Малі збудження немає збудження
Середні збудження збудження
Великі гальмування збудження
Оцінка сили збудження у людей:
1. По рівню працездатності та тривалості високого рівня працездатності.
2. По цілеспрямованості та готовності до відповідальності.
3. По сміливості, рішучості та мужності.
4. По непохитності в досягненні мети, витривалості.
Оцінка сили гальмування у тварин:
1. Виробка негативної умовно-рефлекторної реакції.
2. Виробка любого виду умовного гальмування, крім диференціювання.
3. Фармакологічна проба з бромом (викликає гальмування, схема аналогічна такій з кофеїном).
Оцінка гальмування у людей:
1. По глибині сну.
2. По швидкості настання стомлення.
3. По вмінню чекати, по вмінню стримувати себе.
4. По поведінці в скрутних ситуаціях.
5. По боязкуватості, здатності до сприйняття гіпнозу.
Оцінка урівноваженості: спеціальних тестів не вимагає. Треба лише порівняти силу збудження та силу гальмування.
Оцінка рухливості у тварин:
1. По виробці тонких диференцировок (звук 700 Гц+їжа, звук 720 Гц без їжі).
2. По здатності до переробки умовного позитивного рефлексу в негативний і навпаки.
3. Ламання динамічного стереотипу.
4. Сутичка позитивного та негативного подразників.
Оцінка рухливості у людей:
1. По вмінню пристосовуватись до нових умов життя чи роботи.
2. По швидкості засипання.
3. По швидкості засвоєння навичок, сприйняття нової інформації.
4. По швидкості реакції на небезпечні подразники.
5. По швидкості мови.
2000 років тому Гіпократ описав 4 типи темпераменту у людей в залежності від якості та % співвідношення 3-х рідин: крові, слизу, жовчі. Якщо переважає кров – це сангвініки (наприклад, Наполеон); якщо переважає слиз – це флегматики (прикладом може бути Кутузов); якщо переважає світла жовч – холерики (таким був Павлов); якщо темна жовч – це меланхоліки (наприклад, Чайковський, Гоголь).
Враховуючи особливості нервових процесів, І.П. Павлов виділив 4 типи вищої нервової діяльності у тварин:
1-й тип —сильний, урівноважений, рухливий, відповідає темпераменту сангвініка
2-й тип —сильний, урівноважений, мало рухливий, відповідає флегматику;
3-й тип —сильний, неврівноважений, рухливий-холерику;
4-й тип —слабкий, слабо розвинені і збудження і гальмування-це меланхоліки.
У людей тип вищої нервової діяльності являє собою сплав генотипу та фенотипу. Генотип – це фонд природжених реакцій, тобто безумовних рефлексів. Фенотип забезпечує набуті реакції на протязі індивідуального життя, в першу чергу формування 1-ої та 2-ої сигнальних систем.
Типи вищої нервової діяльності у людей класифікують по розвитку 1-ої та 2-ої сигнальних систем:
1-й тип – художній-переважає розвиток 1-ої сигнальної системи, добре розвинена права півкуля, конкретне мислення, сприймають навколишній світ чуттєвими образами;
2-й тип – мислителі-переважає розвиток 2-ої сигнальної системи, добре розвинена ліва півкуля, висока здатність до абстрактного мислення;
3-й тип – змішаний-рівномірно розвинена 1-а та 2-а сигнальні системи;
4-й тип —генії-надмірно розвинені 1-а та 2-а сигнальні системи, прикладом може бути Леонардо да Вінчі.
Для вияснення цього питання розпитують у людей про їх поведінку при різних обставинах, спостерігають, як ведуть себе люди в аварійних ситуаціях, оцінюють при цьому показники гомеостазу та зміни ЕКГ. Також існує спеціальний тест Роршаха-атлас клякс.
Сон.
Внаслідок обертання Землі навколо своєї осі відбувається зміна дня та ночі. В результаті цього сформувався добовий циркадний ритм поведінки. Він проявляється в тому,що вдень людина знаходиться в активному стані, а на ніч лягає спати. Це одна з форм діяльності мозку. Людина спить 1/3 свого життя. Сон забезпечує відпочинок та відновлення енергії. В нічному сні людини розрізняють повільну та швидку фази, які змінюють одна одну 4-5 разів за ніч.
Повільно-хвильова фаза (ортодоксальна) триває 70 хвилин – 1,5 години. Вона розвивається в 4-и стадії в такій послідовності:
1. Засипання – характерний альфа-ритм, триває до 30 хв.,
2. Дрімота – з’являються альфа-веретена, триває до 20 хв.,
3. Легкий сон – на ЕЕГ альфа -, тета-, дельта хвилі.
4. Глибокий сон – на ЕЕГ дельта хвилі.
Повільно-хвильовий сон або ортодоксальний характеризується зниженням вегетативного тонусу, звуженням зіниць, шкіра стає рожевою, підсилюється потовиділення, знижується виділення травних соків, знижується активність роботи внутрішніх органів. Пульс стає рідким, знижується артеріальний тиск, сповільнюється дихання, спостерігаються повільні рухи очей, відбувається зниження збудливості аналізаторів. Під час цієї фази можуть виникати нічні кошмари, сноходіння (сомнаболізм). В регуляції цієї фази приймають участь передній гіпоталамус, ядра шву довгастого мозку, РФ (центр Моруцці), серединні ядра таламусу, міст. Вони виробляють серотонін, гістамін, ГАМК. Під час цієї фази знижується тонус скелетних та гладеньких м`язів. Ця фаза сну займає 75% всього сну.
Швидко-хвильова фаза – це “вегетативна буря”, займає 25% сну (парадоксальний сон). Підвищується збудливість аналізаторів, рівень вегетативних процесів, посилюється діяльність серцево-судинної і дихальної, систем, травлення та виділення, підвищується гормональна активність, з`являються швидкі рухи очей, у тварин підсмикування лап, рухи вусів, вух, хвоста, але ще більше розслаблюється м’язова система. На ЕЕГ реєструється бета-ритм. Ця фаза триває до 30 хв. і може повторюватись на протязі ночі 4-6 разів. Вона супроводжується сновидіннями, які відбивають ті проблеми, що виникли на протязі життя, а матеріалом для них слугує конкретний досвід. Скриті коркові та підкоркові домінанти можуть виступати, як основні фактори сновидіння. Структурно ця фаза зумовлена блакитною плямою, вестибулярними ядрами довгастого мозку, передніми горбиками четверогорб’я, ретикулярними ядрами середнього мозку, які виробляють катехоламіни і глютамінову кислоту. Якщо пробудження виникає в фазу швидкого сну, то 90% людей детально розповідають про те, що снилось, а якщо в повільну фазу, то тільки 10% можуть щось розповісти. Тому вважають, що психічні процеси повільної фази є проявом мислення, тобто переказом та переживанням тих подій, що відбувались протягом дня. Майоров Ф.П. розглядає сновидіння як результат розгальмовування слідових процесів. Швидкий сон у новонароджених на протязі першої неділі триває до 8-10 годин. Пізніше з`являється повільна фаза. З віком у людей зменшується загальна тривалість сну, вони частіше просипаються серед ночі, зменшується тривалість швидкої фази. Грудні діти отримують з навколишнього середовища менше інформації, ніж дорослі, тому їх сновидіння є наслідком внутрішньої активації.
