Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в субТЇкт≥в п≥дприЇмництва




ќрган≥зац≥€ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств Ц форми, методи, способи формуванн€ та використанн€ ресурс≥в, контроль за њх оборотом з метою дос€гненн€ економ≥чних ц≥лей зг≥дно з чинними законодавчими актами. ¬ основу орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств покладено комерц≥йний розрахунок Ч пор≥вн€нн€ у варт≥сн≥й форм≥ витрат ≥ результат≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥, €кий базуЇтьс€ на таких основних принципах: саморегулюванн€, самоокупн≥сть, самоф≥нансуванн€.

¬изначальний вплив на орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в п≥дприЇмств мають:

орган≥зац≥йно-правова форма господарюванн€;

галузев≥ техн≥ко-економ≥чн≥ особливост≥;

форма об'Їднанн€ п≥дприЇмств, €кщо п≥дприЇмство входить до будь-€кого об'Їднанн€.

«алежно в≥д форм власност≥, передбачених законом, п≥дприЇмства можуть бути приватними, комунальними, колективними, державними, а також зм≥шаними.

«алежно в≥д способу утворенн€ (заснуванн€) та формуванн€ статутного фонду в ”крањн≥ д≥ють ун≥тарн≥ та корпоративн≥ п≥дприЇмства.

”н≥тарне п≥дприЇмство створюЇтьс€ одним засновником. ”н≥тарними Ї державн≥, комунальн≥, рел≥г≥йн≥ п≥дприЇмства та п≥дприЇмства, заснован≥ на приватн≥й власност≥ засновника.

 орпоративне п≥дприЇмство утворюЇтьс€, €к правило, двома або б≥льше засновниками за њх сп≥льним р≥шенн€м.  орпоративними Ї кооперативн≥ п≥дприЇмства, п≥дприЇмства, що створюютьс€ у форм≥ господарського товариства, у тому числ≥ заснован≥ на приватн≥й власност≥ двох або б≥льше ос≥б.

ќрган≥зац≥йно-правова форма господарюванн€ визначаЇ зм≥ст ф≥нансових в≥дносин у процес≥ формуванн€ статутного кап≥талу, в≥дпов≥дальност≥ за зобов'€занн€ми, розпод≥лу ≥ використанню прибутку.

«г≥дно з √осподарським кодексом ”крањни господарськими товариствами визнаютьс€ п≥дприЇмства або ≥нш≥ суб'Їкти господарюванн€, створен≥ юридичними особами та/або громад€нами шл€хом обТЇднанн€ њх майна й участ≥ в п≥дприЇмницьк≥й д≥€льност≥ товариства з метою одержанн€ прибутку.

√осподарськ≥ товариства залежно в≥д характеру ≥нтеграц≥њ (ос≥б чи кап≥талу) та м≥ри в≥дпов≥дальност≥ за зобов'€занн€ми (повна чи часткова) под≥л€ють: на повн≥, з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, командитн≥, акц≥онерн≥.

ѕовне товариство (товариство з повною в≥дпов≥дальн≥стю) Ч це товариство, вс≥ учасники €кого займаютьс€ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥€льн≥стю ≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми п≥дприЇмства вс≥м своњм майном.

“овариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю визнаЇтьс€ товариство, що маЇ статутний фонд, под≥лений на частки, розм≥р €ких визначаЇтьс€ установчими документами. ”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть у межах њхн≥х внеск≥в.

“овариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю Ї господарським товариством, статутний фонд €кого под≥лений на частки зг≥дно з установчими документами. ”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми у розм≥р≥ своњх внеск≥в, а €кщо њх не достатньо, то додаткову сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥, кратному до внеску кожного учасника.

 омандитним визнаЇтьс€ товариство, €ке включаЇ пор€д з одним або б≥льш≥стю учасник≥в, €к≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми товариства вс≥м своњм майном, також одного або б≥льше учасник≥в, в≥дпов≥дальн≥сть €ких обмежуЇтьс€ внеском у майн≥ товариства.

јкц≥онерним визнаЇтьс€ товариство, €ке маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'€занн€ми т≥льки майном товариства, а акц≥онери в≥дпов≥дають за зобов'€занн€ми товариства т≥льки в межах вартост≥ належних њм акц≥й.

јкц≥онерн≥ товариства можуть бути публ≥чними та приватними.

јкц≥њ публ≥чного товариства розповсюджуютьс€ шл€хом в≥дкритоњ п≥дписки та куп≥вл≥-продажу на б≥ржах.

јкц≥њ приватного акц≥онерного товариства розпод≥л€ютьс€ м≥ж засновниками ≥ не можуть розповсюджуватис€ шл€хом п≥дписки, купуватис€ ≥ продаватис€ на б≥рж≥.

Ќа орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в п≥дприЇмств впливають також р≥зн≥ форми об'Їднань п≥дприЇмств.

«г≥дно з √осподарським кодексом в ”крањн≥ можуть створюватись ≥ функц≥онувати два типи об'Їднань п≥дприЇмств:

добров≥льн≥;

≥нституц≥ональн≥.

«а умов ринковоњ економ≥ки п≥дприЇмства мають право на добров≥льних засадах об'Їднувати науково-техн≥чну, виробничу, комерц≥йну та ≥нш≥ види д≥€льност≥ й створювати добров≥льн≥ об'Їднанн€, €кщо це не суперечить антимонопольному законодавству ”крањни.

¬ ”крањн≥ кр≥м добров≥льних створюютьс€ й функц≥онують ≥нституц≥ональн≥ об'Їднанн€, д≥€льн≥сть €ких започатковуЇтьс€ у директивному пор€дку м≥н≥стерствами (в≥домствами), органами самовр€дуванн€ чи безпосередньо  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ” народному господарств≥ ”крањни функц≥онують потужн≥ державн≥ корпорац≥њ, створен≥ на баз≥ колишн≥х галузевих м≥н≥стерств. ≤нституц≥ональн≥ м≥жгалузев≥ об'Їднанн€ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й д≥ють в агропромисловому комплекс≥, буд≥вництв≥, ≥нших секторах економ≥ки.

√осподарськ≥ об'Їднанн€ утворюютьс€ €к асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, консорц≥уми, концерни, ≥нш≥ об'Їднанн€ п≥дприЇмств, передбачен≥ законом.

јсоц≥ац≥њ Ч це догов≥рн≥ добров≥льн≥ об'Їднанн€, створен≥ з метою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥€льност≥, члени асоц≥ац≥њ збер≥гають юридичну ≥ ф≥нансову самост≥йн≥сть. јсоц≥ац≥€ не маЇ права втручатись у господарську д≥€льн≥сть будь-€кого з учасник≥в.

 орпорац≥њ Ч це догов≥рн≥ об'Їднанн€, створен≥ на основ≥ поЇднанн€ виробничих, наукових та комерц≥йних ≥нтерес≥в з делегуванн€м окремих повноважень дл€ центрального регулюванн€ д≥€льност≥ кожного з учасник≥в.

 онсорц≥уми Ч це тимчасов≥ статутн≥ об'Їднанн€ промислового ≥ банк≥вського кап≥талу дл€ дос€гненн€ загальноњ мети (зд≥йсненн€ сп≥льного великого господарського проекту). ”часниками консорц≥уму можуть бути державн≥ та приватн≥ ф≥рми, а також окрем≥ держави (наприклад, м≥жнародний консорц≥ум супутникового зв'€зку). ”часники консорц≥уму збер≥гають юридичну ≥ ф≥нансову самост≥йн≥сть. ” раз≥ дос€гненн€ мети створенн€ консорц≥уму в≥н припин€Ї свою д≥€льн≥сть.

 онцерни Ч це статутн≥ об'Їднанн€ п≥дприЇмств, що характеризуютьс€ Їдн≥стю власност≥ та контролю. ќб'Їднанн€ в≥дбуваЇтьс€ найчаст≥ше за принципом диверсиф≥кац≥њ, коли один концерн ≥нтегруЇ п≥дприЇмства р≥зних галузей економ≥ки (промислов≥сть, транспорт, торг≥вл€, страхов≥ компан≥њ, банки). ѕ≥сл€ створенн€ концерну суб'Їкти господарюванн€ втрачають самост≥йн≥сть. ”часники концерну не можуть бути одночасно учасниками ≥ншого концерну.

ѕромислово-ф≥нансов≥ групи Ч це об'Їднанн€ юридично та економ≥чно самост≥йних п≥дприЇмств р≥зних галузей економ≥ки, що утворюютьс€ за р≥шенн€м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни на певний строк з метою реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни. ѕромислово-ф≥нансова група не Ї юридичною особою ≥ не п≥дл€гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ €к суб'Їкт господарюванн€.

’олдинги Ч це специф≥чна орган≥зац≥йна форма об'Їднанн€ кап≥тал≥в. —уб'Їкт господарюванн€, що волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й доч≥рнього п≥дприЇмства (п≥дприЇмств), визнаЇтьс€ холдинговою компан≥Їю. ћ≥ж холдинговою компан≥Їю та њњ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами встановлюютьс€ в≥дносини контролю-п≥дпор€дкуванн€ в≥дпов≥дно до вимог √осподарського кодексу ”крањни. якщо з вини контролюючого п≥дприЇмства доч≥рн≥м п≥дприЇмством було укладено (зд≥йснено) не виг≥дн≥ дл€ нього угоди або операц≥њ, то контролююче п≥дприЇмство повинне компенсувати завдан≥ доч≥рньому п≥дприЇмству збитки. якщо доч≥рнЇ п≥дприЇмство з вини контролюючого п≥дприЇмства опинитьс€ у стан≥ неплатоспроможност≥ й буде визнане банкрутом, то субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть перед кредиторами доч≥рнього п≥дприЇмства нестиме контролююче п≥дприЇмство.

«аконом можуть визначатис€ й ≥нш≥ форми об'Їднанн€ ≥нтерес≥в п≥дприЇмств: союзи, сп≥лки тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 581 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.