Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нансова система —получених Ўтат≥в јмерики. —Ўј - л≥дер св≥товоњ економ≥ки, одна з найб≥льших за територ≥Їю ≥ населенн€м крањна у св≥т≥




—Ўј - л≥дер св≥товоњ економ≥ки, одна з найб≥льших за територ≥Їю ≥ населенн€м крањна у св≥т≥. –озвиток економ≥чних процес≥в в јмериц≥ Ї головним генератором зм≥н в економ≥ц≥ всього св≥ту. ƒ≥лова активн≥сть —Ўј - головний ≥ндикатор дл€ св≥товоњ економ≥ки, безпосередньо маЇ вплив на зм≥ни циклу ≥ руху господарського стану ≥нших крањн, впливаЇ на структуру м≥жнародного ф≥нансового обм≥ну.

Ѕюджетний процес у —Ўј регламентуЇтьс€ двома основними законами Ц Ђѕро бюджет ≥ зв≥тн≥стьї (1921) ≥ Ђѕро контроль над бюджетом ≥ заморожуванн€ фонд≥вї (1974).

ƒо складу системи державних ф≥нанс≥в —Ўј вход€ть: ф≥нансова система федерац≥й, ф≥нансова система 50 штат≥в, ф≥нансова система 3044 графств, €к≥ становл€ть 95 тис. м≥сцевих адм≥н≥стративних одиниць, що мають понад 43 тис. округ≥в. “ака структура системи державних ф≥нанс≥в св≥дчить про те, що п≥дрозд≥л державного управл≥нн€ самост≥йно формуЇ св≥й бюджет, керуЇ бюджетним боргом, розробл€Ї ≥ зд≥йснюЇ податкову пол≥тику.

ќск≥льки —Ўј Ї федеративною державою, то ≥снуЇ три бюджетн≥ р≥вн≥ Ц федеральний, бюджети штат≥в та м≥сцев≥ бюджети (загалом б≥льше 12 тис€ч).

Ѕюджетний р≥к у —Ўј починаЇтьс€ 1 жовтн€ ≥ зак≥нчуЇтьс€ 30 вересн€. Ѕюджетний процес складаЇтьс€ з трьох основних стад≥й, т≥сно пов'€заних м≥ж собою:

виробленн€ президентського вар≥анту проекту бюджету;

робота  онгресу над бюджетом;

виконанн€ бюджету.

‘едеральний (державний) бюджет —Ўј €к ф≥нансовий документ складаЇтьс€ з к≥лькох том≥в Ц власне бюджет, по€сненн€ до нього, ≥сторичн≥ дан≥, доб≥рка економ≥чного анал≥зу та брошури, що по€снюють процедури бюджетного процесу.

•рунтуючись на вказ≥вки глави держави, щодо бюджетних пропозиц≥й, јдм≥н≥стративно-бюджетне управл≥нн€ (јЅ”) разом ≥з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в в≥дпрацьовують державний бюджет €к на наступний р≥к, так ≥ на наступн≥ чотири роки дл€ керуванн€ п≥дготовкою њхн≥х бюджетних запит≥в.

ѕ≥сл€ затвердженн€ державного бюджету  онгресом починаЇтьс€ його виконанн€, а контроль за цим процесом покладаЇтьс€ на јдм≥н≥стративно-бюджетне управл≥нн€ та ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в.

ƒох≥дну частину Ўтат≥в становл€ть: прибутковий податок, податок на прибуток корпорац≥й та податок ≥з продаж≥в. якщо перш≥ два податки внос€тьс€ у федеральний бюджет за Їдиними ставками на вс≥й територ≥њ крањни, то надходженн€ в бюджети штат≥в в≥дбуваЇтьс€ за нормативами, встановленими м≥сцевими органами законодавчоњ влади.

Ѕюджети в —Ўј керуютьс€ шл€хом дотац≥й ≥ в≥драхувань. –есурси спр€мован≥ одночасно за чотирма каналами: з федерального бюджету - в бюджети штат≥в ≥ м≥сцев≥ бюджети; бюджет≥в штат≥в - у м≥сцев≥ бюджети; з м≥сцевих бюджет - у бюджети штат≥в; та м≥ж м≥сцевими бюджетами.

ƒл€ бюджетноњ системи —Ўј характерна стал≥сть бюджетно-податкових в≥дносин держави ≥ рег≥он≥в. ‘актично штати мають р≥вн≥ права у ц≥й галуз≥ з федерац≥Їю в ц≥лому, тому на р≥вн≥ федерац≥њ й у штатах Ї ≥дентичн≥ за найменуванн€м податки (прибутковий податок ≥з населенн€ та корпорац≥й). Ќа принципов≥ше обмеженн€ податкових прав штат≥в пол€гаЇ у заборон≥ на введенн€ окремих непр€мих податк≥в, €к≥ перешкоджають свобод≥ торг≥вл≥ м≥ж штатами, що заборонено  онституц≥Їю —Ўј. ѕр€мого перерозпод≥лу кошт≥в м≥ж штатами практично немаЇ. јле  онгрес —Ўј в≥дпов≥дно до  онституц≥њ маЇ право ф≥нансувати витрати т≥льки на Ђзагальний добробут —Ўјї, що також перешкоджаЇ перерозпод≥лу засоб≥в м≥ж рег≥онами. Ўтати можуть встановлювати будь-€к≥ форми податк≥в, але не можуть перешкоджати м≥жрег≥ональним господарським зв'€зкам, що призводить до р≥вного податкового тиску.

ќсновною формою ф≥нансових зв'€зк≥в м≥ж центральним ур€дом ≥ м≥сцевими органами влади —Ўј Ї блоки ≥ програми розпод≥лу доход≥в. Ѕлоки - це федеральн≥ субсид≥њ, що надаютьс€ штатам ≥ м≥сцевим органам влади з метою використанн€ у визначен≥й законом галуз≥. ѕрограма розпод≥лу доход≥в - принцип розпод≥лу повноважень м≥ж центральним ур€дом ≥ владою штат≥в у сфер≥ ф≥нанс≥в.

ƒержавний бюджет —Ўј складаЇтьс€ з: ур€дового бюджету та дов≥рчих фонд≥в (траст). «а рахунок ур€дового бюджету в≥дбуваЇтьс€ ф≥нансуванн€ нац≥ональноњ економ≥ки та соц≥альних програм. ƒов≥рч≥ фонди забезпечують ф≥нансуванн€ ≥нфраструктури, а њх доходи формуютьс€ шл€хом надходжень в≥д використанн€ державноњ власност≥.

√оловним джерелом надходжень у доходи державного бюджету Ї прибутков≥ податки ≥ внески у фонди соц≥ального страхуванн€. –азом так≥ види податк≥в забезпечують майже 80 % доход≥в державного бюджету. ÷е в≥дбуваЇтьс€, оск≥льки саме ц≥ податки сплачуЇ б≥льш≥сть американських роб≥тник≥в та службовц≥в.

ѕодатков≥ надходженн€ в≥д б≥знесу та приватних п≥дприЇмств у державному бюджет≥ —Ўј представлен≥ такими основними видами, €к: прибуток корпорац≥й, акцизи (в —Ўј вони вважаютьс€ непр€мими податками на б≥знес), митн≥ збори та податки на даруванн€ ≥ нерухом≥сть.

ќстанн≥ дес€ть рок≥в структура доход≥в державного бюджету —Ўј залишаЇтьс€ незм≥нною.

ќсновним засобом €к державного, так ≥ мун≥ципального запозиченн€ у —Ўј Ї ем≥с≥€ обл≥гац≥й штат≥в ≥ мун≥ципальних обл≥гац≥й. ƒержавний ур€д не несе в≥дпов≥дальност≥ за ц≥нн≥ папери, випущен≥ органами влади нижчого р≥вн€.

Ѕюджетам б≥льш нижчого р≥вн€ надаЇтьс€ ц≥льова ф≥нансова допомога у вигл€д≥ грант≥в: блок≥в-грант≥в ≥ категор≥йних грант≥в.

Ѕлоки-гранти вид≥л€ютьс€ на ф≥нансуванн€ широкого кола видаткових статей, а саме на охорону здоров'€, соц≥альне забезпеченн€ та ф≥нансуванн€ ≥нших видаткових груп.  атегор≥йн≥ гранти ф≥нансують окрем≥ видатков≥ програми.

‘≥нансова ≥нфраструктура —получених Ўтат≥в јмерики охоплюЇ: процедури бухгалтерського обл≥ку та судочинства; розрахунково-кл≥рингов≥ орган≥зац≥њ (займаютьс€ торговельною д≥€льн≥стю, ф≥нансовими ≥нструментами); регулююч≥ органи (регулюють учасник≥в ф≥нансовоњ системи).

ядром кредитноњ системи —Ўј Ї ‘едеральна резервна система (‘–—), головн≥ функц≥њ €коњ пол€гають у зд≥йсненн≥ монетарноњ пол≥тики, п≥дтримц≥ необх≥дного р≥вн€ л≥кв≥дност≥, над≥йност≥ та стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи ≥ наданн≥ допомоги головному ф≥нансовому органу —Ўј - ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в. “акож ‘–— приймаЇ участь у регулюванн≥ плат≥жноњ системи крањни ≥ безперервно спр€мовуЇ зусилл€ на п≥двищенн€ њњ ефективност≥ та над≥йност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2307 - | 2152 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.