Передмова до 6-го видання
Ознакою часу, в якому ми живемо, є лавинне нагромадження інформації і бурхливий розвиток мікроелектронної техніки. Наша цивілізація нестримно прямує до комп'ютерної ери. Відбувається перехід до інформаційних технологій, тобто до широкого застосування комп'ютерів і програмного забезпечення у виробництві, управлінні, науці, освіті, медицині, торгівлі, банківській справі тощо. Не секрет, що ключем до оволодіння багатьма сучасними перспективними спеціальностями є уміння користуватися комп'ютером.
Мета цього практикуму — прищепити початківцям правильні навички користування комп'ютером і типовим програмним забезпеченням. Серед тисяч назв програмних продуктів, що заполонили кіберпростір, є такі, які повинен знати кожний: Norton Commander, Windows, Word, Excel, Access, PowerPoint тощо. Саме на їхнє вивчення й орієнтований цей практикум.
Ви вивчатимете операційні системи й оболонки, програми для створення текстових документів, для опрацювання табличних даних і шукання інформації в базах даних, для підготовки презентацій і виконання математичних обчислень, для роботи в мережі та обслуговування комп'ютера. Ви освоюватимете роботу користувача з пакетом Microsoft Office і операційною системою Windows 9x (95/98), ознайомитеся з роботою в Internet і можливостями програми Derive для автоматизації математичних обчислень.
Виклад матеріалу ведеться для програм з пакету MS Office 97 і ОС Windows 9x. Якщо ж у вашому користуванні є MS Office 2000 чи ХР і Windows NT, 2000, Me чи ХР, то ця книжка цілком придатна для їхнього стартового освоєння. Відмінності, які є в ХР-версіях, незначні; ви їх зможете легко зауважити і подолати.
Вам пропонується ефективна і перевірена методика навчання на базі однієї книжки, де зібрана найважливіша інформація, яку інакше прийшлось би черпати з багатьох книжок.
Використання під час навчання локалізованих програмних засобів дає значно кращий ефект, ніж англомовних. Для користувачів англомовних і російськомовних версій програм у пригоді стануть словники Windows-термінів і команд, наведені у цій книжці.
Зміст практикуму відповідає типовим освітнім програмам і розрахований на студентів вузів, учнів шкіл, слухачів курсів, а також для самоосвіти.
ISBN 966-7449-19-X
Глинський Я.М., 2003
з
Розділ І
MS-DOS і Norton Commander
Методичні рекомендації
Практикум складається з 34 інструкцій для інтенсивних занять у комп'ютерному класі. Майже всі роботи мають теоретичні відомості і 35 контрольних запитань, що полегшує засвоєння матеріалу і дає змогу провести опитування студентів. Роботи можна виконувати під керівництвом викладача або самостійно протягом 60-80 хвилин. Викладач може опускати деякі теми, регулювати кількість виконуваних пунктів роботи залежно від конкретної навчальної програми, версії програмного засобу, мети і доцільності навчання та рівня зацікавленості слухачів. Завдання до робіт є індивідуальними. Багато робіт потребують творчої активності виконавця, оскільки деколи йому пропонується самому конкретизувати завдання (чи умову задачі) і розв'язати його.
Робота в комп'ютерному класі коштує дорого. Тому, щоб успішно виконати практичну роботу, потрібно заздалегідь готуватися до неї: ознайомитися з теоретичними відомостями, ходом роботи і контрольними запитаннями. За вказівкою викладача учні і студенти оформляють на листках чи у зошиті звіти про виконання роботи. Окрім титульної сторінки з зазначенням номера варіанта, звіт повинен містити:
1) тему, мету і план роботи;
2) відповіді на п'ять-сім підряд контрольні запитання, почина
ючи від номера п — особистого варіанта;
3) умови задач, якщо такі є, таблиці з даними, рисунки тощо;
4) хід роботи, де навпроти кожного номера розглянутого пункту
ставиться знак плюс у разі його виконання і знак мінус у разі не
виконання з поясненням причин;
5) відповіді на поставлені у ході роботи запитання.
Пункти 1-3 мають бути виконані до початку заняття.
Оцінюється якість підготовки, повнота виконання роботи, зміст
відповідей та оформлення звітів.
Різниця між шкільним і вузівським навчанням полягає у меншій інтенсивності першого, що досягається шляхом зменшення кількості практичних робіт, а також у кількості виконуваних пунктів конкретної роботи.
Практична робота № 1
Тема
Ознайомлення з комп'ютером, файловою системою і програмою Norton Commander (NC).
Мета
Уміти входити в систему, створювати каталоги, відкривати і закривати каталоги, створювати і редагувати текстові файли.
План
1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки.
2. Доступ до системи.
3. Ознайомлення з виглядом вікон програми NC.
4. Подорож по файловій системі.
5. Створення каталогів.
6. Створення та редагування текстових файлів.
Теоретичні відомості
Запам'ятайте правила роботи у комп'ютерному класі: не торкайтеся систем живлення, стежте, щоб руки були сухі і чисті, не користуйтеся без дозволу дискетами, про несправність чи відсутність обладнання негайно повідомте викладача.
Інформаційна (комп'ютерна) система складається з апаратної частини (комп'ютера) і програмного забезпечення, яке є у файловій системі на дисках.
Доступ до системи може бути прямий або захищений паролем. За допомогою пароля захищають приватну чи корпоративну (колективну) інформацію. У захищену систему можна увійти, знаючи ідентифікаційний номер (ID) чи прізвище користувача, а також пароль (password). Пароль під час введення на екрані не висвітлюється і його слід зберігати в таємниці. Якщо під час введення номера (прізвища) чи пароля допущено помилку, процес треба повторити.
Розглянемо поняття файлу і файлової системи. Файли призначені для зберігання на дисках програм та даних (текстів, таблиць, рисунків тощо). Дисків може бути декілька. Диски мають назви. Назва диска — латинська буква і символ двокрапки, наприклад, А:, В: — назви дисководів дискет, С:, D: — назви
логічних дисків на вінчестері, Е: тощо — назва дисководу компакт-дисків (CD-ROM).
Якщо файлів багато, то для ефективної роботи користувач створює каталоги файлів (у Windows 9x вони називаються папками). Інколи кажуть, що файл поміщають у каталог, але насправді в каталог автоматично поміщається лише інформація про файли (тут повна аналогія з каталогом книжок у бібліотеці, а самі книжки є у сховищах). Де саме розміщений файл на диску, користувач не знає — про це відає FAT (таблиця розміщення файлів). Важливо, щоб користувач знав, в якому каталозі є (зареєстрований) його файл.
Над каталогами визначені такі дії: створення, вилучення, відкривання, закривання, перейменування, копіювання, переміщення тощо. Ці дії виконує користувач.
Назви файлам та каталогам також дає користувач. Назва каталога — це зазвичай одне слово, наприклад, DOS, WINDOWS, MSOFFICE. Назва файлу може складатися з двох частин, розмежованих крапкою: самої назви файлу до восьми символів, яку дає користувач, і стандартної назви типу файлу: txt — текстовий тип, ехе — виконуваний, com — виконуваний, bat — командний, sys — системний, bak — копія, bas — бейсик-програма, pas — паскаль-програма, doc — текст у форматі програми Word, wav — звуковий, avi -— відеофайл тощо. Назви пишуть латинськими буквами (у Windows 9x можна писати довгі назви та ще й кирилицею). Приклади назв файлів: myfile.txt, command.com, config.sys, savkal.doc тощо. Деякі символи (наприклад, +,.,[, ], ") використовувати в назвах не можна.
Файл має такі основні властивості: назву, тип, обсяг в байтах, дату створення. Дії, визначені над файлами, будемо розглядати в наступній роботі.
Текстові файли — це найпоширеніший тип файлів, які створює користувач за допомогою клавіатури і програми текстового редактора. Текстовий файл може містити реферат чи курсову роботу студента, автобіографію користувача, лист до друга, текст пісні чи вірша, фрагмент літературного твору, звіт, важливий документ тощо.
Розглянемо клавіатуру комп'ютера (рис. 1). Вона призначена для введення інформації в комп'ютер: текстів та команд.
Клавіша вводу (Enter) найважливіша, її використовують для запуску команд, програм і закінчення введення деякої частини інформації (наприклад, абзацу у текстовому документі тощо). Клавіш вводу є дві.
Рис. 1. Клавіатура комп'ютера.
Доступ до символів верхнього регістра та великих букв дає клавіша Shift. Для введення великих букв є також клавіша Caps Lock. Клавіші зі стрілками призначені для переміщення курсора.
Перемикачем між українським і англійським алфавітами є певна комбінація клавіш, наприклад, права клавіша Ctrl, Ctrl+ Shift, Shift+Shift чи інша.
Алфавітно-цифрові клавіші призначені для введення команд, створення текстів тощо.
Розглянемо, як використовують деякі клавіші для набирання текстів. Набирання і виправляння текстів називається редагуванням, а відповідні програми — текстовими редакторами.
Текст з'являтиметься на екрані у точці, на яку показує курсор. Ця точка називається точкою (позицією, місцем) вводу.
Між словами потрібно робити пропуски. Для цього призначена найдовша клавіша-пропуск. Пропуски не рекомендується використовувати для організації абзаців, відступів, центрування тексту. Для цього є спеціальні способи. Наприклад, абзацний відступ створюють клавішею Tab.
Щоб вилучити щойно неправильно набраний символ, натискають на клавішу Back space. Помилку в середині тексту виправляють так: до неправильного символу підводять курсор, витирають його клавішею Del і набирають потрібний символ. Тому, виявивши помилку, не потрібно витирати правильно набрані символи клавішею Back space, щоб дістатися до помилки.
Курсор можна швидко перевести на початок чи в кінець рядка, натиснувши на клавіші Home чи End відповідно, або користуючись мишею. Клавші Page Up і Page Down служать для перегляду великих текстів.
Щоб почати новий абзац чи розділити один рядок на два, Натискають на клавішу вводу Enter. Щоб вставити у текст порожній рядок, потрібно ще раз натиснути на клавішу Enter. Для
продовження введення тексту у наступному рядку без створення нового абзацу треба натиснути Shift+Enter.
Інколи два рядки треба з'єднати. Це можна виконати двома способами:
4 курсор поміщають на початок другого рядка (для цього натискають Home) і натискають на клавішу Back space;
4 курсор поміщають у кінець першого рядка (End) і натискають на клавішу Del.
Текстовий редактор може функціонувати в одному з двох режимів: вставляння або заміни. Перемикають режими клавішею Insert. У режимі вставляння набраний на клавіатурі символ вставляється в середину іншого тексту, а у режимі заміни символ вводиться поверх існуючого тексту. Інші клавіші і навички редагування вивчатимемо далі.
Рис. 2. Вікна програми-оболонки NC. Активне праве вікно. Назви каталогів
відображаються великими буквами, а файлів — малими. Крапка між
назвою файлу та його розширенням на екрані не висвітлюється.
Розглянемо програму Norton Commander (скорочено NC) для DOS чи Windows, створену Пітером Нортоном. Аналогічну програму розробив Всеволод Волков з м. Києва. Вона відома як Volkov Commander (VC).
NC — це графічна оболонка, призначена для організації серфінгу (подорожування) по файловій системі та дій з елементами файлової системи: дисками, каталогами, файлами.
Запускають програму командою nc (vc) або за допомогою відповідної піктограми у Windows. Після запуску на екрані побачимо два вікна (інша назва — панелі) (рис. 2). У вікнах великими буква-
ми зазначено назви каталогів, а малими — назви файлів. Каталог, окрім назв файлів, може містити в собі інші каталоги — підкаталоги. Кажуть, що такі каталоги утворюють багаторівневу (ієрархічну, деревоподібну) структуру каталогів на диску.
Назва диска зазначена посередині верхньої рамки вікна (С:\). Окрім назви диска, тут відображається повний шлях від каталога самого верхнього рівня - кореневого — до поточного (відкритого у даний момент). Шлях складається з назв підкаталогів, розмежованих символом бекслеш (\), наприклад, C:\GAMES\TETRIS.
Останніцрядок у вікні — це рядок міні-статусу. Він містить інформацію про властивості вибраного файлу (назву, тип, обсяг, дату створення або внесення останніх змін) чи каталога (назву, дату і час створення). Під вікнами є командний рядок операційної системи та рядок з описом функціональних клавіш Fl—F10, за допомогою яких виконують дії над файлами і каталогами.
Завдання
На робочому диску створити каталог групи, а в ньому — особистий підкаталог. В особистому підкаталозі створити підкаталоги і три текстові файли.
Хід роботи
1. Ознайомтеся з правилами техніки безпеки.
2. Увімкніть комп'ютер.
Якщо комп'ютер вимкнутий, то увімкніть монітор і системний блок. Спостерігайте процеси тестування пристроїв комп'ютера і завантаження операційної системи.
Отримайте доступ до системи.
Якщо доступ до системи є прямий, то перейдіть до наступного пункту, інакше введіть ідентифікаційний номер чи прізвище, а також пароль. Після набору кожної порції інформації потрібно натискати на клавішу вводу.
4. Переконайтеся, що програма Norton Commander запущена.
На екрані мають бути вікна (рис. 2). Якщо вікон немає, то
запустіть програму NC (див. пункт 28). Розгляньте вікна програми.
Занотуйте у звіт, яке вікно є активним, а яке пасивним. Який
диск активний? Який каталог відкритий?
5. Активізуйте інше вікно.
Щоб активізувати інше вікно, потрібно натиснути на клавішу Tab. Який каталог відкритий тепер? Порахуйте скільки в ньому підкаталогів і файлів? Відповіді на ці та інші запитання занотуйте у звіт.
6. Виберіть у вікні робочого диска будь-який каталог.
Щоб вибрати потрібний файл чи каталог, його назву виокремлюють рамкою-маркером, користуючись клавішами переміщення курсора, або клацають на назві каталога лівою клавішею миші. Який каталог вибрано?
7. Відкрийте (увійдіть у) вибраний каталог.
Щоб відкрити вибраний каталог, треба натиснути на клавішу вводу або двічі підряд (і швидко) клацнути лівою клавішею миші над його назвою. Розгляньте вміст каталога. Порахуйте скільки в ньому є підкаталогів і файлів?
8. Виберіть будь-який файл і в рядку міні-статусу прочитайте
його властивості: назву, обсяг у байтах, дату і час створення.
Перепишіть властивості файлу у звіт.
9. Поверніться на один рівень угору (у надкаталог).
Для повернення у надкаталог потрібно натиснути на клавіші Home і вводу (або двічі клацнути мишею у рядку з двома крапками (..)).
10. Поверніться в кореневий каталог.
Для повернення у кореневий каталог треба повторити попередній пункт у разі потреби деяку кількість разів. Який диск активний у цей момент?
11. Перейдіть на інший диск: С: чи D:.
Щоб активізувати інший диск, потрібно викликати меню дисків в одному з вікон: у лівому вікні комбінацією клавіш Alt+Fl, у правому вікні — AH+F2. Виконайте одну з цих комбінацій: натисніть пальцем лівої руки на клавішу Alt і утримуйте її, доки не натиснете іншою рукою на клавішу F1 чи F2. Відпустіть клавіші одночасно. У результаті виконання цих дій з'явиться діалогове вікно зі списком назв дисків.
Які диски доступні на вашому комп'ютері? Натисніть тепер на клавіатурі потрібну латинську букву (наприклад, С). Перехід відбувся (на диск С:). Який каталог відкритий і що у ньому є? 12. Розгляньте під вікнами командний рядок операційної системи, у якому зазначено шлях до активного каталога і миготить курсор:
С:\> <тут може бути зазначений шлях> \_ Перепишіть командний рядок у звіт.
Стежте, щоб у командний рядок випадково не потрапив будь-який символ, оскільки це призведе до виконання неіснуючої команди. Якщо все ж таки символ потрапить, то вилучіть його (натисніть на Back space чи Esc).
13. Активізуйте інший диск, користуючись командним рядком.
Щоб активізувати потрібний диск, наберіть на клавіатурі назву диска з двокрапкою (наприклад, f:) і натисніть на клавішу вводу.
14. Активізуйте диск, відведений для виконання практичної
роботи.
Переконайтеся, що активним є кореневий каталог.
15. Створіть тут каталог з назвою класу чи групи.
Для створення каталога натисніть на клавішу F7 і в діалоговому вікні (рис. 3), що з'явиться, наберіть латинськими символами назву класу чи групи без пропусків, наприклад, MV-12. Натисніть на клавішу вводу.
Рис. 3. Діалогове вікно для введення назви каталога.
Якщо назву каталога набрано неправильно, його слід перейменувати. Щоб перейменувати каталог, виокремте назву і натисніть на клавішу F6. Введіть правильну назву і натисніть на клавішу вводу.
16. Відкрийте створений каталог.
17. Створіть у ньому особистий каталог.
Назва особистого каталога — Ваше прізвище, записане латинськими буквами без пропусків і в разі потреби скорочене до восьми символів.
18. В особистому каталозі створіть підкаталог з назвою А, а
в ньому два підкаталоги з назвами В і С.
Поверніться в особистий каталог.
19. Викличте вбудований редактор для створення першого
текстового файлу з назвою mytextl.txt в особистому
каталозі.
Щоб викликати вбудований текстовий редактор, натисніть комбінацію клавші Shift+F4. У вікні, що з'явиться, уведіть назву файлу: mytextl.txt. Натисніть на клавішу вводу. З'явиться ще одне вікно, (і де Вам пропонується підтвердити свій намір створити новий І текстовий файл. Знову натисніть на клавішу вводу. Відкриється вікно програми-редактора. Зверніть увагу, що зміст функціональних клавіш змінився.
20. Наберіть свій перший текст.
Зміст тексту: ваше прізвище, ім'я, по батькові, рік народження,
21. Збережіть текстовий файл на диску (у вашому каталозі).
Для збереження текстового файлу натисніть на клавішу F2 (Save).