥нюванн€.

”с≥ ц≥ фактори мають великий вплив на переб≥г життЇвих процес≥в в орган≥зм≥ людини. ѕараметри м≥крокл≥мату можуть зм≥нюватис€ в широких межах, тим самим викликають зм≥ни в систем≥ ≥ органах людини, €к≥ приймають участь у процес≥ терморегул€ц≥њ орган≥зму Ц в систем≥ кровооб≥гу, потовид≥ленн€, нервов≥й. «начна виражен≥сть окремих фактор≥в м≥крокл≥мату може бути причиною ф≥з≥олог≥чних зсув≥в, а в де€ких випадках патолог≥чних стан≥в ≥ профес≥йних захворювань.

ќснову проф≥лактики негативного впливу виробничого м≥крокл≥мату на орган≥зм людини складаЇ його нормуванн€.

Ќорми виробничого м≥крокл≥мату регламентуютьс€ державними сан≥тарними нормами ƒ—Ќ 3.3.6.042-99 У—ан≥тарн≥ норми м≥крокл≥мату виробничих прим≥щеньФ. ÷≥ ƒ—Ќ передбачають на€вн≥сть оптимальних та допустимих параметр≥в м≥крокл≥мату. ќптимальн≥ показники розповсюджуютьс€ на всю робочу зону ≥ забезпечують в≥дчутт€ комфорту. ƒопустим≥ показники встановлюють диференц≥йно дл€ пост≥йних ≥ непост≥йних робочих м≥сць, ≥ т≥льки у випадках, коли технолог≥чн≥ умови, або техн≥чн≥ чи економ≥чн≥ причини не дозвол€ють створити оптимальн≥ умови.

¬ каб≥нах, пультах, ≥ постах управл≥нн€ технолог≥чними процесами, в залах обчислювальноњ техн≥ки, а також в ≥нших прим≥щенн€х при виконанн≥ роб≥т операторського типу, повТ€заних ≥з нервово Ц емоц≥йним напруженн€м, повинн≥ бути створен≥ т≥льки оптимальн≥ параметри м≥крокл≥мату.

¬еличини оптимальних та допустимих параметр≥в м≥крокл≥мату в робоч≥й зон≥, в залежност≥ в≥д пори року й категор≥њ виконуваних роб≥т, представлен≥ в таблиц≥ 5.

ѕо€сненн€ терм≥н≥в, що Ї в таблиц≥ 5:

’олодний пер≥од року Ц пер≥од року, €кий характеризуЇтьс€ середньодобовою температурою зовн≥шнього пов≥тр€ р≥вною +100 — ≥ нижче.

“еплий пер≥од року Ц пер≥од року, €кий характеризуЇтьс€ середньодобовою температурою зовн≥шнього пов≥тр€ вище +100—.

 атегор≥њ роб≥т: диференц≥ац≥€ роб≥т по важкост≥ встановлюЇтьс€ на основ≥ загальних енерговитрат орган≥зму в ккал/год (¬т):

I Ћегк≥ ф≥зичн≥ роботи Ц ус≥ види д≥€льност≥ з витратою енерг≥њ не б≥льше 150 ккал/год (175 ¬т)

Ћегка Ia (енерговитрати 90 - 120 ккал/год (105-140 ¬т)), - роботи, €к≥ виконуютьс€ сид€чи ≥ не потребують ф≥зичного навантаженн€.

Ћегка Iб (енерговитрати 121-150 ккал/год (141-175 ¬т)), - роботи, €к≥ виконуютьс€ сид€чи, сто€чи або повТ€зан≥ з ход≥нн€м, та супроводжуютьс€ де€ким ф≥зичним навантаженн€м.

II —ередньоњ важкост≥ ф≥зичн≥ роботи Ц ус≥ види д≥€льност≥ з витратою енерг≥њ 151-250 ккал/год (176-290 ¬т).

—ередньоњ важкост≥ IIа (енерговитрати в≥д 151-200 ккал/год (176-232 ¬т)) Ц роботи, повТ€зан≥ з ход≥нн€м, перем≥щенн€м др≥бних (до 1 кг) вироб≥в у положенн≥ сто€чи або сид€чи ≥ потребують певного ф≥зичного напруженн€.

—ередньоњ важкост≥ IIб (енерговитрати в≥д 201-250 ккал/год (233-290 ¬т)) Ц роботи, що виконуютьс€ сто€чи, повТ€зан≥ з ход≥нн€м, перем≥щенн€м невеликих (до 10 кг) вантаж≥в, та супроводжуютьс€ пом≥рним ф≥зичним напруженн€м.

III ¬ажк≥ ф≥зичн≥ роботи Ц види д≥€льност≥ з витратою енерг≥њ 251-300 ккал/год (291-349 ¬т). ÷е роботи, повТ€зан≥ з пост≥йним перем≥щенн€м вантаж≥в (понад 10 кг).

–обоча зона Ц прост≥р, в €кому знаход€тьс€ робоч≥ м≥сц€ пост≥йного або тимчасового перебуванн€ прац≥вник≥в.

¬им≥рюванн€ температури пов≥тр€.

ќпис прилад≥в та виконанн€ ≥нструментальних зам≥р≥в.

“емпература пов≥тр€ вим≥рюЇтьс€ в робоч≥й зон≥ в дек≥лькох точках.

ƒл€ вим≥рюванн€ температури вище 00 — користуютьс€ ртутними термометрами, в €ких ртуть при нагр≥ванн≥ розширюЇтьс€ р≥вном≥рно, а при температур≥ нижче Ц390 — вона замерзаЇ. “ому дл€ вим≥рюванн€ низьких температур використовують спиртов≥ термометри. ƒл€ реЇстрац≥њ зм≥ни температури в час≥ користуютьс€ термографами. “ермограф ћ-16 використовують дл€ реЇстрац≥њ зм≥ни температури прот€гом доби, а термограф ћ-16ј прот€гом тижн€.

ƒл€ вим≥рюванн€ д≥йсноњ температури в умовах теплового випром≥нюванн€ користуютьс€ парним термометром.

ѕарний термометр складаЇтьс€ з двох ртутних термометр≥в.

ѕарний термометр –езервуар ≥з ртуттю одного з них покритий чорною фарбою, а другий Ц тонким шаром ср≥бла “ермометр з чорним резервуаром поглинаЇ теплов≥ промен≥, а термометр ≥з поср≥бленим ртутним резервуаром в≥дбиваЇ њх. ƒ≥йсну температуру пов≥тр€ в робоч≥й зон≥ визначають за формулою (1): tд = tч Цk (tч Ц tс), [1] де tч, tс Ц показники чорного ≥ поср≥бленого термометр≥в 0—. k Ц константа парного термометра (визначаЇтьс€ при його виготовленн≥). ¬им≥рюванн€ температури пов≥тр€ в прим≥щенн≥ можна також проводити з допомогою сухого термометра асп≥рац≥йного психрометра јссмана.

 

¬им≥рюванн€ вологост≥ пов≥тр€.

ћаксимальна волог≥сть Ц к≥льк≥сть вод€них пар≥в у грамах, €ка може м≥ститис€ в 1 м3 пов≥тр€ в насиченому стан≥.  ≥льк≥сть вод€них пар≥в у грамах, що м≥стить в 1 м3 пов≥тр€ в момент досл≥дженн€ називаЇтьс€ абсолютною волог≥стю.

ѕри оц≥нюванн≥ метеоумов у виробничих прим≥щенн€х найчаст≥ше враховують в≥дносну волог≥сть, €ка €вл€Ї собою в≥дношенн€ абсолютноњ вологост≥ до максимальноњ при певн≥й температур≥ пов≥тр€, ≥ виражаЇтьс€ в %.

¬≥дносна волог≥сть вим≥рюЇтьс€ за допомогою психрометр≥в, г≥грометр≥в, г≥грограф≥в. ѕсихрометри бувають стац≥онарн≥ Ц типу јвгуста ≥ переносн≥ Ц типу јссмана.

ѕсихрометр јвгуста (рис.1) складаЇтьс€ з двох спиртових термометр≥в сухого ≥ вологого, закр≥плених на одн≥й панел≥.  улька сухого термометра завжди знаходитьс€ в сухому стан≥, а вологого покрита тканиною й опущена у воду. «а рахунок випаровуванн€ води з поверхн≥ вологоњ кульки, цей термометр буде показувати нижчу температуру н≥ж сухий.

–ис.1. ѕсихрометр јвгуста –ис.2. ѕсихрометр асп≥рац≥йний

 

–озрахунок в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр€ за показами психрометра јвгуста виконуЇтьс€ за формулою:

R=[Pв-a(tс-tв) H] 100/Pc % [2];

де –в ≥ –с Ц пружн≥сть насичених вод€них пар≥в (максимальна волог≥сть) при температур≥ в≥дпов≥дно вологого й сухого термометр≥в;.

a - психрометричний коеф≥ц≥Їнт, €кий залежить в≥д швидкост≥ руху пов≥тр€ (таб.2); tс i tв Ц в≥дпов≥дно показники сухого ≥ вологого термометр≥в, 0—.

Ќ- барометричний тиск, мм. рт. ст. (визначаЇтьс€ за барометром).

ƒл€ наближеного визначенн€ в≥дносноњ вологост≥ можна користуватис€ психрометричною таблицею 3, €ка складена дл€ швидкост≥ руху пов≥тр€ 0.2 м/с ≥ барометричного тиску 760 мм. рт. ст. ¬≥дносну волог≥сть за показами психрометра јвгуста можна також визначити за номограмою (рис. 3)

 

“аблиц€ 1

ѕружн≥сть насичених вод€них пар≥в

“емпе-ратура, 0 ѕружн≥сть мм.рт.ст. “емпе-ратура, 0 ѕружн≥сть мм.рт.ст. “емпе-ратура, 0 ѕружн≥сть мм.рт.ст.
  9,14   14,93   24,96
  9,77   16,32   26,47
  10,43   17,36   28,07
  11,14   18,47   29,74
  11,88   19,63   31,51
  12,67   20,86   32,37
  13,51   22,06   35,32
  14,40   23,52   37,37

 

 

“аблиц€ 2

ѕсихрометричний коеф≥ц≥Їнт a при р≥зних швидкост€х руху пов≥тр€

V, м/с 0,13 0,16 0,20 0,30 0,40 0,80 2,30
α 0,0013 0,0012 0,0011 0,0010 0,0009 0,0008 0,0007

 

ѕсихрометр јссмана (рис.2) складаЇтьс€ також з двох, але ртутних термометр≥в сухого ≥ вологого.  улька вологого обвТ€зана тонкою тканиною ≥ змочуЇтьс€ водою. ќбидва термометри закр≥плен≥ в спец≥альн≥й блискуч≥й оправ≥, €ка захищаЇ термометри в≥д теплового опром≥ненн€. ƒл€ зменшенн€ впливу на покази термометр≥в руху навколишнього пов≥тр€, в верхн≥й частин≥ приладу розм≥щено вентил€тор, €кий просмоктуЇ пов≥тр€ повз кульки термометр≥в, з≥ швидк≥стю 2 м/с. ¬ентил€тор дозвол€Ї також скоротити час температурного зр≥вноваженн€ приблизно у два рази пор≥вн€но з психрометром јвгуста (3-4 хв., зам≥сть 7-8 хв.).

¬≥дносну волог≥сть за показниками асп≥рац≥йного психрометра можна розрахувати за формулою (3).

R=[Pв-0.5 (tс-tв)H/760] 100/Pc [3];

де 760-середн≥й барометричний тиск мм рт.ст.

¬≥дносну волог≥сть пов≥тр€ можна визначити також по таблиц≥ 4 ≥ номограм≥ (рис.4)

 

 

–ис.3. Ќомограма дл€ визначенн€ в≥дносноњ вологост≥

пов≥тр€ за показами психрометра јвгуста


 

“абл.3. ѕсихрометрична таблиц€ дл€ визначенн€ в≥дносноњ вологост≥ за психрометром јвгуста.     ѕоказники вологого термометра 15,0 16.0 17,0 18,0 19,0 20,0 21,0 22,0 23,0 24,0 25,0  
14,6 15,6 16,6 17,5 18,5 19,5 20,5 21,5 22,5 23,5 24,5  
14,2 15,2 16,2 17,1 18,1 19,0 20,0 21,0 22,0 23,0 23,9  
13,8 14,8 15,8 16,6 17,6 18,5 19,5 20,5 21,5 22,4 23.8  
13,4 14,4 15,3 16,2 17,2 18,1 19,1 20,0 20,9 21,9 22,8  
13,0 14,0 14,9 15,7 16,7 17,6 18,6 19,5 20,4 21,3 22,2  
12,6 13,5 14,4 15,3 16,2 17,1 18,0 18,9 19,8 20,7 21,7  
12,2 13,1 13,9 14,8 15,7 16,6 17,5 18,4 19,3 20,1 21,2  
11,8 12,6 13,5 14.; 15,3 16,1 17,1 17,9 18,8 19,6 20,5  
11,4 12,2 13,0 13,9 14,8 15,6 16,5 17,3 18,2 19,0 19,8  
10,9 11,6 2,6 3,4 4,3 15,1 15,9 16,7 17,6 18,4 19,2  
10,5 11,3 12,1 12,9 13,8 14,5 15,3 16,1 17,0 17,8 18,5  
10,0 10,8 11,6 12,4 13,2 14,0 14,8 15,6 16,4 17,1 17,9  
9,6 10,3 11,2 11,9 12,7 13,4 14,2 15,0 15,2 16,5 17,2  
9,2 9,9 10,7 11,4 12,2 12,9 13,6 14,4 15,1 15,9 16,6  
ѕокази сухого термометра, ˚ —                       ¬≥дносна волог≥сть, %

 


 

“аблиц€ 4

ѕсихрометрична таблиц€ дл€ температур в≥д 0 до 250 — по вологому термометру асп≥рац≥йного психрометра.

 

ѕокази вологого термо-метра 0 –≥зниц€ показ≥в сухого ≥ вологого термометр≥в,0
  0,5   1,5   2,5   3,5   4,5  
                       
1.                      
2.                      
3.                      
4.                      
5.                      
6.                      
7.                      
8.                      
9.                      
10.                      
11.                      
12.                      
13.                      
14.                      
15.                      
16.                      
17.                      
18.                      
19.                      
20.                      
21.                      
22.                      
23.                      
24.                      
25.                      

 

–ис.4. Ќомограма дл€ визначенн€ в≥дносноњ вологост≥

пов≥тр€ за показами асп≥рац≥йного психрометра

 

ƒл€ пр€мого визначенн€ вологи служать г≥грометри. ѓх д≥€ пол€гаЇ в тому, що людське волосс€ маЇ властив≥сть зм≥нювати свою довжину в залежност≥ в≥д зм≥ни в≥дносноњ вологост≥ (д€куючи г≥гроскоп≥чност≥) видовжуватис€ у вологому ≥ скорочуватис€ у сухому пов≥тр≥.

ƒл€ реЇстрац≥њ зм≥ни в≥дносноњ вологост≥ в час≥ служать г≥грографи. ѕриймальною частиною г≥грографа Ї пучок спец≥ально обробленого волосс€, €ке закр≥плене на рамц≥ приладу. «м≥на довжини пучка волосс€ п≥д впливом вологост≥. «м≥на в≥дносноњ вологост≥ приводить у рух стр≥лку з пером. ѕеро пише на спец≥альн≥й стр≥чц≥.

 

 

¬им≥рюванн€ швидкост≥ руху пов≥тр€.

ƒл€ вим≥рюванн€ швидкост≥ руху пов≥тр€ використовуютьс€ анемометри чашков≥ ≥ крильчаст≥, а також кататермометри.

¬ чашковому анемометр≥ ћ—-13 (рис.5 а) приймальною частиною пов≥тр€ного потоку служить хрестовина з чотирма п≥вкул€ми, закр≥плениминавертикальн≥й ос≥.

ѕ≥д час зам≥р≥в в≥сь чашкового анемометра повинна бути перпендикул€рною до напр€мку руху пов≥тр€.

Ўвидк≥сть обертанн€ п≥вкуль залежить в≥д швидкост≥ руху пов≥тр€. ќберти ос≥, через механ≥чну передачу, передаютьс€ на стр≥лки приладу -л≥чильника оберт≥в. ћеж≥ вим≥рюванн€ в≥д 1 до 20 м/с, пор≥г чутливост≥ анемометра 0.8 м/с.

–ис.5. јнемометри: а-чашковий ћ—-13; б - крильчастий ј—ќ-3

 

 рильчастий ручний анемометр ј—ќ-3 (рис.5б) використовують при зам≥рах швидкост≥ пов≥тр€ в≥д 0,3 до 5 м/с. ѕриймальною частиною анемометра служить легка крильчатка, посаджена на трубчату в≥сь. «а допомогою черв'€чноњ передач≥ оберти крильчатки передаютьс€ стр≥лкам л≥чильника оберт≥в приладу.

ѕ≥д час зам≥р≥в площина крильчатки повинна бути перпендикул€рною до напр€мку пов≥тр€ного потоку.

ƒо кожного приладу додаютьс€ граф≥ки дл€ визначенн€ д≥йсноњ швидкост≥рухупов≥тр€ (рис.6).

 ататермометри використовуютьс€ дл€ вим≥рюванн€ малих швидкостей руху пов≥тр€ менше 1,0 м/с (при температур≥ не б≥льше 29∞—).  ататермометр-це спиртовий термометр, принцип д≥њ його пол€гаЇ в тому, що при р≥зних швидкост€х руху пов≥тр€, з р≥зною швидк≥стю буде охолоджуватись кулька термометра, €кий попередньо нагр≥ли. Ўвидк≥сть руху пов≥тр€ знаход€ть розрахунковим способом.

–ис.6. √раф≥ки дл€ визначенн€ швидкост≥ руху пов≥тр€

 

ѕор€док виконанн€ роботи.

1. «ам≥р€ти температуру пов≥тр€ у двох м≥сц€х робочоњ зони прим≥щенн€ на р≥вн≥ 1.3- 1.5 м в≥д р≥вн€ п≥длоги. «ам≥р температури можна виконувати по сухому термометру психрометра.

2. ¬изначити в≥дносну волог≥сть пов≥тр€:

а) використовуючи психрометр јвгуста, за допомогою п≥петки змочити марлю вологого термометра. „ерез 7...8 хв можна зн≥мати покази температури обох термометр≥в ≥ визначити в≥дносну волог≥сть за формулою (2), табл.3 ≥ номограми (рис.3);

б) використовуючи асп≥рац≥йний психрометр також змочити марлю на вологому термометр≥, дал≥ включити вентил€тор. „ерез 3-4 хв. п≥сл€ запуску вентил€тора записати покази термометр≥в ≥ визначити в≥дносну волог≥сть за формулою (3), табл.4 ≥ номограмою (рис.4). –езультати записати в протокол≥ 1.

¬им≥рюванн€ швидкост≥ руху пов≥тр€.

«аписати початков≥ покази по шкалах л≥чильника. –озташувати анемометри в м≥сц≥ зам≥ру швидкост≥ пов≥тр€ ≥ через 10-15 с, коли чашки ≥ крильц€ почнуть обертатис€ з пост≥йною швидк≥стю, одночасно включити анемометри ≥ секундом≥р. „ерез 10 с анемометри виключити й записати нов≥ показники по шкалах л≥чильника.

¬изначити р≥зницю в показах л≥чильника.

¬им≥рюванн€ повторити 3 рази. «найти суму р≥зниць показ≥в л≥чильника ≥ розд≥лити њњ на сумарний час вим≥р≥в. “аким чином, д≥знаЇмось зм≥ну показу л≥чильника за 1 секунду.

ƒал≥, користуючись граф≥ками (рис.6), визначити швидк≥сть руху пов≥тр€. –езультати занести в протокол 2.

ќдержан≥ результати метеоролог≥чних умов пор≥вн€ти з параметрами ƒ—Ќ 3.3.6.0.42-99, €к≥ наведен≥ в табл. є5. «аповнити протокол є3..


 

 

ѕротокол 1

¬изначенн€ в≥дносноњ вологост≥

“ип психро-метра ѕоказники термометр≥в Ѕарометричний тиск мм рт. ст. ¬≥дносна волог≥сть %
сухого вологого по таблиц€х по номограм≥ за форму-лою
                           
                           

 

ѕротокол 2

¬изначенн€ швидкост≥ руху пов≥тр€

“ип анемометра ѕоказники анемометр≥в „ас вим≥рюванн€, с Ўвидк≥сть руху пов≥тр€, м/с
початковий к≥нцевий р≥зниц€ показник≥в
„ашковий                    
 рильчатий                    

 

ѕротокол 3

ћ≥сце зам≥ру ѕер≥од року  атегор≥€ роб≥т ¬им≥р€н≥ параметри ќптимальн≥ параметри за ƒ—Ќ 3.3.6.042.-99
“емпература, ˚— ¬≥дносна волог≥сть Ўвидк≥сть руху пов≥тр€ “емпература, ˚— ¬≥дносна волог≥сть Ўвидк≥сть руху пов≥тр€
                 
                 

 

 

¬имоги безпеки при виконанн≥ роботи

1. «аборон€Їтьс€ включати вентил€тор у мережу без дозволу викладача.

2. «аборон€Їтьс€ торкатис€ працюючого вентил€тора ≥ рухомих частин анемометр≥в.

 онтрольн≥ питанн€

1. як≥ фактори визначають пон€тт€ метеоролог≥чн≥ умови виробничого середовища?

2. Ќазв≥ть прилади дл€ вим≥рюванн€ параметр≥в м≥крокл≥мату.

3. як визначаЇтьс€ в≥дносна волог≥сть за допомогою прилад≥в?

4. як≥ роботи в≥днос€тьс€ до категор≥њ легких, середньоњ важкост≥ ≥ т€жких?

5. ѕо€сн≥ть принцип нормуванн€ метеоролог≥чних умов

 

 


 

“абл. 5

ќптимальн≥ та допустим≥ величини метеоролог≥чних умов в робоч≥й зон≥

 

ѕер≥од року  атегор≥€ роб≥т “емпература, ˚— ¬≥дносна волог≥сть, % Ўвидк≥сть руху пов≥тр€, м/с
ќптимальна ƒопустима
¬ерхн€ межа Ќижн€ межа ќптимальна ƒопустима на робочих м≥сц€х, не б≥льше н≥ж ќптимальна ƒопустима ƒопустима на робочих м≥сц€х, не б≥льше н≥ж
Ќа робочих м≥сц€х
ѕост≥йних Ќепост≥йних ѕост≥йних Ќепост≥йних
’олодний Ћегка - ≤а 22 - 24         40 - 60   0,1 0,1 ≤ 0,1
Ћегка - ≤б 21 - 23         40 - 60   0,2 0,2 ≤ 0,2
—ередньоњ важкост≥ - ≤≤а 18 Ц 20         40 - 60   0,3 0,3 ≤ 0,3
—ередньоњ важкост≥ - ≤≤б 17 Ц 19         40 - 60   0,4 0,4 ≤ 0,4
¬ажка - ≤≤≤ 16 Ц 18         40 - 60   0,5 0,5 ≤ 0,5
“еплий Ћегка - ≤а 23 Ц 25         40 - 60 55 (при 28 ˚—) 0,1 0,2 Ц 0,1 0,1 Ц 0,2
Ћегка - ≤б 22 Ц 24         40 - 60 60 (при 27 ˚—) 0,2 0,3 Ц 0,1 0,1 Ц 0,3
—ередньоњ важкост≥ - ≤≤а 21 Ц 23         40 - 60 65 (при 26 ˚—) 0,3 0,4 Ц 0,2 0,2 Ц 0,4
—ередньоњ важкост≥ - ≤≤б 20 Ц 22         40 - 60 70 (при 25 ˚—) 0,4 0,5 Ц 0,2 0,2 Ц 0,5
¬ажка - ≤≤≤ 18 Ц 20         40 - 60 75 (при 24 ˚—) 0,5 0,6 Ц 0,2 0,2 Ц 0,6

Ћ≥тература.

  1. ƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми ƒ—Ќ 3.3.6.042-99. —ан≥тарн≥ норми м≥крокл≥мату виробничих прим≥щень.
  2. ∆идецький ¬.÷., ƒжигирей ¬.—., ћельников ќ.¬. ќснови охорони прац≥: ѕ≥дручник. -5-те вид., доп. ЦЋьв≥в: јф≥ша, 2002.-350с.
  3.  атренко Ћ.ј.,  ≥т ё.¬., ѕ≥стун ≤.ѕ. ќхорона прац≥.: Ќавчальний пос≥бник.- —уми:¬“ƒ Д”н≥верситетська книгаФ, 2003.-496 с.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 894 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1921 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.08 с.