Перші умовні рефлекси уже появляються у дітей на сьомий день. Це смоктальні рухи губ дитини перед кормлінням, виділення шлункового соку під час кормління. На п’ятнадцятий день з’являється рефлекс Бєхтєрева-Щелованова: при наданні певної пози дитині під час кормління у неї виникають пошукові рухи ротиком. Умовні рефлекси перших двох місяців нестійкі. Раніше інших формуються смакові, нюхові, вестибулярні умовні рефлекси, пізніше – звукові, зорові, дотикові. Гальмівні рефлекси формуються ще пізніше. Так, згасання та диференцировка утворюються на третьому місяці життя, умовне гальмо та запізнення формуються на 4-5 місяці.
Першим етапом розвитку сигнальних систем є безпосередня реакція на безпосередній подразник. Наприклад, посуд з молоком і соскою є сигналом до їжі.
Другим етапом є безпосередній подразник що вступає в зв’язок з словесним подразником, наприклад у дитини запитують: «Де мама?». Дитина повертає голову в сторону мами. Це безпосередня реакція на словесний подразник. На цьому етапі дитина розуміє окремі слова, але ще не розмовляє. Третім етапом формується словесна реакція на дію безпосереднього подразника. При цьому дитина спочатку бачить предмет або людину, потім його називає. Так виникає моторна мова. Наприклад: побачивши маму дитина кричить «Мама!». Моторна мова формується починаючи з першого року життя. В один рік дитина має говорити до 50 слів. Четвертим етапом йде формування словесної відповіді на словесний подразник. Наприклад, у дитини питають: «Як тебе звати?» Вона відповідає – «Таня». Але це ще не та друга сигнальна система, якою володіють дорослі. Перетворення слова в сигнал по Павлову відбувається наприкінці другого року життя, при умові багаточисленного сполучення конкретного слова з різними ситуаціями. Між 3-4 роками появляється початковий ступінь узагальнення. Дитина починає розуміти такі слова, як іграшки, тварини, дерева. Пізніше появляється більш високий ступінь узагальнення: меблі, посуд, сусіди. З розвитком мови та формування узагальнюючої дії слів у дитини зростає інтегративна роль слова. Вона починає розуміти поняття “величина і відстань” (5-6 років). Первинна переробка сигналів мови спочатку здійснюється обома півкулями. Домінантність лівої півкулі у хлопчиків формується у 10 років, у дівчаток в 8 років. Мовна спеціалізація закінчується в 10 років. Письмова мова розвивається на базі усної. Розуміння письмової мови має звукову основу (центр – кутова звивина). При цьому утворюється зв’язок цього центру з центрами Брока і Верніке. У формуванні мови приймають участь асоціативні зони тім’яних, скроневих та лобних ділянок кори.
Схема взаємодії сигналів від підкоркових структур до нейронів кори великих півкуль.
