Загальні зауваження. Цей відділ об’єднує близько 500 видів грибів примітивної будови. Організми в них одноклітинні, здебільшого внутрішньоклітинні паразити водяних грибів, водоростей та вищих рослин. Вегетативне тіло у вигляді голої цитоплазматичної маси або вкрите оболонкою. У найбільш примітивних організмів тіло без міцелію, а у складніше збудованих — із зародковим або ризоїдальним міцелієм. Цей міцелій відрізняється від типового (гіф звичайного міцелію грибів) відсутністю власних ядер, а значить самостійністю та здатністю до розмноження.
Безстатеве розмноження відбувається за допомогою одно- або дводжгутикових зооспор, що розвиваються у зооспорангіях. Воно пов’язане з водним середовищем і рухливими стадіями розвитку.
Способи статевого розмноження — ізогамія, гетерогамія та гологамія. Гаметангії одноклітинні.
Об’єкти. Порядок хітрідієві — Chytridiales. Представник ольпідій
капустяний — Оlpidium brassicae (Wor.) Dang.
Завдання. 1. Розгляньте і вивчіть загальний вигляд рослин розсади капусти,
уражених чорною ніжкою.
2. Розгляньте і вивчіть будову ольпідія капустяного.
3. Зарисуйте зовнішній вигляд уражених рослин і гриб на різних стадіях
циклу розвитку паразита.
Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, лупи, гербарний і
фіксований матеріал, уражений ольпідієм, таблиці, інше приладдя.
Література: [1], с. 242—244; [5], с. 205—206; [6], с. 199—200; [7], c.177-
178; [9], с. 202—203; [8], ч. 2, с. 41—42; [11], c. 298-301; [13], c. 88-90.
Макроскопічне дослідження розсади капусти, ураженої ольпідієм. Користуючись лупою або малим збільшенням мікроскопа, ретельно розгляньте гербарні зразки та фіксований матеріал розсади капусти. Особливу увагу зверніть на загальний стан рослин. На молодих листочках, брунечці, підсім’ядольному коліні і верхній частині стебла мало помітно морфологічних змін. Листочки світліші, а на свіжому матеріалі помітні в’ялість рослин, зменшення тургору. Уважний розгляд нижньої частини стебла, кореневої шийки та кореневої системи свідчить про істотні зміни: стебельце має зморщену будову, а біля кореневої ніжки — чорне, звужене, легко ламається або згинається. Коренева система слаборозвинута: головний корінь у верхній частині — зморщений, чорнуватий, бічних корінців менше, галуження другого та наступних порядків виявлені тільки в окремих корінців.
Методика виготовлення препарату ольпідія капустяного. Візьміть предметне і покривне скельця і протріть їх дочиста і досуха. На предметне скло, розміщене упоперек на пеналі, нанесіть краплину води. Знайдіть шматочок серцевини бузини і зробіть у ньому поздовжній розріз на глибину 1‑1,5 см. У свіжих або фіксованих рослин розсади капусти виріжте шматочок головного корінця з кореневою шийкою або стебельце з кореневою шийкою. Вставте його у розріз серцевини так, щоб зріз кореневої шийки був на рівні зрізу серцевини. За допомогою гострої бритви або леза спочатку вирівняйте поверхню зрізу, а потім зробіть серію зрізів через кореневу шийку. Із них за допомогою лупи чи мікроскопа відберіть найкращі. Помістіть їх у краплину води, накрийте покривним скельцем і закріпіть на предметному столику.
Мікроскопічне дослідження препарату. Користуючись малим і великим збільшенням мікроскопа, вивчіть будову кореневої шийки, ураженої ольпідієм. Під епідермісом у деяких клітинах паренхіми кори місцями помітні таломи паразита у вигляді грудочок цитоплазми. В інших великих за розмірами клітинах можна бачити поодинокі або групи (3—6) зооспорангіїв, які своїми шийками висовуються за межі стебла. У середині зооспорангіїв видно чисельні зооспори (рис. 76). Зарисуйте і позначте їх складові частини.
Вивчивши макроскопічну та мікроскопічну будову, розглянемо окремі стадії циклу розвитку ольпідія капустяного. Розвиток паразита починається із зараження молодих рослин зооспорами, які, потрапивши на поверхню кореня, вкриваються оболонкою. Спора розчиняє оболонку клітини кореня і переливає в неї свій протопласт. У клітині господаря ядро паразита багаторазово ділиться, в результаті чого утворюється багатоядерний плазмодій. Він вкривається оболонкою, перетворюючись на зооспорангій. Останній утворює довгу шийку, яка проколює оболонки клітин господаря і висовується назовні. Через неї із зооспорангія виходять одноджгутикові зооспори, які здійснюють нове зараження.
| Рис. 76. Ольпідій капустяний: а – хвороба «чорна ніжка» на розсаді капусти; б — голі протопласти - плазмодії; в — зооспорангій у клітинах кореневої шийки; г — зооспори |
При затримці проростання, зооспори можуть зливатися попарно, як гамети (ізогамія). Дводжгутикова зигота, що утворюється при цьому, заражує рослини так само, як і спора. Але протопласт паразита, розростаючись у клітині господаря, вкривається товстою зірчастою оболонкою і перетворюється у спочиваючу спору — цисту, яка зимує. Циста ділиться мейозом, проростає численними зооспорангіями, з яких виходять зооспори, що заражують рослини. Уражені корені чорніють, тоншають, загнивають і рослини гинуть.
Висновок. Вегетативне тіло хітрідіоміцетів має вигляд плазмодію, в результаті чого їх відносять до нижчих грибів. Первинне ураження відбувається за допомогою зооспор, які розвиваються із зиготи — цисти. Вторинне зараження і поширення хвороби (у паразитних форм грибів) здійснюється рухливими джгутиковими зооспорами, що формуються плазмодієм гриба.
Тести для самоконтролю
1. Чим представлене вегетативне тіло хітрідіоміцетів?
2. Чому хвороба, яку спричиняє ольпідій, називається чорною ніжкою
розсади капусти?
3. Назвіть способи розмноження ольпідія капустяного.
4. Який вид міцелію властивий для хітрідіоміцетів, і чи можна.вважати його
типовим для цих організмів?
5. Як відбувається ураження рослин хітрідієвими грибами, в якому стані?
