Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«разок тесту дл€ самоконтролю 4 страница




«лочинн≥ д≥њ обумовлен≥ системою ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥, що спри€ють викривленому сприйманню д≥йсност≥. ƒл€ злочинц≥в, €к правило, Ї характерним розум≥нн€ власноњ д≥њ €к соц≥ально неправильноњ. « ≥ншого боку, правопорушники використовують систему по€снень, що виправдовують скоЇнн€ ними злочину. “аким чином, характерним дл€ правопорушник≥в Ї зн€тт€ з себе в≥дпов≥дальност≥. ѕричини власних правопорушень злочинець вбачаЇ у зовн≥шньому середовищ≥. ƒл€ самовиправданн€ злочинц≥ використовують систему по€снень:

1) зб≥льшенн€ вини жертви;

2) знец≥ненн€ соц≥альних норм та протиставленн€ ним норм асоц≥альних та крим≥нальних;

3) перенесенн€ в≥дпов≥дальност≥ на ≥нших людей, по€сненн€ злочинноњ повед≥нки обставинами.

ƒл€ злочинц≥в характерною Ї на€вн≥сть крим≥нальних мотив≥в, що породжуютьс€ крим≥нальними потребами.  рим≥нальна потреба Ц це пот€г до зд≥йсненн€ певного виду соц≥ально небезпечноњ д≥њ.  рим≥нальна потреба може ≥снувати у вигл€д≥ звички до систематичного зд≥йсненн€ певних злочинних д≥й або виникнути внасл≥док ≥ншого психолог≥чного механ≥зму. ” будь - €кому випадку реал≥зац≥€ крим≥нальноњ потреби забезпечуЇ стан задоволенн€, розр€дку внутр≥шньоњ напруженост≥. ¬ид≥л€ють низку крим≥ногенно значущих мотив≥в.

1. ћотиви, породжен≥ г≥пертрофованими аморальними бажанн€ми (алкогол≥зм, наркоман≥€, пристрасть до гри на грош≥, сексуальн≥ в≥дхиленн€ тощо). “ак≥ особливост≥ можуть бути повТ€зан≥ з псих≥чними аномал≥€ми або патолог≥€ми мотивац≥йноњ сфери.

2. ћотиви, породжен≥ г≥пертрофованими потребами, тобто потребами, р≥вень €ких Ї п≥двищеним, або не в≥дображаЇ ≥ндив≥дуальн≥ можливост≥ дл€ њх задоволенн€. ƒо ц≥Їњ групи вход€ть так≥ потреби:

Ј неадекватно завищен≥ бажанн€ матер≥ального характеру;

Ј г≥пертрофована потреба впливати на ≥нших людей;

Ј п≥двищене бажанн€ одержати високий статус у груп≥.

3. ћотиви, повТ€зан≥ з потребою розр€дитис€ в≥д негативних ≥мпульс≥в. ¬они супроводжуютьс€ переживанн€м р≥зноман≥тних неприЇмних емоц≥йних стан≥в: агрес≥€, гн≥в, заздр≥сть, в≥дчужден≥сть, тривога, неповноц≥нн≥сть тощо.

4.ћотиви, повТ€зан≥ з гострим переживанн€м негативних почутт≥в щодо соц≥альних обТЇкт≥в або субТЇкт≥в (певних людей, соц≥альних груп, орган≥зац≥й тощо). ѕравопорушники впевнен≥ у негативних €кост€х даних обТЇкт≥в або субТЇкт≥в, але не можуть адекватно та рац≥онально по€снити, у чому саме пол€гаЇ њх Ђнегативн≥стьї.

5. ћотиви, повТ€зан≥ з потребами у соц≥ально -в≥дчудженому способ≥ житт€, бажанн€м приЇднатись до групи протиправноњ спр€мованост≥. “ак≥ мотиви можуть виникати у людини, що не маЇ навичок соц≥ально - адаптивного житт€ внасл≥док вихованн€ або довгого проживанн€ у крим≥нальному середовищ≥.

6. ћотиви, повТ€зан≥ з неправильною оц≥нкою ситуац≥њ, зовн≥шн≥х обставин. ¬ид≥л€ють так≥ види оц≥нок:

Ј п≥двищено негативна оц≥нка ≥нших людей, що спонукаЇ до про€ву агресивно - захисноњ повед≥нки;

Ј спотворена оц≥нка зовн≥шн≥х умов, внасл≥док чого людина формуЇ нам≥ри, що Ї неадекватними ситуац≥њ;

Ј неадекватна негативна оц≥нка власних можливостей, що не дозвол€ють, на думку правопорушника, задовольнити певн≥ життЇв≥ потреби соц≥ально - прийн€тним шл€хом;

Ј неадекватно п≥двищена оц≥нка власних можливостей, що формуЇ думку про те, що правопорушник може уникнути покаранн€ за злочинн≥ вчинки;

Ј спотворене у€вленн€ про розповсюджен≥сть певних вид≥в протиправних д≥й.

ƒл€ характеристики особистост≥ злочинц€ використовують пон€тт€ психолог≥чного типу злочинц€. ¬ид≥л€ють к≥лька тип≥в правопорушник≥в.

ѕравопорушник ≥з насильницькою ор≥Їнтац≥Їю. ’арактерними ознаками психолог≥чноњ структури Ї деформац≥€ базових соц≥альних ц≥нностей, неправильна соц≥альна ≥дентиф≥кац≥€, нерозвинен≥сть емоц≥йноњ сфери, ≥мпульсивн≥сть та агресивн≥сть.  р≥м того, злочинц≥ даноњ групи в≥др≥зн€ютьс€ егоцентризмом, цин≥змом, прим≥тивн≥стю потреб, ор≥Їнтован≥ на миттЇве задоволенн€ бажань. ¬насл≥док неправильноњ соц≥ал≥зац≥њ у дитинств≥ вони не мають у€вленн€ про адекватн≥ способи вир≥шенн€ проблем. Ќасилл€ ними розгл€даЇтьс€ €к Їдина форма дос€гненн€ р≥зноман≥тних ц≥лей. ¬они схильн≥ до скоЇнн€ вбивств, зівалтувань, т≥лесних пошкоджень.

ѕравопорушник ≥з корисливою ор≥Їнтац≥Їю. ¬ажливою характеристикою цього типу злочинц€ Ї деформац≥€ сфери потреб та мотив≥в Ц утил≥тарн≥ потреби блокують вищ≥ потреби. ѕри цьому корислив≥ потреби правопорушник не може задовольнити соц≥ально - позитивними способами.

«лочинець - профес≥онал. ѕсихолог≥чною особлив≥стю такого типу злочинц€ Ї сприйн€тт€ злочинного способу житт€ €к нормального. «начна частина рецидив≥ст≥в маЇ псих≥чн≥ розлади та аномал≥њ.  р≥м того, дуже часто ц≥ розлади навмисно п≥дкреслюютьс€, посилюютьс€. ѕовед≥нка злочинц≥в цього типу п≥дкреслено ворожа, розбещена, зневажлива. Ќавички соц≥ально - позитивноњ повед≥нки практично в≥дсутн≥. ѕричини пол€гають, по - перше, у неадекватн≥й соц≥ал≥зац≥њ, недол≥ках вихованн€ (крим≥нальна або асоц≥альна с≥мТ€), внасл≥док чого дитина не набуваЇ навичок правильноњ повед≥нки. ѕо - друге, люди цього типу дуже багато часу провод€ть у м≥сц€х покаранн€, тому краще пристосован≥ до крим≥нального середовища. ќсновними психолог≥чними характеристиками злочинц€ - профес≥онала Ї асоц≥альн≥ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, дефекти саморегул€ц≥њ, залежн≥сть повед≥нки в≥д впливу ситуац≥њ та середовища. ѕовед≥нка такоњ людини дуже часто знаходитьс€ у суперечност≥ з≥ здоровим глуздом та власними ≥нтересами. „асто мета не зб≥гаЇтьс€ ≥з засобами дос€гненн€. ¬≥дсутн€ спроможн≥сть прогнозувати результати власних вчинк≥в.

Ќеобережн≥ злочинц≥. ƒо необережних злочинних д≥€нь можна в≥днести неправильну експлуатац≥€ техн≥чних засоб≥в, невиконанн€ ≥нструкц≥й, ненавмисн≥ вбивства тощо. «лочини з необережност≥ зд≥йснюютьс€ особами з дефектами прогнозуванн€ результат≥в власноњ повед≥нки, зниженою самокритичн≥стю, слабким гальмуванн€м небажаноњ повед≥нки. ћотиви необережноњ повед≥нки не мають злочинних нам≥р≥в, разом ≥з цим вони м≥ст€ть елементи негативного ставленн€ людини до ≥снуючих соц≥альних норм та правил повед≥нки у сусп≥льств≥.

16.3. ѕрофес≥йна спр€мован≥сть юриста

ѕрофес≥йна спр€мован≥сть юриста Ц це особлива система мотив≥в, що спри€Ї використанню власних сил та зд≥бностей дл€ укр≥пленн€ закону у крањн≥. ¬она м≥стить так≥ компоненти:

Ј ставленн€ до закону €к до вищоњ ц≥нност≥;

Ј сприйманн€ зм≥цненн€ правопор€дку €к власного покликанн€;

Ј установленн€ на використанн€ законних та цив≥л≥зованих способ≥в вир≥шенн€ профес≥йних задач;

Ј зважене ставленн€ до труднощ≥в у профес≥йн≥й д≥€льност≥.

ёридична д≥€льн≥сть включаЇ певн≥ вимоги €к до профес≥йних, так ≥ до морально - етичних особливостей юридичних профес≥й.

≈лементи профес≥йноњ спр€мованост≥.

—оц≥альне св≥тосприйн€тт€. ёридична робота повТ€зана з вир≥шенн€м завдань внутр≥шньопол≥тичного плану (захист прав та свобод, закону, особистост≥ громад€н). —аме тому будь-€кий сп≥вроб≥тник правоохоронних орган≥в може добре виконувати роботу за умови розум≥нн€ сусп≥льного житт€.

ѕрофес≥йн≥ €кост≥:

Ј сукупн≥сть профес≥йних знань, ум≥нь та навичок;

Ј сукупн≥сть профес≥йних погл€д≥в та переконань;

Ј розум≥нн€ власних прав, обовТ€зк≥в та засоб≥в њх реал≥зац≥њ;

Ј розум≥нн€ колективу, в €кому сп≥вроб≥тник правоохоронних орган≥в працюЇ.

ѕрофес≥йна мотивац≥€:

Ј ц≥кав≥сть до тонкощ≥в профес≥йноњ д≥€льност≥;

Ј пост≥йне профес≥йне зростанн€;

Ј здорове бажанн€ карТЇрного зростанн€;

Ј профес≥йне самовираженн€ та зростанн€.

ћоральна ст≥йк≥сть:

Ј ор≥Їнтац≥€ на громад€нськ≥ та профес≥йн≥ обовТ€зки;

Ј знанн€ моральних норм та використанн€ њх у повс€кденному та профес≥йному житт≥;

Ј розум≥нн€ ц≥нност≥ людини, њњ прав та свобод;

Ј здатн≥сть висто€ти перед спокусами, такими, наприклад, €к п≥дкуп;

Ј невикористанн€ переваг та профес≥йних можливостей дл€ завданн€ шкоди кл≥Їнтам.

ƒ≥€льн≥сть юриста неможлива без певних спец≥ально-юридичних зд≥бностей Ц особливих €костей, що необх≥дн≥ дл€ оволод≥нн€ саме даною профес≥Їю. “ут вид≥л€ють загальн≥ та спец≥альн≥ зд≥бност≥.

«агальн≥ зд≥бност≥:

Ј почутт€ обовТ€зку та в≥дпов≥дальност≥;

Ј почутт€ справедливост≥ та нетерпимост≥ до порушенн€ закону;

Ј розвинений ≥нтелект, винах≥длив≥сть, км≥тлив≥сть;

Ј мовн≥ зд≥бност≥, ум≥нн€ точно та лог≥чно виразити власну думку;

Ј спостережлив≥сть, гарна ситуативна реакц≥€;

Ј добра памТ€ть на обличч€, пр≥звища, слова, факти, цифри;

Ј розвинен≥ вольов≥ €кост≥: ц≥леспр€мован≥сть, орган≥зован≥сть, наполеглив≥сть, емоц≥йна стаб≥льн≥сть;

Ј орган≥заторськ≥ зд≥бност≥;

Ј розвинена у€ва, здатн≥сть до моделюванн€ ситуац≥њ та передбаченн€ насл≥дк≥в власних д≥й та д≥й ≥нших людей;

Ј вм≥нн€ працювати з людьми, розум≥ти повед≥нку, правильно њњ оц≥нювати;

Ј комун≥кативн≥ зд≥бност≥, здатн≥сть викликати дов≥ру, вм≥нн€ слухати;

Ј терпл€ч≥сть, ур≥вноважен≥сть, стриман≥сть.

ƒо спец≥альних зд≥бностей в≥днос€ть особливост≥, необх≥дн≥ представникам окремих спец≥альностей. «окрема, оперативним прац≥вникам необх≥дне ум≥нн€ перевт≥люватись, артистичн≥сть; сл≥дчим Ц креативн≥сть; прац≥вникам проф≥лактичних п≥дрозд≥л≥в Ц педагог≥чн≥ зд≥бност≥.

¬ажливим у д≥€льност≥ юриста Ї його профес≥йно-психолог≥чна п≥дготовлен≥сть, тобто здатн≥сть розум≥ти та використовувати психолог≥чн≥ аспекти при зд≥йсненн≥ профес≥йноњ д≥€льност≥.

—труктура профес≥йно - педагог≥чноњ п≥дготовленост≥ маЇ к≥лька п≥дструктур.

ѕрофес≥йно-психолог≥чн≥ знанн€. ¬они поЇднують ≥нформован≥сть юриста щодо психолог≥њ ≥ндив≥да та соц≥альних груп.  р≥м того, важливо мати у€вленн€ про медичну психолог≥ю, психолог≥чн≥ та соц≥альн≥ фактори злочинноњ повед≥нки, про психолог≥чне супроводженн€ у систем≥ правоохоронних д≥й.

ѕрофес≥йно-психолог≥чн≥ ум≥нн€ Ц це способи практичного використанн€ психолог≥чних знань у профес≥йн≥й практиц≥. ¬они м≥ст€ть три групи.

Ј јнал≥тико - психолог≥чн≥ ум≥нн€ Ц спроможн≥сть побачити психолог≥чний аспект у профес≥йн≥й д≥€льност≥, оц≥нити його роль та вплив на повед≥нку ≥ правильно його використати.

Ј “актико - психолог≥чн≥ ум≥нн€ Ц конкретн≥ засоби психолог≥чних д≥й, що можна використати у конкретних формах д≥€льност≥ (спостереженн€, допит, огл€д тощо). ƒо ц≥Їњ групи, зокрема, в≥днос€ть ум≥нн€ створити психолог≥чний портрет злочинц€, правильно проводити спостереженн€, психолог≥чно анал≥зувати повед≥нку людей та ситуац≥ю у ц≥лому, здатн≥сть психолог≥чно анал≥зувати листи та за€ви громад€н тощо.

Ј “ехн≥ко - психолог≥чн≥ ум≥нн€ Ц це волод≥нн€ вербальними, невербальними та повед≥нковими засобами сп≥лкуванн€. ѕрофес≥онал маЇ створити необх≥дний образ дл€ дос€гненн€ поставленоњ мети. Ќаприклад, в одн≥й ситуац≥њ потр≥бно п≥дкреслити власну щир≥сть, в ≥нш≥й Ц жорстк≥сть, у наступн≥й Ц наполеглив≥сть.

ѕрофес≥йно - психолог≥чн≥ навички Ц це сукупн≥сть психолог≥чних €костей, що мають велике значенн€ дл€ зд≥йсненн€ профес≥йноњ д≥€льност≥. ƒо найб≥льш важливих в≥днос€ть:

Ј профес≥йне в≥дчутт€ та сприйманн€ (розвинен≥сть перифер≥йного зору, чутлив≥сть н≥чного зору, здатн≥сть оц≥нити температуру т≥ла вбитоњ людини, здатн≥сть розр≥зн€ти певн≥ запахи тощо);

Ј профес≥йна спостережлив≥сть, увага, памТ€ть (здатн≥сть до запамТ€товуванн€ облич, пр≥звищ, номер≥в машин, словесних та ≥нших портрет≥в, деталей ситуац≥њ, матер≥ал≥в сл≥дства тощо);

Ј профес≥йна у€ва Ц здатн≥сть у€вити план м≥ста або необх≥дноњ м≥сцевост≥, моделювати ситуац≥ю затриманн€, прогнозувати повед≥нку правопорушника тощо;

Ј профес≥йний артистизм Ц здатн≥сть до перевт≥ленн€, пристосуванн€ до повед≥нки ≥ншоњ людини.

ѕрофес≥йно - психолог≥чна ст≥йк≥сть Ц це здатн≥сть протисто€ти стресогенним умовам профес≥йноњ д≥€льност≥. ѕравоохоронна д≥€льн≥сть маЇ п≥двищений р≥вень стресу, тобто умов та ситуац≥й, що потребують п≥двищених зусиль дл€ њх вир≥шенн€. ”мовою профес≥йно - психолог≥чноњ ст≥йкост≥ Ї так≥ фактори:

Ј загальна психолог≥чна ст≥йк≥сть людини;

Ј ознайомленн€ з р≥зноман≥тними психогенними факторами, внасл≥док чого знижуЇтьс€ фактор неспод≥ванки;

Ј досв≥д вир≥шенн€ профес≥йних завдань;

Ј розвинений самоконтроль та самовплив, ум≥нн€
регулювати власний псих≥чний стан.

 

«апитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо вивчаЇ юридична психолог≥€?

2. Ќазв≥ть завданн€ юридичноњ психолог≥њ.

3. як≥ п≥дрозд≥ли маЇ юридична психолог≥€?

4. як≥ по€сненн€ використовують злочинц≥ дл€ самовиправданн€?

5. ƒайте характеристику крим≥нальних мотив≥в.

6. ƒайте психолог≥чну характеристику злочинц€.

7. ƒайте характеристику профес≥йноњ спр€мованост≥ юриста.

8. ƒайте характеристику спец≥ально - юридичних зд≥бностей.

9. ўо поЇднують профес≥йно - психолог≥чн≥ знанн€ юриста?

10. ƒайте характеристику профес≥йно - психолог≥чних ум≥нь.

11. ƒайте характеристику профес≥йно - психолог≥чних навичок.

12. ƒайте характеристику профес≥йно - психолог≥чноњ ст≥йкост≥ юриста.

13. ўо вивчаЇ психолог≥€ судочинства?

14. ўо вивчаЇ правова психолог≥€?

 

ѕрактичне зан€тт€

ёридична психолог≥€ та психолог≥€ д≥€льност≥ юриста

  1. ѕредмет, завданн€ та структура юридичноњ психолог≥њ.

2.  рим≥нальна психолог≥€. ѕсихолог≥€ особистост≥ злочинц€.

  1. “иполог≥€ злочинц≥в.
  2. ѕрофес≥йна спр€мован≥сть юриста.

 

«разок тесту

1. ѕсихолог≥чн≥ аспекти права, правового регулюванн€ та юридичноњ д≥€льност≥ вивчаЇ:

а) загальна психолог≥€;

б) деонтолог≥€;

в) медична психолог≥€:

г) юриспруденц≥€.

д) юридична психолог≥€.

 

2. ёридична психолог≥€ маЇ п≥дрозд≥ли:

а) методолог≥ю;

б) правову психолог≥ю;

в) крим≥нальну психолог≥ю;

г) психолог≥ю крим≥нального судочинства;

д) психолог≥ю громад€нського правового регулюванн€;

е) психолог≥ю д≥€льност≥ юридичних установ.

 

3. ѕот€г до зд≥йсненн€ певного виду соц≥ально небезпечноњ д≥€льност≥ називаЇтьс€:

а) крим≥нальною потребою;

б) крим≥нальною повед≥нкою;

в) нормальною повед≥нкою;

г) аморальною потребою;

д) дев≥антною повед≥нкою.

 

4. ” крим≥нальн≥й психолог≥њ вид≥л€ють так≥ типи злочинц≥в:

а) з насильницькою ор≥Їнтац≥Їю;

б) з корисливою ор≥Їнтац≥Їю;

в) злочинець - профес≥онал;

г) необережн≥ злочинц≥;

д) пом≥ркован≥ злочинц≥.

 

5. —истема мотив≥в, що спри€Ї використанню власних сил та зд≥бностей дл€ зм≥цненн€ закону у крањн≥ складаЇ:

а) профес≥йну д≥€льн≥сть юриста;

б) профес≥йну ор≥Їнтац≥ю юриста;

в) профес≥йну спр€мован≥сть юриста;

г) профес≥онал≥зац≥ю юриста;

д) деперсонал≥зац≥ю юриста.

 

—писок л≥тератури

1. ¬асильев ¬.Ћ. ёридическа€ психологи€. Ц —пб.:ѕитер,
2001. Ц 640 с.

2.≈никеев ћ.». ёридическа€ психологи€. Ц ћ.: »зд-во Ќќ–ћј, 2001. Ц 518 с.

3.  удр€вцев ».ј. —удебна€ психолого-психиатрическа€ експертиза. Ц ћ.: ёрид. Ћит., 1988. Ц 224 с.

4. ћетелица ё.Ћ. —удебно - психиатрическа€ експертиза потерпевших. Ц ћ.: ёрид. Ћит., 1990. Ц 208 с.

5. —ахнова “.¬. «ачем суду психолог? - ћ.: «нание, 1990. Ц 96 с.

17. ѕсихолог≥€ мас

17.1. ћаси ≥ особист≥сть.

17.2. «агальн≥ механ≥зми масовоњ психолог≥њ.

17.3. —убТЇкти масових про€в≥в.

17.4. ‘орми масовоњ повед≥нки.

–уйнуванн€ маси.

17.1. ћаси ≥ особист≥сть

ћаси €к соц≥ально - психолог≥чн≥ утворенн€ виникають у в≥дпов≥дь на суттЇв≥ зм≥ни обставин житт€ людей. ¬иникненн€ будь - €ких ф≥зичних (стих≥йн≥ лиха), соц≥альних (сусп≥льн≥ зм≥ни) чи пол≥тичних (в≥йна, перевороти) обставин зменшуЇ вплив на людину класичних груп ≥ посилюЇ вплив маси. ћасою називають соц≥альну сп≥льн≥сть, що виникаЇ ситуативно ≥ гетерогенна за складом.

—еред учених немаЇ Їдиноњ точки зору в≥дносно вид≥ленн€ вид≥в мас. Ѕ≥льш≥сть п≥дход≥в мають умогл€дний характер ≥ збер≥гаютьс€ у науц≥ €к данина ≥сторичному розвитку. Ќайб≥льш поширене вид≥ленн€ 3 вид≥в мас: натовпу, з≥браноњ публ≥ки та нез≥браноњ публ≥ки.

ћаса маЇ низку специф≥чних €костей.

јморфн≥сть. ћаса не зводитьс€ до структурованоњ групи ≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д субТЇкт≥в, €к≥ њњ складають.

¬≥дкрит≥сть, розмит≥сть меж, невизначен≥сть к≥льк≥сного ≥ €к≥сного складу.

—итуативн≥сть та тимчасов≥сть ≥снуванн€.

√етерогенн≥сть складу.

ћаса Ї новим ц≥л≥сним утворенн€м, що не Ї сумою ≥ндив≥д≥в, тобто система не Ї сумою складових частин. Ќауковий анал≥з маси та особистостей не може пропускати поза увагою н≥ нове утворенн€ (масу), н≥ його окремих складових з≥ своЇю психолог≥Їю. ÷е означаЇ, що маса складаЇтьс€ з окремих особистостей, а особистост≥ складають масу.

ћаса та особист≥сть м≥цно поЇднан≥. ќкрем≥ особистост≥ утворюють масу, €ка впливаЇ на них, зм≥нюЇ њх св≥дом≥сть та повед≥нку. ƒ≥алектичний п≥дх≥д до анал≥зу маси ≥ особистост≥ передбачаЇ Їдн≥сть цих категор≥й. Ќе можна зрозум≥ти масу, не враховуючи психолог≥ю окремих людей. Ќе можна зрозум≥ти ≥ особист≥сть, не враховуючи њњ спроможн≥сть створювати маси. ўе «. ‘рейд стверджував, що ЂЕ протиставленн€ ≥ндив≥дуальноњ ≥ Е масовоњ психолог≥њ Е багато ≥з своЇњ гостроти Е втрачаЇї.

як ≥ чому виникаЇ маса? як психолог≥чно особист≥сть стаЇ членом маси? ¬она ≥де у масу в≥льно чи захоплюЇтьс€ масою? ўо в≥дбуваЇтьс€ з особист≥стю, коли вона стаЇ членом маси?

” ≥стор≥њ людства не виникла б жодна маса, €кби у особистостей не було потреби обТЇднуватись у под≥бн≥ сп≥льност≥. ѕотреби людини породжують особливий мотив Ц обТЇднанн€ з соб≥ под≥бними дл€ самозбереженн€, дос€гненн€ вигод чи €когось внутр≥шнього стану.

¬≥дносно самозбереженн€ все досить просто. ¬иникненн€ небезпеки викликаЇ обТЇднанн€ тварин у зграњ, п≥дл≥тк≥в Ц у вуличн≥ групи, а дорослих Ц у маси.

” мас≥ Ї можлив≥сть дос€гненн€ вигод, на €к≥ окрема особист≥сть не спроможна. ћаси зд≥йснюють страйки, революц≥њ, перемагають у в≥йнах.

¬нутр≥шн≥й стан Ц це емоц≥йно - афективний стан позитивного чи негативного характеру. –егул€ц≥€ внутр≥шн≥х стан≥в можлива завд€ки перебуванню людини у мас≥. “ака потреба маЇ неусв≥домлений характер. Ћюдина включаЇтьс€ у масу, спри€Ї њњ виникненню ≥ не усв≥домлюЇ, дл€ чого вона це робить. ”се це в≥дбуваЇтьс€ само собою, стих≥йно. ÷е зовн≥шн≥й б≥к утворенн€ маси. ¬нутр≥шн≥й б≥к передбачаЇ анал≥з емоц≥йних стан≥в. ѕроанал≥зуЇмо виникненн€ натовпу при автомоб≥льн≥й авар≥њ. ≤н≥ц≥аторами виникненн€ маси Ї сам≥ вод≥њ. ѓх негативний емоц≥йний стан примушуЇ њх ла€тис€, звинувачувати один одного, кричати, привертати увагу. ÷€ повед≥нка вод≥њв мотивована трьома моментами: уникнути в≥дпов≥дальност≥, дос€гти повноњ вигоди (хто буде платити штраф, сплачувати за ремонт), полегшити св≥й емоц≥йний стан.

“аким чином, п≥дірунт€м виникненн€ маси Ї ≥ндив≥дуальн≥ потреби в ≥дентиф≥кац≥њ себе з великою к≥льк≥стю людей з метою регул€ц≥њ емоц≥йних стан≥в. ÷€ потреба актуал≥зуЇтьс€ у тих випадках, коли мова йде про сильн≥ емоц≥йн≥ стани, з €кими особист≥сть не може впо≠ратис€. “од≥ особистост≥ потр≥бна особлива ≥дентиф≥кац≥€ Ц не психолог≥чна, а ф≥зичне обТЇднанн€ з соб≥ под≥бними.

ѕотреба людини в ≥дентиф≥кац≥њ себе з масою з метою регул€ц≥њ емоц≥йних стан≥в маЇ два напр€мки.

ѕерший обумовлюЇтьс€ внутр≥шньою потребою зниженн€ або розр€дки емоц≥йного стану. Ќа похорони запрошують достатню к≥льк≥сть людей, щоб вони розд≥лили горе. ¬≥домо, що ф≥зична належн≥сть до маси захищаЇ людину, а ≥ндив≥дуально це зробити важко. як писав поет: Ђ“рудно человеку, когда он один. —трашно одному, один Ц не воинї. ƒостатньо в≥дом≥ Ђпочутт€ л≥кт€ї, Ђплечем до плечаї ≥ т. ≥н., що породжують впевнен≥сть у своњх силах, а м≥цн≥сть маси передаЇтьс€ окрем≥й людин≥.

ƒругий пов'€заний з внутр≥шньою потребою посиленн€ емоц≥йних стан≥в. ” традиц≥€х б≥льшост≥ народ≥в Ї звичањ в≥дзначати особист≥ та с≥мейн≥ позитивно - емоц≥йн≥ позиц≥њ, (дос€гненн€, вес≥лл€, дн≥ народженн€, р≥чниц≥Е) запрошенн€м ≥нших людей, створенн€м певноњ маси. ƒо ритуал≥в св€т вход€ть так зван≥ народн≥ гул€нн€. “иповим прикладом њх Ї рел≥г≥йн≥ св€та. —л≥д памТ€тати, що рел≥г≥йн≥ маси збираютьс€ €к дл€ зменшенн€ емоц≥йних стан≥в, так ≥ дл€ њх посиленн€. ” сукупност≥ це призводить до посиленн€ рел≥г≥йноњ в≥ри €к загального емоц≥йного стану маси людей.

“аким чином, мас≥ завжди передуЇ ≥ндив≥д. ” людини Ї потреба бути у мас≥, мотивована необх≥дн≥стю регулюванн€ свого емоц≥йного стану. Ќегативн≥ стани у мас≥ послаблюютьс€, позитивн≥ Ц п≥дсилюютьс€. ÷е означаЇ, що ≥ндив≥ди створюють маси своњми емоц≥€ми. Ћюди первинн≥, маси вторинн≥.

«а задоволенн€ потреби бути у мас≥ та регулювати своњ емоц≥њ особист≥сть вимушена розплачуватис€ звуженн€м р≥вн€ рац≥ональних компонент≥в псих≥ки, зниженн€м критичност≥, тобто тимчасовою де≥ндив≥дуал≥зац≥ю.

ѕсихологи вважають, що людин≥ властива потреба бути особист≥стю. јле ми можемо стверджувати ≥ зворотне: людин≥ властива ≥ протилежна потреба регресивного характеру, а саме потреба не бути особист≥стю, розчинитис€ у мас≥. ≈. ‘ромм це назвав Ђвтеча в≥д свободиї.

«. ‘рейд писав: Ђћаса викликаЇ у окремоњ людини враженн€ необмеженоњ силиї. —аме тут ≥ в≥дбуваЇтьс€ в≥домий фрейд≥вський катарсис Ц емоц≥йне очищенн€ в≥д одних емоц≥й шл€хом виникненн€ ≥нших.

ћаса суттЇво зм≥нюЇ ≥ндив≥дуальну псих≥ку та ≥ндив≥дуальну повед≥нку. ћаса, що залучаЇ до себе людей, руйнуЇ вс≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними, а також трансформуЇ всю ≥ндив≥дуальну псих≥ку та п≥дкор€Ї ≥ндив≥дуальну св≥дом≥сть. ћаса н≥велюЇ всю ≥ндив≥дуальну псих≥ку, зр≥внюЇ вс≥х абсолютно р≥зних людей. √. Ћебон вид≥лив так≥ в≥дм≥нн≥ ознаки ≥ндив≥да у мас≥: анон≥мн≥сть, зменшенн€ р≥вн€ св≥домоњ особистост≥, переважанн€ несв≥домоњ особистост≥, зниженн€ ≥нтелекту, ор≥Їнтац≥€ масою думок ≥ почутт≥в ≥ндив≥д≥в у одному напр€мку, формуванн€ тенденц≥њ до негайного зд≥йсненн€ нав≥€них д≥й. √. Ћебон стверджував: Ђ≤ндив≥д не Ї б≥льше самим собою, в≥н став безв≥льним автоматомї.

—учасн≥ автори вид≥л€ють ≥нш≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ з особист≥стю у мас≥: п≥двищенн€ емоц≥йност≥ сприйманн€, п≥двищенн€ нав≥юваност≥, зменшенн€ критичност≥ ставленн€ до себе, зменшенн€ р≥вн€ рац≥ональност≥ переробки ≥нформац≥њ, пригн≥ченн€ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за власну повед≥нку, по€ва почутт€ сили ≥ усв≥домленн€ анон≥мност≥.

якщо людина втрачаЇ ≥ндив≥дуальну в≥дпов≥дальн≥сть, то набуваЇ в≥дчутт€ безв≥дпов≥дальност≥ ≥ могутност≥.  рим≥нал≥сти знають, що у групових злочинах не можна практично визначити м≥ру особистоњ в≥дпов≥дальност≥ кожного ≥ндив≥да за скоЇн≥ д≥њ. ‘акти злочину Ї, але не можна визначити конкретних злочинц≥в. «лочин зд≥йснюЇ маса, ≥ жоден ≥з член≥в маси не може згадати, хто конкретно ≥ що робив.

«. ‘рейд писав, що ≥ндив≥д у мас≥ впадаЇ у особливий стан Ђзачаруванн€ї. —в≥дома особист≥сть повн≥стю в≥дключаЇтьс€, почутт€ ≥ думки ор≥Їнтован≥ масою у певному напр€мку, особист≥сть б≥льше не усв≥домлюЇ своњх д≥й, але виконуЇ нав≥€н≥ певн≥ д≥њ.

јле маса не т≥льки ЂзабираЇї щось у ≥ндив≥дуальноњ псих≥ки, вона ще надаЇ своњм членам нових €костей.

ѕо - перше. ≤ндив≥д в≥дчуваЇ почутт€ нездоланоњ сили. Ќалежн≥сть до маси гарантуЇ анон≥мн≥сть окремого ≥ндив≥да. ћаса н≥коли не несе в≥дпов≥дальност≥, а належн≥сть особистост≥ до маси позбавл€Ї њњ в≥д персональноњ в≥дпов≥дальност≥.

ѕо - друге. ≤ндив≥дуальна псих≥ка зм≥нюЇтьс€ внасл≥док великоњ зараженост≥ маси. ” мас≥ заразлива кожна д≥€ у такому р≥вн≥, що ≥ндив≥д жертвуЇ своњм власним ≥нтересом на користь ≥нтересу сп≥льного, масового. “ут же, на думку √. “арда, маЇ м≥сце зворотний вилив: маса заражаЇ ≥ндив≥да, а ≥ндив≥д, заражаючись, впливаЇ на масу.

ѕо - третЇ. ¬ажливою причиною по€ви особливих €костей Ї нав≥юван≥сть.

¬плив маси на особист≥сть суперечливий. ” мас≥ людина спроможна на все. ћаса людей може зд≥йснювати так≥ злочини, на €к≥ жодна особист≥сть окремо не спроможна. ћаса спроможна на вбивство, ≥ жодне сл≥дство не може встановити, хто конкретно бив, р≥зав, стр≥л€вЕ

 р≥м розгл€нутих особливостей псих≥ки, в≥дома так звана зм≥на ≥ндив≥дуальноњ псих≥ки Ц амнез≥€, часткова втрата памТ€т≥ на под≥њ. Ћюдина просто не може пригадати, що вона робила у мас≥. јмнез≥€ супроводжуЇтьс€ занепадом сил п≥сл€ сильного емоц≥йного стресу, що в≥дпов≥даЇ Ђф≥з≥олог≥чному афектуї. “акий стан зменшуЇ правову в≥дпов≥дальн≥сть за д≥њ, Ђзд≥йснен≥ у стан≥ раптового сильного душевного хвилюванн€ї.

ѕсихологи констатують, що у мас≥ в≥дбуваЇтьс€ де≥ндив≥дуал≥зац≥€, або втрата особист≥стю свого обличч€. ƒе≥ндив≥дуал≥зац≥Їю називаЇтьс€ втрата св≥домост≥ ≥ бо€зн≥ оц≥нки, що виникають у групових ситуац≥€х та забезпечують анон≥мн≥сть ≥ не концентрують увагу на окремому ≥ндив≥д≥. ўе „.–. ƒарв≥н стверджував, що сильн≥ переживанн€ певного емоц≥йно-афективного стану впливають на мТ€зи обличч€ ≥ ведуть до напруженн€ одних ≥ тих самих мТ€з≥в у великоњ к≥лькост≥ людей. ” такому стан≥ у обличч€х людей зТ€вл€ютьс€ де€к≥ под≥бност≥, зникають в≥дм≥нност≥. ¬насл≥док цього зТ€вл€Їтьс€ те узагальнене Ђобличч€ масиї.

” соц≥ально - психолог≥чному план≥ маЇмо на уваз≥ Ђвтрату особистост≥ї. ѕон€тт€ особистост≥ у соц≥альн≥й психолог≥њ маЇ два п≥дходи: рац≥ональний та ≥ррац≥ональний.

–ац≥ональний п≥дх≥д розгл€даЇ особист≥сть €к сукупн≥сть свого Ђяї та соц≥альних ролей. ¬≥дчуженн€ у мас≥ цей п≥дх≥д по€снюЇ просто. ѕо - перше, перебуванн€ у мас≥ зменшуЇ загальний р≥вень рац≥ональност≥ людини, на перший р≥вень виходить ≥ррац≥ональне, емоц≥йне начало. ѕо -друге, перебуванн€ у мас≥ веде до руйнуванн€ соц≥альних ролей. Ќа де€кий час вони просто зникають. ” мас≥ вс≥ однаков≥, за вин€тком ватажк≥в. ѕо - третЇ, маса вимагаЇ зреченн€ власного Ђяї. ÷е Ђяї розчин€Їтьс€ у масовому Ђћиї.

≤ррац≥ональний п≥дх≥д розгл€даЇ особист≥сть €к породженн€ несв≥домого, €ке дещо п≥дчищене соц≥альними нормами, тобто це функц≥€ трьох зм≥нних Id, Ego, Super - ego. “акий п≥дх≥д по€снюЇ де≥ндив≥дуал≥зац≥ю зникненн€м соц≥ального контролю у вигл€д≥ Super - ego та зменшенн€м рол≥ Ego п≥д впливом глибинного неусв≥домленого Id.
«. ‘рейд розгл€дав психолог≥чну масу ≥ њњ повед≥нку €к детерм≥новану виключно п≥дсв≥домим Id. ¬≥н розгл€дав дв≥ штучн≥ маси: арм≥ю та церкву. Ќа його думку, вони тримаютьс€ на п≥дсв≥дом≥й любов≥ до образу ≥деального батька. ” першому випадку в≥н представлений воЇначальником, €кий Ї Ђбатьком р≥днимї щодо солдат, в ≥ншому Ц ≥сусом ’ристом Ц Ђбатьком всього людстваї.
«в≥дси Ц п≥дкоренн€ њм ≥ своЇр≥дне розчиненн€ у них, що ≥ Ї свого роду де≥ндив≥дуал≥зац≥Їю.

17.2. «агальн≥ механ≥зми масовоњ психолог≥њ

«агальним механ≥змом виникненн€ ≥ розвитку масовоњ повед≥нки Ї так звана Ђциркул€рна реакц≥€ї. ѕрикладом такоњ реакц≥њ Ї ситуац≥€ см≥ху над анекдотом. якщо до к≥мнати входить людина, де вс≥ см≥ютьс€ над анекдотом, то ≥ вона починаЇ см≥€тис€. ѕричиною см≥ху ц≥Їњ людини Ї емоц≥йна стимул€ц≥€ на п≥дсв≥домому р≥вн≥. —м≥х ц≥Їњ людини зб≥гаЇтьс€ з≥ зменшенн€м см≥ху присутн≥х, що, у свою чергу, викликаЇ вибух см≥ху присутн≥х. “епер вони см≥ютьс€ над неадекватною реакц≥Їю того, хто прийшов. ќстанн≥й починаЇ знову см≥€тис€.

÷е простий приклад Ђциркул€рноњ реакц≥њї. Ѕудь - €ка емоц≥€, що п≥дхоплюЇтьс€ ≥ншими людьми, звичайно повертаЇтьс€ по колу. “ак емоц≥€ циркулюЇ певний час. ÷е перший етап формуванн€ емоц≥йноњ сп≥льност≥ маси. ÷иркул€ц≥€ може припинитис€, але може ≥ продовжуватис€. ѕродовженн€ можливе за умови залученн€ до маси нових людей. ≈моц≥€ за таких умов буде знову в≥дтворюватис€. ÷е можливе тод≥, коли емоц≥€ досить значуща дл€ людей. “ак настаЇ другий етап психоф≥зичного стану, так зване Ђемоц≥йне кружл€нн€ї. …ого сутн≥сть пол€гаЇ у тому, що у стих≥йних сп≥льност€х будь - €ка емоц≥€ ходить по колу, пост≥йно п≥дсилюЇ сама себе. ÷е етап емоц≥йного само≥ндуктуванн€ сп≥льност≥. “ак виникають стих≥йн≥ емоц≥йн≥ сп≥льност≥ за рахунок просп≥вуванн€ нац≥ональних г≥мн≥в, спец≥альних скоромовок ≥ нав≥ть лозунг≥в типу ЂЎахтар Ц чемп≥онї.

Ђ÷иркул€рна реакц≥€ї н≥велюЇ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥. ¬с≥ см≥ютьс€ все сильн≥ше тому, що см≥ютьс€. ѕовед≥нка особистост≥ визначаЇтьс€ не рац≥ональною оц≥нкою под≥й, а повед≥нкою та емоц≥€ми ≥нших. ѕ≥дтриманн€ та розвиток емоц≥й залежать в≥д по€ви нових людей, €к≥ заражаютьс€ цим станом. √рупа людей перетворюЇтьс€ в однор≥дну аморфну масу, що несв≥домо реагуЇ на стимули одноман≥тно Ц см≥хом.

“рет≥й етап Ц по€ва нового обТЇкта уваги. якщо спочатку загальним обТЇктом уваги була збуджувальна под≥€, то тепер ним стаЇ образ, що створений у процес≥ Ђемоц≥йного кружл€нн€ї. ÷ей образ Ї продуктом сп≥льноњ творчост≥, створюЇ загальну ор≥Їнтац≥ю ≥ Ї спонукальним обТЇктом дл€ масовоњ повед≥нки. ÷ей стан настаЇ при такому р≥вн≥ емоц≥йного стану, коли у людей виникаЇ готовн≥сть реагувати на будь - €ку ≥нформац≥ю присутн≥х. √рупа стаЇ Ђв≥дкритоюї дл€ емпат≥йного, некритичного сприйманн€ внутр≥шньоњ ≥нформац≥њ ≥ Ђзакритоюї - дл€ зовн≥шньоњ. “ак виникаЇ глибока емоц≥йна потреба у загальних сп≥льних д≥€х.

„етвертий етап Ц актив≥зац≥€ член≥в сп≥льност≥ додатковим стимулюванн€м. ¬оно зд≥йснюЇтьс€ пр€мим нав≥юванн€м. …ого зд≥йснюЇ л≥дер або вождь сп≥льност≥. ¬≥н спонукаЇ член≥в сп≥льност≥ до конкретних, потр≥бних йому д≥й. «а в≥дсутност≥ л≥дера сп≥льн≥сть сама стих≥йно знаходить обТЇкт власних д≥й.

ѕрикладом д≥њ цих механ≥зм≥в Ї п≥дл≥ткова розвага Ђсм≥х без причиниї, з≥бранн€ рел≥г≥йних сектант≥в, традиц≥йн≥ танц≥ бойовик≥в, повед≥нка вуличного натовпу, що все руйнуЇ, ≥ т. ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 329 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1980 - | 1945 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.067 с.