Тема: Особливості розвитку культури давньосхідних цивілізацій

Післявивчення матеріалу теми ви повинні вміти:

- визначати особливості розвитку культури давньосхідних цивілізацій;

- розкрити сутність давньосхідних культур;

- характеризувати вплив релігії на мистецтво, архітектуру тощодавньосхідних цивілізацій;

- описувати значні досягнення населення Давнього Сходу у науці та літературі.

План.

1.Культура Давньої Месопотамії (Дворіччя); витоки біблейських міфів:

2.Давня індійська культура; внесок в світову духовну культуру:

3.Культура Давнього Китаю:періоди культурного розвитку;релігіозно - філософські вчення;

наукові досягнення китайської культури.

Теоретичний мінімум: - природа (релігія, міф, культ, політеїзм, монотеїзм, математика, астрономія),

- людина (організація суспільних робіт,зіккурат, ієрогліфи, храм, архітектура,канон);

- суспільство (сакральність,імперія, цивілізація, рабство, реформи, жерці, закони Хаммурапі, бюрократичний апарат).

1. На Близького Сходу в IV тис. до н.е. між річками Тигр та Євфрат виникла цивілізація Месопотамія або Дворіччя. Її культурну традицію дослідники поділяють на культурно – історичні відтинки, які відповідають періодам існування 3 давніх держав: Шумеру, Вавилону, Ассирії.

Більш суворі кліматичні умови Месопотамії повною мірою відбилися на світосприйнятті давніх жителів Дворіччя: відчуття жаху, безнадії перед нездоланними силами злого фатуму. Боги жорстокі і заздрісні до людей. В описах потойбічного царства панують морок та безвихідь, немає справедливого судді, терезів на яких важать справи людей, немає ніяких ілюзій щодо того, чим закінчиться життя і як це повинно статися. «Пам’ятай про смерть!» тобто поспішай насолоджуватися кожною миттю життя, бо воно скороминуще, а після смерті вже не буде нічого радісного.В основі світобудови перебувала земна кістка, тобто дерево життя (ясен), з якого постали шумерські боги. Глина з якої шумери ліпили перший посуд = земна плоть. Завершувала конструкцію світу земна шкіра, яку пізніше почали ототожнювати з міддю.

Шумерська культура вважається колискою культури всього людства. Вони винайшли колесо та гончарне коло,перші навчилися виплавлять бронзу та виготовляти кольорове скло, створили першу професійну армію та перші правові кодекси. Шумерські астрологи встановили, що рік складається з 365 діб і поділили на 12 місяців згідно з рухом сонця по екліптиці через 12 сузірь зодіакального кола.

Культура шумерів відзначилась високим розвитком мистецтв, ремесел, особливо визначними були архітектурні досягнення. В основному будували із цегли. Типові для Месопотамії східчасті вежі – зіккурати. Храми присвячувалися різноманітним богам шумерського пантеону.

Писемність – клинопис, знаки якого наносилися паличкою на табличку з сирої глини. Літеатурні пам’ятки – численніші міфи (про створення світу, про всесвітній потоп), епос про Гігльгамеша. Писемність - це привілегія вузького кола високих посадових осіб.

Вавилон – І місто світового значення в історії людства,уславився багатьма архітектурними спорудами, скульптурою, рельєфами. Відома пам’ятка давньовавілонської культури є 2-й кам’яний стовп - закони царя Хаммурапі.

Після звільнення від ассирійського панування останній період розквіту. За царя Навуходоносора ІІ місто оточене міцними мурами, міська стіна широка, що на ній могли роз’їхатися бойові колісниці. Головні ворота - богині Іштар, облицьовані кахлями з рельєфними зображеннями тварин; в місті - сади Семіраміди.

Ассирійці трансформували релігію, культуру та мистецтво Вавілонії. Ассирійська культура сповнена пафосом, уславлена міфологічними перемогами та завоювання царів. У ній домінували не релігійні, а мілітарно – світські заслуги і мотиви. Будували палаци та фортеці (палац царя Саргона ІІІ поблизу Ніневії – крилаті бики з людськими головами), численні портрети ассирійських царів: Саргона ІІ, Ашшурбаніпала, Ашшурнасірпала ІІ); зображення сцен полювання, реалістично показано коней, верблюдів, левів.

Культура Месопотамії мала величезний вплив на культуру сусідніх держав: Ірану, Урарту, Палестини.

2. Однією з найсамобутніших культур і цивілізацій Сходу була індійська. В давнину її знали як «країну мудреців».

В ІІІ тис. до н.е. вздовж річки Інд виникли перші центри добре розвиненої культури (Хараппська цивілізація). У ІІ тис. до н.е. після колонізації п-ва арійськими племенами починається цілком нова доба в розвитку індійської культури. Літературна мова – санскрит (упорядкований з 55 літер). Нею написана найдавніша релігійно – філософська пам’ятка Індії – веди. Слово «веди» перекладається – знання, священне знання. Вед (Самхіт) 4:Рігведа,Самаведа, Яджурведа, Атгарваведа. Вони складаються з гімнів, повчань, закликань. До самхіт прилягає навколоведична література:брахмани – тексти теологічного характеру, що пояснюють ритуали; аран`яки та упанішади – філософські трактати у віршах і прозі; роздуми про природу, богів,людину, їх зв’язки і місце у світі. Ці книги складають канон індуістської релігії – індуїзм.

Ведичні гімни включають в себе молитви та прохання, звертання до богів: Агні (бог вогню), Індра

(бог грому), Сур’ї (бог Сонця), Варуна (бог космічного порядку порядку та справедливості) та інше.

Згодом в індуїзмі формуються культ богів Брахми, Вішну та Шиви - тримурті, як вищий прояв божества. Брахма – творець світу, поділив людей на 4 касти – варни. Вішну – бог – охорони, Шива – бог – руйнівник. Вчення про аватарів (переодічне перевтілення) Вішну.

У І тис. до н.е. в Індії виникають сформовані держави з рабовласним устроєм, що впливають на змін в культурі. У VI ст. до н.е. виникають 2 великі релігійно – філософські течії: на півдні: джайнізм (Вардхамана Махавіра), а на півночі – буддизм (Сіддгартха Ґаутама).

Будда – «Просвітлений» навчав істинам: є страждання, є причини страждання, є припинення страждання і є шлях до припинення страждання, до звільнення від нового народження і смерті, до вічного слова.

Досягнення нірвани, яка є виходом з безперервного кола сансари (перевтілення) і цілком злиття з божественним шляхом особистісної аннігіляції (самозаперечення і само розчинення в абсолютному). Вчення виклидано у «Трипі така» («Три корзини закону»).

Давньоіндійська література: в середині І тис. до н.е. – «Упанішведи» (вчення про світ), епоси «Рамаяна», «Махабхарата» - це своєрідна енциклопедія.

Архітектурні комплекси – в пещерах, храми, ступи (кам`яні будови – реліквії Будди). Досягнення в скульптурі та мистецтві носять культовий характер.

Успіхи індійців у математиці, астрономії, медицині, лінгвістиці. Створили шістдесятичну систему числення (араби – до десятинної). Астрономи висловили припущення про обертання землі навколо своєї осі. Медики створили аюрведу – наука про довголіття.

Давня спадщина органічно входить у культуру сучасної Індії.

3. Культура давнього Китаю є однією з найдавніших і найоригінальніших культур стародавнього світу (кінець ІІІ – початок ІІ тис. до н.е. – в долині р. Хуанхе перші землеробські культури і до 220 р. н.е. – занепад імперії Хань).

Роль культу предків і обожнення сил природи V ст.. до н.е. у Китаї починають формуватися перші релігійно-філософські теорії: даосизм (Лао – Цзи), конфуціанство (Кун-Цзи), моїзм (Мо – Цзи).

За часів імперії Хань розквіт культури Давнього Китаю. Було винайдено компас: Чжан Хен (78-139рр.) – прототип сейсмографа, створив небесний глобус, теорія необмеженості Всесвіту в часі та просторі. Уточнили значення «П», спорудили двигуни (сила спадаючи води).

До матеріальної культури належить лакове виробництво, розведення шовкопряддя, винахід паперу, туші, техніки естампу, книгодрукування(ХІ ст. до н.е.).

Зароджується філологія, поетика, історіографія - Сіма Цянь (145-86 рр. до н.е.) – батько китайської історії 130 т. «Історичні записи», «Шіузін»; Бань Гу (32-93 рр. н.е.) – «Хань шу».

Літератори: Цюнь Юань (340-278р. до н.е.) – поет, скорботи, міфологічні образи; Сун Юй (290-223рр. до н.е.) – оспівування радощів життя, співець кохання та жіночої краси; Сіма Синжу (179-118 рр. до н.е.) – поет – лірик, придворний літератор, прославляв велич імперії, правителів.

IV - III ст. до н.е. фортифікаційна споруда – Великий Китайський мур.

Архітектура – типовий силует система «доу- гун» - багатоярусних кронштейнів, які підтримують широкі, далеко виступаючі над стінами дахи (вежа – пагода, палац з декількома ярусами дахів).

Живопис – монументальні розписи на стінах храмів;на сувоях чи паперу (пейзажі, портрети, сцени із міського життя).

Існування давньокитайської цивілізації не переривалося і це заклали підвалини безперервної культурної традиції (китайська медицина, астрономія, математика, філософія, конфуціанство, даосизм, моізм, легізм - школи суспільної, державної думки).

Питання для роздуму: - **Як ви розумієте твердження: «Шумери створили велику цивілізацію, досягненнямм якої користувалися багато народів»?

-*Чому тільки в Стародавній Індії зявилися варни і касти?

-Як ви вважаєте, чому вчення Конфуція «шляхетну людину» надовго стало в Китаї ідеалом взаємин мж людьми і в родині, і вдержаві?

Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.

2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.

3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.

4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.