Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«разок картки контролю знань




1. Ќапиш≥ть формулу м≥цели, утвореноњ взаЇмод≥Їю розчину CaCl2 з надлишком розчину Na2SO4 ≥ вкаж≥ть складов≥ частини м≥цели.

2. який обТЇм 0,1н K2SO4 (в мл) потр≥бно добавити до 1л зол€ Fe(OH)3, щоб викликати його коагул€ц≥ю? ѕор≥г коагул€ц≥њ 0,50 ммоль/л.

3. ” дв≥ колби налито по 100 мл зол€ Al(OH)3. ўоб викликати €вну коагул€ц≥ю. потр≥бно добавити: у першу колбу Ц 10,5 мл 1н KCl, а у другу Ц 12,3 0,001н Na3PO4. ќбчисл≥ть пороги коагул€ц≥њ ≥ визнач≥ть зар€д частинок зол€.

’≤ƒ –ќЅќ“»

ƒл€ визначенн€ наближеного значенн€ порогу коагул€ц≥њ готують посл≥довним розведенн€м розчини електрол≥т≥в (KCl, CaCl2, AlCl3) таких концентрац≥й 1, 10-1, 10-2, 10-3, 10-4, 10-5 моль/л.

–озчини готують таким чином. ” першу проб≥рку з бюретки набирають 20 мл вих≥дного (1 моль/л) розчину в≥дпов≥дного електрол≥ту. ≤з цього розчину п≥петкою в≥дбирають 2 мл розчину, перенос€ть його у другу проб≥рку, добавл€ють до нього 18 мл води ≥ перем≥шують. ѕот≥м з другоњ 2 мл розчину перенос€ть у третю ≥ т.д., поки не приготують розчини шести концентрац≥й. “аким чином, одержують 18 мл кожного розчину електрол≥ту, а в останн≥й проб≥рц≥ Ц 20 мл. ѕ≥сл€ чого, починаючи ≥з проб≥рки з найменшою концентрац≥Їю електрол≥ту, в≥дбирають по 5 мл п≥петкою у чист≥ проб≥рки ≥ до них з бюретки добавл€ють по 5 мл колоњдного розчину ≥ перем≥шують. „ерез де€кий час (10-15 хв) визначають в≥зуально, у €к≥й проб≥рц≥ в≥дбулас€ коагул€ц≥€. –езультати спостережень записують таблицю. ѕри цьому на€вн≥сть коагул€ц≥њ в≥дм≥чають знаком Д+Ф, а в≥дсутн≥сть Д Ц Ф.

 

 

ѕороги коагул€ц≥њ електрол≥т≥в (моль/л)

≈лектрол≥т √рубий пор≥г коагул€ц≥њ, моль/л “очний пор≥г коагул€ц≥њ моль/л
    10 10 10 10 10 0,8 0,6 0,4 0,2
 —l                    
CaCl                    
AlCl                    

 

“аким чином визначають дв≥ сус≥дн≥ концентрац≥њ електрол≥ту, при одн≥й з €ких коагул€ц≥€ ще зам≥тна, а при ≥нш≥й Ц не зам≥тна, тобто знаход€ть верхню ≥ нижню границю коагул€ц≥њ (грубий пор≥г коагул€ц≥њ).

ѕот≥м визначають точний пор≥г коагул€ц≥њ, що лежить м≥ж верхньою ≥ нижньою границею грубого порогу коагул€ц≥њ. ƒл€ цього ≥з розчину, що залишивс€ в перших проб≥рках (13мл), в≥дбирають п≥петкою у чотири проб≥рки 4, 3, 2, 1 мл ≥ добавл€ють ≥з бюретки в≥дпов≥дно 1, 2, 3 ≥ 4 мл води (щоб у кожн≥й проб≥рц≥ було по 5мл) ≥ приливають ≥з бюретки по 5мл колоњдного розчину, перем≥шуючи, ≥ залишають на 10-15 хв. ѕ≥сл€ цього теж в≥дм≥чають коагул€ц≥ю в цих проб≥рках ≥ результати записують у таблицю. ќбчислюють точний пор≥г коагул€ц≥њ €к середню концентрац≥ю електрол≥ту, €к ≥ в випадку з визначенн€м грубого порогу коагул€ц≥њ. ѕри цьому сл≥д врахувати розведенн€ вдв≥ч≥ розчину електрол≥ту колоњдним розчином.

ќдержавши значенн€ точного порогу коагул€ц≥њ дл€ вс≥х електрол≥т≥в, вивод€ть правило значност≥, дл€ чого знайден≥ значенн€ порог≥в коагул€ц≥њ д≥л€ть на найменший пор≥г коагул€ц≥њ (AlCl3). ѕор≥внюють експериментальне в≥дношенн€ порог≥в коагул€ц≥њ з теоретично вичисленим за правилом ƒер€г≥на-Ћандау:

- де 1, 2, 3 Ц зар€д йона-коагул€тора.

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“»

1. Ќаписати формулу м≥цел золей: Mg3(PO4)2, стаб≥л≥зованого MgCl2, ≥ SiO2, стаб≥л≥зованого K2SiO3. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин FeCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

2. –озрахуйте пор≥г коагул€ц≥њ золю (γ), €кщо до 5мл зол€ ферум(≤≤≤) г≥дроксиду додали 2мл води ≥ €вна коагул€ц≥€ наступила при додаванн≥ 3мл 0,01 ћ розчину K2SO4.

3. ѕороги коагул€ц≥њ де€кого г≥дрозолю р≥вн≥
γ(—а—l2) = 0,3 ммоль/л, —п(K2SO4) = 0,0299 моль/л. який по знаку зар€д несуть частинки золю?

4. Ќаписати формулу м≥цел зол≥в: Cu(OH)2, стаб≥л≥зованого CuCl2, ≥ ZnS, стаб≥л≥зованого Na2S. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин FeCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

5. як≥ йони електрол≥т≥в Ц Na2SO4 чи K4[Fe(CN)6], Ї коагулюючими дл€ г≥дрозолю ферум(≤≤≤) г≥дгоксиду, одержаного методом г≥дрол≥зу.

6.  оагулююча роль €кого ≥з електрол≥т≥в Ц Na2SO4 чи MgCl2 буде сильн≥ша при д≥њ на золь аргентум йодиду, одержаного зм≥шуванн€м р≥вних обТЇм≥в AgNO3 з с=0,01моль/дм3 ≥ KI з с= 0,015 моль/дм3.

7. Ќаписати формулу м≥цел зол≥в: BaSO4, стаб≥л≥зованого Ba(NO3)2 ≥ BaSO4,стаб≥л≥зованого K2SO4. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин FeCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

8. ¬изначте знак зар€ду частинок золю, €кщо при коагул€ц≥њ його електрол≥тами одержан≥ так≥ пороги коагул€ц≥њ в ммоль/дм3: γ(Mq—l2)=300, γ(KNO3)=320, γ(Na3PO4)=0,6.

9. який м≥н≥мальний обТЇм K2Cr2O7 з с=0,01 моль/дм3 необх≥дно дл€ коагул€ц≥њ 1 дм3 золю ферум(≤≤≤) г≥дроксиду, одержаного методом г≥дрол≥зу. ѕор≥г коагул€ц≥њ
0,06 ммоль/дм3.

10. Ќаписати формулу м≥цел зол≥в: Zn(OH)2, стаб≥л≥зованого ZnCl2,≥ As2S3 стаб≥л≥зованого H2S. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин FeCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

11.  оагул€ц≥€ негативного золю As2S3 в≥дбуваЇтьс€ п≥д д≥Їю  NO3, MgCl2, AlCl3, пороги коагул€ц≥њ €ких р≥вн≥ 50,0; 0,72; 0,93 ммоль/дм3. як сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою коагулююч≥ здатност≥ кат≥он≥в р≥зноњ валентност≥.

12. ” дв≥ колби налито по 50 мл золю Fe(OH)3. ƒл€ коагул€ц≥њ довелось добавити в першу колбу 5,30 мл 1 ћ  —l, а у другу 31,5 мл 0,005 ћ Na2SO4. ќбчисл≥ть пороги коагул€ц≥њ електрол≥т≥в ≥ визначте знак зар€ду золю.

13. Ќаписати формулу м≥цел зол≥в: Fe(OH)3, стаб≥л≥зованого FeCl3, ≥ CaCO3, стаб≥л≥зованого Na2CO3. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин AlCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

14. який обТЇм 0,001 ћ K2Cr2O7 (в см3) потр≥бно додати до
1 см3 золю Al(OH)3, щоб викликати його коагул€ц≥ю? ѕор≥г коагул€ц≥њ 0,63 ммоль/дм3.

15. Ќаписати формулу м≥цел зол≥в: Al(OH)3, стаб≥л≥зованого AlCl3, ≥ SiO2, стаб≥л≥зованого H2SiO3. ƒл€ €кого з вказаних золей кращим коагул€тором Ї розчин FeCl3, а дл€ €кого Ц Na2SO4?

 

22 ќ–√јЌ≤„Ќ≤ —ѕќЋ” »

 

(лабораторна робота)

 

ѕрограмн≥ питанн€

1.  ласиф≥кац≥€ та номенклатура орган≥чних сполук. ≤зомер≥€.

2. Ќасичен≥ (алкани) та ненасичен≥ (алкени, алк≥ни) вуглеводн≥. ѕон€тт€ про гомолог≥чний р€д. —пособи одержанн€ та њх х≥м≥чн≥ властивост≥. ÷иклоалкани (нафтени), характерн≥ реакц≥њ.

3. јроматичн≥ вуглеводн≥. Ѕензен та його гомологи. ’арактерн≥ реакц≥њ та реакц≥йна здатн≥сть.

4. ¬заЇмн≥ перетворенн€ галогенопох≥дних та спирт≥в. ‘еноли.

5.  исневм≥сн≥ орган≥чн≥ сполуки (альдег≥ди, кетони, карбонов≥ кислоти). ’арактерн≥ реакц≥њ та њх властивост≥.

6. ѕон€тт€ про високомолекул€рн≥ та гетероцикл≥чн≥ сполуки.

Ћ≥тература

[25], [26]





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 547 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2038 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.