Класифікація міфів за змістом

Виникнення первісного мистецтва – видатне досягнення людини на шляху її культурного розвитку. Поява палеолітичного мистецтва свідчила про те, що людство зробило великий крок вперед у своїй пізнавальній та соціальній активності, олюдненні своїх емоцій та почуттів.

Стародавні художні твори відносяться до періоду верхнього палеоліту, коли на зміну неандертальцю прийшла людина кроманьйонського типу. Кроманьйонська людина створила такі види мистецтва, як печерний живопис, скульптура з кістки, каміння, глини, гравірування на кістці, камінні. Вона використовувала натуральні барвники, виготовляла і змішувала фарби. Первісний художник добре володів лінією, контуром, тоном, кольором.

Яскравими пам’ятками палеолітичного мистецтва є малюнки з печер Альтаміра (Іспанія), Монтеспан, Ласко, Труа Фрер (Франція) тощо.

1. В добу пізнього палеоліту розвивається образотворче мистецтво: малюнок фарбами, скульптура і рельєф, гравірування. Матеріали: каміння, глина, дерево, ріг та кістка. Фарби: крейда, марганець, охра, вугілля. Частіш за все зустрічаються зображення тварин, на який велося полювання: мамонт, олень, бізон, ведмідь, кінь.
2. Доба мезоліту супроводилась відступом льодовика і різким потеплінням. Розвивалося полювання на рухливих тварин, що спричинило появу лука і стріл. Поширились мікроліти (дрібні знаряддя розміром 2,5 см) та макроліти (сокира). З’являється схематичне зображення людини в сюжетній композиції (полювання, збирання дикого меду, ритуальні танці).
3. У добу неоліту відбулися кардинальні зміни у розвитку суспільства: перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства (неолітична революція): землеробство, скотарство. Осілий спосіб життя привів до збільшення населення та зростання його добробуту.

Пізній неоліт називають мідним віком, чи енеолітом. Найрозвинутішою землеробською культурою була трипільська культура (4000 – 2350рр. до н.е.), поширена в Україні, Молдові, Східній Румунії. Почала творитися міфологія – оповідь про богів, духів, пращурів, в якій переплеталися елементи науки, релігії, філософії, мистецтва. Міф створював модель світу як закінчену систему знань та уявлень (Світове дерево, яке символізує небо, землю та підземний світ).

Наприкінці 4 тис. до н.е. виникає мегалітична культура (менгіри, дольмени, кромлехи). Мегаліти це культові споруди, складені з великих брил каміння.

Первісне мистецтво не було ще мистецтвом в сучасному розумінні, але воно вже місило у собі акт пізнання – творіння – спілкування.

Зародження мистецтва первісного суспільства було пов’язане з трудовою діяльністю людей. Воно безпосередньо входило до міфо-обрядового комплексу первісної культури. За своїм характером воно було ритуальним. Первісне мистецтво задовольняло конкретні практичні потреби людей того часу.

Поступово первісне мистецтво формувало естетичні почуття людини, стало викликати почуття переживання. Яскравий приклад цього – жанрова стіна із зображенням слонихи, слоненяти та левиці на скалі гарського масиву Тассілін – Аджер (Алжир).

Первісне мистецтво пройшло великий шлях розвитку від палеоліту до неоліту, змінюючи форму, зміст, головні об’єкти зображення, техніку, стиль. Поряд з образним мистецтвом розвивалося також декоративно-прикладне мистецтво.

З розвитком мистецтва малюнка пов’язані витоки піктографії – малюнкового письма, яке стало історично першою формою писемності людства.

Питання для роздуму: ***Як ви розумієте такі висловлювання:
-... ми в певному розумінні повинні сказати: праця створила саму людину. (Ф.Енгельс).
- Прогрес полягає у всезростаючому і зростаючому переважанні розуму над тваринними законами боротьби. (Л.М.Толстой).
- Задатки людини можуть бути цивілізовані лише за допомогою мистецтва. Природа тварин розвивається сама по собі, але у нас – за допомогою мистецтва. (І.Кант).

Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.

2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.

3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.

4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.