Теорія детермінації злочинності

гальнення останніх розподілити їх відповідно до змісту за форма­ми суспільної свідомості. Але у реальному житті, особливо на рівні індивідуальної свідомості, ЇЇ антисуспільні елементи, які є причи­ною вчинення злочинів, тісно переплітаються. Тут економічні мо­тиви поєднуються з сімейно-побутовими, соціально-психо­логічними, а байдуже, негативне аморальне ставлення до особи, зокрема до жінки, сполучається з певними характерологічними оз­наками агресивності, звичкою до насильницького способу задово­лення своїх потреб, примх, з послабленням вольових засобів і пе­ресторог через вживання алкоголю, наркотиків тощо. Навряд чи можна чітко і переконливо розподілити ці «збудники» до злочинів за формами суспільної свідомості.

Третє. Відомо, що суспільство, його складові, зокрема суспільна свідомість, у тому числі її негативні елементи, які проду­кують злочинність, знаходяться у постійному розвитку, зазнають постійних змін. Це стосується й процесів соціальної детермінації та причинності злочинності. Через це під час їх розгляду та визна­чення потрібно дотримуватися принципу історизму, тобто вста­новлювати конкретний стан та зміст негативних елементів суспільної свідомості, які спричиняють злочинність та її діяль-нісні прояви, їх зміни на певний час, у певних історичних умовах, порівнюючи із станом цих явищ у минулому, коли значною мірою вони й були обумовлені. При цьому важливо вивчати і чинники, що призвели до скорочення злочинності, оскільки у такий спосіб також можуть бути визначені детермінанти, від яких залежить її рівень та динаміка.

Четверте. З філософії відомо, що кожному явищу і процесу притаманні внутрішні протилежності, які мають форми єдності та взаємодії, включаючи протидію та боротьбу між ними. Протилеж­ності — це сторони діалектичної суперечності. Розв'язання діалек­тичної суперечності є рушійною силою будь-якого розвитку, насамперед розвитку суспільства, його відносин, складових елементів, у тому числі суспільної свідомості. Кожному суспільству і його елементам властиві суперечності, старі й нові змістовні характеристики, негативні та позитивні сторони. Коли йдеться про негативні антисуспільні елементи суспільної свідо­мості, потрібно усвідомлювати, що вони знаходяться у постійній

209

Глава 5

взаємодії з позитивними елементами, їхнє співвідношення у кожний історичний момент є мінливим, від чого залежить мінливість негативної характеристики елементів суспільної свідо­мості та виконання ними ролі причин злочинності. До того ж така суперечливість і мінливість властиві тим економічним, соціаль­ним, політичним, іншим чинникам, які обумовлюють негативні елементи суспільної свідомості. Тому, коли досліджуються і визна­чаються причини на рівні злочинності в цілому, дуже важко враху­вати та вирахувати точний стан та вплив усіх компонентів ЇЇ детермінації. Реально дослідник вимушений обмежуватися відо­мою методологічною детермінаційною схемою, де визначені функціональні ролі кожного з детермінантів, не враховуючи зміну значення їх показників. Більші можливості, очевидно, відкрива­ються на шляху застосування іншого методу: спочатку узагальнен­ня інформації щодо детермінантів злочинних проявів за певний час у межах видової сукупності останніх; потім узагальнення інфор­мації про детермінанти різних видів злочинів для отримання уяв­лення про детермінанти злочинності в цілому. Тобто і тут відкри­вається шлях від одиничного до особливого (видового) і через ньо­го — до загального. Зрозуміло, що під час переходу від одиничного до видового (особливого) і загального інформація про детермінан­ти злочинів має узагальнюватися не лише кількісно, а й якісно, на­буваючи якості певної абстракції, у якій кількісні зміни набувають нової більш загальної ознаки. Таким чином, теоретичне уявлення про детермінанти злочинності перетворюється у методологічну модель, структура якої, у тому числі її елементи, уточнюються кількісними показниками узагальненої емпіричної інформації.

Далі зробимо узагальнюючі висновки за результатами розгляду цього питання. Отже:

—до причин злочинності слід відносити соціально-психологіч­
ні детермінанти, зокрема негативні елементи суспільної свідомості
у її різних формах, насамперед на рівні буденної психології як ча­
стини буденної свідомості;

—підсистема умов злочинності, що належить до формування
негативних антисуспільних елементів свідомості, насамперед
свідомості особи, включає відповідні негативні впливи сім'ї,
найближчого оточення, недоліки шкільного, трудового, побутово-

210