Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нансова система ¬еликобритан≥њ




ѕовна оф≥ц≥йна назва ун≥тарноњ крањни ¬еликобритан≥њ - ќб'Їднане  орол≥вство ¬еликобритан≥њ та ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ. ƒо складу цього  орол≥вства вход€ть: јнгл≥€, Ўотланд≥€, ”ельс ≥ ѕ≥вн≥чна ≤рланд≥€.

‘≥нансова система ¬еликоњ Ѕритан≥њ складаЇтьс€:

з державного бюджету;

м≥сцевих бюджет≥в;

спец≥альних позабюджетних фонд≥в;

ф≥нанс≥в державних п≥дприЇмств та корпорац≥й.

 ожна ланка бюджетноњ системи Ї незалежною та функц≥онуЇ автономно. √оловну роль у ф≥нансов≥й систем≥ в≥д≥граЇ бюджет центрального ур€ду (державний бюджет ¬еликоњ Ѕритан≥њ). ƒержавний бюджет складаЇтьс€ з двох частин: звичайного бюджету (або  онсол≥дованого фонду) та Ќац≥онального фонду позик.

Ѕюджетний р≥к у ¬елик≥й Ѕритан≥њ починаЇтьс€ з 1 кв≥тн€ ≥ завершуЇтьс€ 31 березн€ наступного року. ѕроект державного бюджету складаЇ казначейство (м≥н≥стерство ф≥нанс≥в). ѕри розробленн≥ бюджету враховують так≥ економ≥чн≥ показники: прогнозн≥ темпи зростанн€ ¬¬ѕ, р≥вень безроб≥тт€, норми в≥дсоткових ставок, динам≥ку ц≥н, ситуац≥ю на фондовому ринку, р≥вень податкових ставок та ≥н. ѕлануванн€ зд≥йснюЇтьс€ на п'€тир≥чний пер≥од у ц≥нах поточного року з в≥дпов≥дним щор≥чним коригуванн€м.

ѕроект бюджету складаЇтьс€ з двох окремих частин Ц розрахунок доход≥в та витрат. ƒл€ вотуванн€ (розгл€ду-затвердженн€) бюджету парламент збираЇтьс€ на спец≥альну сес≥ю. Ѕюджетн≥ права парламенту стосовно бюджетноњ ≥н≥ц≥ативи (можливост≥ вносити зм≥ни в поданий проект) Ї обмеженими. Ќа практиц≥ т≥льки виконавча влада може зб≥льшити видатки державного бюджету. «атверджений бюджет п≥дписуЇ королева ¬еликоњ Ѕритан≥њ (це њњ Їдина та формальна функц≥€ у бюджетному процес≥).

ќсоблив≥сть бюджетного процесу пол€гаЇ в тому, що незначну частину видатк≥в бюджету (близько 4% в≥д загальноњ њх к≥лькост≥) парламент не затверджуЇ. √оловним чином, це видатки кап≥тального характеру.

¬ир≥шальну роль у бюджетному процес≥ ¬еликоњ Ѕритан≥њ в≥д≥граЇ  азначейство, €ке в≥дпов≥даЇ за законодавчу базу; за в≥дносини з ф≥нансовими ≥нститутами. «а дотриманн€ нормативних вимог  азначейства в≥дпов≥даЇ ”правл≥нн€ з ф≥нансового регулюванн€ ≥ нагл€ду.

‘≥нансово-бюджетна пол≥тика ц≥Їњ крањни ірунтуЇтьс€ на двох основних економ≥чних правилах: 1) Ђзолоте правилої - ур€д крањни робить позики з метою ≥нвестуванн€ цих кошт≥в у певний сектор економ≥ки; 2) Ђправило стаб≥льного ≥нвестуванн€ї - в≥дношенн€ суми внутр≥шнього державного боргу до ¬¬ѕ прот€гом економ≥чного циклу маЇ утримуватис€ на стаб≥льному ≥ розумному р≥вн≥.

—истема оподаткуванн€ ¬еликоњ Ѕритан≥њ передбачаЇ систему регламентуванн€ п≥льг дл€ малозабезпечених верств населенн€, а також кредит дл€ оподаткуванн€ прибутку найб≥льш низькооплачуваних категор≥й прац≥вник≥в.

ўодо розпод≥лу функц≥й ф≥нансового посередництва дл€ британських ф≥нансових ≥нституц≥й характерна досить ч≥тка спец≥ал≥зац≥€ - депозитно-позикова - за небанк≥вськими ≥нституц≥€ми (численними й р≥зноман≥тними страховими компан≥€ми, пенс≥йними й ≥нвестиц≥йними фондами тощо).

ќсоблив≥стю управл≥нн€ державним боргом Ї ≥ те, що б≥льшу частку становить саме внутр≥шн≥й державний борг, що даЇ можлив≥сть м≥н≥м≥зувати залежн≥сть держави в≥д зовн≥шн≥х позичальник≥в.

‘≥нансова система ‘ранц≥њ

‘≥нансова система ‘ранц≥њ €к ун≥тарноњ держави Ц двор≥внева, включаючи загальнодержавн≥ та м≥сцев≥ ф≥нанси. ƒо складу ф≥нансовоњ системи вход€ть так≥ ланки: центральний (державний) бюджет, м≥сцев≥ бюджети, спец≥альн≥ фонди та ф≥нанси державних п≥дприЇмств. ќсоблив≥стю ф≥нансовоњ системи ‘ранц≥њ Ї створенн€ та функц≥онуванн€ ц≥лоњ системи фонд≥в спец≥ального призначенн€, спец≥альних рахунк≥в та приЇднаних бюджет≥в, окрем≥ з €ких знаход€тьс€ у склад≥ бюджету, а ≥нш≥ Ц позабюджетн≥. ¬с≥ вони певною м≥рою юридично та орган≥зац≥йно Ї самост≥йними ≥ мають власн≥ джерела формуванн€ доход≥в.

” ‘ранц≥њ традиц≥йно висок≥ соц≥альн≥ гарант≥њ населенню з боку держави.

ƒержавний бюджет ‘ранц≥њ складаЇтьс€ з двох складових:

ф≥нансов≥ ресурси, операц≥њ з €кими Ї остаточними. ƒо них належить усе ф≥нансуванн€, €ке за своњм економ≥чним зм≥стом маЇ безповоротний характер ≥ зд≥йснюЇтьс€ в межах даного бюджетного року. “ак≥ видатки можуть бути €к поточними, так ≥ кап≥тальними.

операц≥њ кредитного характеру, €к≥ передбачають поверненн€ кошт≥в ≥ за строками реал≥зац≥њ можуть виходити за меж≥ даного бюджетного року.

” бюджетних в≥дносинах головну роль в≥д≥грають президент, ур€д, парламент, а також спец≥альн≥ державн≥ установи Ц ћ≥н≥стерство економ≥ки ≥ ф≥нанс≥в, Ќац≥ональна кредитна рада, Ѕанк≥вська контрольна ком≥с≥€, ≈коном≥чна ≥ соц≥альна рада. Ѕюджетний процес у ‘ранц≥њ регулюЇтьс€  онституц≥Їю, а також численними законами, декретами, що регламентують функц≥њ центральних ≥ рег≥ональних орган≥в влади, причетних до бюджетного процесу: ѕер≥од в≥д початку п≥дготовки проекту бюджету до складанн€ зв≥ту про виконанн€ бюджету у ‘ранц≥њ займаЇ б≥льше трьох рок≥в, а сам бюджетний р≥к зб≥гаЇтьс€ з календарним.

ћ≥сцев≥ бюджети Ї основним ф≥нансовим ≥нструментом адм≥н≥стративних одиниць. ‘ранц≥€ под≥лена на 22 рег≥они, 96 департамент≥в ≥ близько 36 тис. комун. јдм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ мають власну систему виборчих орган≥в самовр€дуванн€: рег≥ональних, генеральних ≥ мун≥ципальних рад, €к≥ затверджують в≥дпов≥дн≥ бюджети.

ћ≥сцев≥ бюджети в частин≥ видатк≥в складаютьс€ з двох основних розд≥л≥в: бюджети поточноњ д≥€льност≥ (функц≥ональний) та бюджети нового буд≥вництва (≥нвестуванн€). ƒжерела доход≥в под≥л€ютьс€ на внутр≥шн≥ (доходи в≥д мун≥ципальноњ власност≥, м≥сцевого господарства, податков≥) та зовн≥шн≥ (дотац≥њ, кредити, €к державн≥, так ≥ приватн≥).

” крањн≥ б≥льше третини вс≥х поточних витрат м≥сцевих орган≥в влади доводитьс€ на утриманн€ адм≥н≥стративно-силового апарату (пол≥ц≥€, цив≥льна оборона, пожежна охорона, управл≥нн€), третина Ц на осв≥ту, культуру; важливою статтею витрат Ї розвиток ≥нфраструктури.

ƒжерела доход≥впод≥л€ютьс€ на:

внутр≥шн≥ - в≥д мун≥ципальноњ власност≥ та м≥сцевого господарства;

податков≥ - забезпечують 50 % загальноњ суми надходжень, передбачених бюджетом;

зовн≥шн≥ - дотац≥њ та кредити.

« метою вир≥внюванн€ доход≥в в≥д р≥зниц≥ в отриманих податках використовуЇтьс€ глобальна (Їдина) дотац≥€ функц≥онуванн€, тобто спец≥альний фонд трансферт≥в дл€ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, кошти з €кого надаютьс€ комунам ≥ департаментам ‘ранц≥њ.

‘≥нансова система япон≥њ

‘≥нансова система япон≥њ складаЇтьс€ з бюджету центрального ур€ду, м≥сцевих бюджет≥в ≥ спец≥альних фонд≥в ≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, корпорац≥й, що належать центральним ≥ м≥сцевим органам влади. ќсоблив≥сть державних ф≥нанс≥в япон≥њ пол€гаЇ в тому, що показник частки державних витрат у ¬¬ѕ Ї одним ≥з найменших серед в≥дпов≥дних показник≥в розвинених крањн.

Ѕюджетна система япон≥њ Ц двор≥внева; вона складаЇтьс€ з державного та м≥сцевих бюджет≥в.

¬еличезну частину витрат державного бюджету становл€ть соц≥альн≥ витрати, серед них Ц пенс≥њ. «а рахунок бюджету ф≥нансуЇтьс€ також так звана сусп≥льна взаЇмодопомога, що охоплюЇ ту категор≥ю населенн€, €ка сама не може забезпечити м≥н≥мальний р≥вень житт€. “ака допомога виплачуЇтьс€ на повс€кденн≥ потреби, осв≥ту, житло, медичне обслуговуванн€, материнство, по безроб≥ттю, на похорони.

Ѕюджетний р≥к дл€ вс≥х ланок ф≥нансовоњ системи починаЇтьс€ у япон≥њ з 1 кв≥тн€ ≥ зак≥нчуЇтьс€ 31 березн€ наступного календарного року.

” бюджетному процес≥ беруть участь: парламент, каб≥нет, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, м≥н≥стерства й ур€дов≥ агенц≥њ, јудиторська палата, а також науковц≥, журнал≥сти, €к≥ беруть участь у процес≥ обговоренн€ бюджету. Ѕюджетний процес охоплюЇ дек≥лька стад≥й.

ƒох≥дна частина бюджету япон≥њ складаЇтьс€ з податкових ≥ неподаткових надходжень. ѕор≥вн€но з ≥ншими крањнами, частка неподаткових надходжень у япон≥њ досить висока. ƒо них належать доходи в≥д орендноњ плати, продажу земельних д≥л€нок й ≥ншоњ нерухомост≥, пен≥, штрафи, доходи в≥д лотерей, позики та ≥н.

ѕодаткова система япон≥њ характеризуЇтьс€ множинн≥стю податк≥в. —т€гувати њх маЇ право кожен орган територ≥ального управл≥нн€. ќсновн≥ пр€м≥ податки Ц податок на доходи ф≥зичних ос≥б ≥ податок на прибуток компан≥й. —тосовно непр€мих податк≥в, то зам≥сть ѕƒ¬ у япон≥њ справл€Їтьс€ податок на споживанн€, €ким не обкладаютьс€ медичн≥ послуги, послуги у сфер≥ осв≥ти, продажу або оренди нерухомост≥ та ≥н.

¬сього у япон≥њ нал≥чуЇтьс€ 47 префектур, що об'Їднують 3045 м≥ст, селищ, район≥в, кожен з €ких маЇ самост≥йний бюджет. «а рахунок ресурс≥в м≥сцевих орган≥в влади в япон≥њ ф≥нансуЇтьс€ розвиток виробничоњ ≥нфраструктури, заходи, пов'€зан≥ з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в стих≥йних лих. ¬идатки м≥сцевих орган≥в влади складаютьс€ з адм≥н≥стративних видатк≥в, платеж≥в за державним боргом, видатк≥в на пол≥ц≥ю, на осв≥ту, протипожежну оборону та економ≥чний розвиток. ¬исоку частку видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в становл€ть саме видатки на р≥зн≥ громадськ≥ роботи та п≥дприЇмницьку д≥€льн≥сть держави.

ќсоблив≥стю ф≥нансовоњ системи япон≥њ Ї розвинута система спец≥альних фонд≥в. ƒоходи фонд≥в соц≥ального страхуванн€ формуютьс€ за рахунок внеск≥в застрахованих ос≥б ≥ роботодавц≥в. ¬идатки складаютьс€ з виплат пенс≥й та допомог р≥зних вид≥в.

≤нвестиц≥њ у промислов≥сть зд≥йснюютьс€ з фонду промислових ≥нвестиц≥й ≥ фонду ф≥нансуванн€ м≥ського буд≥вництва. —усп≥льн≥ роботи з≥ створенн€ ≥ розширенн€ ≥нфраструктури ф≥нансуютьс€ в япон≥њ з фонд≥в державного буд≥вництва Ц шл€хового, портового, г≥дротехн≥чного, аеродромного, електроенергетичного.

ƒержавна власн≥сть у япон≥њ становить незначну частку њњ нац≥онального багатства ≥ представлена кап≥талом≥сткими об'Їктами ≥нфраструктури.

” япон≥њ три групи п≥дприЇмств державного сектору Ц казенн≥ п≥дприЇмства, корпорац≥њ, в €ких держава волод≥Ї 100% акц≥й, ≥ зм≥шан≥ компан≥њ з пайовою участю держави. ƒо першоњ групи належать державне п≥дприЇмство з карбуванн€ монет ≥ друкуванн€ банкнот, державне книжне видавництво, державн≥ л≥сництва, поштова служба, зокрема ощадн≥ каси при поштових в≥дд≥ленн€х.  азенн≥ п≥дприЇмства в япон≥њ Ї не т≥льки на р≥вн≥ крањни в ц≥лому, а й на р≥вн≥ мун≥ципал≥тет≥в. Ќа м≥сцевому р≥вн≥ держав≥ належать п≥дприЇмства з≥ збору й утил≥зац≥њ см≥тт€, м≥ський транспорт, школи, л≥карн≥, дек≥лька тис€ч компан≥й, зайн€тих буд≥вництвом ≥ експлуатац≥Їю мун≥ципального житла.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 960 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2178 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.