Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«разок тесту дл€ самоконтролю 5 страница




–озгл€нут≥ механ≥зми д≥ють на р≥вн≥ вс≥х емоц≥йних про€в≥в. ѓм п≥дкор€Їтьс€ не т≥льки см≥х, але й страх, гн≥в. ѕрактично вс≥ емоц≥њ. «а рахунок цього виникають натовпи вбол≥вальник≥в, страйкар≥, пан≥чн≥, агресивн≥ та ≥нш≥ сп≥льност≥.

17.3. —убТЇкти масових про€в≥в

ƒосл≥дник масовоњ повед≥нки √. Ћебон стверджував, що принциповоњ в≥дм≥нност≥ стих≥йноњ масовоњ повед≥нки р≥зних субТЇкт≥в в≥дсутн≥. ¬≥н вид≥л€Ї 3 субТЇкти: натовп; орган≥зована або з≥брана публ≥ка; неорган≥зована або нез≥брана публ≥ка, ≥ вс≥ зводить до одного Ц натовпу.

Ќатовп Ц це не т≥льки ф≥зичне скупченн€ людей, це можуть бути читач≥ у б≥бл≥отец≥. Ќезважаючи на ≥снуванн€ загальних механ≥зм≥в повед≥нки, вид≥лен≥ 3 субТЇкти мають своЇр≥дн≥ механ≥зми та певн≥ в≥дм≥нност≥.

Ќатовпом називаЇтьс€ контактна, зовн≥ неорган≥зована сп≥льн≥сть, що в≥др≥зн€Їтьс€ високим р≥внем конформ≥зму њњ член≥в, €к≥ д≥ють емоц≥йно ≥ одностайно. ¬ид≥л€ють загальн≥ психолог≥чн≥ фактори ≥снуванн€ натовпу.

1. —т≥йкий психолог≥чний зв'€зок м≥ж людьми натовпу. Ќатовп утворюЇтьс€ з под≥бних або ≥дентичних емоц≥й, що викликаютьс€ одним стимулом. ” натовп≥ в≥дсутн≥ орган≥зац≥йн≥ чи моральн≥ норми. ¬плив натовпу на людей випливаЇ з емоц≥йно - ≥мпульсивного звТ€зку м≥ж ними. ” натовп≥ ви€вл€ютьс€ прим≥тивн≥, але сильн≥ емоц≥њ, що не стримуютьс€ жодними етичними нормами.

2. „асткова втрата ≥ндив≥дуальних рис особистост≥. «а рахунок цього у людей зростаЇ готовн≥сть до зараженн€ ≥ схильн≥сть до насл≥дуванн€. –еакц≥€ на зовн≥шн≥ стимули спр€мовуЇтьс€ емоц≥йним ≥мпульсом або насл≥дуванн€м повед≥нки ≥нших. –ефлективн≥сть зникаЇ, зТ€вл€Їтьс€ де≥ндив≥дуал≥зац≥€, що посилюЇ почутт€ Їдност≥ з натовпом. ”се це викликаЇ послабленн€ в≥дчутт€ важливост≥ етичних та правових норм. –азом з тим виникаЇ сильне в≥дчутт€ правильност≥ њх д≥й. —пособи д≥й не оц≥нюютьс€ критично. ≈моц≥йна напружен≥сть у натовп≥ зб≥льшуЇ в≥дчутт€ власност≥ сили ≥ зменшуЇ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за вчинки. ќсобливоњ сили натовпу надаЇ на€вн≥сть конкретних опонент≥в.

”с≥ ц≥ феномени, властив≥ членам натовпу, д≥ють н≥би п≥д впливом г≥пнозу. ¬ид≥л€ють умови д≥њ такого Ђг≥пнозуї.

ѕерша. ÷е попередньо сформован≥ ст≥йк≥ установки ≥ переконанн€. Ќаприклад, легко викликати д≥ючий натовп проти ненависних соц≥альних груп чи ≥нститут≥в.

ƒруга. ѕереконанн€, що в≥дпов≥дають лозунгам, п≥д €кими натовп д≥Ї.

“рет€. ћолодий в≥к член≥в натовпу ≥ в≥дсутн≥сть достатнього соц≥ального досв≥ду.

„етверта. Ќизький р≥вень ≥нтелектуального розвитку, в≥дсутн≥сть звички анал≥зувати свою повед≥нку, недостатньо сильна вол€, нетверд≥сть соц≥ально - пол≥тичних погл€д≥в, в≥дсутн≥сть ст≥йких переконань.

¬ид≥л€ють чотири види натовпу:

- випадковий;

- експресивний;

- конвенц≥йний;

- д≥ючий.

¬ипадковий натовп виникаЇ на вулиц≥ п≥д час ƒ“ѕ. «≥ткнулис€ два автомоб≥л≥. Ќавколо под≥њ зупин€ютьс€ допитлив≥ перехож≥. ѕоки вод≥њ зТ€совують сутн≥сть под≥њ м≥ж собою, допитлив≥ зТ€совують детал≥. √оловною емоц≥Їю тут Ї елементарна допитлив≥сть. ¬она захоплюЇ все нових ≥ нових перехожих. ¬они звертаютьс€ до присутн≥х, уточнюють детал≥. Ђ÷иркул€рна реакц≥€ї допитливост≥ запускаЇтьс€ на повну силу. Ѕезперервно по колу перепов≥даЇтьс€: хто зв≥дки њхав, куди повертав, €к гальмував, хто винен. “епер уже перепов≥даютьс€ под≥њ все новими членами натовпу, €к≥ сам≥ не бачили под≥њ. ѕочинаЇ Ђемоц≥йне кружл€нн€ї: захоплюЇ все нових допитливих, натовп по колу перепов≥даЇ одну ≥ ту саму емоц≥йну розпов≥дь. „асто буваЇ, що вод≥њ роз≥бралис€ м≥ж собою, розТњхались, а натовп залишаЇтьс€ ≥ нав≥ть може зб≥льшуватис€. ƒ≥ють одн≥ ≥ т≥ сам≥ емоц≥йн≥ механ≥зм.

ќсобливо типов≥ так≥ ситуац≥њ дл€ сх≥дних крањн, де перехож≥ менше схильн≥ до рац≥онального використанн€ часу. ѕоступово випадковий натовп може перетворитис€ в експресивний.

≈кспресивний натовп Ц це сукупн≥сть людей, €к≥ сп≥льно висловлюють рад≥сть чи горе, гн≥в чи протест. ÷е може бути гор≥сний натовп на похоронах, рад≥сний натовп вбол≥вальник≥в, чи€ команда виграла матч.

 райн≥й випадок експресивного натовпу Ц екстатичний натовп. ¬≥н виникаЇ у сп≥льних молитовних чи ритуальних ритм≥чних д≥€х. Ћюди довод€ть себе до несамовитост≥. ÷е в≥дбуваЇтьс€ на мусульманських св€тах, сектантських зборах, на бурхливих карнавалах. ” екстатичний натовп часто перетворюЇтьс€ молодь на концертах чи нав≥ть на дискотеках.

 онвенц≥йний натовп.“акий натовп збираЇтьс€ з приводу, що попередньо був оголошений: спортивне змаганн€, пол≥тичний м≥тинг. ” такому випадку люди спонукаютьс€ певним конкретним ≥нтересом. Ћюди готов≥ д≥€ти до певного часу в≥дпов≥дно до прийн€тих норм. ÷е можуть бути гл€дач≥ футбольного матчу. «овн≥ у такого натовпу вс≥ ознаки Ђконвенц≥њї, встановлен≥ правилами повед≥нки: квитки, м≥сц€, загорож≥, недоступн≥ зони. ¬нутр≥шньо зрозум≥ло, що гл€дач≥ на стад≥он≥ - це не слухач≥ консерватор≥њ. “акий натовп залишаЇтьс€ Ђконвенц≥йнимї до певного моменту. ¬≥н буде конвенц≥йним, доки вистачить сил у м≥л≥ц≥њ. јле внутр≥шн≥ особливост≥ повед≥нки вбол≥вальник≥в, фанат≥в так≥, що вони можуть зтерти ≥ м≥л≥ц≥ю. “од≥ цей натовп стаЇ д≥ючим.

ƒ≥ючий натовп Ц члени натовпу починають активно д≥€ти. ” д≥ючому натовп≥ вид≥л€ють п≥двиди. јгресивний натовп Ц велика к≥льк≥сть людей, €к≥ спонукаютьс€ зл≥стю та гн≥вом, прагнуть знищувати, руйнувати, вбивати.

ѕан≥чний натовп. Ћюди спонукаютьс€ почутт€м страху ≥ прагненн€м уникнути небезпеки (реальноњ чи у€вноњ). «дирницький натовп. Ћюди обТЇднан≥ бажанн€м здобути чи повернути соб≥ певн≥ ц≥нност≥. “акий натовп р≥знор≥дний Ц поЇднуЇ мародер≥в, вкладник≥в збанкрут≥лих банк≥в, розб≥йник≥в. √оловна особлив≥сть цього натовпу Ц це загальна емоц≥йно Ц д≥юча Їдн≥сть. Ћюди глибоко у душ≥ усв≥домлюють конфл≥кт: вони бор€тьс€ за ц≥нност≥, €ких на вс≥х не вистачить. Ѕунт≥вний (повстанський) натовп. ѕ≥дсумкова назва залежить в≥д результату д≥й. якщо д≥њ усп≥шн≥ Ц то повстанський, ≥ нав≥ть революц≥йний. якщо поразка Ц то бунт≥вний, ≥ нав≥ть випадковий набр≥д чи путчисти.

ѕовстанський натовп Ц необх≥дна умова вс≥х революц≥йних под≥й. “акий натовп класовооднор≥дний, члени його под≥л€ють ц≥нност≥ класу. ѕовстанський натовп перетворюЇ стих≥йний виступ у св≥домий акт пол≥тичноњ боротьби. јле все зм≥нюЇтьс€ ≥ стих≥йний виступ часто буваЇ керованим.

Ќатовп характеризуЇтьс€ великою спроможн≥сть до динам≥чних зм≥н, до трансформац≥њ в≥д випадкового до революц≥йного. ƒинам≥чн≥ зм≥ни можуть зд≥йснюватис€ за к≥лька годин чи к≥лька дн≥в.

Ќаприклад, експресивний натовп, що висловлюЇ негативне ставленн€ до пол≥ц≥њ, легко перетворюЇтьс€ у агресивний. ѕ≥сл€ руйнуванн€ пол≥ц≥йного в≥дд≥лку натовп може перетворитис€ у здирницький. якщо буде достатн≥й зовн≥шн≥й вплив, то натовп перетворюЇтьс€ у бунт≥вний. “акому натовпу одного в≥дд≥лку мало, адже винна у всьому Ц влада. “акий натовп зб≥льшуЇтьс€ у мас≥ ≥ рухаЇтьс€ до м≥сць орган≥в вищоњ влади. «ахопивши њх, натовп перетворюЇтьс€ на революц≥йний.

«≥брана (орган≥зована) публ≥ка Ц це скупченн€ певноњ к≥лькост≥ людей, €к≥ чекають певних переживань або ц≥кавл€тьс€ одним ≥ тим самим предметом. «≥брана публ≥ка характеризуЇтьс€ такими рисами:

1) загальна зац≥кавлен≥сть одним ≥ тим же предметом чи под≥Їю;

2) готовн≥сть реагувати под≥бним чином;

3) под≥бн≥сть установок ≥ ор≥Їнтац≥й;

4) готовн≥сть до д≥й.

ћехан≥зм психолог≥чного обТЇднанн€ в≥дбуваЇтьс€ так:

Ј ф≥зичне обТЇднанн€ в одному прим≥щенн≥;

Ј на вс≥х д≥ють одн≥ ≥ т≥ сам≥ стимули;

Ј утворюютьс€ загальн≥ реакц≥њ та переживанн€.

“ака публ≥ка усв≥домлюЇ своњ настроњ, у н≥й можуть виникати так≥ ж €вища, €к у натовп≥, а саме: загальне емоц≥йне напруженн€, втрата рефлексивност≥, в≥дчутт€ Їдност≥ та сол≥дарност≥.

«≥бранн€ людей у публ≥ц≥ набуваЇ певних рис, властивих натовпу, зокрема св≥дома особист≥сть зникаЇ.

ќсобливе значенн€ з≥браноњ публ≥ки ви€вл€Їтьс€ у пер≥оди соц≥альних хвилювань, розвитку революц≥йних настроњв, в≥йн, страйк≥в. Ѕудь - €ке з≥бранн€ може перетворитис€ у агресивний натовп, а тод≥ Ц повстанський. ” випадку, коли ним оволод≥вають орган≥зован≥ групи чи окрем≥ вожд≥, то вони можуть спр€мувати його д≥њ у бажаному дл€ них напр€мку.

Ќез≥брана (неорган≥зована) публ≥ка Ц це читач≥ одних ≥ тих самих газет, слухач≥ одних рад≥опередач, гл€дач≥ одних телепрограм. —ьогодн≥ можна говорити про нез≥брану публ≥ку користувач≥в ≤нтернету.

«овн≥ нез≥брана публ≥ка Ц це велика к≥льк≥сть людей, мисленн€ та ≥нтереси €ких ор≥Їнтуютьс€ ≥дентичними стимулами в одному напр€мку. “ому ≥ повед≥нка у них под≥бна. ÷€ под≥бн≥сть ви€вл€Їтьс€ €к на побутовому, так ≥ б≥льш важливому соц≥альному напр€мку, а саме в ≥деолог≥њ та пол≥тиц≥.

Ќез≥брана публ≥ка маЇ так≥ особливост≥:

1) зовн≥ не ви€вл€ютьс€ феномени, характерн≥ дл€ натовпу чи з≥браноњ публ≥ки;

2) не ви€вл€Їтьс€ емоц≥йне зараженн€;

3) повн≥стю не зникаЇ рефлексивн≥сть;

4) не розвиваЇтьс€ де≥ндив≥дуал≥зац≥€.

Ѕудь - €к≥ види нез≥браноњ публ≥ки складають п≥дірунт€ дл€ формуванн€ под≥бних погл€д≥в, готовност≥ некритичного сприйманн€ ≥нформац≥њ. ¬се це складаЇ базу дл€ створенн€ певних думок щодо де€ких питань та готовн≥сть реагувати под≥бним чином на ≥дентичн≥ стимули. “аким чином, нез≥брана публ≥ка Ї базою дл€ виникненн€ думок ≥ настроњв Ц макроформ масовоњ св≥домост≥ ≥ в≥дпов≥дноњ повед≥нки.

ќсобливим прикладом нез≥браноњ публ≥ки Ї д≥њ виборчих компан≥й та масова електоральна повед≥нка. ћехан≥змом електоральноњ повед≥нки залишаЇтьс€ стих≥йн≥сть. ≈лекторат под≥л€Їтьс€ на дв≥ частини. ѕерша, менша частина, Ц це орган≥зований електорат, д≥Ї на п≥дірунт≥ ≥ндив≥дуальноњ чи груповоњ св≥домост≥ ≥ п≥дпор€дковуЇтьс€ управл≥нським структурам.

ƒруга, б≥льша, Ї неорган≥зованим електоратом.

ћехан≥змом повед≥нки нез≥браноњ публ≥ки Ї масов≥ настроњ, що виникають на п≥дірунт≥ в≥ри у п≥двищен≥ об≥ц€нки. Ќа цьому грали ≥ грають основн≥ пол≥тичн≥ гравц≥ Ц пол≥тичн≥ парт≥њ, рухи, блоки, окрем≥ кандидати. ¬иборц≥ вимагають неможливого ≥ тому об≥ц€ють те, що вимагають. «в≥дси перманентн≥ реформи без найменшого у€вленн€ про насл≥дки. Ѕудь - €ка парт≥€ (чи ≥нша соц≥альна сила), що бажаЇ влади, знаЇ: дос€гти њњ можна т≥льки перевищенн€м об≥ц€нок суперник≥в. “аким чином, ≥нструментом масовоњ демократ≥њ, на думку √. Ћебона, Ї вплив на масов≥ настроњ з метою спонуканн€ певноњ повед≥нки мас.

” р≥шенн€х б≥льшост≥ виборц≥в переважаЇ стих≥йний виб≥р, що ірунтуЇтьс€ на емоц≥йному ставленн≥.

17.4. ‘орми масовоњ повед≥нки

ќдн≥Їю з форм повед≥нки натовпу Ї пан≥ка. —лово Ђпан≥каї походить в≥д ≥мен≥ грецького бога ѕана, покровител€ пастух≥в ≥ стад. —воњм гн≥вом в≥н викликав пан≥ку (в≥д грец. panikon Ц несв≥домий жах) у стада. “варини кидались у пр≥рву без видимоњ причини. ∆ах, що виникаЇ ненароком, розповсюджуЇтьс€ з величезною швидк≥стю ≥ приводить вс≥х тварин до загибел≥. ѕан≥чна повед≥нка властива люд€м у натовп≥. ѕан≥кою називаЇтьс€ емоц≥йний стан, що виникаЇ €к насл≥док недостач≥ чи надлишку ≥нформац≥њ в умовах реальноњ чи у€вноњ загрозливоњ ситуац≥њ. ƒл€ виникненн€ пан≥ки необх≥дн≥ умови.

1. —итуативн≥ умови. …мов≥рн≥сть масових пан≥чних настроњв зростаЇ у пер≥оди загостренн€ сусп≥льних ситуац≥й.  оли люди чекають певних под≥й, вони краще сприймають будь - €ку загрозливу ≥нформац≥ю.

2. ‘≥з≥олог≥чн≥ умови. «морен≥сть, голод, алкогольне та наркотичне спТ€н≥нн€, недосипанн€ виснажують людей ф≥з≥олог≥чно ≥ псих≥чно. ”насл≥док цього зменшуЇтьс€ спроможн≥сть рац≥онально сприймати ≥ оц≥нювати ситуац≥ю, люди стають б≥льш емоц≥йно сприйн€тливими. ”се це разом спри€Ї виникненню масовоњ пан≥ки.

3. ѕсихолог≥чн≥ умови. ÷е раптов≥ загрозлив≥ под≥њ, сильне хвилюванн€, здивуванн€, перел€к.

4. ≤деогол≥чн≥ та пол≥тичн≥ умови. —юди належать неч≥тке усв≥домленн€ людьми ц≥лей, недостатньо орган≥зоване управл≥нн€ ≥ недостатн€ згуртован≥сть групи. ” недостатньо слабо згуртованих груп за умови екстремальноњ ситуац≥њ швидко руйнуютьс€ загальн≥ ц≥нност≥ ≥ норми в ≥мТ€ ≥ндив≥дуального пор€тунку. «а умов високоњ згуртованост≥, спец≥альноњ п≥дготовки, тренувань ≥ загальних ц≥нностей в≥йськов≥ п≥дрозд≥ли п≥д час бойових д≥й демонструють високий р≥вень ст≥йкост≥ до пан≥ки.

ќкремим приводом дл€ пан≥ки Ї чутки. ” 1917 роц≥ у –ос≥њ був високий урожай. „утки про можливий голод викликали пан≥ку. ¬с≥ крамниц≥, комори були очищен≥.

ƒл€ того щоб стимул викликав пан≥ку, в≥н маЇ бути:

- досить ≥нтенсивним;

- досить тривалим;

- повторюватис€ (це вибухи, постр≥ли, сирениЕ).

“акий стимул маЇ привертати зосереджену увагу ≥ викликати неусв≥домлений, тваринний страх. ¬иникненн€ пан≥ки проходить к≥лька етап≥в.

ѕерший. —тимул викликаЇ збентеженн€, сприйманн€ ситуац≥й €к кризовоњ, ≥ нав≥ть безвих≥дноњ.

ƒругий. «бентеженн€ переходить у потр€с≥нн€ та ≥ндив≥дуальн≥ недоц≥льн≥ спроби зрозум≥ти под≥ю. Ќеобх≥дн≥сть негайного усв≥домленн€ заважаЇ лог≥чному мисленню ≥ викликаЇ страх. якщо страх не л≥кв≥дувати, то Ђциркул€рна реакц≥€ї викликаЇ трет≥й етап.

“рет≥й. —трах одних в≥дображаЇтьс€ ≥ншими, що посилюЇ страх. «ростаючий страх зменшуЇ впевнен≥сть у спроможност≥ протисто€ти ситуац≥њ ≥ створюЇ почутт€ приреченост≥.

„етвертий. —трах викликаЇ д≥њ, що, на думку людей, Ї р€т≥вними, а насправд≥ вони не Ї р€т≥вними ≥ викликають пан≥чну втечу (у пр≥рву). якщо вт≥кати н≥куди, виникаЇ агресивна повед≥нка, бо небезпечним стаЇ нав≥ть бо€зливий зв≥р, Ђзагнаний у кутї.

ѕТ€тий. ѕан≥ка зак≥нчуЇтьс€ виходом окремих людей з втеч≥. «морен≥сть людей зупин€Ї будь - €к≥ д≥њ та емоц≥йн≥ переживанн€. якщо ситуац≥€ не розвТ€зуЇтьс€, то натовп може бути готовий до повторного про€ву пан≥ки.

ќц≥нюючи цикл пан≥чноњ повед≥нки, сл≥д мати на уваз≥:

1. якщо ≥нтенсивн≥сть стимулу дуже велика, то етапи н≥би Ђзгортаютьс€ї ≥ натовп переходить до д≥й. “иповий приклад: атомн≥ бомбардуванн€ ’≥рос≥ми ≥ Ќагасак≥ 1945 р. ѕан≥чним про€вом стала масова втеча.

2. —ловесне позначенн€ стимулу може викликати страх ≥ пан≥ку. —трахом ≥ пан≥кою реагували солдати п≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни на крик Ђгазиї.

3. «авжди необх≥дно брати до уваги соц≥ально - пол≥тичн≥ умови, характер ≥ р≥вень загрози, обТЇктивн≥сть ≥нформац≥њ. ÷е дасть можлив≥сть попередити або припинити пан≥ку.

¬плив на пан≥чну повед≥нку Ї н≥чим ≥ншим €к соц≥ально Ц пси≠холог≥ч≠ним впливом на масу. “ут д≥ють вс≥ механ≥зми натовпу: зменшити ≥нтенсивн≥сть емоц≥йного зараженн€, вивести людей ≥з г≥пнотичного стану, рац≥онал≥зувати та ≥ндив≥дуал≥зувати псих≥ку. ” випадку пан≥ки сл≥д урахувати њњ специф≥чн≥ особливост≥.

ѕерша. ’то Ї зразком дл€ насл≥дуванн€ натовпу. ѕ≥сл€ по€ви стимулу Ї дек≥лька секунд, коли натовп готуЇтьс€ до д≥й. “ут натовпу можна ≥ потр≥бно Ђп≥дсунутиї бажаний приклад дл€ насл≥дуванн€. ’тось може крикнути ЂЋ€гайї, Ђѕо м≥сц€хї. “ой, хто виконаЇ команду, стаЇ зразком дл€ насл≥дуванн€. ∆орстке управл≥нн€ людьми у пан≥чн≥ моменти Ї способом ефективного зупиненн€ пан≥ки.

ƒруга. ќсоблива роль у масових повед≥нках належить ритму. якщо його немаЇ, то сл≥д ввести ззовн≥. ” 1930 р. на велодром≥ у ѕариж≥ зак≥нчивс€ м≥тинг. Ћюди п≥шли до виходу. ѕочалас€ давка, що могла б перерости у пан≥ку. √рупа друз≥в Ц психолог≥в швидко оц≥нила ситуац≥ю ≥ почала ритм≥чно кричати ЂЌе Ц штов Ц хайї. ÷ей крик п≥дхопили ≥нш≥. ѕан≥ка зникла.

–итм≥чна хорова музика ≥ сп≥ви мають величезне значенн€ дл€ регул€ц≥њ масовоњ стих≥йноњ повед≥нки. Ќевипадково суботники супроводжуютьс€ маршовою музикою. “аку роль маЇ хоровий сп≥в у в≥йськових на марш≥. –еволюц≥йн≥ та патр≥отичн≥ п≥сн≥ мають под≥бну ритм≥ку. „ил≥йська ЂVenceremosї, французька ЂћарсельЇзаї, польська Ђ¬аршавТ€нкаї, рад€нська Ђ¬ставай страна огромна€ї - стали засобом протисто€нн€ страху та пан≥ц≥ у гострих ситуац≥€х.

¬≥дом≥ ≥ протилежн≥ засоби. якщо у вас Ї бажанн€ з≥рвати м≥тинг пол≥тичних противник≥в, то п≥дгон≥ть до м≥сц€ м≥тингу рад≥оф≥кований автобус ≥ почн≥ть транслювати щось типу Ђ¬и жертвою палиЕї або ≥нший рекв≥Їм. ÷е викличе негативн≥ емоц≥њ ≥ пан≥чн≥ настроњ.

ўе б≥льш небезпечною Ї масова або стих≥йна агрес≥€. —тих≥йною агрес≥Їю називають масов≥ ворож≥ д≥њ, спр€мован≥ на спричиненн€ страждань, завданн€ ф≥зичноњ або псих≥чноњ шкоди. ƒуже часто вона передбачаЇ знищенн€ ≥нших людей або сп≥льностей. «овн≥шн€ агрес≥€ стих≥йна, але за нею стоњть внутр≥шн€ агресивн≥сть. ¬она обумовлена емоц≥йним станом у в≥дпов≥дь на переживанн€ непереборност≥ €кихось барТЇр≥в. —тих≥йна агрес≥€ завжди супроводжуЇтьс€ додатковими сильними емоц≥€ми негативного гн≥ву, ворожост≥, ненавист≥.

—л≥д памТ€тати, що в≥йни ведуть орган≥зован≥ маси, а повстанн€ та революц≥њ зд≥йснюють агресивн≥ натовпи. ” цьому план≥ агрес≥ю розгл€дають €к масову агресивну повед≥нку натовпу.

ƒосл≥дники вид≥л€ють умови виникненн€ та умови розвитку агрес≥њ. ƒо умов виникненн€ в≥днос€ть:

1) ф≥з≥олог≥чн≥ Ц алкоголь, наркотики;

2) психолог≥чн≥ Ц в≥дчутт€ фрустрац≥њ €к неможливост≥ дос€гненн€ мети;

3) ситуативн≥ Ц на€вн≥сть л≥дер≥в та засоб≥в про€ву агрес≥њ (кам≥нь на дороз≥);

4) провокац≥йн≥ д≥њ властей або окремих њх представник≥в.

”мовами розвитку агрес≥њ Ї:

1) конкретний прив≥д, що п≥дкреслюЇ психолог≥чну безнад≥йн≥сть ситуац≥њ;

2) люди, €к≥ п≥дтримують це у€вленн€ ≥ готов≥ спр€мувати натовп проти винних ос≥б;

3) конкретний обТЇкт агрес≥њ Ц представник влади чи певний ≥нститут влади.

¬ид≥л€ють дек≥лька вар≥ант≥в масовоњ агресивноњ повед≥нки натовпу: експресивна, ≥мпульсивна, афективна, ворожа, ≥нструментальна.

≈кспресивна агрес≥€ Ц це агресивна повед≥нка що л€каЇ, метою €коњ Ї демонстрац≥€ агресивних нам≥р≥в. ÷е необовТ€зково руйн≥вн≥ д≥њ.  ласичним прикладом експресивноњ агрес≥њ Ї ритуальн≥ танц≥, в≥йськов≥ паради, масов≥ процес≥њ.

≤мпульсивна агрес≥€ провокуЇтьс€ певними д≥€ми, ≥ швидко натовп починаЇ д≥€ти. “ака агрес≥€ маЇ флюктуац≥йний (хвильовий) характер, ви€вл€Їтьс€ у вигл€д≥ приплив≥в чи в≥дплив≥в агресивноњ повед≥нки.

јфективна агрес≥€. ¬она позбавлена д≥ючого компонента, дуже вражаюча, але безглузда агрес≥€. јфективна агрес≥€ натовпу часто призводить до загибел≥ самого натовпу. ÷е такий стан натовпу, що вимагаЇ жертв ≥ руйнувань за будь - €ку ц≥ну.

¬орожа агрес≥€ передбачаЇ завданн€ шкоди.

≤нструментальна агрес≥€ Ц мета д≥њ субТЇкта нейтральна, агрес≥€ Ц Ї засобом њњ дос€гненн€. ƒв≥ останн≥ форми агрес≥њ Ї орган≥зованими, але маскуютьс€ п≥д стих≥йну повед≥нку натовпу.

ћехан≥зми впливу на агресивний натовп п≥дпор€дковуЇтьс€ загальним законам. ѕозбавленн€ натовпу анон≥мност≥ за допомогою «ћ≤ шкодить зростанню його агресивност≥ ≥ спри€Ї його орган≥зованост≥.

¬елика роль л≥дер≥в у натовп≥ €к ≥н≥ц≥атор≥в повстанн€. ¬плив л≥дер≥в зменшуЇтьс€ в м≥ру зб≥льшенн€ натовпу. Ћ≥дери мають великий вплив лише до того часу, поки навколо них не утворюЇтьс€ натовп. ƒал≥ в≥н д≥Ї за законами власноњ стих≥йноњ повед≥нки.

 

–уйнуванн€ маси

ћаса Цце тимчасове утворенн€.

≈моц≥йно Ц афективн≥ потреби особистост≥ зникають або реал≥зуютьс€. ћаса стаЇ менш енерг≥йною. ” њњ повед≥нц≥ виникаЇ перерва. ¬она зупин€Їтьс€, не рухаЇтьс€ вперед, але ≥ не в≥дходить назад.

ѕсих≥ка особистост≥ ор≥Їнтована на стриманн€ певного балансу емоц≥йного ≥ рац≥онального. Ќадлишковий нахил в один з бок≥в вимагаЇ компенсац≥њ. ¬она дос€гаЇтьс€, ≥ тод≥ починаЇтьс€ нахил у протилежний б≥к. ÷е ознака того, що психолог≥чне ≥снуванн€ маси завершуЇтьс€.

”се це в≥дбуваЇтьс€ поступово. —початку маса розпадаЇтьс€ на окрем≥ велик≥ фрагменти. ¬≥д них в≥докремлюютьс€ пор≥вн€но невелик≥ частинки. ¬они швидко автоматизуютьс€, перетворюютьс€ у групки ≥ндив≥д≥в. ѕочутт€ повноњ Їдност≥ зникаЇ.  ожна особист≥сть пригадуЇ про своњ ≥ндив≥дуальн≥ справи, погл€даючи на годинник. ” мас≥ почутт€ часу ≥ простору зникаЇ. Ћюди переживають сильн≥ емоц≥њ у мас≥ Ц це т≥ щаслив≥, що Ђчасу не спостер≥гаютьї.  оли вони виход€ть з маси, вони мають по - новому ор≥Їнтуватись у час≥ та простор≥.

–ац≥ональна частина св≥домост≥ повертаЇтьс€ поступово, важко. ќсобист≥сть виходить з маси психолог≥чно змореною, емоц≥йно безсилою. Ћюди, €к≥ вийшли з маси, не можуть пригадати, що робили та в≥дпов≥сти, чому вони були у мас≥. “аким чином, внутр≥шн€ потреба у регул€ц≥њ емоц≥йних стан≥в, що привела до маси, так ≥ залишилас€ неусв≥домленою.

„ленам будь - €коњ маси (убол≥вальникам, гл€дачам спектаклю, телегл€дачам бойовикаЕ) потр≥бен час дл€ поверненн€ у реальне житт€. ” цьому значенн≥ перебуванн€ у мас≥ маЇ наркотичний вплив на особист≥сть. ¬оно зм≥нюЇ св≥дом≥сть, а поверненн€ до нормального стану вимагаЇ спец≥альних зусиль. ” окремих випадках це все вимагаЇ психокорекц≥йноњ роботи.

 

«апитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо називаЇтьс€ масою?

2. ƒ≥алектичний характер взаЇмозвТ€зку маси та особистост≥.

3. «м≥ни, що в≥дбуваютьс€ з особист≥стю у мас≥.

4. ™дн≥сть Ђвтратї ≥ Ђнадбаньї особистост≥ у мас≥.

5. јмнез≥€ особистост≥ в мас≥.

6. ƒе≥ндив≥дуал≥зац≥€ особистост≥ у мас≥.

7. ÷иркул€рна реакц≥€ та њњ розвиток.

8. ‘актори ≥снуванн€ натовпу.

9. ¬иди натовпу, њх характеристика.

10. «≥брана публ≥ка та њњ риси.

11. ќсобливост≥ нез≥браноњ публ≥ки.

12. ”мови виникненн€ пан≥ки та њњ розвиток.

13. ”мови виникненн€ та розвитку агрес≥њ.

14. –уйнуванн€ маси.

15. ¬≥дродженн€ рац≥онального у псих≥ц≥ людини п≥сл€ виходу з маси.

 

ѕрактичне зан€тт€

—утн≥сть, механ≥зми та про€ви психолог≥њ мас

1. ¬плив маси на особист≥сть. ‘еномен знеособленн€.

2. «агальний механ≥зм масовоњ психолог≥њ.

3. ѕсихолог≥€ натовпу.

4. «≥брана та нез≥брана публ≥ка.

5. ћасова повед≥нка та масова агрес≥€.

6. –уйнуванн€ маси. ¬≥дновленн€ рац≥онального у псих≥ц≥ людини.

«разок тесту

1. «м≥ни €ких обставин посилюють вплив маси на особист≥сть людини:

а) ф≥зичних;

б) соц≥альних;

в) пол≥тичних;

г) псих≥чних;

д) ≥деолог≥чних?

 

2. ћаса маЇ специф≥чн≥ €кост≥:

а) аморфн≥сть;

б) в≥дкрит≥сть;

в) невизначен≥сть складу;

г) ситуативн≥сть та тимчасов≥сть ≥снуванн€;

д) гетерогенн≥сть складу.

 

3.  онтактна, зовн≥ неорган≥зована сп≥льн≥сть, що в≥др≥зн€Їтьс€ високим р≥внем конформ≥зму њњ член≥в, €к≥ д≥ють емоц≥йно ≥ одностайно, називаЇтьс€:

а) групою;

б) бригадою;

в) натовпом;

г) сп≥льн≥стю;

д) стих≥йн≥стю.

 

4. ¬ид≥л€ють так≥ види натовпу:

а) рац≥ональний;

б) випадковий;

в) експресивний;

г) конвенц≥йний;

д) д≥ючий.

 

5. ÷икл пан≥чноњ повед≥нки маЇ к≥лька етап≥в, а саме:

а) три;

б) пТ€ть;

в) в≥с≥м;

г) дес€ть;

д) дванадц€ть.

 

—писок л≥тератури

1. Ће Ѕон √. ѕсихологи€ социализма. Ц ’арьков: Ёнграм,
1997. Ц 470 с.

2. ћайерс ƒ. —оциальна€ психологи€. Ц —ѕб.: ѕитер, 1999. Ц 688 с.

3. ћосковичи —. ¬ек толп. Ц ћ.: ÷ентр психологии и психотерапии, 1988. Ц 480 с.

4. Ќазарет€н ј.ѕ. ѕсихологи€ стихийного массового поведени€. Ћекции. Ц ћ., 2001. Ц 120 с.

5. ќльшанський ƒ.¬. ѕсихологи€ масс. Ц —ѕб.: ѕитер, 2001. Ц 368 с.

6. ќрбан-Ћембрик Ћ.≈. —оц≥альна психолог≥€: у двох книгах. Ц  .: Ћиб≥дь, 2006. Ц  н. 2. Ц 560 с.

7. –ейгольд √. ”мна€ толпа. Ц ћ.: ‘ј»–-ѕ–≈——, 2006.Ц 416 с.

8. —игеле —. ѕреступна€ толпа. Ц —ѕб.: »зд-во
‘. ѕавленкова, 1896. Ц 240 с.

 

 

18. ѕедагог≥чна психолог≥€

18.1. ѕедагог≥чна психолог≥€ €к наука.

18.2. ѕсихолог≥€ навчанн€.

18.2.1. «м≥ст навчальноњ д≥€льност≥

18.2.2. Ќавчанн€, уч≥нн€, науч≥нн€. Ќавчанн€ ≥ розвиток.

‘ормуванн€ навичок.

18.3. ѕсихолог≥€ вихованн€.

18.4. ѕсихолог≥€ педагог≥чноњ д≥€льност≥ та особистост≥ педагога.

 

18.1. ѕедагог≥чна психолог≥€ €к наука

”досконаленн€ навчально - виховного процесу, формуванн€ громад€нина, г≥дного свого часу ≥ держави, можливо лише за умови волод≥нн€ педагогами та батьками знанн€ми умов, механ≥зм≥в та законом≥рностей навчанн€ та вихованн€. ÷≥ знанн€ маЇ педагог≥чна психолог≥€.

ѕедагог≥чна психолог≥€ вивчаЇ психолог≥чн≥ умови, механ≥зми та законом≥рност≥ навчанн€ та вихованн€ учн≥в ≥ психолог≥ю учител€. ѕедагог≥чна психолог≥€ вивчаЇ проблеми управл≥нн€ процесом навчанн€, формуванн€ п≥знавальних процес≥в, визначаЇ показники розумового розвитку, умови ефективного розумового розвитку, психолог≥чн≥ умови ≥ законом≥рност≥ формуванн€ способ≥в ≥ форм повед≥нки, тобто вихованн€, взаЇмов≥дносини м≥ж учн€ми, учн€ми та педагогами, а також психолог≥чн≥ особливост≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥.

«авданн€ педагог≥чноњ психолог≥њ визначен≥ Ђƒержавною нац≥ональною програмою Ђќсв≥таї”крањна XXl стол≥тт€ї. ” н≥й п≥дкреслюЇтьс€, що стратег≥чним завданн€м реформуванн€ осв≥ти Ї ЂЕформуванн€ осв≥ченоњ, творчоњ особистост≥ становленн€ њњ ф≥зичного ≥ морального
здоров`€ Еї [с.6], п≥дпор€дкуванн€ зм≥сту навчанн€ ≥ вихованн€ ЂЕформуванню ц≥л≥сноњ та всеб≥чно розвиненоњ особистост≥ї [с.9].

”сп≥шне розв`€занн€ зазначених напр€мк≥в можливе за умов конкретизац≥њ завдань та використанн€ у загальноосв≥тн≥х та профес≥йних навчальних закладах знань законом≥рностей псих≥ки особистост≥, €ка формуЇтьс€ у них за умов ц≥леспр€мованого навчанн€ ≥ вихованн€. ÷е даЇ нам можлив≥сть конкретизувати завданн€ педагог≥чноњ психолог≥њ. ¬она маЇ перш за все науково достов≥рно ≥ конкретно визначити, що €вл€Ї собою ц≥л≥сно та всеб≥чно розвинена особист≥сть на р≥зних етапах псих≥чного розвитку. “ут необх≥дно ви€вити €к загальну особист≥сну сутн≥сть, так ≥ ймов≥рн≥ вар≥ац≥њ ц≥Їњ сутност≥.

ќсобист≥сть людини формуЇтьс€ ≥ ви€вл€Їтьс€ у активн≥й д≥€льност≥, тому педагог≥чна психолог≥€ маЇ ви€вити реальний психолог≥чний результат впливу т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥€льност≥ на формуванн€ особистост≥ на р≥зних етапах псих≥чного розвитку людини. Ќа ц≥й п≥дстав≥ педагог≥чна психолог≥€ маЇ розробити конкретн≥ науково обгрунтован≥ психолог≥чн≥ рекомендац≥њ щодо орган≥зац≥њ, зм≥сту, форм, тип≥в д≥€льност≥, спр€мованоњ на найб≥льший навчальний та виховний результат.

ѕсихолог≥чн≥ законом≥рност≥ навчальноњ д≥€льност≥ учн≥в та студент≥в мають складати п≥дгрунт€ конкретноњ практичноњ допомоги педагог≥чним прац≥вникам у складанн≥ навчальних план≥в, програм, п≥дручник≥в, методик навчанн€.

¬≥дбуваЇтьс€ поступовий перех≥д до навчанн€ д≥тей з
6 - р≥чного в≥ку. “ому педагог≥чна психолог≥€ маЇ зТ€сувати психолог≥чн≥ особливост≥ ≥ законом≥рност≥ одночасного функц≥онуванн€ двох пров≥дних тип≥в д≥€льност≥ та особливост≥ переходу в≥д ≥гровоњ до навчальноњ д≥€льност≥, розробити конкретн≥ рекомендац≥њ до зм≥сту, форм та метод≥в навчанн€ ≥ вихованн€.

“ехн≥чний прогрес та проникненн€ у наше житт€ комп`ютера вимагаЇ в≥д педагог≥чноњ психолог≥њ зТ€суванн€ психолого - педагог≥чних та в≥кових аспект≥в компТютеризац≥њ навчанн€, психолог≥чно обірунтованих програм та п≥дпручник≥в, розробленн€ оптимальних психолог≥чних умов застосуванн€ компТютера у навчальному та виховному процес≥.

—истема профес≥йно - техн≥чного навчанн€ передбачаЇ формуванн€ людини €к субТЇкта прац≥, формуванн€ у людини ст≥йкоњ спр€мованост≥ на активну працю, ≥ перш за все у сфер≥ матер≥ального виробництва. “ому педагог≥чна психолог≥€ маЇ досл≥джувати особливост≥ профор≥Їнтац≥йноњ роботи, профес≥йного навчанн€, розробл€ти психолог≥чно обгрунтован≥ зм≥ст та методи навчанн€ та вихованн€ у профес≥йних закладах осв≥ти.

ќск≥льки метою навчанн€ ≥ вихованн€ Ї формуванн€ ц≥л≥сноњ та всеб≥чно розвиненоњ особистост≥, то педагог≥чна психолог≥€ маЇ не т≥льки досл≥джувати психолог≥чн≥ особливост≥ формуванн€ такоњ особистост≥, але й розробл€ти конкретн≥ психолого - педагог≥чн≥ рекомендац≥њ щодо форму≠ванн€ моральних знань, почутт≥в, переконань, св≥тогл€ду, ≥деал≥в, а також навичок та форм високоморальноњ повед≥нки у њх Їдност≥ та взаЇмообумовленост≥.

—пециф≥чн≥сть педагог≥чноњ д≥€льност≥ обумовлена специф≥чним предметом ц≥Їњ д≥€льност≥. ¬≥ртуозний майстер педагог≥чноњ прац≥ ј.—. ћакаренко називав њњ св≥том орган≥зованого творенн€ людини. ÷ей св≥т в≥н оц≥нюЇ неоднозначно ≥ суперечливо. « одного боку, ц€ справа досить легка за типом напруженн€, а з ≥ншого - це важка напружена прац€, що вимагаЇ пост≥йноњ уваги. ј отже, педагог≥чна психолог≥€ маЇ вивчати психолог≥чн≥ особливост≥ педагог≥чноњ д≥€льност≥, забезпечити створенн€ спри€тливих соц≥ально - психолог≥чних умов дл€ творчоњ педагог≥чноњ прац≥.

18.2. ѕсихолог≥€ навчанн€

18.2.1. «м≥ст навчальноњ д≥€льност≥

ѕредметний зм≥ст навчальноњ д≥€льност≥ забезпечуЇ формуванн€ суб`Їкта ≥ншоњ д≥€льност≥, а також навичок та ум≥нь виконувати д≥€льн≥сть. ” навчальн≥й д≥€льност≥ формуванн€ навичок та ум≥нь Ї пр€мим продуктом. ‘ормуванн€ навичок та ум≥нь Ї н≥ чим ≥ншим €к набутт€м особист≥стю досв≥ду. “ому навчальна д≥€льн≥сть Ц це така д≥€льн≥сть, що спр€мована на набутт€ досв≥ду особист≥стю, на власну самозм≥ну. Ќавчальна д≥€льн≥сть маЇ своњ особлив≥ риси.

ѕ≥знанн€ у навчальн≥й д≥€льност≥ Ї головним результатом. ÷им вона в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших тип≥в д≥€льност≥, у €ких засвоЇнн€ знань, ум≥нь та навичок Ї поб≥чним продуктом.

√оловний результат навчальноњ д≥€льност≥ не т≥льки Ї обТЇктивно головним, але й усв≥домлюЇтьс€ особист≥стю €к головний, ≥ в≥н Ї метою навчальноњ д≥€льност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 493 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2173 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.111 с.