Виділяють три рівні виховного профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника.
Перший – виховний профілактичний вплив усієї системи виховання та навчання через багатоманітність форм морально-виховної, культурно-виховної роботи; сприяння у побутовому і трудовому працевлаштуванні; оволодінні трудовими навиками; підвищенні виробничої кваліфікації; застосування заходів, спрямованих на усунення обставин, які справляють негативний вплив на умови життя і виховання неповнолітніх; залучення їх до участі у спортивних та інших гуртках, секціях; організація культурного дозвілля, вільного часу, канікул.
Одним із основних завдань у попередженні правопорушень є виявлення криміногенних факторів, які зумовлюють протиправну поведінку підлітків, і застосування адекватної їм системи попереджувальних заходів і механізмів їх реалізації.
Важливо встановити форми й способи негативного впливу дорослих на підлітків, у якості яких можуть виступати: особистий приклад, вмовляння, поради, примус, шантаж, підкуп, приниження, переконання, залякування, обман. Глибина негативного впливу визначається ще криміногенною характеристикою дорослого: наявність незначних відхилень у поведінці; скоєння адміністративних правопорушень; скоєння злочину (серії злочинів) у минулому.
Для нейтралізації негативного впливу найближчого антисоціального оточення підлітків ученими розроблений механізм нейтралізації негативного впливу дорослих на неповнолітніх. Його суб’єктами виступають: оперативні уповноважені кримінального розшуку; співробітники інспекцій у справах неповнолітніх; дільничні інспектори міліції; соціальні педагоги; співробітники інших організацій, пов’язаних з профілактикою правопорушень. Об’єктами механізму нейтралізації є неповнолітні, які піддані негативному впливу; дорослі, які справляють негативний вплив на підлітка; середовище життєдіяльності неповнолітніх і дорослих.
Механізм нейтралізації впливу дорослих правопорушників спрямований на:
- виявлення неповнолітніх, які допускають відхилення у поведінці, чинять правопорушення чи злочини; а також дорослих, які справляють негативний вплив на підлітків;
- установлення форм і характеру контакту дорослих з неповнолітніми, фактів негативного впливу; соціально-несприятливих умов життєдіяльності підлітків і дорослих;
- фіксацію джерел інформації та доказів про форми й способи негативного впливу; фіксацію результатів негативного впливу;
- профілактичний вплив на неповнолітніх і дорослих.
Форми нейтралізації: бесіди з неповнолітніми; залучення їх у секції, клуби; зустрічі з учителями, кураторами, майстрами груп; відвідування неповнолітніх за місцем проживання; залучення до виховної роботи колег по навчанню чи роботі; обговорення поведінки підлітка у відділі з профілактики правопорушень; обговорення на комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав; оголошення офіційного застереження правопорушнику; накладання штрафу на батьків, які ухиляються від виховання дитини; доставка у органи внутрішніх справ тих, хто вчинив правопорушення; збір матеріалів на дорослих, які справляють негативний вплив на підлітка; порушення питання про кримінальну відповідальність.
Другий рівень – цілеспрямована робота з перевиховання окремих важких підлітків, яка здійснюється у школах, професійних училищах, інших навчальних закладах.
Призначаються громадські вихователі, шефи, наставники, які можуть використовувати як індивідуальні, так і групові форми роботи. Ефективними визнаються такі форми, як організація правової підготовки неповнолітніх; надання правової, педагогічної та психологічної допомоги через соціальні служби (реабілітаційні центри, центри психолого-педагогічної допомоги, телефон довіри).
Третій рівень – виховно-профілактичний ефект щоденного людського спілкування у колективі ровесників; у ситуаціях, коли підліток перебуває поза звичним колективом, контактами, побутом тощо.
Завдання полягає в тому, щоб неповнолітнього як найшвидше „вирвати” з-під впливу несприятливих факторів; “спрямувати” на нього заходи виховного профілактичного характеру, приділити йому більше уваги.
