Тема: Радянізація західних областей

План.

1. Основні заходи радянізації.
2. Репресивні акції радянської влади.

 

1. Радянізація – політика впровадження у всіх сферах життя Західної України таких порядків, які діяли на інших територіях Радянського Союзу.

Радянізація включала колективізацію, індустріалізацію, „культурну революцію” і масові репресії проти незадоволених новою владою.

Для реалізації політики радянізації в Західну Україну були направлені працівники партійного апарату, правоохоронних органів, держ. безпеки, культури, освіти, фахівці з інших районів СРСР. Надана матеріальна та фін. допомога.

Процес колективізації здійснювався методами примусу, шантажу, залякування, висилки до Сибіру. Якщо в кінці 1945р. в західних областях України було лише 145 колгоспів, які об’єднували 5,5 тис. селянських господарств, то в середині 1950р. кількість колгоспів досягла 7200, а чисельність об’єднаних у них селянських дворів дорівнювала 1,5 млн. або 93% загальної їх кількості.

Індустріалізація мала свої особливості:

1) Значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР, темпи промислового розвитку.

2) Якщо раніше лісова промисловість краю вивозила за межі регіону майже всю лісову сировину в непереробленому вигляді, то тепер її продукція стала базою для розвитку місцевих галузей – меблевої, паперової, хімічної.

3) Поява нових галузей промисловості: машинобудівної та приладобудівної - на Львівщині, взуттєвої та трикотажної – у Прикарпатті; рибопереробної – в Ізмаїльській області.

4) Відкриття значних родовищ корисних копалин (нафти, вугілля, газу). У 1948 р. завершено будівництво найпотужнішого в Європі газопроводу Дашава – Київ, а з 1951 р. західноукраїнський газ отримує Москва.

„Культурна революція”:

1) У 1950-51 навчальному році у школах західних областей працю-вало вчителів у 6 разів більше, ніж у довоєнний період.

2) Початковою освітою було охоплено всіх дітей шкільного віку, кількість учнів у 5 -10 класах збільшилася майже в 3 рази.

3) Наприкінці 1950 р. працювало 25 вузів, у 1,5 рази більше, ніж у 1940 р. Кількість студентів збільшилася майже у 10 разів. Але навчання у вузах велося переважно російською мовою.

2. Ведучи боротьбу з оунівцями, каральний апарат НКВС обрушив репресії на мирних жителів. У 1946-48рр. депортовано до 500 тис. українців.

На Львівському церковному соборі 1946р. було прийнято рішення про ліквідацію Брестської церковної унії 1596 р., повний розрив з Ватиканом і приєднання ГКЦ до Російської православної церкви.

За цих умов збройна боротьба загонів ОУН – УПА, чисельність яких перевищувала 100 тис. чоловік, стала ще активнішою. Керівником УПА на українських землях був у цей час Роман Шухевич, але у 1950 р. він загинув. Частина підрозділів ОУН – УПА прорвалася через Польщу у Зах. Німеччину, інших знищили органи МВС – МДБ. До 1952 р. ОУН – УПА перестала існувати.

Тема: Україна в першій половині 50-х рр.

План.

1. Політична боротьба в Україні після смерті Й. Сталіна.
2. Початок десталінізації в Україні.
3. Розвиток індустрії.
4. Сільське господарство.

1. 5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Після цього підготовку до захоплення влади почав Л. Берія. На Україну було направлено помічників Берії – г.-п. П. Мешика і г-л. С. Мільштейна, які обійняли пости міністра і заступника міністра внутрішніх справ УРСР. Начальники обласних управлінь МВС одержали таємну вказівку встановити нагляд за роботою партійних органів і їх керівників. Начальник Львівського управління генерал Т. Строкач піддав сумніву доцільність виконання такої директиви. За це його звільнили з посади і відправили до Москви. На початку липня 1953 р. Берію заарештували і розстріляли. Новим міністром внутрішніх справ в Україні став Строкач.

2. В СРСР почалася своєрідна „відлига”, що торкнулася всіх сфер політичного життя. Почалася реабілітація репресованих у 30-ті роки відомих діячів, у тому числі Косіора, Чубаря, Постишева та ін. Ім’я Сталіна все рідше згадувалося на сторінках преси. З таборів ГУЛАГу до України стали повертатися в’язні.

10 лютого 1954 р. Верховна Рада СРСР прийняла рішення про передачу Кримської області до складу України.

3 . В першій половині 1950-х рр. головна увага держави зверталася, як і раніше, на паливно-енергетичну і металургійну галузь, важке машинобудування і воєнну промисловість.

У 1955 р. була введена в дію Каховська гідроелектростанція, яка знищила тисячі гектарів родючих чорноземів і примусила тисячі людей переселитися з різних місць.

Зростав видобуток вугілля, нафти і газу. Поряд зі старими нафтовими родовищами Прикарпаття у першій половині 50-х рр. нафту почали давати родовища Полтавської та Харківської області. У 1958 р. в Україні було видобуто

1,2 млн. т нафти.

4. Стан сільського господарства залишався тяжким. Після смерті Сталіна становище дещо покращилося:

1) Збільшилися капіталовкладення.

2) У село прибуло 40 тис. спеціалістів.

3) Було підвищено закупівельні ціни на продукцію села.

4) З 1956 р. вводилася щомісячна оплата праці.

5) Податки на селян зменшилися у 2,5 рази.

6) Заборгованість за попередні роки скасовано.