Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬алютно-ф≥нансова конвергенц≥€ та особливост≥ орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в ™вропейського —оюзу




” результат≥ поглибленн€ ≥нтеграц≥йних процес≥в у ™вроп≥ Ч в≥д заснуванн€ зони в≥льноњ торг≥вл≥ наприк≥нц≥ 50-х рок≥в XX ст. поетапно було сформовано сп≥льний ринок кап≥тал≥в, товар≥в ≥ послуг, скасовано митн≥ бар'Їри, дос€гнуто значного прогресу свободи перем≥щенн€ робочоњ сили й моб≥льност≥ кап≥тал≥в, створено Ївропейську валютну систему ≥ запроваджено Їдину валюту Ч Ївро, реал≥зуютьс€ спроби узгодити Їдину податкову ≥ ц≥нову пол≥тику, тобто домогтис€ повноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ. ≈коном≥чна ≥нтеграц≥€ супроводжуЇтьс€ соц≥альною ≥ пол≥тичною ≥нтеграц≥Їю, формуванн€м узгодженого законодавства та Їдиноњ ≥нституц≥йноњ структури у сфер≥ надбудови. –азом з тим, економ≥чна ≥нтеграц≥€ супроводжуЇтьс€ й чималими економ≥чними втратами. —проби њх розв'€занн€ завершилис€ визначальною под≥Їю у розвитку Ївропейськоњ валютно-ф≥нансовоњ ≥нтеграц≥њ Ч п≥дписанн€м ћаастрихтськоњ угоди у лютому 1992 р. ¬≥дтод≥ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, правов≥, нац≥ональн≥ та ≥нш≥ в≥дносини м≥ж крањнами ™— визначаютьс€ передус≥м положенн€ми ц≥Їњ угоди.

¬ основу стаб≥льност≥ ™вропейського валютного союзу ћаастрихтською угодою закладено рамков≥ умови правового та ≥нституц≥йного характеру. √оловною передумовою вступу до ™вропейського валютного союзу Ї виконанн€ крањнами-претендентами жорстких стаб≥л≥зац≥йних вимог, €к≥ в≥дпов≥дають ф≥лософ≥њ ћаастрихтського договору ≥ передбачають дотриманн€ так званих макроеконом≥чних критер≥њв валютно-ф≥нансовоњ конвергенц≥њ.

« економ≥чного погл€ду, конвергенц≥€ Ч зближенн€ економ≥чноњ пол≥тики крањн, зменшенн€ розриву в показниках економ≥чного розвитку м≥ж нац≥ональними державами, вир≥внюванн€ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањн у рамках ≥нтеграц≥йного об'Їднанн€.  ритер≥њ конвергенц≥њ Ч макроеконом≥чн≥ та ≥нституц≥ональн≥ умови, дотриманн€ €ких надаЇ право вступу до ≥нтеграц≥йного об'Їднанн€ (зокрема ™вропейського валютного союзу).

ћаастрихтський догов≥р визначаЇ п'€ть так званих критер≥њв валютно-ф≥нансовоњ конвергенц≥њ, виконанн€ €ких даЇ крањнам право вступу до економ≥чного та валютного союзу:

дос€гненн€ належного р≥вн€ ц≥новоњ стаб≥льност≥, що передбачаЇ стаб≥льн≥сть ц≥н ≥ середн≥х темп≥в ≥нфл€ц≥њ. –≥вень ≥нфл€ц≥њ в крањн≥ Ц потенц≥йн≥й учасниц≥ ™¬— не повинен перевищувати б≥льше н≥ж на 1,5 % середн≥й показник ≥нфл€ц≥њ у трьох крањнах ™— з найнижчими показниками ≥нфл€ц≥њ;

запоб≥ганн€ надм≥рному бюджетному деф≥циту, що передбачаЇ встановленн€ максимально допустимоњ його величини. ¬≥дношенн€ деф≥циту бюджету крањни маЇ становити не б≥льше 3 % ¬¬ѕ;

забезпеченн€ довгостроковоњ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥, що регламентуЇтьс€ обмеженн€м р≥вн€ державноњ заборгованост≥. ¬≥дношенн€ державного боргу до ¬¬ѕ не повинно перевищувати 60 %;

ун≥ф≥кац≥€ довгострокових в≥дсоткових ставок. ƒовгострокова ном≥нальна в≥дсоткова ставка (наприклад, за довгостроковими державними обл≥гац≥€ми) не повинна перевищувати б≥льше н≥ж на 2 % середню ставку трьох крањн, де вона найменша;

дотриманн€ прот€гом останн≥х щонайменше двох рок≥в д≥апазону коливань валютних курс≥в у межах, визначених ћехан≥змом валютних курс≥в без девальвац≥њ валют щодо валют ≥нших член≥в. ¬≥дхиленн€ величини обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти не повинне виходити за граничн≥ значенн€, передбачен≥ ћехан≥змом валютних курс≥в крањн Ц член≥в ™— (згаданий д≥апазон дор≥внюЇ 15 %).

ѕ≥дписанн€ ћаастрихтськоњ угоди, пор≥вн€но з умовами –имськоњ угоди, символ≥зувало €к≥сно новий етап валютно-ф≥нансовоњ ≥нтеграц≥њ у ™вроп≥. ÷€ угода, €ка мала спри€ти вир≥шенню найактуальн≥ших проблем соц≥ально-економ≥чного розвитку ™—, насправд≥ ви€вилас€ Ђжорстким корсетомї дл€ ф≥нансовоњ пол≥тики крањн ™врозони.

–озкриваючи особливост≥ орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в ™— у контекст≥ вищезазначеного, необх≥дно враховувати певн≥ аспекти.

ѕо-перше, одн≥Їю з найхарактерн≥ших особливостей функц≥онуванн€ ф≥нансовоњ системи ™вропейського —оюзу Ї те, що, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й, ™— маЇ самост≥йний бюджет, €кий об'ЇднуЇ переважну частину сп≥льних ф≥нансових фонд≥в.

ѕо-друге, не менш важливим аспектом, з погл€ду орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в ™—, Ї синхрон≥зац≥€ податкових систем та гармон≥зац≥€ податковоњ пол≥тики крањн-учасниць.

ѕо-третЇ, виробленн€ механ≥зму реал≥зац≥њ сп≥льноњ валютноњ пол≥тики ≥ запровадженн€ Їдиноњ валюти Ч Ївро, загострили проблему координац≥њ економ≥чноњ пол≥тики крањн ™врозони.

ѕо-четверте, пор€д ≥з гармон≥зац≥Їю бюджетноњ, податковоњ та валютноњ пол≥тики в ™вропейському —оюз≥ триваЇ активний процес ун≥ф≥кац≥њ д≥€льност≥ банк≥вськоњ сфери, створенн€ Їдиного ринку банк≥вських послуг.

ѕо-п'€те, вживаютьс€ заходи щодо полегшенн€ орган≥зац≥њ операц≥й з моб≥л≥зац≥њ кап≥тал≥в на фондових б≥ржах ≥ ринках кап≥талу, введен≥ й д≥ють Їдин≥ правила, €к≥ регулюють питанн€ ем≥с≥њ та об≥гу ц≥нних папер≥в, у тому числ≥ боргових.

ƒо кер≥вних орган≥в ™вропейського —оюзу належать: ™вропейська рада м≥н≥стр≥в (–ада ™—), ™вропейська  ом≥с≥€ ( ом≥с≥€ ™—), ™вропейський парламент ≥ ™вропейський суд, а також ≈коном≥чний ≥ соц≥альний ком≥тет,  ом≥тет рег≥он≥в, –ахункова палата, ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк, ™вропейський центральний банк.

ќтже, ф≥нанси ™— Ї досить розгалуженою структурою, характер та тенденц≥њ функц≥онуванн€ €коњ значною м≥рою визначаютьс€, з одного боку, особливост€ми орган≥зац≥њ нац≥ональних ф≥нансових систем окремих держав-член≥в, а з ≥ншого Ц €к≥сно ≥ншим р≥внем орган≥зац≥њ, €кий в≥дпов≥даЇ ф≥нансов≥й систем≥ багатонац≥онального ≥нтеграц≥йного об'Їднанн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 522 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2045 - | 1857 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.