Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«разок тесту дл€ самоконтролю 3 страница




ћолодший шк≥льний в≥к.—оц≥альна ситуац≥€ псих≥чного розвитку молодшого школ€ра (7 - 10, 11 рок≥в) характе≠ри≠зуЇтьс€ зм≥нами системи в≥дносин дорослого до шк≥льного трудар€, дитини до самоњ себе, свого м≥сц€ у систем≥ однол≥тк≥в ≥ дорослих.

ѕочаток навчанн€ у школ≥ зм≥нюЇ всю систему житт€ дитини, њњ положенн€ у с≥мТњ. ƒо того ж, дитина входить у новий класний колектив. ” цьому колектив≥ дитина буде жити, навчатись, розвиватись, доросл≥шати прот€гом найближчих 11 рок≥в.  ласний колектив Ц це не просто група однол≥тк≥в.  олектив передбачаЇ ум≥нн€ людини жити його ≥нтересами, п≥дкор€ти власн≥ бажанн€ загальним, колективним прагненн€м ≥ домаганн€м, передбачаЇ взаЇмну вимоглив≥сть, взаЇмодопомогу, колективну в≥дпов≥дальн≥сть, високий р≥вень орган≥зованост≥. ¬се це характеризуЇ особист≥сть людини €к колектив≥ста.

ѕров≥дним типом д≥€льност≥ стаЇ навчальна д≥€льн≥сть. ÷е сусп≥льно значима ≥ сусп≥льно оц≥нювана д≥€льн≥сть. Ќавчальна д≥€льн≥сть Ц це важка прац€, що вимагаЇ певноњ орган≥зованост≥, дисципл≥ни, вольових зусиль. ƒитин≥ б≥льше доводитьс€ робити не те, що хочетьс€, а те, що необх≥дно на даний момент. ћетою ≥ результатом навчальноњ д≥€льност≥ Ї засвоЇнн€ наукових, теоретичних пон€ть та способ≥в д≥њ з ними.

Ќавчальна д≥€льн≥сть маЇ свою структуру. ¬она складаЇтьс€ з таких елемент≥в: навчальна ситуац≥€ (завданн€), навчальн≥ д≥њ, контроль та оц≥нка.  ожен елемент маЇ своњ особливост≥.

Ќавчальна ситуац≥€ маЇ дв≥ особливост≥:

- учень оволод≥ваЇ загальними способами вид≥ленн€ властивостей пон€ть чи загальними способами розвТ€зуванн€ми конкретних завдань;

- головною метою навчальноњ д≥€льност≥ Ї в≥дтворенн€ зразк≥в засвоЇних способ≥в д≥њ.

 онкретн≥ практичн≥ завданн€ мають конкретне життЇве значенн€, а њх розвТ€занн€ даЇ так≥ ж конкретн≥ результати. ƒо таких завдань належить письмо, розвТ€занн€ текстових математичних задач. ƒл€ усп≥шного виконанн€ таких завдань необх≥дно волод≥ти загальними способами виконанн€ д≥й, що можуть бути вид≥лен≥ п≥д кер≥вництвом учител€. ƒругий етап Ц це в≥дтворенн€ загального способу д≥њ, що забезпечуЇ оволод≥нн€ ним.

Ќавчальна д≥€льн≥сть складаЇтьс€ з навчальних д≥й. ƒосл≥дженн€ми ј. . ћарковоњ встановлена система навчальних д≥й при вивчен≥ граматики. ÷е так≥ д≥њ: 1) зм≥нити вих≥дне слово, 2) пор≥вн€ти за значенн€м ≥ формою вих≥дне слово ≥ вид≥лити нову морфему, 3) зТ€сувати функц≥ональне значенн€ морфем. ѕри вивченн≥ природознавства навчальн≥ д≥њ б≥льш складн≥ ≥ њх значно б≥льше. ƒосл≥дженн€м
Ћ.ћ.  удо€ра встановлен≥ так≥ д≥њ: 1) описати властивост≥ т≥л природи, 2) пор≥вн€ти властивост≥ т≥л, 3) вид≥лити властив≥сть, що визначаЇ належн≥сть до певноњ групи,
4) визначити процес природи, 5) визначити умови ≥снуванн€ т≥л ≥ умови процес≥в, 6) визначити внутр≥шню структуру т≥ла природи. «авданн€м учител€ Ї орган≥зац≥€ такоњ д≥€льност≥, щоб учень не виходив за меж≥ навчальних ситуац≥й, тобто щоб в≥н не намагавс€ просто запамТ€тати, а засвоювати зм≥ст шл€хом виконанн€ навчальних д≥й у в≥дпов≥дност≥ з њх посл≥довн≥стю.

”сп≥шна навчальна д≥€льн≥сть передбачаЇ контроль. ƒитина маЇ пор≥внювати своњ д≥њ та њх результати ≥з зразками д≥й, повТ€зувати €к≥сть результат≥в з повнотою виконанн€ навчальних д≥й. ” навчальн≥й д≥€льност≥ вид≥л€ють два види контролю. ѕерший на п≥дірунт≥ анал≥зу одержаних результат≥в фактично виконаних навчальних д≥й. ƒругий на п≥дірунт≥ передбачуваних результат≥в навчальних д≥й, що виконуютьс€ у розумовому план≥. ƒ≥€льн≥сть учител€ маЇ бути спр€мована на формуванн€ в учн≥в ум≥нн€ розд≥л€ти свою д≥€льн≥сть на окрем≥ д≥њ ≥ пор≥внювати њх ≥з зразком.

 онтроль у структур≥ навчальноњ д≥€льност≥ пов'€заний з оц≥нкою. “реба розр≥зн€ти педагог≥чну оц≥нку та психолог≥чну. ѕедагог≥чна оц≥нка маЇ 12 рангових значень. ѕсихолог≥чна оц≥нка у структур≥ навчальноњ д≥€льност≥ маЇ два значенн€: позитивне й негативне. ѕозитивне значенн€ св≥дчить про те, що навчальна ситуац≥€ (завданн€) себе вичерпала ≥ необх≥дно переходити до ≥ншоњ. Ќегативне значенн€ св≥дчить про необх≥дн≥сть повторенн€ навчальних д≥й у т≥й же навчальн≥й ситуац≥њ. ќц≥нку спочатку даЇ учитель, ≥ поступово формуЇ в учн≥в ум≥нн€ оц≥нювати власн≥ навчальн≥ д≥њ.

Ќавчальна д≥€льн≥сть €к пров≥дний тип д≥€льност≥ вносить суттЇв≥ зм≥ни у функц≥онуванн€ вс≥Їњ когн≥тивноњ та емоц≥йно - вольовоњ сфери. ѕродовжуЇ розвиватис€ дов≥льн≥сть псих≥чних процес≥в, вони стають б≥льш усв≥домленими ≥ керованими.

ѕсих≥чний розвиток дитини молодшого шк≥льного в≥ку визначаЇ навчальна д≥€льн≥сть. —аме вона забезпечуЇ формуванн€ €к псих≥чних новоутворень, так ≥ нового пров≥дного типу д≥€льност≥ Ц особист≥сного сп≥лкуванн€.

ƒо новоутворень молодшого шк≥льного в≥ку в≥днос€ть: анал≥з, внутр≥шн≥й план д≥й та рефлекс≥ю.

јнал≥з Ї мислительною операц≥Їю. ¬ид≥л€ють два види анал≥зу: емп≥ричний та теоретичний. ≈мп≥ричний анал≥з передбачаЇ розкладанн€ ц≥лого на елементи. «агальн≥, под≥бн≥ чи в≥дм≥нн≥ властивост≥ вид≥л€ютьс€ на п≥дірунт≥ пор≥вн€нн€. “еоретичний анал≥з повТ€заний з вид≥ленн€м у певному ц≥лому його складових. «а його допомогою людина в≥дкриваЇ внутр≥шню Їдн≥сть зовн≥ р≥зних €вищ, встановлюЇ законом≥рност≥.

‘ормуванн€ теоретичного анал≥зу молодших школ€р≥в можливо лише за умови, коли учн≥ не виход€ть за меж≥ навчальноњ ситуац≥њ. ƒосл≥дженн€ми видатного рад€нського психолога ¬.¬. ƒавидова встановлено, що к≥льк≥сть учн≥в, €к≥ мають теоретичний анал≥з зростаЇ в≥д першого до третього класу.

¬нутр≥шн≥й план д≥й (плануванн€) дозвол€Ї дитин≥ краще ор≥Їнтуватись в умов≥ завданн€. ¬ид≥лен≥ в≥дношенн€ даних позначаютьс€ р≥зними символами. ÷е забезпечуЇ можлив≥сть плануванн€ виконанн€ завдань. ” внутр≥шньому план≥ дитина утримуЇ можлив≥ пром≥жн≥ результати ≥ може њх пор≥внювати з п≥дсумковими результатами. „им б≥льше операц≥й чи Ђкрок≥вї своњх д≥й дитина може передбачити (планувати), тим усп≥шн≥ше вона може пор≥вн€ти в≥дом≥ способи д≥й, вибрати найб≥льш ефективн≥.

” такому випадку д≥€льн≥сть учн€ б≥льш рац≥ональна, контроль за д≥€льн≥стю б≥льш доц≥льний. ≈фективний контроль ≥ самоконтроль маЇ зворотний вплив на формуванн€ зд≥бност≥ до внутр≥шнього плануванн€ ≥ виконанн€ д≥€льност≥.

–ефлекс≥€ Ц це психолог≥чна €к≥сть, що дозвол€Ї рац≥онально ≥ обТЇктивно анал≥зувати своњ д≥њ ≥ вчинки з точки зору њх в≥дпов≥дност≥ умовам ≥ зм≥сту д≥€льност≥. Ќавчальна д≥€льн≥сть вимагаЇ обірунтувань в≥рност≥ своњх д≥й. «разки таких обірунтувань даЇ спочатку вчитель. ќр≥Їнтуванн€ на зразки ≥ пор≥вн€нн€ њх з власними спробами обірунтуванн€ формуЇ у молодших школ€р≥в спроможн≥сть н≥би з≥ сторони розгл€дати ≥ оц≥нювати власн≥ д≥њ. ÷€ спроможн≥сть складаЇ п≥дірунт€ формуванн€ рефлекс≥њ.

ѕор€д з психолог≥чними новоутворенн€ми формуЇтьс€ ≥ розвиваЇтьс€ особист≥сне сп≥лкуванн€. ¬оно Ї пров≥дним у п≥дл≥тковому в≥ц≥. —укупн≥сть зм≥н у псих≥ц≥ молодшого школ€ра створюють передумови дл€ нормального переходу на ≤≤ ступ≥нь навчанн€ ≥ псих≥чний розвиток у п≥дл≥тковому в≥ц≥.

 

15. 4. ѕсих≥чний розвиток у п≥дл≥тковому в≥ц≥

ѕсих≥чний розвиток людини у п≥дл≥тковому в≥ц≥ (10,11 Ц 14,15 рок≥в) визначаЇ особист≥сне сп≥лкуванн€, €к пров≥дний тип д≥€льност≥. ѕ≥дл≥тковий в≥к називають Ђперех≥днимї, Ђважкимї, Ђкритичнимї. ” цьому знайшли в≥дображенн€ важлив≥сть ≥ складн≥сть процес≥в псих≥чного розвитку. ¬они повТ€зан≥ з переходом до новоњ епохи розвитку Ц до дорослост≥. ” цей пер≥од зТ€вл€ютьс€ елементи дорослост≥, €к ≥ власне њх в≥дчутт€ Ц почутт€ дорослост≥. ” орган≥зм≥ п≥дл≥тк≥в в≥дбуваютьс€ суттЇв≥ зм≥ни анатомо - ф≥з≥олог≥чного та псих≥чного характеру. «м≥нюЇтьс€ система взаЇмов≥дносин з дорослими ≥ однол≥тками, св≥дом≥сть ≥ самосв≥дом≥сть, способи соц≥альноњ взаЇмод≥њ, ≥нтереси, п≥знавальна ≥ навчальна д≥€льн≥сть, моральн≥сть ≥ етичн≥сть. —аме у цьому сутн≥сть соц≥альноњ ситуац≥њ псих≥чного розвитку п≥дл≥тка. ” ц≥й ситуац≥њ вид≥л€ють дв≥ групи фактор≥в.

ѕерше. ÷е фактори, що гальмують розвиток дорослост≥ п≥дл≥тк≥в. —юди належить навчальна д≥€льн≥сть при в≥дсутност≥ пост≥йних обовТ€зк≥в, прагненн€ батьк≥в зв≥льнити своњх д≥тей (п≥дл≥тк≥в) в≥д побутовоњ прац≥, проблем, турбот, неприЇмностей.

ƒруга. ÷е фактори, що прискорюють розвиток дорослост≥. —юди входить величезний пот≥к р≥зноман≥тноњ за зм≥стом ≥нформац≥њ, зайн€т≥сть батьк≥в у певн≥й сфер≥ (≥ добре, €кщо не на зароб≥тках за кордоном), ранн€ самост≥йн≥сть п≥дл≥тк≥в, активний розвиток сп≥лкуванн€ з однол≥тками, акселерац≥€ ф≥зичного розвитку ≥ статевого дозр≥ванн€.

ѕ≥дл≥тковий в≥к вважають Ђважкимї. ÷е обумовлюЇтьс€, по - перше, €к≥сними зм≥нами, що нос€ть характер докор≥нноњ зм≥ни попередн≥х особливостей, ≥нтерес≥в, в≥дносин. ¬се це надаЇ розвитку бурхливий характер. ѕо - друге, зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ у псих≥ц≥ п≥дл≥тка дуже часто супроводжуютьс€ переживанн€ми субТЇктивних труднощ≥в ≥ труднощ≥в вихованн€. ѕ≥дл≥тки важко п≥ддаютьс€ педагог≥чним впливам дорослих. «Т€вл€ютьс€ р≥зноман≥тн≥ форми протесту (вперт≥сть, груб≥сть, негатив≥зм, замкнен≥сть, скритн≥сть ≥ т. ≥н.).

ѕров≥дним типом д≥€льност≥ у п≥дл≥тк≥в Ї особист≥сне сп≥лкуванн€. ƒо п≥дл≥ткового в≥ку створюютьс€ особлив≥ умови у двох системах сп≥лкуванн€: з дорослими та з однол≥тками.

” систем≥ сп≥лкуванн€ з дорослими п≥дл≥ток займаЇ нер≥вноправне положенн€. ¬оно повТ€зане з мораллю слухн€ност≥ дл€ д≥тей. ” сп≥лкуванн≥ з однол≥тками маЇ м≥сце принципова р≥вн≥сть, що в≥дпов≥даЇ систем≥ взаЇмов≥дносин у св≥т≥ дорослих. –≥вн≥сть взаЇмов≥дносин з однол≥тками складаЇ п≥дірунт€ сп≥впрац≥ однол≥тк≥в у р≥зних видах д≥€льност≥. “ака ситуац≥€ взаЇмов≥дносин з дорослими та п≥дл≥тками Ї парадоксальною. ¬заЇмов≥дносини п≥дл≥тка з однол≥тками формуютьс€ на нормах морал≥ дорослих (р≥вност≥), а з дорослими Ц на нормах морал≥ д≥тей
(слухн€н≥сть). ÷€ ситуац≥€ маЇ так≥ насл≥дки: сп≥впрац€ ≥нтенсивн≥ше розвиваЇтьс€ у систем≥ взаЇмов≥дносин ≥з однол≥тками; сп≥лкуванн€ з однол≥тками, а не з дорослими забезпечуЇ б≥льше задоволенн€ ≥ розвиток соц≥ально -моральноњ дорослост≥; засвоЇнн€ п≥дл≥тками норм морал≥ дорослих може вступити у суперечн≥сть з нормами морал≥ слухн€ност≥ та одержати перемогу тому, що дит€ча мораль слухн€ност≥ вичерпала себе. ј отже, особист≥сне сп≥лкуванн€ з однол≥тками ≥ Ї пров≥дним типом д≥€льност≥ у цьому в≥ц≥.

–≥вноправн≥сть у взаЇмов≥дносинах з однол≥тками приваблюЇ п≥дл≥тк≥в, бо це в≥дпов≥даЇ етичному зм≥сту почутт€ дорослост≥, що активно формуЇтьс€. ¬заЇмов≥дносини з однол≥тками складн≥ш≥, багатоман≥тн≥ш≥, зм≥стовн≥ш≥, н≥ж у молодшого школ€ра.  р≥м того, в≥дбуваЇтьс€ ≥Їрарх≥зац≥€ цих в≥дносин: просто товариш≥, близьк≥ товариш≥, особистий друг. —п≥лкуванн€ виходить за меж≥ школи ≥ навчальноњ д≥€льност≥, виокремлюЇтьс€ у самост≥йну сферу житт€ високого р≥вн€ ц≥нност≥, що зам≥щуЇ навчальну д≥€льн≥сть та сп≥лкуванн€ з батьками на другий план.

¬заЇмов≥дносини з однол≥тками у п≥дл≥тка вид≥л€ютьс€ у сферу особист≥сних в≥дносин, у €ких в≥н д≥Ї самост≥йно. ¬≥н вважаЇ, що маЇ право на це, захищаЇ своЇ право. Ќетактовне втручанн€ дорослих у систему взаЇмов≥дносин п≥дл≥тк≥в викликаЇ образу ≥ р≥зноман≥тн≥ форми протесту.

ѕ≥дл≥ток прагне мати близьких товариш≥в, бути визнаним, прийн€тим товаришем. ЌеприЇмною ситуац≥Їю дл€ п≥дл≥тка Ї щире засудженн€ колективу товариш≥в, а найважчим покаранн€м Ц ≥зол€ц≥€. Ќезадов≥льн≥ взаЇмов≥дносини з однол≥тками штовхають п≥дл≥тка на пошуки товариш≥в за межами класу ≥ школи. як правило, вони њх знаход€ть, але не завжди достатньо моральними ≥ соц≥ально ор≥Їнтованими. Ќасл≥дки таких взаЇмов≥дносин, на жаль, досить неприваблив≥.

¬заЇмов≥дносини п≥дл≥тк≥в формуютьс€ незалежно в≥д бажанн€ дорослих, ≥ нав≥ть всупереч њм. Ќа перший план при оц≥нц≥ однол≥тка €к товариша виступають так≥ €кост≥, €к км≥тлив≥сть, знанн€ (а не усп≥шн≥сть у навчанн≥), см≥лив≥сть, чесн≥сть, ум≥нн€ волод≥ти собою. ўоб бути прийн€тим, п≥дл≥ток маЇ бути добрим товаришем. “ому у п≥дл≥тковому в≥ц≥ в≥дбуваЇтьс€ зм≥на авторитет≥в.

Ќорми кодексу товариськоњ дружби: особист≥сна г≥дн≥сть, р≥вн≥сть, взаЇмодопомога, чесн≥сть у середовищ≥ п≥дл≥тк≥в оц≥нюютьс€ досить високо. ќск≥льки ц≥ норми зб≥гаютьс€ з в≥дпов≥дними нормами у дорослих, то процес сп≥лкуванн€ з однол≥тками Ї своЇр≥дним виховним закладом формуванн€ ≥ розвитку соц≥ально - моральноњ дорослост≥ п≥дл≥тк≥в.

“ак зван≥ непопул€рн≥ п≥дл≥тки можуть мати будь - €к≥ негативн≥ риси, але вс≥м њм властива одна вада Ц в≥дсутн≥сть €костей доброго товариша. ÷€ вада н≥чим не компенсуЇтьс€, а тому нав≥ть в≥дм≥нник може ви€витис€ ≥зольованим.

ѕ≥дл≥тки хочуть мати близького, особистого друга. ѕриваблювати п≥дл≥тк≥в можуть р≥зноман≥тн≥ €кост≥: товариськ≥ €кост≥, знанн€, ум≥нн€, спортивн≥ дос€гненн€, зовн≥шн≥сть, видима доросл≥сть, манери повед≥нки, досв≥д в≥дносин романтичного характеру, самост≥йн≥сть ≥ незалежн≥сть у взаЇмов≥дносинах з дорослими. ƒуже часто виникають досить близьк≥, але тимчасов≥ в≥дносини. —правжн€ дружба виникаЇ дуже р≥дко. «азвичай њй передуЇ система тимчасових в≥дносин, у €к≥й кожен маЇ дотримуватис€ норм кодексу дружби й вимог до дружби. ÷е ≥ Ї найскладн≥шим, бо п≥дл≥тки ставл€ть висок≥ вимоги до друга, але не до себе. Ќедол≥ки товариш≥в чи друз≥в бачать, а у себе Ц не в≥дразу ≥ не в усьому. «в≥дси Ц образи, конфл≥кти, розрив в≥дносин. ѕ≥дл≥тки високо ц≥н€ть дружбу, але при цьому надзвичайно вимоглив≥ й образлив≥.

“аке сп≥лкуванн€ €к пров≥дний тип д≥€льност≥ п≥дл≥тка Ї особливою д≥€льн≥стю. ѕредметом у ц≥й д≥€льност≥ Ї людина, а зм≥ст д≥€льност≥ Ц встановленн€ взаЇмов≥дносин з людьми. ” процес≥ ц≥Їњ д≥€льност≥ зд≥йснюЇтьс€ п≥знанн€ ≥ншоњ людини ≥ самоњ себе, формуютьс€ ≥ розвиваютьс€ засоби такого п≥знанн€ (анал≥з, пор≥вн€нн€, узагальненн€). ѕ≥дл≥тки прагнуть виправити власн≥ недол≥ки та недол≥ки товариша та друга. —пециф≥чною особлив≥стю особист≥сного сп≥лкуванн€ €к д≥€льност≥ Ї те, що п≥дл≥тки у повному значенн≥ слова виховують один одного.  ожен ≥з п≥дл≥тк≥в ставить до ≥ншого ц≥лу систему певних вимог та сл≥дкуЇ за њх виконанн€м. якщо цих вимог не дотримуютьс€, то найсильн≥шим засобом покаранн€ Ї в≥дмова в≥д сп≥лкуванн€ та ≥зол€ц≥€. ÷€ д≥€льн≥сть Ї практикою оволод≥нн€ нормами особливого типу взаЇмов≥дносин Ц особист≥сними. ќволод≥нн€ нормами дружби Ї важливим надбанн€м п≥дл≥ткового в≥ку псих≥чного розвитку людини.

ќсоблив≥стю кожного в≥кового пер≥оду Ї становленн€ психолог≥чних новоутворень. ѕ≥дл≥тковий в≥к характери≠зуЇтьс€ такими новоутворенн€ми:

- почутт€ дорослост≥;

- прагненн€ до самоствердженн€;

- формуванн€ моральних погл€д≥в ≥ пон€ть;

- перебудова в≥дносин з дорослими;

- подальший розвиток самооц≥нки ≥ самосв≥домост≥;

- розвиток ≥нтересу до ≥ншоњ стат≥.

÷ентральним новоутворенн€м п≥дл≥ткового в≥ку Ї почутт€ дорослост≥. ÷е становленн€ готовност≥ до житт€ у св≥т≥ дорослих, а вона передбачаЇ розвиток обТЇктивноњ ≥ субТЇктивноњ готовност≥ до засвоЇнн€ сусп≥льних вимог до житт€ ≥ д≥€льност≥ у св≥т≥ дорослих.

ѕерш≥ про€ви дорослост≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д њњ розвинених форм ≥ ви€вл€ютьс€ у неприЇмних дл€ дорослих формах повед≥нки. ÷е ≥ Ї те нове, що ор≥Їнтоване у майбутнЇ, ≥ його необх≥дно використовувати у вихованн≥ п≥дл≥тк≥в.

ѕ≥дірунт€м почутт€ дорослост≥ Ї у€вленн€ п≥дл≥тка про себе €к не про дитину, а €к про дорослого. ѕ≥дл≥ток прагне бути ≥ вважатис€ дорослим. —воЇр≥дн≥стю ц≥Їњ особливост≥ Ї те, що у п≥дл≥тка ще в≥дсутнЇ почутт€ повноњ дорослост≥, але Ї потреба у њњ визнанн≥ з боку оточенн€. ѕочутт€ дорослост≥ обумовлюють дв≥ групи €вищ.

ѕерша. ” п≥дл≥тк≥в спостер≥гаютьс€ значн≥ зм≥ни у ф≥зичному розвитку ≥ статевому дозр≥ванн≥. ¬они обТЇктивно робл€ть п≥дл≥тка доросл≥шим та формують субТЇктивне у€вленн€ про свою доросл≥сть.

ƒруга. —истема соц≥альних в≥дносин ≥з дорослими характеризуЇтьс€ мораллю дитини (слухн€н≥стю), що не сприймаЇтьс€ п≥дл≥тками. ƒоросл≥ вимагають в≥д п≥дл≥тк≥в б≥льшоњ участ≥ у прац≥ ≥ адресують њм б≥льше обовТ€зк≥в.

ѕочутт€ дорослост≥ Ї специф≥чним новоутворенн€м самосв≥домост≥. ¬оно в≥дображаЇ нову життЇву позиц≥ю п≥дл≥тка у ставленн≥ до себе, людей, св≥ту. —пециф≥чна соц≥альна активн≥сть п≥дл≥тка пол€гаЇ у сензитивност≥ до засвоЇнн€ норм, ц≥нностей, способ≥в повед≥нки ≥ д≥€льност≥, що ≥снують у св≥т≥ дорослих ≥ њх взаЇмов≥дносинах.

15.5. ѕсих≥чний розвиток у пер≥од ранньоњ юност≥

ѕер≥од ранньоњ юност≥ Ц це пер≥од розвитку в≥д початку статевого дозр≥ванн€ до його завершенн€ ≥ дос€гненн€ людиною дорослост≥ (14,15 Ц 17,18 рок≥в). ÷е пер≥од завершенн€ ф≥зичного розвитку ≥ набутт€ соц≥ального статусу дорослоњ людини.

–анн€ юн≥сть повТ€зана з навчанн€м людини на ≤≤≤ ступен≥ навчанн€ у школ≥, профес≥йно - техн≥чних училищах чи вищих навчальних закладах ≤≤ р≥вн€ акредитац≥њ. ѕроцес розвитку у цьому в≥ц≥ зд≥йснюЇтьс€ у анатомо Ц ф≥з≥оло≠г≥чному, психолог≥чному та соц≥альному напр€мках. якщо у першому маЇ м≥сце акселерац≥€, то в останньому маЇ м≥сце ретардац≥€. якщо у середин≥ минулого стол≥тт€ переважна частина юнацтва починала трудове житт€, то сьогодн≥ - продовжують навчанн€ ≥ перебувають на утриманн≥ батьк≥в. «в≥дси ≥ психолог≥чн≥ особливост≥ Ц споживацька позиц≥€ юнак≥в ≥ д≥вчат.

ѕодовженн€ терм≥ну навчанн€ юнацтва викликаЇ неп≥д≠готовлен≥сть до самост≥йного трудового житт€. ѕрагненн€ до продовженн€ осв≥ти дуже часто повТ€зане не ст≥льки з бажанн€м одержати певну профес≥ю, ск≥льки з прагненн€м €к можна довше зберегти навчальну позиц≥ю.

ён≥сть Ц це пер≥од переходу до самост≥йност≥, ускладненн€ системи в≥дносин, розширенн€ кола ос≥б, з €кими необх≥дно узгоджувати свою повед≥нку. ¬се це актив≥зуЇ самоп≥знанн€, самооц≥нку ≥ становленн€ самосв≥домост≥. ” ц≥лому ж соц≥альна ситуац≥€ псих≥чного розвитку у пер≥од ранньоњ юност≥ майже така, що у п≥дл≥тковому в≥ц≥. ÷е ситуац≥€ ≥ становище учн€, що збер≥гаЇ умови дл€ труднощ≥в взаЇмов≥дносин ≥ конфл≥кт≥в.

ѕров≥дним типом д≥€льност≥ у пер≥од ранньоњ юност≥ Ї навчально - профес≥йна д≥€льн≥сть. ¬она безпосередньо повТ€зана з профес≥йним самовизначенн€м. ёнаки ≥ д≥вчата у своњй б≥льшост≥ значну частину часу присв€чують вивченню тих навчальних предмет≥в, €к≥ найб≥льш важлив≥ дл€ одержанн€ майбутньоњ профес≥њ чи дл€ вступу до ун≥верситету. «в≥дси прихильн≥сть юнацтва до спец≥ал≥зац≥њ навчанн€ на Ђф≥зик≥вї та Ђл≥рик≥вї.  ожен учень в≥дпов≥дно до своњх ≥нтерес≥в може вибрати необх≥дн≥ йому предмети, що забезпечують усп≥шну п≥дготовку до майбутнього житт€. –еал≥њ сьогоденн€ так≥, що у загальноосв≥тн≥х закладах, г≥мназ≥€х та л≥це€х Ї загальноосв≥тн≥, б≥олого - х≥м≥чн≥, ф≥зико - математичн≥ та гуман≥тарн≥ класи.

ѕер≥од ранньоњ юност≥, €к ≥ ≥нш≥ пер≥оди псих≥чного розвитку, характеризуЇтьс€ своњми новоутворенн€ми: самовизначенн€м та св≥тогл€дом.

≤.¬. ƒубровина стверджуЇ, що у цей пер≥од зарано говорити про самовизначенн€. ÷е швидше готовн≥сть до самовизначенн€, що поЇднуЇ у соб≥ структури, €к≥ активно формуютьс€ та в≥дкрит≥ дл€ подальшого розвитку. ѕсихолог≥чна готовн≥сть до самовизначенн€ передбачаЇ формуванн€ у юнацтва певних психолог≥чних механ≥зм≥в, що забезпечать у майбутньому св≥доме, активне, творче ≥ щасливе житт€.

—амовизначенн€ зд≥йснюЇтьс€ у систем≥ сусп≥льних в≥дносин, у св≥т≥ профес≥йноњ д≥€льност≥ та особист≥сного самовизначенн€. ѕроцес самовизначенн€ дуже складний ≥ може зд≥йснюватис€ за р≥зними напр€мками. ѕерший Ц це адаптац≥€ людини до вимог сусп≥льства. јдаптац≥€ полегшуЇ житт€ людини, бо немаЇ необх≥дност≥ самост≥йно приймати р≥шенн€. ќдночасно вона обмежуЇ людину, адже все визначене давно ≥ не вимагаЇ жодноњ творчост≥. ƒругий передбачаЇ теоретичне привласненн€ ≥снуючоњ у сусп≥льств≥ сукупност≥ погл€д≥в, оц≥нок, позиц≥й, норм та њх реал≥зац≥њ у практичн≥й д≥€льност≥. ÷ей шл€х передбачаЇ активну позиц≥ю людини, необх≥дн≥сть св≥домого ≥ обірунтованого прийн€тт€ р≥шень.

ƒругий напр€мок становленн€ самовизначенн€ створюЇ умови дл€ формуванн€ св≥тогл€ду €к новоутворенн€ в≥ку. ѕ≥д св≥тогл€дом розум≥ють систему погл€д≥в на обТЇктивний св≥т, сусп≥льство та самого себе. –озширенн€ сфери ≥нтерес≥в переключаЇ юн≥сть з окремих, часткових питань на глобальн≥ питанн€ всесв≥ту, смислу житт€ ≥ сусп≥льних в≥дносин. Ќедостатн≥сть життЇвого досв≥ду часто приводить до ≥ррац≥ональних узагальнень, що складаЇ п≥дірунт€ юнацького максимал≥зму. « ≥ншого боку Ц до нереал≥стичного мисленн€ ≥ критиканства без конкретних пропозиц≥й щодо зм≥ни ситуац≥њ. “ак виникаЇ г≥перкритицизм. ёнацький максимал≥зм та г≥перкритизм можуть бути переборен≥ лише у процес≥ активного перетворенн€ д≥йсност≥, у процес≥ активноњ д≥€льност≥.

–≥вень псих≥чного розвитку юнацтва порушуЇ проблему наповненн€ власного житт€ сусп≥льно значимим зм≥стом. ƒл€ б≥льшост≥ юнак≥в ≥ д≥вчат це навчанн€ з повним зв≥льненн€м в≥д матер≥альних та побутових турбот. ¬≥льний в≥д навчанн€ час присв€чуЇтьс€ пошуку Ђц≥кавогої зан€тт€. јле юн≥сть не звертаЇ уваги на той факт, що ≥нтереси виникають на п≥дірунт≥ досконалого волод≥нн€ певною справою чи сукупн≥стю знань, а не у моменти беззм≥стовного проводженн€ часу.

¬иб≥р профес≥њ Ї складовою частиною самовизначенн€ особистост≥. ¬≥н передбачаЇ оц≥нку власноњ в≥дпов≥дност≥ вимогам профес≥њ, визначенн€ напр€мк≥в д≥€льност≥ з самовихованн€ та самовдосконаленн€, розвитку у себе €костей спец≥ал≥ста та громад€нина. Ќа жаль, сьогоденн€ характеризуЇтьс€ недостатн≥стю активност≥ у сусп≥льн≥й, культурн≥й та трудов≥й сфер≥. Ќедостатн≥сть участ≥ у трудовому житт≥ гальмуЇ профес≥йне становленн€ особистост≥, сусп≥льне ≥ профес≥йне самовизначенн€. јктивна участь у сусп≥льн≥й та особист≥сно-значущ≥й д≥€льност≥ забезпечуЇ формуванн€ самовизначенн€, св≥тогл€ду, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й ≥, €к насл≥док, становленн€ активного, зд≥бного, високоморального громад€нина.

 

«апитанн€ дл€ самоконтролю

1. ќсобливост≥ зопозиченн€ сусп≥льно - ≥сторичного досв≥ду.

2. „им обумовлюютьс€ ≥ндив≥дуально - психолог≥чн≥ в≥дм≥нност≥ людей?

3. ўо визначають у псих≥чному розвитку людини б≥олог≥чн≥ особливост≥?

4. ќволод≥нн€ сусп≥льно - ≥сторичним досв≥дом та ≥ндив≥дуальний досв≥д особистост≥.

5. –оль активноњ д≥€льност≥ дитини у псих≥чному розвитку.

6. «наченн€ акселерац≥њ та ретардац≥њ дл€ практики формуванн€ особистост≥.

7. ќсобливост≥ д≥тей ≥з затримками псих≥чного розвитку.

8. ўо розум≥ють п≥д соц≥альною ситуац≥Їю розвитку?

9. ѕоказники псих≥чного розвитку людини.

10. як≥ пер≥оди псих≥чного розвитку в≥днос€ть до дитинства?

11. ƒайте характеристику комплексу пожвавленн€.

12. ѕерел≥ч≥ть дос€гненн€ дитини прот€гом перших двох м≥с€ц≥в житт€.

13. ќсобливост≥ пров≥дного типу д≥€льност≥ у пер≥од немовл€ти.

14. Ќовоутворенн€ пер≥оду немовл€ти.

15. —утн≥сть ман≥пул€тивноњ та предметноњ д≥€льност≥ дитини.

16. ƒос€гненн€ розвитку у пер≥од раннього дитинства.

17.  риза трьох рок≥в.

18. ќсобливост≥ ≥гровоњ д≥€льност≥ дошк≥льник≥в.

19. ќсобливост≥ школ€р≥в шестир≥чного в≥ку.

20. ƒов≥льн≥сть псих≥чних процес≥в ≥ самооц≥нка дошк≥льник≥в.

21. —уп≥др€дн≥сть мотив≥в ≥ готовн≥сть до навчанн€ у школ≥.

22. Ќавчальна д≥€льн≥сть Ц пров≥дний тип д≥€льност≥ молодшого школ€ра.

23. ќсобливост≥ психолог≥чноњ оц≥нки у навчальн≥й д≥€льност≥.

24. Ќовоутворенн€ молодшого шк≥льного в≥ку.

25. ‘актори, що гальмують ≥ прискорюють становленн€ дорослост≥ п≥дл≥тк≥в.

26. ќсобливост≥ особист≥сного сп≥лкуванн€ €к пров≥дного типу д≥€льност≥ п≥дл≥тк≥в.

27. „ому п≥дл≥тки виховують один одного?

28. ќсобливост≥ соц≥альноњ ситуац≥њ розвитку у пер≥од ранньоњ юност≥.

29. Ќавчально - профес≥йна д≥€льн≥сть €к пров≥дний тип д≥€льност≥ у пер≥од ранньоњ юност≥.

30. Ќавчальна позиц≥€ ≥ можливост≥ њњ продовженн€.

31. —амовизначенн€ та св≥тогл€д €к новоутворенн€ ранньоњ юност≥.

32. ¬иб≥р профес≥њ ≥ визначенн€ життЇвого шл€ху.

 

ѕрактичне зан€тт€

ќнтогенез псих≥ки людини

1. ‘актори псих≥чного розвитку. –оль б≥олог≥чного ≥ соц≥ального фактор≥в.

2. јктивн≥сть дитини ≥ псих≥чний розвиток.

3. ≤ндив≥дуальн≥ особливост≥ розвитку: акселерац≥€ ≥ ретардац≥€.

4. –озвиток дитини в≥д народженн€ до шести рок≥в.

5. ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ шестир≥чок та молодших школ€р≥в.

6. ѕ≥дл≥тковий пер≥од та ранн€ юн≥сть €к перех≥д до дорослост≥.

 

«разок тесту

1. Ѕ≥олог≥чн≥ особливост≥ людини складають:

а) р≥вень розвитку;

б) р≥вень набутт€ знань;

в) передумови розвитку;

г) умови вивченн€ мови;

д) умови трудовоњ д≥€льност≥.

 

2. ѕрискоренн€ темп≥в ф≥зичного ≥ псих≥чного розвитку та статевого дозр≥ванн€ називають:

а) ≥нтеграц≥Їю;

б) дозр≥ванн€м;

в) ретардац≥Їю;

г) г≥пербол≥зац≥Їю;

д) акселерац≥Їю.

 

3. як≥ рефлекси маЇ новонароджена дитина:

а) смоктальний;

б) захисний;

в) рухливий;

г) хапальний;

д) в≥дштовхуванн€?

 

4. Ќовоутворенн€ми молодшого шк≥льного в≥ку Ї:

а) анал≥з;

б) внутр≥шн≥й план д≥й;

в) рефлекс≥€;

г) абстрагуванн€;

д) категоризац≥€.

 

5. —амовизначенн€ у пер≥од ранньоњ юност≥ зд≥йснюЇтьс€:

а) у систем≥ сусп≥льних в≥дносин;

б) у св≥т≥ профес≥йноњ д≥€льност≥;

в) у особист≥сному самовизначенн≥;

г) у ≥нтелектуальному розвитку;

д) у систем≥ матер≥альних в≥дносин.

—писок л≥тератури

1. ƒавыдов ¬.¬. ѕроблемы развивающего обучени€. Ц ћ.: ѕедагогика, 1986. Ц 240 с.

2.  он ».—. ѕсихологи€ ранней юности. Ц ћ.: ѕросвещение, 1989. Ц 256 с.

3.  улагина ».ё. ¬озрастна€ психологи€ /
».ё.  улагина, ¬.ј.  олюцкий. Ц ћ.: —фера, 2003. Ц 464 с.

4. Ћеонтьев ј.Ќ. ѕроблемы развити€ психики. Ц ћ.: ћ√”, 1981. Ц 584 с.

5. Ћисина ћ.». ѕроблемы онтогенеза общени€. Ц ћ.: ѕедагогика, 1986. Ц 144 с.

6. Ћюблинска€ ј.ј. ƒетска€ психологи€. Ц ћ.: ѕросвещение, 1971. Ц 416 с.

7. ѕсихологи€ современного подростка /под ред.
ƒ.». ‘ельдштейна. Ц ћ.: ѕедагогика, 1987. Ц 240 с.

8. Ўаграева ќ.ј. ƒетска€ психологи€. Ц ћ.: ¬Ћјƒќ—, 2001. Ц 368 с.

9. Ёльконин ƒ.Ѕ. »збранные психологические труды. Ц ћ.: ѕедагогика, 1989. Ц 560 с.

10. ёсупов ».ћ. ѕсихологи€ взаимопонимани€. Ц  азань: “атарское кн. изд-во, 1991. Ц 192 с.

 

 

16. ёридична психолог≥€

 

16. 1. ѕредмет та завданн€ юридичноњ психолог≥њ.

16. 2.  рим≥нальна психолог≥€.

16. 3. ѕрофес≥йна спр€мован≥сть юриста.

16.1. ѕредмет та завданн€ юридичноњ психолог≥њ

ёридична психолог≥€ вивчаЇ психолог≥чн≥ аспекти права, правового регулюванн€ та юридичноњ д≥€льност≥, психолог≥чн≥ проблеми п≥двищенн€ ефективност≥ правотворчост≥, правоохо≠ронноњ та пен≥цитарноњ д≥€льност≥.

«авданн€ юридичноњ психолог≥њ:

1 «абезпечити науковий синтез психолог≥чних та юридичних знань.

2 –озкрити психолого - юридичну сутн≥сть базових правових категор≥й.

3 «абезпечити глибоке розум≥нн€ юристами повед≥нки людини €к субТЇкта правових в≥дносин.

4 –озкрити особливост≥ психолог≥чноњ д≥€льност≥ р≥зних субТЇкт≥в правових в≥дносин, њх психолог≥чних стан≥в у р≥зноман≥тних ситуац≥€х правовикористанн€ та правоохорони.

5 –озробити рекомендац≥њ стосовно удосконаленн€ правового регулюванн€ сусп≥льного житт€.

ёридична психолог≥€ надаЇ можлив≥сть зрозум≥ти законом≥рност≥ взаЇмод≥њ людини з середовищем, особливост≥ та умови формуванн€ соц≥ально адаптованоњ та дев≥антноњ особистост≥, психолог≥чн≥ фактори крим≥нал≥зац≥њ ≥ндив≥да.

ёридична психолог≥€ складаЇтьс€ з п≥дрозд≥л≥в, кожен ≥з €ких маЇ власну структуру.

1. ћетодолог≥чне п≥дірунт€ юридичноњ психолог≥њ:

І ѕредмет, методи, завданн€ юридичноњ психолог≥њ.

І —труктура юридичноњ психолог≥њ.

І ≤сторичний розвиток юридичноњ психолог≥њ.

2. ѕравова психолог≥€:

І ѕраво €к фактор соц≥альноњ регул€ц≥њ повед≥нки, психолог≥чн≥ аспекти ефективноњ правотворчост≥.

І ѕравова соц≥ал≥зац≥€ особистост≥, особливост≥ психолог≥чного в≥дображенн€ €вищ права, психолог≥€ праворозум≥нн€ та правосв≥домост≥.

І ѕсихолог≥€ правовиконанн€.

3.  рим≥нальна психолог≥€:

І ¬ивченн€ рол≥ психолог≥чних фактор≥в, що детерм≥нують крим≥нальну повед≥нку.

І ѕон€тт€ особистост≥ злочинц€, психолог≥чн≥ типи злочинц≥в.

І ѕсихолог≥€ зд≥йсненн€ злочинноњ д≥њ.

І ѕсихолог≥€ рецидивноњ та п≥дл≥тковоњ злочинност≥.

І ѕсихолог≥€ груповоњ та орган≥зованоњ злочинност≥.

І ѕсихолог≥€ вини та в≥дпов≥дальност≥.

4. ѕсихолог≥€ крим≥нального судочинства:

І ѕсихолог≥€ сл≥дчоњ д≥€льност≥.

І —удово - медична експертиза.

І ѕсихолог≥чн≥ основи судовоњ д≥€льност≥.

І ѕсихолог≥€ д≥€льност≥ прокурора.

І ѕсихолог≥€ д≥€льност≥ адвоката.

І ѕсихолог≥€ п≥дсудного.

І ѕсихолог≥€ прийн€тт€ судових р≥шень.

5. ѕсихолог≥€ громад€нського правового регулюванн€:

І ѕсихолог≥€ громад€нських правов≥дносин.

І ѕсихолог≥чн≥ аспекти роботи з позовами громад€н.

І ѕсихолог≥€ д≥€льност≥ прокурора та адвоката у громад€нському суд≥.

6. ѕсихолог≥чн≥ аспекти орган≥зац≥њ д≥€льност≥ юридичних установ.

 

16.2.  рим≥нальна психолог≥€

 рим≥нальна психолог≥€ Ц це частина юридичноњ психолог≥њ, що вивчаЇ психолог≥ю правопорушник≥в, психолог≥чн≥ механ≥зми зд≥йсненн€ злочин≥в, психолог≥чн≥ аспекти вини та юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

ѕсихолог≥€ особистост≥ правопорушника Ц це сукупн≥сть негативних €костей ≥ндив≥да, що впливають на зд≥йсненн€ злочинноњ д≥њ певних типу та виду.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 382 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2059 - | 1929 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.13 с.