ПЧП. Площина

11.1. Завдання площини на кресленні. В ПЧП площину задають наступними геометричними елементами:

Рис. 11.1 Рис. 11.2 Рис. 11.3 Рис. 11.4

1) трьома точками (рис. 11.1);

2) прямою і точкою, яка не належить до неї (рис. 11.2);

3) паралельними прямими (рис. 11.3);

4) пересічними прямими (11.4).

Але найбільш поширеним методом завдання площини є завдання за допомогою масштабу закладання площини (рис. 11.5).

Масштаб закладання – це проградуйована проекція лінії найбільшого схилу площини (пряма, перпендикулярна до горизонтальної

Рис. 11.5 площини).

Горизонталь площини – це лінія, яка з’єднує точки з однаковими ЧП.

На кресленні масштаб закладання площини приводять за допомогою тонкої та товстої лінії, на яких нанесене градуювання масштабу закладання. Завжди супроводжується лінійним масштабом.

В ПЧП положення площини у просторі визначають два параметри (рис. 11.6):

1) кут падіння α – це кут нахилу заданої

Рис. 11.6 площини до горизонтальної площини проекції;

Для його визначення необхідно:

- на масштабі закладання площини побудувати дві суміжні горизонталі;

- на першій горизонталі відкласти одиницю лінійного масштабу креслення;

- отриману точку з’єднати з суміжною точкою масштабу закладання площини, що і є рішенням задачі.

2) кут простирання β вимірюється за годинниковою стрілкою від північного напряму вертикальної вісі до правого (позитивного) напряму горизонталі площини.